Усі уроки «Історія України». 7 клас

УРОК 10

ТЕМА. ПОЛІТИЧНИЙ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УСТРІЙ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

Мета: розкрити сутність і значення розквіту Київської Русі; познайомити із соціальним і господарським життям; дати уявлення про політичний пристрій; підвести учнів до усвідомлення того, що економічний розвиток тісно пов'язаний з політичним; підкреслити закономірність становлення і розвитку феодальних аграрних відносин; розвивати уміння аналізувати історичні факти і події, оцінювати їхнє значення, узагальнювати фактичний матеріал, робити висновки; виховувати інтерес до історичного минулого української землі, повагу до історичних пам'ятників.

Обладнання: підручники; карта «Давньоруська держава в IX—XI ст.»; атласи; ілюстрації, дидактичний матеріал; таблиці; схеми, робочі зошити.

Основні поняття: держава, феодальна ієрархія («феодальні сходи»), вотчина, селянські повинності, монархія, натуральне господарство, ремесло, торгівля.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Вид заняття: історична екскурсія «Подорож у XI століття».

Підготовчий етап

Цей урок вимагає детальної підготовки, під час якої вчитель розробляє організаційно-методичне забезпечення (схему роботи, інструкційні картки із завданнями, ілюстрації й ін.).

На одному з попередніх занять вчитель оголошує тему уроку, дату його проведення; знайомить з маршрутом екскурсії, розподіляє ролі, видає інструкційні картки, а також пропонує перелік додаткових джерел для вивчення.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

Підготовка учнів до уроку, перевірка вчителем наявності необхідного обладнання.

II. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Сьогодні у нас незвичайний урок. Уявімо собі, що в нас є машина часу і з її допомогою ми можемо перенестися в Київ XI століття. Ми з вами на час уроку станемо жителями і гостями цього славного міста. Для цього необхідно трохи уяви і фантазії, щоб за допомогою елементів костюма, малюнків та ілюстрацій відтворити життя киян. Тож запрошую вас у подорож.

III. Історична екскурсія «Подорож у XI століття»

1. Станція «Князівська». Політичне становище

Інсценівка уривка з повісті Е. Зорина «Богатирське поле» — «Князівський суд» (додаток 1)

Учитель. Зараз ми з вами побуваємо в маєтку князя під час процедури суду. Вам необхідно уважно все послухати і відповісти на такі питання:

1) Як готувалася процедура суду і навіщо їй надавалася особлива урочистість?

2) Чи справедливий був князівський суд?

3) Які наслідки мали його рішення для простих людей?

4) Що вам відомо про закони «Руської правди»?

5) Які давні звичаї збереглися ще, окрім законів?

Завдання

1) Використовуючи пам'ятку «Характеристика держави» (додаток 2), визначте, якою державою була Київська Русь.

2) Розгляньте уважно схеми «Система державної влади в Київській Русі», «Великий князь», «Народне віче». Зробіть висновки (додатки 3, 7).

Учитель. Більшість істориків вважає, що Київська держава до середини XII ст.:

• за формою державного правління являла собою монархічну країну, але в різні періоди існування монархія була представлена то у формі єдиновладдя (одноосібна влада Великого князя), то у формі співуправління декількох князів, що із середини XII ст. переросло в колективний сюзеренітет найбільш впливових і сильних князів;

• за формою державного устрою Київська Русь — федеративна держава, тому що територіальні одиниці (князівства і землі) мали ознаки державних утворень, а найважливіші питання вирішувалися центральною владою;

• державний режим — феодальна демократія:

• велику роль відігравало віче — народні збори. Провідну роль у його скликанні і прийнятті рішень грали бояри і «кращі чоловіки», але брати в ньому участь могли й незаможні верстви населення;

• важливу роль відігравали князівські з'їзди, що збиралися з ініціативи Великих князів для обговорення питань збереження внутрішнього миру, оборони країни, прийняття законів і правил успадкування престолу.

