Усі уроки до курсу «Філософія». 11 клас

УРОК 37

Нації, національності і народи в системі суспільства та суспільних відносин

Мета: сформувати в учнів розуміння розмаїття спільнот людей, що живуть на Землі; ознайомити учнів із розвитком національного питання і форм міжнаціональної інтеграції; показати позитивні і негативні явища націоналізму; виробити негативне ставлення молоді до національних і міжнаціональних конфліктів; формувати толерантне ставлення молоді до людей іншої нації, релігії, поглядів.

Тип уроку: засвоєння нового матеріалу.

Форма проведення: лекція з елементами бесіди.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент уроку

II. Актуалізація знань учнів

Перевірка домашнього завдання

Учні зачитують твори-есе до епіграфа попереднього уроку: «Жодне суспільство не може бути гіршим, ніж люди, з яких воно складається» (В. Швебель).

III. Мотивація навчальної діяльності

Бесіда

1. Пригадайте, що розуміють під словом «нація». Якими є ознаки нації?

2. Як ви можете оцінити проблему міжнаціональних відносин у сучасному світі?

3. Оцініть свої знання з проблеми, що обговорюється, за п’ятибальною шкалою («5» — я добре знайомий із цією проблемою, але хотілося б дізнатися ще більше; «4» — я знайомий (-а) з проблемою, буду брати участь у її обговоренні; «3» — я мало знайомий (-а) із цією проблемою, але спробую взяти участь у її обговоренні; «2» — я нічого не знаю із цієї проблеми і не хочу її обговорювати).

4. Оберіть символ, що відображає ваше ставлення до запропонованої ситуації:

  • а) злість (2 бали);
  • б) невдоволення (3 бали);
  • в) байдужість (4 бали);
  • г) розуміння, співпереживання (емпатія) (5 балів).

5. Що б ви відчули і як би вчинили, якщо б водночас втратили будинки, близьких, друзів і стали «чужими» в країні, де народилися і жили увесь цей час:

  • а) важко відповісти (2 бали);
  • б) тільки страх, нічого б не зміг зробити (3 бали);
  • в) склав би план дій, як вижити (4 бали);
  • г) запропонуйте свій варіант (5 балів).

6. Прочитайте фрагмент казки Є. Шварца «Дракон» і дайте відповідь на запитання до нього.

«Отже, коли лицар Ланцелот прибув до міста, поневоленого жорстоким Драконом, він, на свій подив, почув про доброту Дракона. По-перше, під час епідемії холери Дракон, дихнувши на озеро, скип’ятив у ньому воду. По-друге, він позбавив місто від циган. «Але цигани — дуже милі люди», — здивувався Ланцелот. «Що ви! Який жах! — вигукнув архіваріус Шарлемань. — Я, щоправда, у житті своєму не бачив жодного цигана. Але я ще в школі проходив, що це люди страшні. Це волоцюги за своєю природою, по крові. Вони вороги будь-якої панівної системи, інакше вони жили б де-небудь, а не вештались туди-сюди. їхні пісні позбавлені мужності, а ідеї руйнівні. Вони крадуть людей. Вони проникають усюди».

— Як ви оцінюєте позицію архіваріуса Шарлеманя?

Коментар. Зверніть увагу, що хоча архіваріус ніколи сам не бачив циган, але він не вагається щодо загрози, яку вони становлять для міста. Для нього навіть реальний Дракон кращий за міфічних циган. Але найважливішим є те, що джерелом інформації про «циганської загрозу» був сам Дракон. Саме таким чином і формуються негативні стереотипи в масовій свідомості.

Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

IV. Вивчення нового матеріалу

Учням пропонується пригадати з курсу історії визначення понять «нація», «міжнаціональні відносини», «міжнаціональні конфлікти», «націоналізм», приклади з історії проявів крайнього націоналізму (фашизм, шовінізм, расизм, геноцид).

Проблемне питання уроку

— Чи існують в Україні міжнаціональні конфлікти і якими є шляхи їх подолання?

• Етнічні спільності

У сучасному світі існують різні соціальні спільності.

Соціальні спільноти — це відносно стійка сукупність людей, що вирізняється більш-менш однаковими ознаками умов і способів життя, масової свідомості, тією чи іншою мірою спільністю соціальних норм, ціннісних систем і інтересів.

Види спільнот: сім’я, рід, плем’я, класи, соціальна група, народності, нації, професійні спільноти, трудові колективи.

• Етнос, його основні ознаки та особливості

Етнос — історично створена на певній території стійка сукупність людей, якій притаманні загальні, відносно стабільними особливості мови, культури і психіки, а також усвідомлення своєї єдності і відмінності від інших подібних утворень.

Нація — певна форма існування етносу, характерна для певного етапу історичного розвитку.

Нація — історично сформована спільність людей, яка характеризується спільними економічним життям, мовою, територією, певними психологічними рисами, які виявляються в особливостях її культури, мистецтва та побуту.

• Національна самосвідомість

Національна самосвідомість — сукупність соціальних, моральних, політичних, економічних, етичних, релігійних, філософських поглядів, що характеризують зміст, рівень і особливості духовного розвитку націй.

Національний інтерес — сукупність потреб і прагнень народів тієї чи іншої держави створити необхідні життєві умови, усвідомлення необхідності досягнення суверенітету, встановлення відносин із народами інших країн.

Запитання

— Як ви вважаєте, в чому полягає національний інтерес українців?

