Усі уроки до курсу «Правознавство. Практичний курс». 9 клас

Додаткові матеріали

ІНФОРМАЦІЙНІ УЧНІВСЬКІ ПРОЕКТИ

ПРОЕКТ 1

Тема. Правила і закони у нашому житті

Мета: познайомити учнів з видами правил суспільного життя; з ознаками правової норми, закону, підзаконного акта; з поняттям «конституція» та її відмінностями від інших законів; набути навичок роботи у малій групі, колективного обговорення питань навчання; складання й виконання правил колективного життя; аналізувати правову ситуацію; формувати розуміння необхідності дотримання законів і правил суспільного життя; виховувати в учнів активну громадянську позицію.

Підготовка проекту до презентації

У ході підготовки, учні об’єднуються у малі групи для роботи над окремими аспектами загального завдання. Передбачається об’єднання зусиль школярів, учителів, родини.

  • 1-а група. Готує матеріал на тему: «Що таке правила, коли вони виникли і чому їх необхідно дотримуватися? Якими повинні бути правила?»
  • 2-а група. Готує матеріал на тему: «Правила співіснування людей у суспільстві. Класифікація правових норм».
  • 3-я група. Готує матеріал на тему: «Закони та підзаконні акти. Хто приймає закони? Ознаки законів. Що таке конституція?»

Після презентації та обговорення напрацьованого матеріалу запропонувати групам скласти проект малої конституції своєї школи, придумати захист свого проекту.

Що потрібно для захисту?

1. Папка документів.

2. Матеріали, які розкривають зміст проблеми.

3. Опис.

4. Презентація науково-теоретичного узагальнення обраної проблеми.

5. Демонстраційний стенд, який складається з декількох планшетів, кожний з яких відповідно ілюструє етапи роботи над проектом.

Представлення матеріалів дослідження

Може виконуватися у різних формах:

  • виступ перед учнівським колективом;
  • розігрування рольової гри;
  • видання правового журналу.

Завдання проекту

  • Проінформувати аудиторію про важливість обраної проблеми;
  • познайомити присутніх з результатами етапу збору та аналізу інформації;
  • розповісти про практичну діяльність у ході реалізації проекту.

Правила представлення результатів проекту

1. Для усних повідомлень відводиться 4-5 хв., протягом яких подається найважливіша інформація одного з етапів вирішення проблеми з використанням папки документів, демонстраційного стенду.

2. Під час представлення необхідно у загальних рисах охарактеризувати зміст демонстраційного стенду або папки документів.

3. У представленні проекту беруть участь всі учасники дослідження, це буде переконливим свідченням того, що всі учні разом працювали над ним.

4. Під час виступу можна використовувати наперед підготовлені записи, але не бажано ними користуватися, відповідаючи на поставлені питання.

5. Представляючи проект, слід використовувати ті матеріали, які розміщені на стенді або знаходяться у папці.

Критерії оцінювання проекту

1. Значущість та актуальність порушених проблем.

2. Коректність запропонованих методів дослідження і методів обробки отриманих результатів.

3. Активність учасників проекту відповідно до їхніх індивідуальних здібностей.

4. Характер відносин та взаємодопомоги учасників.

5. Глибина дослідження проблеми.

6. Уміння аргументувати свої висновки, лаконічність відповідей.

7. Завершеність. (Чи містить кожний розділ зібраних матеріалів достатню кількість інформації, необхідної для розв’язання проблеми?)

8. Зрозумілість. (Чи логічно розміщені матеріали? Чи забезпечує усвідомлення змісту форма представлення матеріалів?)

9. Інформативність. (Чи достовірна інформація? Чи важлива інформація, зібрана для розуміння проблеми?)

10. Доказовість. (Чи використовували учні різноманітні джерела інформації? Чи доповнюють документи основні тези кожного розділу?)

11. Наочність. (Чи відображають демонстраційні матеріали специфіку теми? Чи інформативні вони? Чи є у кожного матеріалу назва?)

12. Естетичне оформлення результатів виконаного проекту.

Завершальний етап — рефлексія

Його мета — самооцінка учнями своєї діяльності. Школярі усвідомлюють свої досягнення і виявляють невирішені питання. Обговорюють труднощі, які виникли під час збирання та обробки інформації, роботи з партнерами, розглядають шляхи подолання цих труднощів. Аналізують, де вони змогли виявити свої творчі здібності, а де — ні та чому.