2. Станція «Правдино». Соціальна піраміда: основні верстви і система залежності

При опрацюванні питання використовуються уривки з «Руської правди» (додаток 4), таблиця «Соціальна структура населення Київської Русі» (додаток 8).

Завдання

1) Уважно прочитайте «Руську правду». Які шари населення розрізняє «Руська правда»? З чого видні відмінності в їхньому становищі?

2) Перед вами ілюстрації — зображення представників різних верств населення. Визначте їх соціальне становище.

3) Подані нижче категорії населення Київської Русі зобразіть у вигляді східців, де на нижній сходинці стоїть холоп, а на вищій — князь.

Князь, холоп, смерд, боярин, закуп, рядович, воїни, воєводи.

4) Приведіть у відповідність категорії населення (додаток 5).

3. Станція «Предславино». Феодальне землеволодіння. Феодальні повинності

При опрацюванні питання використовуються тексти наведені у додатку 6.

1) Що було головною цінністю в період Середньовіччя?

2) Що таке «феод»?

3) Які форми землеволодіння ви знаєте?

4) Що таке «феодальні повинності»?

5) Про які повинності йдеться в розповіді князя?

4. Станція «Київська». Розвиток сільського господарства, ремесел, торгівлі. Міста. Гроші

При опрацюванні питання використовуються: «Київське торговище», карта «Давньоруська держава», ілюстрації.

Учитель. Зробимо екскурсію на київське торговище. Ось пристала одна тура до берега. Засмаглі люди в білих сорочках і таких же штанях тягнуть на гору широкі лотки. На лотках установлені чорні горщики, такі ж тарелі та миси. Це приїхали гончарі. З великими труднощами вносять вони свій товар у розкриті навстіж ворота міста.

За першою турою підпливає друга, третя. З ближніх і далеких погостів звозять віск, мед, жито, полти м'яса, бочки з пивом, сири, курей, солод, хміль, коноплі, залізо, олію, льон і вовну.

Сильні мускулисті люди ставлять свої лотки з товарами на площі. Праворуч улаштувалися шкіряники. Гарні червоні і зелені чобітки, прикрашені візерунками у вигляді листів з кольорової шкіри.

А за шкіряниками йде ряд дерев'яних виробів — тут ложки, гребінці, сільнички, ковші і цебра, окуті залізом.

У центрі торговища, на шухлядах, оббитих цвяхами і покритих невибіленим полотном, розташували товар особливо вправні майстри.

«Дивися, дивися!» — указує жінка, що висунулася з юрби, у довгій сорочці з кольоровою вишивкою на подолі на красиву велику металеву пряжку із вставками з кольорового скла.

Ця пряжка дуже дорога. Майстер багато над нею працював. У нього є рідкісна кам'яна форма, яку він залив воском і — вийшла воскова модель; за цією моделлю він зробив глиняну форму, що залив металом — бронзою. Коли метал остигнув, майстер розбив глиняну форму, підправив пряжку, а в гнізда по її кутах уставив червоні скельця. Багато уміння і мистецтва вклав майстер у роботу над цією пряжкою, та й часу треба було чимало для її виготовлення, тому й просить він за неї великі гроші. Не по кишені ця пряжка жінці в довгій сорочці.

Але поруч із блискучою квітчастою пряжкою лежать скроневі кільця і підвіски з бронзової і срібної проволоки, а от і намиста з кришталю, бурштину, сердоліку і кольорового скла. Жінка перебирає червоні намиста,— так, мабуть, вона візьме це, вони недорого коштують і дуже красиві.

Безліч торгових рядів тіснилися, ліпилися, нагромаджувалися один біля одного, виставляючи напоказ свій різномастий товар. Взуття, тканини, готове плаття, головні убори, мідний посуд, гончарні вироби, солодощі, зброя, пахощі, прикраси із золота і срібла — чого тільки не побачиш на цьому торговищі!

