Усі уроки до курсу «Філософія». 11 клас

УРОК 32

Повторювально-узагальнювальний урок за темою 4 «Пізнання та його основні форми»

Мета: повторити, закріпити та узагальнити вивчений матеріал про методи та особливості наукового пізнання; розкрити прикладний характер наукового пізнання; розширювати міжпредметні зв’язки шляхом залучення знань старшокласників з інших предметних галузей — математики, фізики, хімії, біології, географії, історії, політології, літератури, етики.

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань.

Форма уроку: бесіда з елементами дискусії, виконання практичних завдань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент уроку

II. Мотивація навчальної діяльності

Сьогодні на уроці ми з вами узагальнимо ваші знання з теми «Пізнання та його основні форми». Нам у роботі допоможуть ваші знання з інших предметів. Ми будемо відповідати на запитання, розв’язувати логічні задачі, висловлювати свою точку зору щодо цієї теми.

1. Що таке наука? (Одна з форм суспільної свідомості, що дає об’єктивне відображення світу.)

2. Що таке закон? (Стійкий повторюваний зв’язок між окремими сторонами і властивостями явищ.)

3. Наведіть приклади повторюваності в природі. (Зміна пір року, часу доби, припливи і відпливи тощо.)

4. Які інші значення поняття «закон» вам відомі? (Нормативний акт, правило.)

5. Із якими методами наукового пізнання ми ознайомилися на уроці? (Спостереження, моделювання, порівняння, узагальнення, аналіз, синтез.)

Учні наводять приклади методів наукового пізнання в різних науках.

III. Основна частина уроку

Метод спостереження

(вивчення об’єкта, накопичення фактів)

1. Коли Томас Едісон створював свою знамениту лампочку, він довго не міг знайти матеріал для нитки лампи. Йому довелося провести сотні експериментів із різними матеріалами. Із кожним із матеріалів він проводив по шість досліджень — за кількістю вимірюваних параметрів. Проводячи експерименти, вчений витратив близько 200 записних книжок.

2. Леонардо да Вінчі записував усе, що спадало йому на думку, робив численні замальовки, схеми, креслення зброї, оборонних механізмів, літальних апаратів. Усього він зробив близько 6000 тисяч начерків, до яких згодом неодноразово повертався. Також він робив речі, немислимі для своєї епохи, — анатомував трупи, щоб дізнатися щось нове про функції людських органів.

3. Фізик Генрі Кавендіш залишив по смерті двадцять пачок рукописів із записами досліджень у різних галузях фізики.

4. Для того, щоб зібрати кубик Рубіка, потрібно перебрати безліч комбінацій.

5. «Чи знайдеться така людина, яка, кидаючи дротик безперервно протягом дня, не влучить хоча б раз у ціль?» (Марк Туллій Цицерон, римський оратор).

Моделювання

(дослідження об’єктів пізнання за допомогою моделей)

1. Образні моделі, побудовані за аналогією

  • Відкриття формули бензолу німецьким хіміком А. Кекуле: зайшовши одного разу в зоосад, він зупинився біля клітки з мавпами, які зачепилися лапами за кільце. Повернувшись додому, вчений записав «круглу» структурну формулу бензолу.
  • Винахід касового апарату: американець Джеймс Рітті плив на пароплаві до Європи і випадково зайшов у машинне відділення, де звернув увагу на роботу лічильника обертів гвинта. Саме він підказав ідею створення каси.
  • Винахід парашута: російський інженер Г. Котельников розпочав експерименти зі звичайної збільшеної парасольки, проте ця конструкція виявилася занадто важкою. Зменшення її ваги призвело до зменшення надійності літального апарату. Аж якось, проходячи у вітряну погоду повз конки, винахідник побачив даму, у якої з розкритої сумки випала шовкова шаль, зачепилася бахромою за клямку, порив вітру утворив купол, який потягнув сумку за собою. Цей принцип Котельников реалізував під час виготовлення парашута.

2. Знакові (математичні) моделі

  • Карти, схеми, креслення, графіки.
  • Формули, рівняння, теореми.
  • Мови (у тому числі ноти, есперанто, абетка Морзе, семафор, азбука Брайля, дактилолог (мова для глухонімих), дорожні знаки, мнемотехніка тощо).
  • Періодична система хімічних елементів.
  • Аркуш Мебіуса, «нескінченна» магнітофонна стрічка, шліфувальна стрічка з двома робочими поверхнями, що самоочищається, транспортер у картоплезбиральних комбайнах.

3. Фізичні моделі:

  • Для вивчення аеродинаміки літака будують його модель і продувають в аеродинамічній трубі.
  • Реконструкція історичного минулого (щоб підтвердити теорію первісного заселення островів Полінезії з Америки, відомий норвезький дослідник Тур Хейердал 1947 р. здійснив плавання з Полінезії в Перу на плоту «Кон-Тікі», в 1969-1970 рр. — на папірусних човнах «Ра» і «Ра-2» з Африки до островів Центральної Америки).

