Усі уроки до курсу «Філософія». 10 клас

УРОК 30

Особливості наукового світогляду

Мета: визначити сутність поняття «науковий світогляд»; з’ясувати, як пов’язана філософія та світогляд; розвивати вміння аналізувати, висловлювати свою думку; розширювати міжпредметні зв’язки.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Форма проведення: лекція з опорою на логічні схеми.

Основні поняття: «наука», «науковий світогляд».

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент уроку

II. Мотивація навчальної діяльності учнів

Бесіда

1. Які асоціації виникають у вас при слові «наука»?

2. Як наука пов’язана з життям?

3. Яка різниця між науковими знаннями та донауковими? Наведіть приклади.

III. Вивчення нового матеріалу

Поняття наукового світогляду

Учитель. Наука як світоглядний феномен має кілька визначень.

  • 1. Наука — це система, означена як знаннями про ту чи іншу сферу об’єктивної дійсності, так і людською діяльністю, яка ці знання створила.
  • 2. Наука — це системно організований образ існування певної сфери об’єктивної дійсності.
  • 3. Наука — світоглядно визначена сфера людської діяльності, основною функцією якої є вироблення знань про об’єктивну реальність, перевірка цих знань на предмет істинності та вироблення рекомендацій для практичного перетворення світу відповідно до потреб та інтересів людини.

Таким чином, наука — це теоретично й практично означена система знань, що перебуває у безперервному розвитку і намагається віднайти об’єктивну істину в тій чи іншій сфері відношення «людина — світ».

Наведені формулювання поняття «наука» підкреслюють її світоглядно-перетворювальну спрямованість, тому у світоглядному вимірі найпростіше сказати так: наука — це система знань про людину і світ та спосіб перетворення їх на благо людини.

Наукові знання суттєво відрізняються від житейських і донаукових знань. Вони передбачають не лише констатацію фактів та опис їх, а й пояснення фактів, усвідомлення їх відповідно до всієї системи понять певної науки. Житейське, просте пізнання констатує, хоча й дуже поверхово, як відбувається та чи інша подія. Науковий світогляд дає відповідь не лише на питання «як?», а й на питання «чому?». Сутність наукового світогляду полягає в достовірному узагальненні фактів, а також у тому, що за випадковим він бачить необхідне, закономірне, а за одиничним — загальне. І на підставі цього науковий світогляд передбачає різноманітні явища, об’єкти і події. Передбачення є вершиною наукової діяльності людини.

Увесь процес наукового знання пов’язаний зі зростанням сили і діапазону наукового передбачення. А передбачення надає можливість контролювати процеси та керувати ними. Науковий світогляд, таким чином, відкриває можливість не лише передбачення майбутнього, а й свідомого його формування. Життєвий сенс кожної науки можна коротко сформулювати так: знати, щоб уміти передбачати, а передбачати, щоб ефективно діяти.

Суттєвою ознакою наукового світогляду є його системність, тобто така сукупність знань, яка впорядкована на засадах певних теоретичних принципів. Проста сукупність різних знань, не об’єднаних у взаємопов’язану систему, — це ще не науковий світогляд. Основою наукових знань є певні вихідні положення, закономірності, які й дозволяють об’єднувати відповідні знання в єдину систему. Знання перетворюються на наукові тоді, коли цілеспрямований збір фактів та їхній опис доводиться до рівня введення їх у систему понять, тобто до складу теорії.

Кожна наука проходить етап формування. Однак критерій формування будь-якої науки загальний: визначення предмета дослідження, вироблення понять, які відповідають цьому предметові, встановлення фундаментального закону, властивого цьому предметові, відкриття принципу чи створення теорії, які дають змогу пояснювати величезну кількість фактів.