Ось арабський купець виставив свій товар. Тут були парчеві тканини, важкі шовки, найтонші мусліни, яскрава вовна, килими, лляні батисти. Щоправда, червоні, зелені, білі полотнища, заткані золотом і сріблом, оздоблені вигадливими візерунками, були недоступні простим смертним. Такі товари могли придбати тільки багатії та бояри. Але все це було так красиво, що перехожі — і жінки, і чоловіки — з однаковим інтересом розглядали товари, насолоджувалися ними, зовсім не збираючись їх придбавати.

Новгородські купці привезли хутра, риб'ячий зуб, перли, ловчих соколів, срібло, сіль, червону рибу.

З Франції, Італії й інших західноєвропейських країн привезли вино, ювелірні вироби, зброю.

До пізнього вечора ходять покупці по торговищу. Дзенькають і переходять з рук у руки монети арабські, візантійські, західноєвропейські; купці розхвалюють свій товар, привертаючи увагу покупців.

IV. Закріплення й повторення вивченого матеріалу

Учитель. От і завершилася наша подорож у XI ст. Зараз ми з вами дізнаємося, наскільки добре ви довідалися про той період. Приготуйтеся виконати кілька завдань.

Учитель роздає завдання на картках.

Завдання

1) Про що вам говорять назви вулиць: Дьогтьова, Соляна, Гончарна, Кожум'яцька?

2) На території Київської Русі XI ст. археологи знаходять західноєвропейські монети, а в країнах Заходу — давньоруські речі. Про що це свідчить?

3) Знайдіть на карті шлях «з варяг у греки». Де проходив цей шлях? Які країни і міста він пов'язував? Купці яких країн вели завдяки цьому шляху торгівлю і чим вони торгували?

4) Населення Київської Русі було представлено:

а) «кращими людьми»;

б) «білими людьми»;

в) «чорними людьми»;

г) «нижчими людьми».

5) Основними видами феодального землеволодіння були:

а) місто;

б) вотчина;

в) маєток;

г) селище.

6) Складіть схему суспільного устрою Київської Русі, використовуючи такі терміни: суд князя, князь, рада бояр, дружина, смерди, холопи, закупи, рядовичі, ремісники, посадники.

7) Лівіть, що вам до рук потрапив уривок з документа XI ст. — лист купця з Франції, що побував у Києві, до свого родича в Каркассон: «...Велике місто русичів Київ, що вони кличуть матір'ю міст руських, стоїть він на березі великої ріки слов'ян — Славутича, що греки називають Борисфеном. І багато в цьому місті ремісників, своїх великих ринків і торгів, чудових храмів, пишних князівських палат. А ремесла там є такі...». Спробуйте продовжити цей лист і назвіть ремесла, що були поширені в Києві.

8) Представниками князівської адміністрації були:

а) бояри;

б) тисяцькі;

в) дружина;

г) варяги;

д) сотники, десятники;

е) судді;

ж) тіуни;

з) міська верхівка.

V. Підсумковий етап

Учитель аналізує роботу учнів на уроці, виставляє оцінки.

VI. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Скласти порівняльну таблицю «Становище різних верств населення Київської Русі».

Група населення

Чим володіли?

Наскільки були вільні?

Чи розпоряджалися результатами своєї праці?

Додаток 1

Князівський суд

Поки йшли по місту бирючі і, вдаряючи ціпком у мідну тарілку, повішену на груди, скликали городян на суд, у садибі спішно закінчувалися останні приготування.

Перед палатами швидкі теслі звели поміст, на якому повинні були сидіти князь і бояри. Затягли його дорогими килимами, зверху, по килимах, розставили переметні лави з м'якими сукняними постілками. Князівське крісло, обшите золотими пластинами із вправленими в них дорогими каменями, пряме, з масивними підлокітниками, установили в середині. Унизу, перед помостом, шикувалися дружинники і пішці — у бойовому вбранні, у бронях і при щитах.