Вивчаючи історію розвитку націй і народностей, виділяють такі процеси, як міжнаціональна диференціація і міжнаціональна інтеграція.

Міжнаціональна диференціація — це процес роз’єднання, розділення, протистояння різних націй, етносів, народів у різних планах.

Міжнаціональна інтеграція — це процес поступового об’єднання різних етносів, народів і націй через сфери суспільного життя.

Міжнаціональна диференціація

Міжнаціональна інтеграція

Причини:

1. Самоізоляція загалом.

2. Протекціонізм в економіці.

3. Релігійний фанатизм.

4. Націоналізм у різних формах у політиці і культурі

Причини:

1. Неможливість держав жити ізольовано, що пов’язано з конкретними змінами в економіці практично всіх сучасних країн.

2. Економічний та політичний взаємозв’язок держав.

Прикладом міжнаціональної інтеграції в сучасному світі є об’єднання країн Європи в Європейський Союз (ЄС)

• Націоналізм. Міжнаціональні конфлікти та шляхи їх подолання

Націоналізм — 1) ідеологія і політика, яка сповідує зверхість національних інтересів над загальнолюдськими; 2) рух, спрямований на боротьбу за незалежність нації, народу проти іноземних гнобителів; 3) рух за збереження і розвиток національних традицій, культури, мови, літератури, мистецтва та ін.

Питання

— Як ви думаєте, чи не стало національне питання причиною розпаду СРСР?

Міжнаціональний конфлікт — одна з форм відносин між національними спільнотами, що характеризується станом взаємних претензій, відкритим протистоянням етносів, народів і націй один до одного, що мають тенденцію до наростання протистояння аж до збройних зіткнень, відкритих воєн.

Завдання

— Назвіть причини міжнаціональних конфліктів.

Причини міжнаціональних конфліктів

1. Ускладнення соціально-економічного розвитку країн світу, існування відсталості багатьох із них.

2. Непродумана або навмисно екстремістська політика деяких державних діячів.

3. Помилки і прорахунки керівництва певних країн у розв’язанні національних питань.

Міжнаціональні конфлікти виникають:

1) із приводу спірних територій;

2) через вигнання народу зі своєї території і повернення депортованого народу на свою історичну батьківщину;

3) через довільну зміну адміністративних кордонів;

4) через насильницьке включення території народу до сусідньої держави;

5) між етнічною більшістю і меншістю, що компактно проживає (корінна національність);

6) із приводу відсутності в народу національної державності та його розчленованості між іншими державами.

Типи міжнаціональних конфліктів

1. Державно-правовий (незадоволення правовим становищем нації, прагнення власної державності, конфлікт із державними структурами влади країни, до складу якої входить нація).

2. Етнотериторіальний (визначення кордонів нації).

3. Етнодемографічний (захист прав корінної національності).

4. Соціально-психологічний (зміна способу життя, порушення прав людини).

Шляхи розв’язання міжнаціональних конфліктів

1. Усвідомлення всіма людьми неприйняття насильства, вироблення поваги до національних почуттів усіх етнічних груп.

2. Проведення лояльної, продуманої політики врахування інтересів усіх народів і народностей.

3. Створення ефективних міжнародних комісій, рад, інших організацій для мирного розв’язання національних суперечностей.

4. Надання національно-культурної автономії усім національним меншинам, які цього бажають, що сприятиме збереженню їхньої мови, культури, релігії і традицій.

Шляхи врегулювання міжнаціональних конфліктів

1. Визнання міжнаціональних проблем і розв’язання їх методами національної політики.

2. Використання економічних важелів для нормалізації ситуації.

3. Створення культурної інфраструктури консенсусу, дотримання принципу паритетності під час призначення людей різних національностей на державні посади, підтримка національної культури.

• Національна політика

Складовою частиною політичної діяльності держави, покликаної регулювати міжнаціональні відносини в різних сферах життя суспільства, є національна політика.

Гуманістичні засади політики у сфері національних відносин

Основні принципи національної політики

Умови гармонізації національних відносин

1. Відмова від насильства і примусу.

2. Пошук згоди на основі консенсусу всіх учасників.

3. Визнання прав і свобод людини.

4. Готовність до мирного врегулювання спірних проблем.

5. Реалізація ідей гуманізму, демократії, добросусідства

1. Гармонійне поєднання національних та інтернаціональних інтересів, пошук оптимальних форм співвідношення національного та інтернаціонального.

2. Визнання права кожного народу на самовизначення, утворення самостійної держави.

3. Пріоритетність прав людини над будь-якими інтересами національної суверенності й автономії.

4. Неприйняття будь-яких форм шовінізму

1. Наявність правової держави.

2. Відмова національної меншини від сепаратизму, визнання збереження за верховною владою всіх повноважень в обороні, веденні іноземних справ.

3. Надання широкої автономії і права на самоврядування національним меншинам, що проживають компактно.

4. Визнання культурної автономії меншин, викладання, мовлення мовою етнічної меншини.

5. Максимальне переміщення центру ваги у прийнятті владних рішень на локальний місцевий рівень

V. Підсумок уроку

Тестування

1. Розташуйте етнічні спільноти в порядку їхнього історичного розвитку.

А Народність;

Б рід;

В клан;

Г плем’я;

Д нація.

2. До історично сформованих груп людей належать:

А народності;

Б класи;

В держави.

Відповідь: 1 Б, В, Г, А, Д; 2 А.

VI. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Підготувати електронну презентацію «Національні проблеми України».

3. Підготувати повідомлення про демографічну політику країн світу.