Усі уроки до курсу «Правознавство. Практичний курс». 9 клас

ПРОЕКТ 3

Тема. Трудові права неповнолітніх

Мета: ознайомлення учнів з трудовими правами неповнолітніх; набуття навичок роботи у малій групі, колективного обговорення питань навчання; складання резюме та ухвалення участі в інтерв’ю з питань працевлаштування, заява про прийом і звільнення з роботи; аналіз та застосовування законодавства про працю неповнолітніх; формування ставлення до проблеми порушення трудових прав підлітків працедавцями; виховування в учнів активної громадянської позиції.

Підготовка проекту до представлення

У ході роботи учні об’єднуються у малі групи для роботи над окремими аспектами загального завдання. Передбачається об’єднання зусиль школярів, учителів, сім’ї.

  • 1-а група. Готує матеріал на тему: «Конституція України — гарант права на працю. Як Закон допомагає реалізувати право на працю?».
  • 2-а група. Готує матеріал на тему: «Як знайти роботу?».
  • 3-я група. Готує матеріал на тему: «Як влаштуватися та звільнитися з роботи? Резюме, співбесіда, заява про звільнення».
  • 4-а група. Готує матеріал на тему: «Де та на яких умовах можуть працювати неповнолітні?»

Після презентації та обговорення напрацьованого матеріалу запропонувати групам скласти проект малої конституції своєї школи, придумати захист свого проекту.

Папка документів. Містить матеріали, які розкривають зміст проблеми.

Опис. Представляє науково-теоретичне узагальнення обраної проблеми відповідно до вимог щодо виконання таких робіт.

Демонстраційний стенд. Складається з декількох планшетів, кожний з яких відповідно ілюструє етапи роботи над проектом.

Представлення матеріалів дослідження

Може виконуватися в різних формах:

  • виступи перед учнівським колективом;
  • видання правового журналу;
  • публікацій.

Завдання проекту

  • Проінформувати аудиторію про актуальність обраної проблеми;
  • ознайомити присутніх з результатами етапу збору та аналізу інформації;
  • розповісти про практичну діяльність у ході реалізації проекту.

Правила представлення результатів проекту

1. Для усних повідомлень відводиться 4-5 хв., протягом яких подається найважливіша інформація одного з етапів розв’язання проблеми, використовуючи папку документів, демонстраційний стенд.

2. Під час представлення необхідно у загальних рисах охарактеризувати зміст демонстраційного стенду або папки документів.

3. У представленні проекту мають брати участь всі учасники цієї роботи, засвідчуючи, що всі учні разом працювали над ним.

4. Під час виступу можна використовувати підготовлені записи, проте ними не бажано користуватися, відповідаючи на поставлені питання.

5. Представляючи проект, слід використовувати ті матеріали, які розміщені на стенді або знаходяться в папці.

Критерії оцінювання проекту

1. Значення та актуальність порушених проблем.

2. Коректність запропонованих методів дослідження та методів обробки отриманих результатів.

3. Активність учасників проекту щодо їх індивідуальних здібностей.

4. Характер відносин і взаємодопомоги учасників.

5. Глибина проникнення в проблему.

6. Уміння аргументувати свої висновки, лаконічність відповідей.

7. Завершеність. (Чи містить кожен розділ зібраних матеріалів достатню кількість інформації, необхідної для вирішення проблеми?)

8. Зрозумілість. (Чи логічно розміщені матеріали? Чи забезпечує усвідомлення змісту форма представлення матеріалів?)

9. Інформативність. (Чи достовірна інформація? Чи важлива зібрана інформація для розуміння проблеми?)

10. Доказовість. (Чи використовували учні різноманітні джерела інформації? Чи доповнюють документи основні тези кожного розділу?)

11. Наочність. (Чи відображають демонстраційні матеріали специфіку теми? Чи інформативні вони? Чи є у кожного матеріалу назва?)

12. Естетичне оформлення результатів виконаного проекту.

Завершальний етап — рефлексія

Його мета — самооцінка учнями своєї діяльності. Школярі усвідомлюють свої досягнення й виявляють невирішені питання. Обговорюють труднощі, які виникли під час збору та обробки інформації, роботи з партнерами, розглядають шляхи подолання цих труднощів. Аналізують, де вони змогли виявити свої творчі здібності, а де — ні та чому.