Ярополк з'явився перед людьми в червоному корзні, застібнутому на плечі золотою запоною, у червоних же сап'янових чоботах зі срібними завитушками по халявах, у пухнастій соболевій шапці з червоним верхом.

Побачивши князя, мужики поклонилися йому, баби поспіхом перехрестили лоба...

Ярополк опустився в крісло, бояри розсілися на лавах. Князівський тіун, стоячи на приступці, трохи нижче від помосту, утробним басом оголосив:

— Яко князь повелить, тако і здійсниться...

Князь кивнув. Негайно ж дружинники вихопили з групи... тих, хто стояв трохи подалі, щуплого старця... Біля помосту його кинули на коліна. Ярополк запитав, і в голосі не чулося погрози:

— Скажи, у чому твоя провина, старче?

Старий, мерзлякувато поводячи плечима, мовчав. Тоді за нього сказав свідок, що з'явився з-за помосту, шустрий, довголиций, з набряклими кошелями під маленькими вічками:

— Бронник Кропило, князь. Украв боярського сокола, сховав у хаті під крамницею. Аяк прийшли люди, почав лаяти їх негожими словами, паплюжив боярина і служок його...

Ярополк нахилився до Захарія, що сидів поруч з ним:

— Що сказано про це в «Руській Правді», боярине?

Захарія неспішно розправив бороду і, піднявшись з лави, протяжно виголосив на всю площу:

— Сказано в «Руській Правді»: «А отже украдуть чуж пес, або яструб, або сокіл, то за образу три гривні».

— Тож буде так,— сказав Ярополк.

По юрбі прокотився гул: зарухалися мужики, заохали, запричитали баби.

— А поки,— продовжував Ярополк,— узяти Кропилу під варту і кинути в поруб...

— Дякуй князя,— штовхнув Кропилу під бік дружинник, що його притримував.

Старик присів, ні слова не вимовив, тільки губами зворухнув, прошелестів щось невиразне. За знаком тіуна його відволокли убік і кинули на землю.

До помосту підвели міцного хлопця в посконній, з темними мокрими плямами на спині, сорочці. У хлопця синій шрам поперек обличчя, обличчя смішливе, лукаве. Прищулене око підморгувало юрбі.

— Паді! — багровіючи, наказав тіун.

Хлопець неохоче опустився на коліна. Почухуючи п'ятірнею потилицю, з-під лоба уп'явся на Ярополка. Очі його усе ще продовжували посміхатися, хоча обличчя вже було серйозне. Ярополк нетерпляче підстьобнув тіуна поглядом.

— У чому твоя провина, рабе? — запитав тіун.

— Не раб я, людина вільна,— відповів хлопець, торкаючи пальцем шрам,— Гончар я, а звуся Лука.

— Усі ми князівські люди,— поправив його Захарія.

— Князівські, але не раби,— спокійно відповів Лука.

Ярополк весь напружився: ось воно! Схилившись вперед, неприязно запитав:

— А скажи, Лука, у чому обвинувачує тебе мій тіун?

— Куру украв,— буркнув хлопець. Брехав. Юрба співчутливо мовчала. Тіун сказав:

— Грабував боярські скотарки.

— Куру украв,— прикидаючись дурнем, тупо повторив хлопець. Боярин Захарія, не стерпівши, ударив ціпком об поміст.

— Пив мед з боярських медуш, — безпристрасно продовжував тіун,— Бешкетував з іншими холопами на боярському дворі — зламував одрини і робив розбій.

— Куру украв,— знову проговорив гончар і повів на тіуна лютим поглядом.

— Свідок є? — запитав князь.

У юрбі мовчали. Тоді Ярополк звернувся до Захарія:

— А що сказано про це в «Руській правді»?

Багряний від стримуваного гніву, боярин сказав:

— Коли немає свідка, то випробувати залізом.