По закінченні проекту доцільне обговорення, під час якого учні матимуть нагоду оцінити проектну діяльність у цілому та особистий внесок кожного у загальну справу.

Обмірковуючи досвід, набутий у процесі реалізації проекту, учні можуть відповісти на такі питання:

1. Чого та як вони навчилися?

2. Що можна було зробити інакше?

3. Яких умінь та навичок вони набули?

4. Які переваги дає групова співпраця?

5. Які були недоліки роботи в групі?

6. Що вдалося краще за все?

ХІД ПРОЕКТУ

І. Організаційний момент

Учитель називає тему проекту, мету. Учні об’єднуються в групи. Кожна група отримує пам’ятку «Робота в малих групах», завдання, джерела літератури, які знадобляться для роботи.

II. Обробка зібраних матеріалів і підготовка їх до представлення

III. Представлення результатів проекту

Учитель. Інформаційний учнівський проект на тему: «Правила і закони у нашому житті».

Мета цього проекту: ознайомитися з видами правил суспільного життя; з ознаками правової норми, закону, підзаконного акта; з конституцією; з’ясувати, чим конституція відрізняється від інших законів; набути навичок роботи у малих групах; формувати власне ставлення до ролі правил у суспільному житті та необхідності виконання правил і законів; виховувати у себе активну громадянську позицію.

Виступ 1-ої групи

Наша група працювала над питаннями:

  • 1. Що таке правила і чому люди їх дотримуються?
  • 2. Що таке соціальні норми і якими вони бувають?
  • 3. Якими повинні бути правила?

У своєму житті ми неодноразово повторювали слова «право», «права», «правила», «правильно». Вперше ми почули про правила, коли були ще маленькими: батьки знайомили нас із правилами життя у сім’ї, а потім, коли ми подорослішали, з правилами суспільства. Правила існують і в кожній науці, наприклад, правила правопису, ділення, множення.

Правило — це певне положення, в якому відображений зразок діяльності або поведінки людини.

Правила встановлюють для того, щоб їх дотримуватися. У повсякденному житті ми стикаємося з випадками, коли вони порушуються. Постає питання: чому люди порушують правила?

Щоб на нього відповісти, наша група провела опитування учнів, учителів та обслуговуючого персоналу з таких питань:

  • 1. Чи доводилося вам порушувати правила? Чому це відбувалося? Чим ви це можете пояснити?
  • 2. На кого та як вплинуло порушення вами правил?
  • 3. Чи були у вас випадки, коли ви постраждали від порушення правил іншими людьми?

Проаналізувавши відповіді анкет, ми дійшли висновку, що люди можуть порушувати правила, коли вони не збігаються з їхніми потребами, незрозумілі для них, викликають у них протест. Іноді люди не усвідомлюють або не замислюються, чому необхідно дотримуватися певних правил, вважають їх неважливими. Тому, наприклад, часто бачимо, як пішоходи переходять дорогу у недозволеному місці на червоне світло світлофора, забруднюють свій населений пункт. У разі порушення правил ми повинні думати, до яких наслідків це може призвести, якою є наша особиста та суспільна відповідальність за те, що відбувається навколо нас, чи зміниться світ після цього на краще.

Якими ж повинні бути правила?

Правила встановлюють самі люди. Виконання правил робить спілкування людей гуманнішим та більш комфортним. Якими повинні бути правила? Наша група склала пропозиції для тих, хто складатиме в майбутньому правила.

ПАМ’ЯТАЙ! Правила повинні:

  • 1. Бути зрозумілими за змістом.
  • 2. Бути реальними для виконання.
  • 3. Не суперечити одне одному.
  • 4. Бути відомими людям, які зобов’язані їх дотримуватися.
  • 5. Передбачати методи впливу на особу, яка їх порушує.

Учитель. Пропоную, працюючи у малих групах, скласти перелік з 3-5 основних правил поведінки, яких, на ваш погляд, повинні дотримуватися ви та ваші однокласники на заняттях з практичного права. Кожна група надає перелік правил для обговорення. Продумайте свої докази щодо необхідності кожного із запропонованого правила. Після обговорення виробіть загальні для всіх правила. Використовуючи будь-яку демократичну процедуру, прийміть ці правила.