Структура наукового світогляду

Науковий світогляд (наука), як і будь-який інший, має свою структуру, яку найкраще подати у вигляді сучасної класифікації наук. Зауважимо, що подана нижче класифікація наук не претендує на істину в останній інстанції, проте такий підхід є найбільш ефективним і працездатним. У світлі цього підходу, враховуючи сучасний розвиток науки, можна виділити такі основні класи наук: природознавчі і технічні; математичні; гуманітарні і соціальні; філософські.

Природознавчі та технічні науки

До них належать передусім механіка і прикладна механіка, астрономія і космонавтика, астрофізика, фізика і технічна фізика, фізична хімія та хімічна фізика, хімія та хіміко-технологічні науки, геологія і гірська справа, географія, біологія, біофізика, біохімія та сільськогосподарські науки, антропологія, фізіологія людини, медичні науки та ін.

Математичні науки

Математична логіка, практична математика, у тому числі й кібернетика, математична статистика, алгебра, геометрія, математичний аналіз, диференційне та інтегральне числення тощо

Гуманітарні та соціальні науки

Історія, археологія, етнографія, економічні науки, соціологія, мовознавство, психологія, правознавство, педагогічні науки, культурологія та багато інших

Філософські науки

Діалектика, антидіалектика (насамперед метафізика), філософська антропологія, онтологія, гносеологія, філософія історії, філософія науки, феноменологія, етика, естетика, історія філософії

Особливості сучасної науки

Учитель. Сучасний науковий світогляд — це передусім складний процес духовного виробництва. Наукова творчість дуже розгалужена. Вона глибоко пов’язана з наступністю і традиційністю. Водночас сучасний науковий пошук є глибоко новаторським явищем.

Сучасна наукова істина з’являється як результат наполегливої праці, пульсації думки, боротьби різних точок зору та консолідації творчих зусиль багатьох учених. Суттєвою ознакою сучасного рівня наукового світогляду є проникнення у внутрішню структуру об’єкта, сходження від пізнання закономірності до розкриття структури і системи.

Сучасна наука — це глибоко інтегроване і водночас диференційоване явище. Сьогодні наука рухається шляхом спеціалізації. Водночас виник ряд дисциплін, які вивчають так звані межові явища в розвитку людини, природи і суспільства. Світоглядна культура сьогодення надає можливість науці, з одного боку, широко використовувати передові методи, техніку та технології, з іншого — сама стає їх творцем. Сучасна наука перетворилася в безпосередню продуктивну силу суспільства. Із доньки виробництва наука стала його матір’ю.

Характерною ознакою сучасної науки є те, що вона йде шляхом синтезу формальної і змістовної сторін пізнання. Нині наука стоїть напередодні розв’язання ряду кардинальних проблем сучасності: покращення екології; виліковування серцево-судинних хвороб, раку, СНІДу; ефективного соціального прогнозу; визначення найбільш оптимальних шляхів гуманізації людської діяльності та ін.

IV. Підсумки уроку

Учитель. Підсумовуючи проблему особливостей наукового світогляду, потрібно зауважити, що поряд із позитивними зрушеннями в його розвитку існує ряд суттєвих обмежень. Науковий світогляд «хибує» передусім на «бездушність». Він намагається уніфікувати, стандартизувати бачення світу людиною, «забуваючи», що та є досить «крихкою» і ніжною істотою. Прагнучи до максимальної достовірності й точності, він виключає особистісне, те, чим людина переймається. Він «змітає» зі свого шляху суб’єктивізм, вимисел, фантазію. Науковий світогляд немовби «забуває», що, часто звеличуючи істину, зводячи її до рівня Бога, він принижує людську здатність знаходити у світі своє, особливе і неповторне. А найслабшим його місцем є те, що він фактично ігнорує неповторність людської індивідуальності.

Загалом науковий світогляд, безперечно, є вищим рівнем розвитку світоглядної культури порівняно з міфологічним і релігійним світоглядом.

V. Домашнє завдання

1. Опрацювати матеріал уроку.

2. Підготувати публічний виступ з теми «Вплив науки на життя людини: позитивний та негативний фактори».