Князь кивнув. Гончар став майже білим, замітався в руках дружинників, що міцно тримали його. У світлиці, неподалік від помосту, малиновим кольором світився на вугіллях розпечений брус залізний.

— Куру украв, княже!.. Куру я украв! — підбадьорював себе запеклим лементом хлопець. Отроки зірвали з його каптан, оголили по лікоть праву руку. Притихла юрба подалася вперед, і раптом забився в перегрітому повітрі нестримний жіночий лемент:

— Люди добрі! Так який же він гончар без руки-то? Відпустіть Луку!..

— Цить ви,— пригрозив тіун,— чи самі погрітися захотіли?..

Стихло на площі. З горнця вихопили кліщами брус і сунули хлопцю в руку.

Стиснувши долоню, Лука, зробивши кілька кроків, упав. Дружинники натягнули йому на обпалену руку мішок, наклали воскову печатку.

Тіун протяжно вимовив:

— Рука загоїться, виходить, ти не винний — відпустимо з миром. Коли не загоїться, то провина твоя доведена. А щоби не втік, узяти того гончаря Луку під варту і кинути в поруб...

Поки суд та розправа, час збігав швидко. Сонце піднялося високо, стало припікати. Парко зробилося на помості. Князь витирав хусткою зіпріле обличчя, розсіяно прислухаючись до вироків, що викрикував тіун. У полудень, коли в соборі вдарили в било, Ярополк устав, широко перехрестився на золотий купол Успення Божої Матері і піднявся в терем. Бояри пішли за ним.

У сінях були накриті столи, швидкі чашники обносили умлілих гостей полуничним солодким квасом і медом.

Додаток 2

Пам’ятка «Характеристика держави»

1. Форма правління (монархія або республіка).

2. Яка соціальна група, стан перебуває при владі?

3. Політичний устрій держави;

а) голова держави, його повноваження;

б) законодавчі органи (структура, спосіб формування, повноваження);

в) виконавчі органи (способи формування, функція, підпорядкованість);

г) судові та правоохоронні органи;

д) права підданих.

4. Форма державного устрою (розподіл на територіальні одиниці, їхній взаємозв'язок).

5. Якими методами і прийомами здійснюється влада в даній державі?

Додаток 3

Система державної влади в Київській Русі

Додаток 4

«Руська правда»

«Аще уб'ють огнищанина..., то убивця платить за нього 80 гривень..., а за князівського під'їзного... платить 80 гривень... А за убитого князівського тіуна — 80 гривень... А за убитого смерда або холопа — 5 гривень... А за рядовича 5 гривень...

Ачелядин сховається... платить 3 гривні продажу.

Про закупа ж... Аже пан скривдить закупа..., за образу платити йому 60 кун».

Додаток 5

Категорії населення

1. «Люди»

А. Управитель усього господарства князя

2. Смерд

Б. Збіднілий селянин, що обслуговує князівське або боярське господарство

3. Закуп

В. Збирач оброку, данини для князя

4. Рядович

Г. Вільний селянин, що продав себе за гроші при свідках

5. Холоп

Д. Селянин, що не мав свого господарства, перебував у повній залежності від феодала

6. Огнищанин

Ж. Селянин, що володів земельним наділом і платив князю данину

7. Челядник

З. Селянин, що уклав з боярином договір («ряд») про тимчасову роботу на нього

8. Тіун

І. Управитель князівського або боярського будинку

9. Під’їзний

К. Селянин, що потрапив у залежність до феодала, взявши в нього борг («купу»)

10. Боярин

Л. Землевласник, феодал

Відповіді:

1 — Г, 2 — Ж, 3 — К, 4 — З, 5 — Д, 6 — А, 7 — Б, 8 — І, 9 — В, 10 — Л.