ХІД ПРОЕКТУ

I. Організаційний момент

Учитель називає тему проекту та мету. Учні об’єднуються в групи. Кожна група отримує пам’ятку «Робота в малих групах», завдання, джерела літератури, які знадобляться для роботи.

II. Обробка зібраних матеріалів та підготовка їх до представлення

III. Представлення результатів проекту

Виступ 1-ої групи

Наша група працювала над темою «Конституція України — гарант права на працю. Як Закон допомагає реалізувати право на працю?».

У Конституції України ст. 43 записано, що кожний має право на працю. Держава забезпечує рівність трудових прав всіх незалежно від походження, соціального та майнового положення, раси або національності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, місця мешкання. У Конституції записано, що держава гарантує громадянам рівні можливості у виборі професії, реалізує програми професійного навчання і підготовки кадрів відповідно до потреб суспільства. В Україні заборонена примусова праця, тобто робота, на яку особа не погоджується. Не вважається примусовою праця в армії, альтернативна служба, робота, виконувана за рішенням суду.

Кожен має право на умови праці, що не завдають шкоди здоров’ю, зарплату, не нижче, ніж фіксована Законом. Кожен, хто працює, має право на відпочинок.

Перед нами постало питання: «Як Закон допомагає реалізувати право на працю?». Щоб відповісти на нього, нам довелося зазирнути у словник, переглянути Кодекс законів про працю України.

Відносини у процесі праці регулюються окремою галуззю — трудовим правом. Трудові правовідносини — це регульовані нормами трудового права суспільні відносини між працівником і власником або уповноваженим ним органом, фізичною особою.

Норми трудового права містяться в різних джерелах. Серед них — Конституція України, Кодекс законів про працю, Закони України «Про охорону праці», «Про колективні договори та угоди», «Про оплату праці», «Про відпустку», «Про зайнятість населення».

Право на працю можна реалізовувати, почавши власну справу, яка регулюється Законами України «Про підприємництво», «Про підприємства», «Про господарські товариства». У ст. 22 Закону України «Про охорону дитинства» написано, що діти, що досягли 16-річного віку, мають право займатися підприємницькою діяльністю, можуть бути членами колективного сільськогосподарського підприємства і членами фермерського господарства.

Учитель. Сьогодні пошук роботи — справа нелегка і не завжди дає бажаний результат. Як знайти роботу, нам розкажуть учні 2-ої групи.

Виступ 2-ої групи

Наша група працювала над питанням: «Як знайти роботу?»

Роботу можна шукати самостійно, через своїх знайомих, а можна звернутися до Державної служби зайнятості, яка займається працевлаштуванням. Її діяльність регулюється Законом України «Про зайнятість населення».

Закон України «Про зайнятість населення»

Ст. 18

Для реалізації політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки й перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово непрацюючих громадян утворюється Державна служба зайнятості.

Послуги, пов’язані із забезпеченням зайнятості населення, надаються Державною службою безкоштовно.

До Державної служби зайнятості можуть звернутися всі громадяни, які бажають працювати, змінити місце роботи або працевлаштуватися за сумісництвом. Працівники служби зайнятості допомагають знайти робоче місце відповідно до спеціальності та кваліфікації. Якщо особа не працює і зареєстрована як безробітна, вона через службу отримує допомогу через безробіття. Працівники служби зайнятості можуть направити безробітних громадян за їх бажанням на безкоштовні курси перепідготовки. У період навчання й перекваліфікації особи, які мають статус безробітного, отримують державну допомогу.

Останнім часом з’явилося багато приватних фірм, які займаються працевлаштуванням. Як же визначити, яка з них не введе в оману? Перш за все необхідно дізнатися, чи є послуги легальними. Для цього надається спеціальний дозвіл — ліцензія, яка дає право на здійснення такої діяльності. До того ж, бажано скласти письмовий договір про надання послуг з працевлаштування. Це буде гарантією від шахрайства з боку фірми.

Учитель. Поміркуємо разом. Кожна група протягом 5 хв. має проаналізувати наведені оголошення і дати відповідь, чи скористалися б ви наступним оголошенням для працевлаштування та чому.