Структурний аналіз і теоретичне обґрунтування отриманих результатів доцільно продемонструвати на прикладі літературних творів.

  • 1. Аналіз (уявне розчленування об’єктів, предметів на складники й уявне виділення в них окремих ознак). Характерні риси героїв «Мертвих душ» М. В. Гоголя: Манілов був мрійником, Коробочка відрізнялася підозріливістю, Собакевич — брутальністю, Плюшкін — скупістю тощо.
  • 2. Синтез (уявне з’єднання в ціле частин об’єкта, предмета, або основних ознак, отриманих у процесі аналізу). Через характерні риси героїв створюється «типовий образ». Таким, наприклад, є Маруся з однойменної повісті Г. Квітки-Основ’яненка.
  • 3. Порівняння (уявне встановлення подібності і відмінності предметів за істотними і несуттєвими ознаками). Наприклад: П’єр Безухов і Андрій Волконський, Ольга і Тетяна Ларини.
  • 4. Узагальнення (уявне об’єднання частин об’єкта, предмета в нове поняття). Поема І. Котляревського «Енеїда» — «енциклопедія українського життя».

Практичне завдання

На прикладі казок спробуймо перевірити теоретичні висновки на практиці. Згадаймо відому всім казку про Івана-Царевича.

Боротьба Івана-Царевича зі Змієм Гориничем. Завдання Івана — перемогти Змія, а для цього треба відрубати йому голову. Герой проводить численні експерименти — зайде то ліворуч, то праворуч, тільки знесе голову, як на її місці одразу ж виростає інша. Після перевірки своєї гіпотези на практиці Іван задається іншим питанням: як відрубати голову і зробити так, щоб вона більше не виростала?

Завдання: простежте всі етапи пізнання на прикладі боротьби Івана-Царевича з Кощієм Безсмертним.

Спостереження: стежив за Кощієм, випитував у інших про те, де він знаходиться і як його можна знищити.

Висування гіпотези: булатом і палицею дістатися до Кощія Безсмертного. Невдача примусила Івана висунути нову гіпотезу: «погибель Кощія» міститься не в ньому самому, а в іншому місці.

Побудова моделі: потрібно шукати голку — в яйці — в качці — в скрині — на дереві — на острові за тридев’ять земель.

Перевірка гіпотези на практиці

Порушення нових питань. Де розташований острів? Як звалити дуб? Як відкрити скриню? Як наздогнати зайця, якщо буде тікати? Як спіймати качку, якщо вона спробує полетіти? Не випадково кажуть: «Швидко казка мовиться, та не скоро діло робиться».

Завдання: простежте, як цей алгоритм виявляється в роботі слідчого (збір інформації, спостереження, висунення гіпотез, їх перевірка, систематизація знань, нові питання).

Завдання (може бути запропоноване як домашнє)

Простежте, як алгоритм процесу пізнання виявляється під час вибору супутника життя. Які етапи часом тут пропускаються?

Повторюваність процесу пізнання

  • «Ми ніколи не повинні забувати, що кожен успіх нашого пізнання ставить більше проблем, ніж розв’язує, і що в цій сфері кожна нова відкрита земля дозволяє припустити існування ще не відомих нам неосяжних континентів». Луї де Бройль, французький фізик
  • «Я вірю: після розв’язання кожної проблеми буде залишатися, як і раніше, великою загадкою питання про те, як чинити з іншими проблемами». Поль Дірак, англійський фізик

Етапи процесу пізнання в історії людства

1. Нагромадження знань: вони мають конкретний, дослідний, описовий характер.

2. Спеціалізація знань: формування конкретних наук для більш глибокого вивчення світу.

3. Формування теоретичних розділів наук: розглядаються зв’язки явищ, їхня єдність, загальні закономірності, тенденції розвитку.

4. Поява нових питань призводить до виникнення нових галузей знання на межі наук (синергетика, гідродинаміка, психолінгвістика, кольоротерапія, біоритмологія, біоенергетика тощо).

Прикладний характер наукового знання

  • Герої роману Ж. Верна «Таємничий острів» використовували свої знання з фізики, математики, географії, геології, інженерної справи та ін.
  • Які практичні знання стали в пригоді іншому літературному героєві — Робінзону Крузо з однойменного роману Д. Дефо?
  • Якщо ви знайомі з властивостями квадрата, то, знаючи довжину його сторони, можете знайти його площу і периметр; це виявиться корисним для того, щоб з’ясувати, наприклад, скільки знадобиться шпалер, щоб обклеїти кімнату, яка має параметри a-b-с із вікном і дверима.
  • Чи можуть знання нам заважати? (До вивчення хімії всі знали, що в металів є основні ознаки — це щось тверде, блискуче і холодне. Але ртуть — це рідкий метал, а магній — порошкоподібний).

Роль особистості в науці

Люди, які зробили значний внесок у розвиток науки, мають певні характерні ознаки. Спробуємо їх визначити.