Додаток 6

У маєтку князя

Село Предславино і вся територія, що прилягає, входять у мої володіння. Селяни залежать від мене, але мають і свої наділи, ведуть своє господарство. Основою господарства тут є нашийне землеробство. Вирощують жито, овес, ячмінь, просо, пшеницю, а також горох, боби, часник, цибулю, ріпу, хміль, льон, коноплі. Деякі смерди щорічно збирають більше 300 пудів зерна. Із садових культур розводять яблуні, груші, сливи, горіхи, виноград.

Займаються також скотарством. Для пасовиськ використовують луки, степи, перелогові землі. Худобу розводять для задоволення власних потреб у продуктах харчування, а також як робочу силу. Вирощують рогату худобу, коней, овець, свиней, з домашньої птиці: курей, качок, гусаків.

У моему господарстві працюють і смерди. Вони відпрацьовують панщину і платять оброк натурою або грішми. Крім того, є селяни, що укладають договір, на підставі якого вони визнають свою залежність від мене, — це рядовичі. Закупи не мають власного господарства, і тому вони за всю працю одержують від мене купу (борг). Деякі селяни працюють і живуть у моєму господарському дворі, вони готують їжу, пораються по господарству — це челядь. А от холопи перебувають у повній залежності від мене.

Лісові хащі багаті на різних звірів, тут водяться зубри, тури, лосі, на яких селяни полюють. Велику роль відіграє також бортництво — збирання меду бджіл, що поселяються в бортях — дуплах дерев. Селяни займаються також збиранням диких фруктів, горіхів, ягід, грибів.

Розвиваються різні ремесла: ковальство, гончарство, ткацтво й ін.

А свої земельні наділи я маю право передати в спадщину синові.

Додаток 7

Схеми

Додаток 8

Соціальна структура Київської Русі

«Кращі люди» Київської Русі

1

2

Великий князь

представник правлячої династії Рюриковичів

Духівництво

поділялося на верхівку (митрополит, єпископи, архієпископи) і рядових священнослужителів (ченці)

Удільні князі

Керували землями-князівствами, також належали до династії Рюриковичів

Бояри

формувалися з родоплемінної знаті і верхівки дружинників, що ставали землевласниками. Поділялися на: «великих» — воєводи, тисяцькі; «менших» — соцькі, десяцькі, дворецькі, тіуни; «земських»

Дружинники

найближче оточення князя, допомагали йому у всіх справах, за що одержували значну матеріальну винагороду

Заможні городяни

купецтво (в Києві і Галичі об’єднувалось у професійні союзи), князі, бояри, княжа адміністрація

«Чорні люди» Київської Русі

Селянство

Найчисельніша верства суспільства

Смерди

Особисто вільні селяни, становили більшість усіх станів, мали своє господарство, володіли землею, виплачували державі данину, виконували на її користь деякі повинності

Закупи

Селяни, що втратили своє господарство і потрапили в залежність до феодала. Закон забороняв перетворювати тимчасову залежність у постійну

Рядовичі

Смерди, що уклали з феодалом «ряд» — договір про найм або позику — і відповідно до нього працювали в господарстві феодала. Їхнє становище було таким же, як і закупів (феодально залежні)

Холопи

У повній власності феодала; становище, наближене до рабського, обслуговували потреби панського двору за гарну службу могли одержати волю. У XII—XIII ст. їхнє становище покращилося і наблизилося до становища феодально залежних селян

Міські жителі-міщани

Відігравали помітну роль у житті суспільства

Ремісники, торговці

Особисто вільні, платили податки і виконували повинності на користь міст

Нижчі прошарки

Наймити

Смерди, що розорилися, або міщани, що за певних умов наймалися працювати на феодала

Челядь

Різні категорії залежного населення, яке можна було продавати, дарувати або передавати в спадщину

Ізгої

Особи, що випали зі своєї соціальної групи та втратили з нею зв’язок. Ними могли стати вільні селяни, купці, діти священиків і навіть князі. Закон охороняв їхнє життя високими штрафами, оскільки вони залишалися особисто вільними