Усі уроки до курсу «Філософія». 10 клас

УРОК 45

Поняття здоров’я та здорового способу життя

Мета: ознайомити учнів з визначеннями понять «здоров’я», «здоровий спосіб життя»; розвивати вміння аналізувати та узагальнювати матеріал; виховувати відповідальне ставлення до свого здоров’я.

Тип уроку: комбінований.

Форма проведення: лекція з елементами бесіди.

Основні поняття: «здоров’я», «спосіб життя», «валеологія», «здоровий спосіб життя», «соціальне», «психічне, фізичне, духовне здоров’я».

Епіграф:

• Здоров’я — це ще не все, але все без здоров’я — ніщо. (Народна мудрість)

• Здорове тіло — продукт здорового розуму. (Народна мудрість)

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент уроку

II. Мотивація навчальної діяльності

Завдання

Поміркуйте над словами епіграфа та висловіть власну думку.

Учитель формулює тему та мету уроку.

IIІ. Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда

1. Що таке сенс життя?

2. У чому полягає філософсько-релігійне розуміння сенсу життя?

IV. Вивчення нового матеріалу

Поняття здоров’я

Метод «Мозковий штурм»

Учні наводять свої приклади поняття «здоров’я».

Учитель (проводить узагальнення). Сьогодні здоров’я розглядають не як суто медичну, а як комплексну проблему, складний феномен глобального значення. Тобто здоров’я визначається як філософська, соціальна, економічна, біологічна, медична категорії, як об’єкт споживання, вкладу капіталу, індивідуальна і суспільна цінність, динамічне явище системного характеру, що постійно перебуває у взаємодії з навколишнім середовищем. Звідси походить загальновизнане у міжнародному співтоваристві визначення здоров’я, викладене в Преамбулі Статуту ВООЗ (1948 р.): «Здоров’я — це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб або фізичних вад».

Подальша розповідь вчителя орієнтована на схему:

Світова наука розробила цілісний погляд на здоров’я як феномен, що інтегрує принаймні чотири його сфери або складові — фізичну, психічну (розумову), соціальну (суспільну) і духовну. Всі ці складові невід’ємні одна від одної, вони тісно взаємопов’язані і саме разом, у сукупності визначають стан здоров’я людини. Для зручності вивчення, полегшення методології дослідження феномена здоров’я наука диференціює поняття фізичного, психічного, соціального і духовного здоров’я. Цей принцип диференціації був закладений у групування індикаторів опитування з урахуванням змісту кожної сфери.

До сфери фізичного здоров’я включають такі чинники, як індивідуальні особливості анатомічної будови тіла, перебігу фізіологічних функцій організму в різних умовах (спокою, руху), довкілля, генетичної спадщини, рівня фізичного розвитку органів і систем організму.

До сфери психічного здоров’я відносять індивідуальні особливості психічних процесів і властивостей людини, наприклад збудженість, емоційність, чутливість. Психічне життя індивіда складається з потреб, інтересів, мотивів, стимулів, установок, цілей, уявлень, почуттів тощо. Психічне здоров’я пов’язане з особливостями мислення, характеру, здібностей. Усі ці складові і чинники обумовлюють особливості індивідуальних реакцій на однакові життєві ситуації, вірогідність стресів, афектів.

Духовне здоров’я залежить від духовного світу особистості, зокрема складових духовної культури людства — освіти, науки, мистецтва, релігії, моралі, етики. Свідомість людини, її ментальність, життєва самоідентифікація, ставлення до сенсу життя, оцінка реалізації власних здібностей і можливостей у контексті власних ідеалів і світогляду — все це зумовлює стан духовного здоров’я індивіда.

Соціальне здоров’я пов’язано з економічними чинниками, стосунками індивіда зі структурними одиницями соціуму — сім’єю, організаціями, з якими встановлюються соціальні зв’язки через працю, відпочинок, побут, соціальний захист, охорону здоров’я, безпеку існування тощо. На здоров’я взагалі впливають міжетнічні стосунки, рівень прибутків, стан матеріального виробництва, техніки і технологій. Ці чинники і складові створюють відчуття соціальної захищеності (або незахищеності), що суттєво позначається на здоров’ї людини. У загальному вигляді соціальне здоров’я детерміноване характером і рівнем розвитку головних сфер суспільного життя в певному середовищі — економічної, політичної, соціальної, духовної.