Нестандартність мислення

  • Винахідник пеніциліну Олександр Флемінг із необережності упустив у бактеріальну культуру трохи плісняви. Подумавши, що доведеться дослід починати спочатку, вчений подивився в мікроскоп і оторопів від побаченого: навколо «острівців» плісняви розмноження бактерій припинилося. Флемінг припустив, що за допомогою плісняви можна зупинити зростання бактерій. Так були відкриті антибіотики.

Відданість справі науки

  • Народоволець Микола Кибальчич, перебуваючи у в’язниці, розробив модель літального апарату.
  • Сподвижник М. В. Ломоносова Дмитро Виноградов, смертельно хворий, дописував свою працю «Опис властивостей російської порцеляни».
  • Академік Іван Павлов, помираючи, фіксував і диктував секретареві зміни, що відбуваються в ньому в останні години; на телефонні дзвінки відповідав через секретаря єдиною фразою: «Скажіть, що Павлову ніколи, він помирає».
  • Протягом усіх 900 днів блокади Ленінграда вчені Інституту рослинництва оберігали унікальну колекцію насіння, зібрану академіком М. І. Вавиловим. Доведена до дистрофії жменька вчених не з’їла жодної зернини, і безцінну колекцію було врятовано.

Сміливість

  • Ідея геліоцентризму, висунута Миколою Коперником; Джордано Бруно і Галілео Галілей, які виступили на її захист.
  • Французький учений Луї Пастер наражався на величезний ризик під час проведення вакцинації проти холери, сибірської виразки і сказу.
  • Норвезький дослідник Фрітьоф Нансен перервав похід на Північний полюс, але врятував журнали наукових спостережень.

Відповідальність за свої відкриття й винаходи

  • Американський фізик Роберт Оппенгеймер («батько атомної бомби») і радянський фізик А. Д. Сахаров (один із творців водневої бомби) виступали за припинення випробувань ядерної зброї.
  • Жюль Берн, працюючи над книгою «Капітан Немо», описав можливості підводного апарату, який міг таранити кораблі супротивника. Віддавши книгу до видавництва, він випадково дізнався з газет, що вчені ведуть розробку нової зброї — торпед, здатних на відстані вражати ціль. Жюль Берн негайно скупив перше видання свого твору.

Основні принципи, що лежать в основі наук

Принцип циклічності (ритму)

Які приклади циклічності в природі і в житті ви можете назвати?

  • Природні ритми: зміна пір року, часу доби (день і ніч), ритми серця, мозку, дихання, припливи і відливи, цикл економічної активності, цикл розвитку і занепаду світових цивілізацій тощо.
  • Вірші, музика — ритм, розмір, мелодія.
  • Використання цього принципу тваринами (ведмеді, що впадають у сплячку, весняна линька тварин; птахи, що летять у зграї, машуть крилами за синусоїдою).

Принцип полярності

Де ми стикаємось із принципом полярності?

  • Усе має протилежність — Інь-Янь (символ), життя і смерть, сон і безсоння, здоров’я і хвороба, тепло і холод, високе і низьке, чорне і біле, молодість і старість тощо.
  • Синтез двох протилежностей — не механічне об’єднання, а створення чогось абсолютно нового (народження дитини, яка є унікальною порівняно зі своїми батьками).

Принцип подібності (подібні принципи пристрою)

  • Прожилки на листі клена = вододіл річок = кровоносна система.
  • Луска риб = лусочки шишок.
  • Подібні принципи формування складних систем: атоми — молекули — клітини — організми — екосистеми; звук — буква — слово — фраза — речення — абзац — текст — твір.
  • Голографія (метод отримання об’ємного зображення, що ґрунтується на інтерференції хвиль; кожна частина голограми містить інформацію про весь об’єкт).

Принцип раціональності

  • «Золота пропорція» («золотий перетин»). Приклади: цибуля (кількість пір’я — 3-5-8); морські зірки, морські їжаки — 8 перегородок, 8 щупалець; равлики — 13 частин; комахи — 3 пари ніг, 2 пари крил, черевця складаються з 5 частин; ссавці — 5 пальців, 34 хребці тощо.
  • Стільники бджіл у вигляді шестигранників є найбільш економною організацією простору, оскільки за однакового обсягу для будівництва шестигранних осередків потрібно найменше матеріалу.

Процес розвитку

  • Як і процес пізнання, процес будь-якого розвитку відбувається за спіраллю. Де в живій природі зустрічається спіраль? (Вусики рослин, ріст тканин у стовбурах дерев, розташування насіння в соняшнику, протоплазма в клітині, кристали, шишки, луска риб, равлик, павутина, осине гніздо, лист, який згортається, Галактика.)
  • Молекула ДНК має форму подвійної спіралі, і певний генетичний код вибудовується за 19 витків спіралі — Метонів цикл, який лежав в основі давньогрецького календаря (тривав 19 років). Виток подвійної спіралі ДНК відповідає сонячному року.

Висновок. Розвиток світу відбувається за спіраллю (повторюваність, але на іншому витку).

IV. Підсумок уроку

Учитель оцінює роботу учнів, аналізує та коментує її.

V. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал теми «Пізнання та його форми».