Усі уроки до курсу «Філософія». 10 клас

УРОК 31

Філософія і світогляд

Мета: визначити сутність поняття «філософія»; з’ясувати, як пов’язана філософія та світогляд; розвивати вміння аналізувати, висловлювати свою думку; розширювати міжпредметні зв’язки.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Форма проведення: лекція.

Основні поняття: «філософський світогляд», «філософське пізнання».

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент уроку

II. Вивчення нового матеріалу

Поняття філософського світогляду

Учитель. Філософський світогляд — це перша форма суто теоретичної самосвідомості людини.

Філософське осмислення світу та власне людини починається тоді, коли остання вперше починає сумніватися у традиції свого міфологічного світосприйняття. Орієнтація насамперед на розум, створення особистої картини світу, спираючись на раціо, вільний пошук відповідей на вічні проблеми буття визначає філософію як основу індивідуальної людської самосвідомості. Філософуючи, особистість ставить перед собою питання про сенс власного буття, а відтак, і про смисл власне світу.

Особливості філософського пізнання

  • 1. Істинне знання про світ можливе за відстороненого споглядання, коли людина відривається від повсякденної метушні й спроможна глянути на себе і на світ немовби збоку. У цьому відстороненні і вбачають одну з головних особливостей філософського пізнання на відміну від емпіричного.
  • 2. Другою важливою особливістю філософського пізнання постає його розумовий характер. Філософія, на відміну від міфології та релігії, піддає всі процеси та явища світу критиці розумом. Для античних греків пізнаваним був предмет мислимий, тобто такий, котрий можна не просто уявити, а відтворити у стрункій системі розумових понять. Тому однією з найважливіших передумов філософування вважали логіку як науку про правильне, несуперечливе мислення.

Спираючись на власний розум, перші філософи прагнули не просто відтворити світ, але віднайти його сутність, першооснову. Отже, постає перше питання філософії: «Яким чином можливий світ такий, яким він є? У чому його причина й сенс?» Філософські ідеї нерідко сприймалися владою як небезпечні та ворожі, бо були спрямовані на формування власної думки особистості, що підривало засади тих чи інших політичних ідеологій та забобонів натовпу. «Нечестивий не той, хто засуджує богів натовпу, а той, хто слідує думці натовпу про богів», — зазначав Епікур, давньогрецький філософ-матеріаліст, заперечуючи звинувачення у «підриві основ суспільного підпорядкування». Сократа звинуватили й засудили на смерть за те, що він буцімто «розбещував молодь», «підбурював її не слухати старших», а він лише намагався вчити самостійно мислити та піддавати всі явища раціональній критиці. Філософія в його особі постає не просто як спосіб думки, а й як спосіб життя, індивідуального вольнодумства, що визначає особистісне світоглядне самовизначення.

Філософія і світогляд

Філософія сьогодні постає як школа людського мислення, самовизначення. Основна проблематика філософування — смисложиттєва — насичує людське існування духовними пошуками свого ставлення до всього навколишнього, а тому філософія є центральним місцем (квінтесенцією, осереддям) особистого світогляду.

Питання самовизначення, світогляду постають перед кожною людиною впродовж її життя. Знання історії філософської думки, філософської спадщини людства не тільки формують теоретичні підвалини самосвідомості, а й допомагають людині ґрунтовно підходити до розв’язання питань сьогодення, визначаючи її місце у ціннісно-смисловому світі.

Часто філософію визначають як науку про найзагальніші закони буття, свідомості та самого життя. Але філософія не обов’язково має бути науковою. Сам метод філософії — критичне осмислення дійсності — може базуватися на релігійних переконаннях, міфології, художньо-образному світосприйнятті. Філософські роздуми дуже часто втілюються в поетичній, літературній формі, релігійних проповідях, художніх творах. Філософію часто визначають як мистецтво думки, яка вимагає відповідної форми, відповідного типу чуттєво-розумової творчості. Філософія постає як окремий тип духовної творчості та світогляду, що специфічним чином, через визначену систему мови, обрану систему понять торкається всіх сфер та втілюється у різних формах культуротворення, складаючи його фундамент.

У сучасній культурології розрізняють системно-наукову філософію як спосіб передавання специфічно-філософської проблематики через суто логічну структуру понять, яка реалізує філософські питання у формі притч, літературних роздумів, поезій, проповідей. Обидві традиції філософування є самоцінними й взаємодоповнюють одна одну.

III. Закріплення вивченого матеріалу

Бесіда

1. Що називається філософським світоглядом?

2. Які особливості філософського світогляду ми визначили?

3. Який зв’язок існує між філософією та світоглядом?

IV. Підсумки уроку

Учитель. Філософія є особливим і неповторним проявом світоглядної культури. Філософія — це почуття й усвідомлення сутності всього сущого.

Протягом розвитку суспільної думки основним питанням філософії було, є й буде розуміння відношення «людина — світ» у контексті свободи і щастя. Адже «любов до мудрості» полягає саме в тому, що людина завжди прагне «статись» у свободі, яка є найпотужнішою силою на шляху утвердження людини — вільної і щасливої істоти.

Філософія є особливим явищем, оскільки приховує в собі надпотужний імпульс науковості. Особливою вона є й тому, що філософ не задовольняється об’єктивною картиною світу. Філософське знання — наукове, проте від так званої чистої науки відрізняється тим, що є глибоко особистісним, зобов’язує людину до певного способу життя і діяльності. Філософська істина об’єктивна, але переживається кожною людиною по-своєму, відповідно до особистого життєвого і морального досвіду. Філософія є теоретичними засадами будь-якого світогляду, позаяк тільки в ній знання стає переконанням, захищати й обстоювати яке людина буде до останнього свого подиху, навіть ціною власного життя.

Саме з філософською мудрістю можна твердити, що щасливе нинішнє і майбутнє України неможливе без докорінних соціальних перетворень. А здійснення їх вимагає високої світоглядної культури Людини і Громадянина. Витоки цієї світоглядної культури — у милій серцю кожного українця землі, освяченій красою Віри, Надії і Любові та їхній життєдайній єдності — Свободі.

V. Домашнє завдання

1. Опрацювати матеріал уроку.

2. Знайти та підготувати розповідь однієї притчі, в якій є філософський смисл.

3. Підготувати 10 висловлювань відомих філософів.