  • Солідна фірма шукає співробітника на високооплачувану посаду. Умови: вільне володіння англійською мовою, комп'ютером (користувач), наявність прав водія, можливість тривалих відряджень. Претендентам призначається випробувальний термін 3 тижні (неоплачуваний).
  • Шукаємо фармацевта для роботи в аптечному кіоску. Зарплата — 1500 гри.
  • Агентство краси пропонує дівчатам 14-16 років навчання і роботу. Відбір на конкурсній основі.
  • Шукаємо водія зі стажем роботи не менше 5 років і власним автомобілем. Умови — під час складання контракту.
  • Робота за кордоном: Голландія, Італія, Іспанія. Бажаючі отримати анкету та додаткову інформацію мають надіслати 300 грн. за вказаною адресою.

Учитель. Працедавці використовують різні методи відбору претендентів на певну посаду: охочим працевлаштуватися пропонують скласти резюме про себе, подати рекомендаційний лист, пройти співбесіду. Що це таке та як це необхідно робити, розкажуть нам учні з 3-ої групи.

Виступ 3-ої групи

Резюме — коротка інформація про ваші знання, досвід роботи і можливості, тобто своєрідний рекламний документ, який є презентацією, важливою інформацією про шукача роботи. Коротке, чітке (одна надрукована сторінка) резюме — один з ефективних методів пошуку роботи. Резюме можна надіслати факсом, електронною поштою, подати особисто.

Наша група склала декілька порад тим, хто вперше пише резюме:

  • 1) прізвище, ім’я, по батькові;
  • 2) трудовий досвід: посади, які посади обіймали у минулому, обов’язково вказувати місце і час роботи, починаючи з останнього;
  • 3) службова, домашня адреси, телефони;
  • 4) інформація про освіту (навчальні заклади, які ви закінчили, спеціальність, яку ви отримали);
  • 5) професійні досягнення (наукові публікації, премії, перемоги на олімпіадах);
  • 6) наявність професійних навичок і досвіду роботи у цій галузі;
  • 7) знання мов;
  • 8) інші навички (знання комп’ютера, наявність прав водіїв);
  • 9) на яку посаду ви претендуєте.

Учні 3-ої групи роздають поради «Як написати резюме» всім присутнім і пропонують скласти резюме про себе з урахуванням посади, яку кожний претендент хоче обійняти.

За бажанням можна зачитати декілька резюме.

Співбесіда

Якщо резюме у більшості випадків допомагає першому — заочному — знайомству, то співбесіда (інтерв’ю) — це більш детальне знайомство. Співбесіда може бути ознайомлювальною (з начальником відділу кадрів, менеджером) і вирішальною (з керівником підприємства). У співбесіді можуть брати участь декілька співробітників (керівник, психолог, менеджер), іноді — одночасно декількох претендентів. Мета співбесіди — визначити вашу компетентність і відповідність певній посаді.

Наша група пропонує декілька порад тим, хто йде на співбесіду:

  • 1) не спізнюйтеся;
  • 2) зверніть увагу на свій одяг — він повинен відповідати стилю підприємства, організації, установі, до того ж одяг не повинен бути надто екстравагантним.

На співбесіді:

  • 1) відповідаючи, не поспішайте, обмірковуйте відповідь;
  • 2) намагайтеся продемонструвати свої можливості, проте не хваліться;
  • 3) не слід починати розмову про розмір зарплатні (її розмір, якщо ви з працедавцем зацікавите одне одного, з’ясуйте наприкінці бесіди);
  • 4) будьте зосереджені та уважно слухайте, ставте конкретні питання;
  • 5) не критикуйте своїх колишніх колег і керівників;
  • 6) поводьтеся ввічливо з кожним, кого зустрінете і з ким спілкуватиметеся у фірмі.

Співбесіда — це діалог. У працедавця можна запитати про головні напрями діяльності фірми, про свої обов’язки, режим роботи, можливість службового та професійного зросту. Результати співбесіди повідомляються переважно протягом тижня, якщо ваша кандидатура зацікавила працедавця.

З чого починається працевлаштування?

Трудова кар’єра починається зі складання трудового договору.

Трудовий договір — це угода між працедавцем і працівником, за яким працівник зобов’язався виконувати роботу, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, а працедавець зобов’язався виплачувати працівнику зарплатню, забезпечувати всі умови, що передбачаються законодавством про працю, колективним договором та угодою сторін. Щоб вас прийняли на роботу, необхідно написати заяву й подати певні документи. Якщо ви працевлаштовуєтеся вперше, то необхідна довідка з місця проживання. Від осіб, які працевлаштовуються, забороняється вимагати відомості і документи, подача яких не передбачається законодавством.

