Усі уроки до курсу «Правознавство». 10 клас

УРОК 14

Правопорядок і правопорушення. Правопорушення та його ознаки

Мета: розкрити поняття «осудність» та «неосудність», дати класифікацію правопорушень, розвивати вміння розв’язувати юридичні задачі, застосовувати отримані знання в життєвих ситуаціях, виховувати шанобливе ставлення до закону.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Основні поняття: правопорушення, склад правопорушення, об’єкт правопорушення, суб’єкт правопорушення, об’єктивна сторона правопорушення, суб’єктивна сторона правопорушення, дисциплінарне правопорушення, цивільно-правове правопорушення, адміністративне правопорушення, кримінальне правопорушення, осудність, неосудність.

ХІД УРОКУ

I. Організаційна частина уроку

II. Актуалізація знань учнів

Представлення творів

Заслуховуються та обговорюються твори учнів «Дисципліна та правопорядок — шлях до правової держави».

Завдання

Визначити серед запропонованих правомірні та неправомірні дії.

  • 1. Учень вчасно прийшов до школи.
  • 2. Учень спізнився на урок.
  • 3. Підприємство випустило якісну продукцію.
  • 4. Продукція, яка надійшла до магазина, виявилась неякісною.
  • 5. Підлітки перейшли дорогу на зелене світло світлофора.
  • 6. Підлітки перейшли дорогу в невстановленому місці.

III. Вивчення нового матеріалу

Правопорушення та його ознаки

Учитель. Правопорушення — це винне протиправне діяння, вчинене суб’єктом правовідносин.

Ознаки правопорушення:

  • 1) виявляється у формі дії або бездіяльності;
  • 2) діяння вчинене суб’єктом правовідносин;
  • 3) діяння вчинене осудною особою;
  • 4) суспільно небезпечне;
  • 5) не тільки власне діяння, але й потенційна загроза, що його здатна спричинити;
  • 6) винне (умисне чи необережне);
  • 7) наявність причинного зв’язку між діянням та суспільно небезпечними наслідками, що настали.

Склад правопорушення — це система об’єктивних та суб’єктивних ознак, які визнають певне діяння як правопорушення.

  • 1. Суб’єкт — це осудна і дієздатна особа, яка вчинила правопорушення.
  • 2. Суб’єктивна сторона — наявність вини у формі умислу або через необережність.
  • 3. Об’єктивна сторона — діяння у формі дій або бездіяльності, а також умови, обставини, засоби, наслідки тощо.
  • 4. Об’єкт — цінності, що охороняються правовою нормою.

Види правопорушень

Залежно від ступеня небезпеки, завданого правопорушенням, вони поділяються на:

  • 1) злочини;
  • 2) проступки.

Правопорушення розрізняються залежно від галузі права.

1. Дисциплінарні проступки — порушення навчальної або юридичної дисципліни, внутрішнього розпорядку організації (установи).

2. Цивільно-правові — завдання майнової шкоди, порушення інших майнових або особистих немайнових благ, що захищені законом.

3. Адміністративні — порушення встановленого державою порядку в місцях суспільного призначення, а також порядку керування усіма іншими сферами життєдіяльності суспільства.

4. Кримінальні злочини — соціально небезпечні діяння або бездіяльність, за що законом передбачається кримінальна відповідальність.

Більш детальною є класифікація залежно від галузей права, зокрема адміністративні, кримінальні, трудові, фінансові, екологічні, процесуальні та інші.

Залежно від суб’єктів, що вчинили правопорушення:

  • правопорушення фізичних осіб;
  • правопорушення юридичних осіб.

Залежно від способу вчинення:

  • вчинене шляхом дії;
  • вчинене шляхом бездіяльності.

Залежно від об’єкта правопорушення:

  • правопорушення проти основ національної безпеки;
  • правопорушення проти життя та здоров’я людини;
  • правопорушення проти власності;
  • правопорушення проти громадського порядку тощо.

Залежно від форм вини:

  • умисні;
  • необережні.

Залежно від мотивів:

  • скоєні з корисних мотивів;
  • скоєні з хуліганських мотивів тощо.

Ознакою правопорушення є карність протиправної поведінки — юридична відповідальність. Вона стосується осудних, тобто осіб, що усвідомлюють свої дії або керують ними під час вчинення суспільно небезпечного діяння.

Осудність та неосудність

Осудність — це стан людини, коли вона розуміє характер і значення своїх дій та може керувати ними.

Неосудність — це стан людини, коли вона внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, слабоумства або іншого хворобливого стану психіки не усвідомлює своїх вчинків або не може керувати ними, що виключає її можливість відповідати за ці вчинки.

Неосудною визнається особа за наявності двох критеріїв:

  • а) медичного (наявність хоча б одного із хворобливих психічних станів);
  • б) юридичного (нездатність особи усвідомлювати характер і значення своїх дій або керувати ними).

Не може бути визнаною неосудною особа, що скоїла злочин у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Робота може проводитися за двома варіантами.

Варіант 1. Розв’язання правових задач

Укажіть склад та вид правопорушення.

1. Громадянин П. під час бійки завдав громадянину Д. легких тілесних ушкоджень.

2. Керівництво підприємства протягом трьох місяців не сплачувало робітникам заробітну платню.

3. Студенти одного з навчальних закладів вирішили провести несанкціонований мітинг.

4. 16-річні підлітки спробували вживати спиртні напої під час шкільної дискотеки.

5. Учні, намагаючись зірвати контрольну роботу, зателефонували до школи і повідомили, що школа замінована.

6. Підприємство не виконало договір щодо поставок продукції.

7. Сім’я, повертаючись пізно увечері з театру, перейшла дорогу в невідповідному місці.

8. Громадянин Н. не з’являвся на роботі впродовж декількох днів без поважної причини.

9. Група підлітків була затримана міліцією під час спроби витягти магнітофон з машини, що стояла у дворі.

10. Учень спізнився на урок без поважної причини.

11. Громадянин К. без поважних причин не сплачував борг за кредит, взятий в одному з банків.

12. У магазині торгували неякісними продуктами харчування.

Варіант 2. Робота в групах

Клас поділяється на групи, кожній з яких пропонується навести приклади правопорушень в 1-2-х галузях права (перелік галузей може бути обраний самою групою або запропонований вчителем). Інші групи повинні проаналізувати наведений приклад щодо складу й виду правопорушення.

V. Підбиття підсумків

Учитель підводить учнів до думки про неприпустимість неправомірної поведінки, оскільки це завдає шкоди як суспільству, так і тому, хто такі дії вчинив.

VI. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Підготувати одне із запропонованих повідомлень:

  • «Причини та наслідки правопорушень»;
  • «Способи боротьби з правопорушеннями»;
  • «Яким чином можна зменшити число правопорушень?»