Зрозуміло, що в реальному житті всі чотири складових — соціальна, духовна, фізична, психічна — діють одночасно і їх інтегрований вплив визначає стан здоров’я людини як цілісного складного феномена.

Поняття передумов здоров’я

Учитель. Основні передумови здоров’я — це мир, дах над головою, соціальна справедливість, освіта, харчування, прибуток, стабільна екосистема, сталі ресурси.

Мир

Поняття «мир» розуміється ширше, ніж відсутність стану війни в державі. Вочевидь, що відсутність мирних стосунків в сім’ї, наявність конфліктів з найближчим оточенням, на роботі, в громаді або між громадами (міжетнічних, міжконфесійних) суттєво шкодять усім складовим здоров’я — фізичній, психічній, духовній, соціальній.

Дах над головою

Поняття «дах над головою» дещо ширше, ніж наявність будь-якої домівки. Потрібен певний рівень побутових умов, сталість майнових правовідносин, наявність інших чинників, що створюють відчуття впевненості у майбутньому щодо захисту власного майна від можливих негараздів природного або суспільного походження. Важливим є рівень розвитку соціальних інституцій, дія яких забезпечує відчуття захищеності особи та її майна (правопорядку, аварій, надзвичайних ситуацій тощо).

Соціальна справедливість, рівність, неупередженість

Наявність цих передумов здоров’я гарантує всім громадянам однакові можливості доступу до послуг соціальних інституцій, рівні громадянські, майнові, соціальні права, неможливість обмежень законних прав та інтересів людини з боку будь-яких сильних або владних структур. Наявність цих передумов створює у людини відчуття захищеності і впевненості в майбутньому, а також надає рівні (в межах чинного законодавства) потенційні можливості щодо реалізації потреб і здібностей, набуття гідного соціального статусу незалежно від расових, національних, релігійних, майнових, статевих, вікових чинників. Незалежно від ступеня використання цих можливостей конкретними особистостями власне факт їх наявності у суспільстві справляє позитивний вплив на стан індивідуального і громадського здоров’я.

Освіта

Рівень здоров’я, як правило, безпосередньо пов’язаний з рівнем освіти. Чим вищий середній рівень освіти в певному соціальному середовищі, тим кращі узагальнені показники здоров’я воно демонструє. Природно, що піклування про власне і громадське здоров’я неможливе без знання того, чому і як це необхідно робити. Доцільно також розуміти поняття освіти в даному контексті не тільки як освіту суто валеологічну, а й значно ширше — як загальну освіту в цілому. Чим ширше знання основних природничих, наукових, філософських, гуманітарних положень, тим більше існує у суспільстві можливостей зі створення системного уявлення про проблему здоров’я взагалі. До того ж поняття «освіта» також треба сприймати комплексно: і як надання інформації, і як навчання методів, прийомів і навичок здорового способу життя, і як виховання в дусі безумовного пріоритету цінностей індивідуального і громадського здоров’я в усіх його проявах, сферах і рівнях.

Харчування

Це поняття розглядається не лише утилітарно як засіб ліквідації почуття голоду або мінімальної підтримки життєдіяльності організму. Воно включає забезпечення широким верствам населення доступу до споживання якісної питної води, необхідної кількості вітамінів, мікроелементів, протеїнів, жирів, вуглеводів, продуктів підвищеної біологічної цінності, фітопродуктів, спеціальних продуктів і харчових добавок тощо, що поліпшує стан здоров’я і протидіє природному процесу старіння.

Передбачається створення фінансових можливостей для забезпечення не тільки мінімальних потреб існування, а й послуг і товарів, необхідних для здорового способу життя, забезпечення спроможностей їх споживання.