У ст. 24 Кодексу законів про працю України говориться, що при складанні трудового договору громадянин зобов’язаний надати паспорт або інший документ, який засвідчує особу, трудову книжку, документ про освіту (спеціальність, кваліфікація), документ про ваше здоров’я.

Заява пишеться на ім’я керівника підприємства, організації, установи або іншої персони, яка наділяє правом прийому на роботу. Необхідно обговорити з працедавцем час початку роботи, умови праці, розмір зарплатні, пільги, якими ви зможете користуватися. Коли з усіх питань працівник і працедавець досягнуть угоди, трудовий договір вважається складеним.

Поради тим, хто пише заяву для працевлаштування

У заяві обов’язково укажіть ім’я, по батькові та прізвище; свою домашню адресу; місце роботи і посаду, на яку ви претендуєте; бажаний термін вашої роботи.

Складання трудового договору оформляється наказом про прийом працівника на роботу, з яким працівник ознайомлюється і ставить свій підпис.

Якщо особа працевлаштовується вперше, то не пізніше 5 днів після початку роботи на неї мають завести трудову книжку — основний документ про трудову діяльність працівника. У ній записується дата початку роботи, посада, причина і дата звільнення. За трудовою книжкою заносяться нагороди і заохочення працівника. За трудовою книжкою рахують стаж під час призначення пенсії.

Трудовий договір може бути розірваний за ініціативою працівника і працедавця. Щоб звільнитися, необхідно написати заяву про звільнення і подати її за два тижні від бажаного дня звільнення. За наявності важливих причин працедавець зобов’язаний звільнити працівника у строк, який він просить. Звільнення за ініціативою працедавця допускається лише у випадках, спеціально зазначених у законі (наприклад, у разі скорочення штату, прогулу, вчинення працівником крадіжки за місцем роботи). Для звільнення за ініціативою працедавця, за загальними правилами, необхідна згода профспілкового органу.

Поради тим, хто звільняється з роботи

У заяві про звільнення з роботи обов’язково вкажіть: ім’я, по батькові, прізвище; свою домашню адресу; з якої посади ви звільняєтеся; причину звільнення (за власним бажанням, закінчення терміну договору); дату останнього дня роботи.

У ст. 43 Конституції України написано, що кожен має право на зарплатню, не нижчу, ніж визначено законом. Право на своєчасне отримання нагороди за працю захищається законом.

Заробітна плата — нагорода, яку за трудовим договором працедавець виплачує працівнику за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконаної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці і господарської діяльності підприємства. Згідно із Законом України «Про оплату праці», заробітна плата максимальним розміром не обмежується. Зарплатня повинна сплачуватися двічі на місяць, а вирахування з неї здійснюються в обмежених розмірах та у спеціально зумовлених законом випадках. В Україні застосовуються дві системи оплати: погодинна, коли працівникам оплачується кожна відпрацьована година, і відрядна, коли працівникам оплачуються конкретні результати роботи — кількість виготовлених, проданих речей, виробів.

Затримка або невиплата — це порушення законодавства про оплату праці. Громадяни можуть захистити право на оплату праці в судовому порядку.

Виступ 4-ої групи

Ми працювали над темою «Де та як можуть працювати неповнолітні? Які права мають неповнолітні у трудових відносинах?».

У ст. 188 Кодексу законів про працю України говориться: «Не допускається прийом на роботу осіб, молодших 16 років. За згодою одного з батьків або особи, що їх замінює, можуть прийматися на роботу особи, які досягли 15 років. Для підготовки молоді до продуктивної роботи допускається прийом на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легких робіт, які не завдають шкоди здоров’ю і не заважають процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними 14-літнього віку за згодою одного з батьків або особи, що замінює її».

Неповнолітні, які працевлаштуються, повинні пройти медичний огляд. Про це написано у ст. 191 Кодексі законів про працю України. Щорічний медичний огляд здійснюється за рахунок підприємства, і на цей період зберігається середня зарплатня. Законодавство про працю враховує, що неповнолітні не можуть працювати нарівні з дорослими. Тому для неповнолітніх встановлюються більш легкі умови праці. Заборонено допускати осіб, яким не виповнилося 15 років, до тривалої роботи з підйому й переміщення вантажів. Тривалою вважається робота, якщо неповнолітній протягом однієї години піднімає вантаж понад два рази. Сумарна робота неповнолітнього з вантажами не повинна перевищувати третини робочої зміни. У ст. 190 КЗпП України написано: «Забороняється використання праці осіб молодших 18 років на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.