Виступ 2-ої групи

Наша група працювала над темою: «Правила співіснування людей у суспільстві. Класифікація правових норм».

Правила, які регулюють життя людей у суспільстві, називаються соціальними нормами. Слово «норма» у перекладі з грецької означає правило. Найстарішими нормами поведінки людини є звичаї. З їх допомогою відбувався розподіл їжі. Звичаї регулювали поведінку вождя і правила співіснування родоплемінного суспільства. У ті далекі часи виживання людини залежало від того, наскільки вона дотримується правил.

У людському колективі виникли норми, які оцінювали вчинки людей у площині «добра і зла». Такі норми називаються моральними. Норми моралі пропонують ідеал людської поведінки, а виконання їх забезпечується совістю людини і тиском суспільної думки. Моральні норми відіграють важливу роль й у житті сучасного

українського суспільства. Наприклад, сімейні відносини, поведінка у громадському транспорті.

Із розвитком суспільства для регулювання суспільних відносин ставало недостатньо звичаїв, релігійних і моральних норм. Щоб упорядкувати інтереси окремих людей і всього суспільства, певною мірою були утворені загальні, важливі та необхідні норми соціальної поведінки — правові. Такі правила встановлює та захищає держава. У разі їх порушення настає відповідальність.

Сукупність взаємозв’язаних загальнообов’язкових норм поведінки, які встановлюються, гарантуються та охороняються державою з метою регулювання відносин у суспільстві, називається правом.

Право як сукупність правил суспільного життя можна представити у вигляді могутнього дерева.

(На дошку вивішується плакат «Дерево права».)

«Корені» — це правила, які здавна регулюють поведінку людей у суспільстві: звичаї, традиції, релігійні та моральні норми. «Гілки» «дерева права» — це правила, які регулюють відносини між людьми у певній сфері життя (сім’ї, магазині, на роботі). Юристи називають їх галузями права. «Листочки» — це конкретні загальні обов’язкові правила. Норми права об’єднуються в групи. Це дає можливість упорядкувати велику кількість існуючих правових правил, швидко знайти необхідну норму (сімейне право, трудове право, державне (конституційне) право, цивільне право, адміністративне право).

Правосуддя у стародавні часи

Учні розігрують за ролями сюжет правосуддя у стародавні часи.

У давнину в житті одного племені виникла суперечка, яку за традицією мав розв’язати старійшина на зборах племені. На збори племені прийшли 6 персон — три пари; кожна пара складалася з господаря пшеничного поля і крадія пшениці. Вони звернулися до старійшини зі своїми історіями, у кожній з яких був однаковий сюжет, але різний фінал:

  • у першій парі: господар відпустив злодія;
  • у другій: господар побив злодія;
  • у третій: господар забрав у злодія все його майно.

Злодії питали старійшину: «Як же так? Чому за однакову вину нас покарали по-різному? Розсуди нас, як судили наші предки!»

Старійшина подумав і відповів: «Я не можу вас розсудити. Раніше у нас не було пшеничних полів!»

Поясніть, чому старійшина дав таку відповідь. Як би вчинили ви?

Виступ 3-ої групи

Наша група працювала над питаннями: «Що таке закони та підзаконні акти? Хто приймає закони. Ознаки законів. Що таке конституція?»

На відміну від норм моралі і звичаїв, норми права завжди виражені письмово. Закон (нормативно-правовий акт) — це офіційний письмовий документ, який містить правові норми і приймається законодавчим органом держави. У нашій державі закони приймає Верховна Рада України. Закони можуть прийматися і референдумом (всенародним голосуванням). Закони держави мають вищу юридичну силу. Це означає, що ніхто, окрім законодавчого органу, не може прийняти або скасувати закон. Також юридична сила закону означає, що всі інші юридичні документи (акти) повинні відповідати законам, в жодному випадку не суперечити їм і бути прийнятими на їх основі. Кожний закон має зовнішні ознаки: назва органу, який прийняв документ, дата. Закони пишуться спеціальною мовою: офіційною, чіткою, зрозумілою, відрізняючись точністю формулювань.

