Усі уроки до курсу «Правознавство». 10 клас

УРОКИ 11-12

Правовідносини

Мета: розкрити поняття правових відносин, розвивати вміння використовувати отримані знання в практичній роботі, виховувати правову культуру.

Тип уроку: засвоєння нового навчального матеріалу.

Основні поняття: правовідносини, склад правовідносин, зміст правовідносин, об’єкти правовідносин, суб’єкти правовідносин, суб’єкти права, фізичні особи, юридичні особи.

ХІД УРОКУ

I. Організаційна частина уроку

II. Вивчення нового матеріалу

Поняття, види, структура та склад правовідносин

Учитель. Правові відносини — це аспекти суспільних відносин, які врегульовані правовими нормами й учасники яких є носіями прав та обов’язків, визначених цими нормами.

Структура правовідносин — це їхня внутрішня організація, яка передбачає наявність та певний взаємозв’язок їх складових (елементів).

Елементи правовідносин:

1) зміст:

  • а) матеріальний аспект — та фактична поведінка, яку учасники правовідносин можуть або повинні здійснювати;
  • б) юридичний аспект — складається з суб’єктивних прав (дозволеної і гарантованої законом персональної можливості певної поведінки суб’єкта правовідносин, яка може здійснюватись, а може не здійснюватись) та юридичних обов’язків (передбаченої законом необхідності певної поведінки особи, що забезпечена можливістю державного примусу);

2) суб’єкти — учасники правовідносин, що є носіями суб’єктивних прав та юридичних обов’язків (фізичні та юридичні особи, державні та громадські організації, різні спільноти);

3) об’єкт (матеріальні та нематеріальні цінності) — реальні соціальні блага, що задовольняють інтереси і потреби людей і з приводу яких між суб’єктами виникають, змінюються та припиняються суб’єктивні права та юридичні відносини (матеріальні та духовні блага, дії суб’єктів правовідносин, результати їх діяльності, у тому числі й духовні).

Для того щоб мати можливість бути учасником правовідносин, їхні суб’єкти повинні володіти правосуб’єктністю:

  • а) правоздатністю — передбаченою нормами права здатністю суб’єкта бути носієм суб’єктивних прав та юридичних обов’язків (виникає з моменту народження й припиняється в момент смерті);
  • б) дієздатністю — здатністю суб’єкта своїми діями набувати й самостійно та свідомо здійснювати суб’єктивні права та виконувати юридичні обов’язки (настання пов’язане з досягненням певного віку та галуззю права);
  • в) деліктоздатністю — зумовленою нормами права здатністю суб’єкта нести юридичну відповідальність за вчинені правопорушення.

Залежно від тих чи інших ознак можна виділити такі види правовідносин.

За галузями права:

  • конституційно-правові;
  • кримінально-правові;
  • цивільно-правові;
  • трудові;
  • сімейно-правові;
  • фінансово-правові тощо.

За характером об’єктів:

  • майнові;
  • немайнові.

За характером суб’єктів:

  • відносини фізичних осіб;
  • відносини юридичних осіб;
  • змішані.

За кількістю суб’єктів (учасників):

  • прості (між двома суб’єктами);
  • складні ( між трьома і більше суб’єктами).

За характером волі суб’єкта:

  • абсолютні (чітко визначені учасники лише однієї сторони — носії суб’єктивних прав, а всі інші учасники суб’єктивних відносин, коло яких не визначене, зобов’язані утримуватися від порушення їхніх законних прав та інтересів (відносини власності));
  • відносні (точно визначені всі їх учасники, як ті, що наділені конкретними правами, так і ті, що наділені конкретними обов’язками).

За підставами виникнення:

  • договірні (обопільне волевиявлення сторін);
  • без договірні.

За дією у часі:

  • довготривалі;
  • короткотривалі;
  • одночасні.

За функціональною спрямованістю відповідних норм права:

  • регулятивні;
  • охоронні.

За характером обов’язків:

  • активні (зобов’язують здійснювати певні дії на користь іншої сторони);
  • пасивні (зобов’язують утримуватись від небажаних для іншої сторони дій).

Залежно від характеру правових норм:

  • матеріальні (виникають на основі норм матеріального права);
  • процесуальні (виникають на основі норм процесуального права).

За розподілом прав і обов’язків:

  • односторонні (кожна зі сторін має або лише права, або лише обов’язки);
  • дво- та багатосторонні (кожна зі сторін має як права, так і обов’язки).

Підставою для виникнення правовідносин є наявність юридичного факту.

Юридичні факти — обставини, що виникають у житті певних суб’єктів, з настанням яких правові норми пов’язують суб’єктів, з якими норми права пов’язують настання певних юридичних наслідків, тобто виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Юридичні факти поділяються на окремі групи за такими показниками:

За наявністю волі суб’єктів:

  • події — це обставини (природні явища), виникнення та дії яких не залежать від волі суб’єктів;
  • дії — це обставини, настання яких залежить від волі особи.

Розрізняють дії залежно:

• від узгодженості з існуючими правовими нормами:

  • — правомірні — ті, що здійснюються на основі та згідно з приписами правових норм (юридичні акти — діяння, спрямовані на досягнення певного правового результату, і вчинки — діяння, безпосередньо не спрямовані на досягнення певного юридичного результату, але такі, що зумовлюють його настання);
  • — неправомірні, що чиняться всупереч приписам правових норм;

• від суб’єктів:

— діяння фізичних осіб;

— діяння юридичних осіб;

• від способу здійснення:

— вчинені особисто;

— вчинені через посередників;

• бездіяльність — це стан абсолютної пасивності, відсутність дії.

За складом:

  • прості, що складаються з одного юридичного факту, достатнього для виникнення правових відносин;
  • складні, що складаються з сукупності юридичних фактів.

За тривалістю у часі:

  • одноактні;
  • багатоактні.

За юридичними наслідками:

  • правотворчі;
  • правозмінні;
  • правоприпиняючі.

Оскільки діяльність людей відбувається у певних часових межах, то особливе значення для настання юридичних фактів мають строки та терміни.

Строки — це певний період у часі, з перебігом якого пов’язана дія чи подія, що має юридичне значення.

Терміни — це певний момент у часі, з настанням якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строки та терміни дають можливість визначити час настання прав та обов’язків для учасників правовідносин.

Практична робота

1. Довести, що наведений приклад є ілюстрацією правовідносин, назвати підстави їх виникнення, вид та визначити елементи.

  • а) Громадянин А. позичив громадянину Б. п’ятсот гривень.
  • б) Між трудовим колективом та керівництвом підприємства укладений колективний трудовий договір.
  • в) Громадянин В. був затриманий міліцією під час спроби викрасти автомобіль.

2. Клас розподіляється на групи. Кожна група пропонує свій приклад правовідносин, доводить, що це дійсно правовідносини, і пояснює, на якій підставі вони виникають. Інші групи вказують вид та елементи.

III. Закріплення вивченого матеріалу

Завдання

1. Доведіть, що існування тієї чи іншої системи права пов’язане з історичним, культурним, політичним розвитком даної держави.

2. Що таке правовідносини?

3. Доведіть, що правовідносини охоплюють всі сторони нашого життя.

IV. Підбиття підсумків

Учитель ще раз наголошує на необхідності дотримуватись правових норм у повсякденному житті.

V. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника.