Усі уроки до курсу «Філософія». 10 клас

УРОК 12

Філософія Києво-Могилянської академії

Мета: розкрити філософські погляди представників Києво-Могилянської академії; виховувати повагу до різних поглядів; розвивати вміння захищати свої повідомлення.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент уроку

II. Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда

1. Розповісти про вірування давніх слов’ян, використовуючи усну народну творчість українського народу.

2. Довести думки давніх слов’ян про головні філософські питання.

IIІ. Вивчення нового матеріалу

Учитель. Історію Києво-Могилянської академії (Київська братська школа, Київський колегіум, Київська академія, Київська духовна академія, Національний університет «Києво-Могилянська академія), як правило, починають від 1615 р., коли при Київському Богоявленському братстві було засновано братську школу. Серед численних предметів, які студіювалися тут, були риторика, елементарний курс філософії та богослов’я. Перетворення братської школи на колегіум спричинило певні зміни в організації навчального процесу у цьому закладі. Київський колегіум орієнтувався на характерний для того часу західноєвропейський гуманістичний тип навчання. Серед навчальних предметів були також риторика, логіка та діалектика. Невід’ємним елементом навчального процесу були диспути.

Особлива атмосфера цього навчального закладу певною мірою визначалася складом його студентів: двері колегіуму, а згодом академії, були відчинені для всіх верств населення.

Студенти академії (з 1701 р.) вивчали філософію 2 роки: студіювали діалектику, логіку, фізику, математику і метафізику, а також етику. Богословський курс (спочатку трирічний, а з 1775 р. — дворічний) був ще ширшим і, крім власне богословських наук (догматики, моральної теології), включав панування необхідних у галузі релігії знань.

Викладачі Києво-Могилянської академії поряд із вітчизняною світоглядно-філософською традицією широко використовував досягнення західноєвропейської науково-філософської думки епохи Відродження та Нового часу. Саме тут внаслідок творчої взаємодії вітчизняної та західноєвропейської філософської традиції поряд із провідною екзистенціальною виникає й раціоналістично-натуралістична лінія. Так, уже в 1646/1647 навчальному році Інокентій Гізель читав слухачам колегіуму повний філософський курс.

У числі професорів Києво-Могилянського колегіуму бачимо таких відомих учених, філософів і письменників, як Феофан Прокопович (1681-1736) — з 1711 р. ректор академії, з 1716 р. у Санкт-Петербурзі глава «вченої дружини» Петра І; Іоаникій Галятовський (помер 1688 р.) — з 1657 по 1665 р. ректор колегіуму; Стефан Яворський (1658-1722) — реорганізував греко-латинську школу в Москві у Слов’яно-греко-латинську академію (1685) на зразок Києво-Могилянського колегіуму, ставши її президентом, з 1621 р. — президент Синоду; Лазар Баранович (бл. 1620-1693) — з 1650 по 1657 р. ректор колегіуму; Георгій Кониський (1717-1795) — з 1751 р. ректор академії; Иосиф Кононович-Горбацький (помер 1653 р.) — в 1642-1645 рр. ректор колегіуму та ін.

Серед навчальних дисциплін одне з перших місць посіла риторика, в чому виявилися гуманістичні (традиційні для України) пріоритети у галузі знань. Адже «слово» тлумачилося київськими риторами одночасно як «знання» і «доброчесність». Риторика в ідейному кліматі Києво-Могилянської посідала більш чільне місце, ніж логіка, оскільки остання є мистецтвом «доведення» (холодно-безстороннього, об’єктивного), перша ж як мистецтво «переконувати» більш відповідала українській національній (екзистенціальній) традиції своїм апелюванням не стільки до «голови», скільки до «серця».

Київські філософи розробили курси з моральної філософії. їх приваблювало трактування поняття «свобода волі», що відкривало шляхи для вдосконалення людської особистості.

Діяльність Києво-Могилянської академії сприяла піднесенню інтелектуального української молоді, формуванню української національної еліти.

Виступ учнів з повідомлення за темами:

1. «Видатні діячі Києво-Могилянської академії та їхні погляди».

2. «Філософські погляди в XV-XVI ст.».

3. «Києво-Могилянська академія та її місце в розвитку філософії».

IV. Підсумки уроку

V. Домашнє завдання

1. Опрацювати матеріал уроку.

2. Підготувати повідомлення «Мандрівний філософ Г. С. Сковорода».