Стабільна екосистема

Мається на увазі не тільки стабілізація нормальних екологічних умов там, де вони ще не зазнали шкоди від попередньої виробничої діяльності, а й відновлення пошкоджених екологічних утворень з метою запобігання подальшому руйнуванню екобалансу планети. Лише активна реституційна діяльність може забезпечити у майбутньому стабільність планетарної екосистеми з оптимальними фізико-хімічними параметрами для існування людства.

Сталі ресурси

Поняття містить не лише запобігання вичерпанню енергоресурсів, корисних копалин, виробничої сировини. Мається на увазі зважене господарювання щодо фінансових і матеріальних ресурсів країн, громад, окремих людей, незадіяних ресурсів виробництва, матеріалів та інструментів, інтелектуальних ресурсів, потенціалу громадських і приватних ініціатив. Вихідна теза така: чим більше всіляких ресурсів є в активі певного структурного утворення (людини, громади, організації, регіону), тим більше існує потенційних можливостей спрямування цих ресурсів на заходи щодо захисту і підтримки здоров’я.

Поняття здорового способу життя

Учитель. У філософському розумінні спосіб життя — це синтетична характеристика сукупності типових видів життєдіяльності людей (індивідів та соціальних утворень) у поєднанні з умовами життя суспільства. Спосіб життя охоплює всі сфери суспільства: працю і побут, суспільне життя і культуру, поведінку (стиль життя) людей та їх духовні цінності. Тобто поведінка, або стиль життя, є одним з найважливіших елементів способу життя в цілому, який не може не впливати на здоров’я окремої особи або на здоров’я тих чи інших соціальних груп населення.

З позицій викладеного розуміння феномена здоров’я людини походить визначення поняття здорового способу життя (ЗСЖ): це все в людській діяльності, що стосується збереження і зміцнення здоров’я, все, що сприяє виконанню людиною своїх людських функцій через діяльність з оздоровлення умов життя: праці, відпочинку, побуту.

Складові ЗСЖ містять різноманітні елементи, що стосуються усіх сфер здоров’я — фізичної, психічної, соціальної і духовної. Найважливіші з них — харчування (в тому числи споживання якісної питної води, необхідної кількості вітамінів, мікроелементів, протеїнів, жирів, вуглеводів, спеціальних продуктів і харчових добавок), побут (якість житла, умови для пасивного та активного відпочинку, рівень психічної і фізичної безпеки на території життєдіяльності), умови праці (безпека не тільки у фізичному, а й психічному аспекті, наявність стимулів і умов професійного розвитку), рухова активність (фізична культура і спорт, використання засобів різноманітних систем оздоровлення, спрямованих на підвищення рівня фізичного розвитку, його підтримку, відновлення сил після фізичних і психічних навантажень).

Для усвідомлення ЗСЖ важливі поінформованість і можливість доступу до спеціальних профілактичних процедур, що мають уповільнювати природний процес старіння, наявність належних екологічних умов, інших складових ЗСЖ, що стосуються переважно не тільки фізичного і психічного, а також соціального і духовного здоров’я.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Бесіда

1. Що таке здоров’я?

2. Які сфери здоров’я існують?

3. Що таке передумови здоров’я?

4. Що таке здоровий спосіб життя? Назвіть його складові.

VI. Підсумки уроку

Учитель. Таким чином, здоров’я — це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб або фізичних вад. Світова наука розробила цілісний погляд на здоров’я як феномен, що інтегрує чотири його сфери — фізичну, психічну, соціальну і духовну. Вони тісно взаємопов’язані і саме разом, у сукупності визначають стан здоров’я людини. До основних передумов здоров’я зараховують вісім чинників, як-от: мир, дах над головою, соціальна справедливість, освіта, харчування, прибуток, стабільна екосистема, сталі ресурси. Здоровий спосіб життя — це все в людській діяльності, що стосується збереження і зміцнення здоров’я, все, що сприяє виконанню людиною своїх людських функцій через діяльність з оздоровлення умов життя: праці, відпочинку, побуту.

VII. Домашнє завдання

1. Опрацювати матеріал уроку.

2. Написати есе за темою «Мій спосіб життя — здоровий чи ні?»