Усі уроки до курсу «Правознавство». 10 клас

УРОК 34

Трудове право. Трудовий договір

Мета: розкрити зміст понять «трудовий договір», «контракт», охарактеризувати умови їх підписання та розірвання; дати характеристику окремим аспектам трудового права; виховувати правову свідомість і культуру, прищеплювати шанобливе ставлення до людей праці.

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття: трудове право, джерела трудового права, право на працю, робочий час, час відпочинку.

ХІД УРОКУ

I. Організаційна частина уроку

II. Актуалізація знань учнів

1. Написання тестів з трудового права.

2. Виступ учнів з інформацією про випадки порушень трудового законодавства.

3. Надання коментарів щодо почутої інформації.

III. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя

Чинне законодавство України визначає трудовий договір як угоду між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну платню й забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором та угодою сторін. До речі, одним із важливих інститутів трудового права є колективний договір, що укладається між власником (уповноваженим ним органом) і профспілковими чи іншими органами, уповноваженими на представництво трудовим колективом.

Трудовий договір відрізняється від колективного, по-перше, сторонами, що його укладають, порядком укладання, здійсненням контролю за його виконанням, а по-друге, — метою і змістом. Необхідно зважати й на те, що трудовий договір регулює трудові відносини окремого працівника і власника (уповноваженого ним органу), тобто має більш локальний (обмежений) характер, тоді як колективний договір регулює не лише трудові, а й інші правовідносини, тісно пов’язані з трудовими, себто має ширшу дію.

Укладати трудовий договір працівник може на одному або водночас на декількох підприємствах, в установах, організаціях (якщо нема відповідних обмежень, передбачених законодавством, колективним договором або угодою сторін). Особливою формою трудового договору є контракт, у якому строк його дії, права, обов’язки відповідальність сторін (у тому числі матеріальна, моральна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть установлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законодавством. Отже, з огляду на означене поняття трудового договору, учасником (або стороною) трудових правовідносин передовсім можуть бути фізичні особи (громадяни, іноземці, особи без громадянства). У законодавстві вони визначаються поняттям «працівник». Іншою стороною виступає власник підприємства, установи, організації, уповноважений ним орган чи фізична особа. Разом з тим треба взяти до уваги, що нормами трудового права регулюються не всі види трудової діяльності фізичних осіб. Це пов’язано з особливостями правового статусу деякої частини працівників — військовослужбовців, членів кооперативів, осіб, які виконують певну роботу за договорами цивільно-правового характеру (підряду тощо). Трудові правовідносини цих працівників регулюються відповідними статутами, нормами адміністративного або цивільного права.

Можливість фізичних осіб брати участь у професійній трудовій діяльності визначається їх правосуб’єктністю, тобто здатністю мати й набувати певні права та нести юридичні зобов’язання. Визначальним для виникнення правосуб’єктності фізичних осіб є вік. За загальним правилом, учасником трудових правовідносин може бути особа, яка досягла 16-річного віку. Як виняток за певних умов дозволяється працювати особам із 15-річного та учням із 14-річного віку (на особливостях праці неповнолітніх ми зупинимося окремо). Укладаючи трудовий договір, сторони визначають свої права та обов’язки, тобто зміст трудового договору. Права та обов’язки сторін поділяються на:

  • а) безпосередні, що визначаються сторонами;
  • б) похідні, що передбачені в законодавстві, які, у свою чергу, поділяються на необхідні умови, без досягнення домовленості за якими договір не буде укладено (узгодження місця роботи, спеціальності, кваліфікації, посади й розміру заробітної платні), та додаткові умови — випробування під час прийняття на роботу, суміщення професій, інші соціально-побутові пільги (житло, дитячий садок, організація громадського харчування і т. ін.).

Однією з додаткових умов трудового договору є визначення строку випробування під час прийняття на роботу. Цей строк встановлюється для вивчення професійних якостей працівника, його можливостей щодо виконання певних функціональних обов’язків. Строк випробування не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням із відповідним комітетом профспілки, — шести місяців (це стосується державних службовців, а також керівників). Строк випробування для робітників не може перевищувати одного місяця. Окремим категоріям працівників строк випробування не встановлюється. Це правило застосовується щодо громадян, які:

  • не досягли 18-річного віку;
  • молодих спеціалістів, що закінчили вищі навчальні заклади і в установленому порядку направлені на роботу;
  • осіб, переведених з іншого місця роботи, та інших категорій працівників.

Якщо в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу працівника не було обумовлено випробування та його строку, то вважається, що працівника прийнято на роботу без випробування. Важливою умовою укладання трудового договору є визначення форми і його строків. Як правило, трудовий договір повинен укладатися в письмовій формі. Разом з тим дозволяється укладення договору в усній формі. Додержання письмової форми обов’язкове:

  • 1) за організованого набору працівників;
  • 2) за укладання трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я;
  • 3) за укладання контракту;
  • 4) коли працівник наполягає на укладенні трудового договору в письмовій формі;
  • 5) за укладання трудового договору з неповнолітнім тощо.

Щодо строку укладання договору, то відповідно до ст. 23 КЗпП України трудовий договір може бути:

  • 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк;
  • 2) на визначений строк, установлений за погодженням сторін;
  • 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

При цьому строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру подальшої роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами. Трудові правовідносини виникають із моменту прийняття працівника на роботу.

Виступи учнів

1. «Прийом на роботу».

2. «Припинення трудового договору за ініціативою робітника».

3. «Припинення трудового договору за ініціативою роботодавця».

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Робота з таблицями

Ознаки (види поведінки), що належать до галузі трудового права

Ознака

Так

Ні

Укладання контракту на поставку (постачання) певної продукції

Вимога (заява) збільшення зарплатні

Претензії (листи) з приводу неналежної організації відпочинку в санаторії

Звільнення з роботи за власним бажанням

Звільнення з роботи у зв’язку із вчиненням правопорушення

Утворення системи перепусток на робочі місця у трудовому колективі

Види строків у трудовому праві

Види строків

Термін строку

Коли він встановлюється

Випробувальний строк

Строки трудового договору

Строк укладання колективного договору

Строк оформлення трудової книжки

Строк попередження працівником про звільнення

Строк розрахунку в разі припинення трудових відносин

Строк дії дисциплінарного стягнення

Види відповідальності

Показник

Матеріальна відповідальність

Дисциплінарна відповідальність

Підстави застосування

Види стягнення

Можливість стягнення

Екскурсія на виробництво та зустріч з юристом

Учні ставлять питання щодо влаштування на роботу, про режим роботи, трудову дисципліну тощо.

V. Домашнє завдання

Підготувати пропозиції щодо: охорони праці, соціального захисту робітників, забезпечення страхування працівників.