Забороняється також залучати осіб молодших 18 років до підйому і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми».

Фізичний розвиток неповнолітніх не завершений, тому закон дозволяє їм працювати меншу тривалість робочого часу, ніж дорослим.

У ст. 51 КЗпП України написано: «Скорочена тривалість робочого часу встановлюється: ...для працівників віком від 16 до 18 років — 36 годин на тиждень, а для персон віком від 15 до 16 років (учням, віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул) — 24 години на тиждень.

Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу для персон відповідного віку».

Неповнолітнім також встановлені пільги у зарплатні.

У ст. 194 КЗпП України говориться: «Зарплатня працівникам молодше 18 років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується у такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.

Оплата праці учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних, середніх спеціальних навчальних закладів, які працюють у вільний від навчання час, проводиться пропорційно відпрацьованому ними часу. Підприємства можуть встановлювати учням доплати до заробітної плати».

Законодавством заборонено залучати неповнолітніх до роботи в нічну зміну, у святкові дні та понаднормово.

Неповнолітні користуються пільгами щодо відпусток. Законом України «Про відпустки» встановлено, що працівникам молодше 18 років щорічна відпустка надається тривалістю 31 календарний день у зручний для них час за їх письмовою заявою.

У перший рік роботи працівники мають право на відпустку повною тривалістю через 6 місяців безперервної роботи на даному підприємстві. Щодо неповнолітніх, то закон надає їм право на відпустку і до закінчення 6 місяців безперервної роботи.

Для неповнолітніх встановлений особливий порядок звільнення. У ст. 198 КЗпП України говориться: «Звільнення працівників молодше 18 років за ініціативою власника або уповноваженого ним органу допускається, окрім виконання загального порядку звільнення, тільки за згодою районної (міський) комісії у справах неповнолітніх».

У ст. 199 КЗпП України говориться: «Батьки чи опікуни неповнолітнього, а також державні органи і службові особи, на яких встановлений контроль і нагляд за виконанням законодавства про працю, мають право вимагати розірвання трудового договору з неповнолітніми..., коли продовження його становить загрозу здоров’ю неповнолітнього або порушує його законні інтереси».

Учитель. Давайте поміркуємо разом:

1. Як ви вважаєте, чи не є пільги для неповнолітніх, обмеженням їх прав? Так чи ні? Чому?

2. Які ще пільги щодо неповнолітніх, на ваш погляд, необхідно внести до законодавства про працю?

3. Уявіть себе підприємцем. Чи вигідно вам брати на роботу неповнолітніх? Так чи ні? Чому?

Сьогодні діти виконують досить широкий спектр робіт у сільському господарстві, торгівлі, у сфері послуг, будинку. Миють машини, підробляють мийниками посуду у барах, продають газети в електричках. Це «чорна робота», «чорний ринок праці». Кількість неповнолітніх, що бажають влаштуватися на роботу, значно перевищує кількість офіційних робочих місць. Це штовхає молодь до пошуків роботи у нерегламентованому секторі економіки. На таку роботу легше влаштуватися. Але на такій роботі легше неповнолітніх й ошукати.

Наші поради

1. Навіть якщо ви домовляєтеся з працедавцем усно, чітко з’ясуйте: термін вашого робочого часу щодня, кожного тижня, розмір і вигляд заробітної платні; як і коли вона нараховуватиметься і сплачуватиметься.

2. Якщо від вас не вимагають дозволу батьків на працевлаштування (а вам ще не виповнилося 16), ця робота — незаконна, ваші права не захищені.

3. У вас є право на законні пільги щодо характеру, тривалості, оплати праці. Нагадайте про них працедавцеві.

4. Якщо вам обіцяють високу заробітну платню за важку, нічну роботу, то це, швидше за все, нелегальна праця, вам буде складно вимагати від працедавця реальної оплати.

VI. Завершальний етап — рефлексія

Обмірковуючи досвід, здобутий у процесі реалізації проекту, учні можуть відповісти на такі питання:

1. Чого та як вони навчилися?

2. Що можна було зробити інакше?

3. Яких вмінь та навичок вони набули?

4. Які переваги надає групова співпраця?

5. Які були недоліки роботи в проекті?

6. Що вдалося краще за все?

VII. Домашнє завдання

Обговорити отримані на уроці відомості з батьками чи друзями.