Парламент не вирішує всіх питань суспільного життя на території України. Цим займаються інші державні органи: Президент, Кабінет Міністрів, обласні, районні та сільські ради; окремі міністерства. Вони видають підзаконні акти (підзаконні, оскільки приймаються на основі закону).

Демонстрація інформації про закони та підзаконні документи, використовуючи газетні вирізки.

Історична довідка

Учитель. Слово «конституція» у сучасну мову прийшло з латини. Воно перекладається як «пристрій, твердження». У Давньому Римі конституціями називали окремі документи, які видавали імператори. Сьогодні слово «конституція» означає Основний Закон держави. Конституція — поняття історичне. Окремі її елементи були сформовані вже у працях давньогрецьких філософів, а саме Платона та Арістотеля, в указах давньоримських імператорів. Ідея створення конституції народилася в Англії. Там з’явилася перша в історії неписана конституція. Це були два документи — Велика хартія вольностей 1215 р. та Білль про права 1689 р. Першими писаними конституціями вважають Конституцію США (1787), Франції та Польщі XVIII ст. (1791). До них можна віднести і Конституцію Пилипа Орлика, прийняту в Бендерах 5 квітня 1710 р. Вона мала назву «Пакти й Конституції законів і вільностей Війська Запорозького».

1-й доповідач 3-ої групи. Конституція — це теж закон. Але конституція посідає особливе місце серед усіх законів у державі. Конституція закріплює основні права, свободи та обов’язки громадян, основи державного ладу, основи будови держави, визначає, як утворюються та діють органи влади. Конституція — це фундамент для всіх законів у державі. Всі закони та підзаконні документи повинні відповідати положенням конституції.

Учитель. Правові пам’ятники — важливий елемент національної культури. Які пам’ятники права України ви знаєте?

  • «Руська Правда» — найбільш відома збірка давньоруського права;
  • Литовські статути 1529, 1566 і 1588 рр.;
  • Магдебурзьке право (феодальне міське право, згідно з яким міста (в Україні це: Переяславль, Хуст (1329), Львів (1356), Кам’янець-Подільський (1374), Луцьк (1432), Житомир (1444) і Київ (1494-1497)) звільнялися від управління і суду феодалів);
  • «Березневі статті» Б. Хмельницького, які юридично закріпили та визначили автономне політичне і правове становище Гетьманщини у складі Російської держави;
  • Конституція Пилипа Орлика (1710);
  • Універсали Центральної Ради (1917-1918);
  • Конституція УНР 1918 р.;
  • Конституції УСРР — 1919, 1929, УРСР — 1937, 1978 рр.;
  • Декларація про державний суверенітет України 1990 р.;
  • Акт проголошення незалежності України 1991 р.;
  • Конституція України 1996 р.

2-й доповідач 3-ої групи. 28 червня 1996 р. була прийнята Конституція України. Конституція складається з Преамбули (вступ), Основної частини, яка охоплює тринадцять розділів, Прикінцевих положень (розділ XIV) та Перехідних положень (розділ XV). Наша країна обрала шлях демократичного розвитку. У Преамбулі Конституції України метою державного будівництва визначено: «Розвивати, укріплювати демократичну, соціальну, правову державу». Під демократичною державою розуміють таку державу, в якій народ реально бере участь в управлінні її справами. Соціальна держава прагне утворити для кожної людини можливість повноцінного здорового й гідного рівня життя. Правовою називають державу, яка відповідає перед людиною за свою діяльність згідно із законом. Своєю Конституцією Україна проголосила, що вона прагне в майбутньому стати такою державою.

Після презентації та обговорення напрацьованого матеріалу учні об’єднуються в одну групу і складають журнал «Правила і закони в нашому житті».

IV. Оцінювання роботи учнів

V. Домашнє завдання

Учні об’єднуються в 4 домашні групи. Домашнім групам належить ознайомитися зі статтями Конституції (1-а група опрацьовує розділи I, II, III; 2-а група — розділи IV, V, VI; 3-я група — розділи VII, VIII, IX; 4-а група — розділи X, XI, XII, XIII); скласти короткий план-перелік опрацьованих статей. Підготуватися до чіткого викладу змісту опрацьованих статей.