Усі уроки до курсу «Вступ до історії. Пропедевтичний курс». 5 клас

УРОК 30

ПАРКИ І САДИ. «СОФІЇВКА» В УМАНІ ТА ЗАПОВІДНИК «КАЧАНІВКА» НА ЧЕРНІГІВЩИНІ

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть: установлювати хронологічну послідовність створення зазначених пам'яток; показувати на карті місцезнаходження цих пам'яток; називати, розпізнавати та описувати пам'ятки на основі вивченого матеріалу і практичної роботи; пояснювати історичні поняття на основі тексту підручника та застосовувати їх під час виконання пізнавальних завдань; складати план розповіді про пам'ятку і розповідати за планом, уживаючи історичні поняття та терміни; висловлювати особисте ставлення до цих пам'яток і наголошувати на необхідності їх збереження.

Обладнання: історична карта, портрети історичних діячів, картки з текстовими і візуальними джерелами.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Краса — велика сила. Жіноча краса теж, але вона нетривка. Та й хто згадає красуню через століття? Портрети? Але ж їх знають лише спеціалісти і музейні працівники. Тож мало хто залишається в пам’яті прийдешніх поколінь. Софії де Вітт-Потоцькій поталанило. Її вроду береже один з найбільш відомих парків України і світу — «Софіївка».

Ще один парк — Качанівка — є не тільки кращим в Україні зразком палацово-паркового ансамблю, створеним на межі XVIII-XIX століть, але й цілою епохою в українській і російській культурі. Пропоную вам відвідати ці парки і дізнатися про цікаві історії й романтичні легенди.

III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Завдання

• Виписати за розповіддю вчителя основні історичні факти про парки і сади (дату створення, ім’я власника та архітектора).

Учитель. Дендрологічний парк «Софіївка» в Умані (Черкаська область) — одне з найбільш популярних місць відпочинку в Україні. На вихідні до Умані приїжджають сотні автобусів з туристами з усіх куточків нашої країни. Численні ставки, фонтани, водоспади, скульптури, екзотичні дерева, тихі алеї... Тому, хто потрапляє сюди вперше, не віриться, що все це багатство міститься в українській провінції. Тим чарівнішою і романтичнішою здається Софіївка, коли дізнаєшся про історію її створення.

Історія залишила нам численні легенди про кохання. Кохання стало рушійною силою, що створила прекрасний парк в Умані. А було все так...

Свою розповідь учитель супроводжує показом на карті.

Робота з історичним джерелом

• Прочитайте легенду і поставте до тексту 3 запитання.

Легенда

«Ця історія розпочалася в турецькому місті Бурса, де 1762 року в родині грецького торгівця худобою народилася дівчинка Софія. Коли батько помер, її мати Марія 1777 р. привела красуню-доньку до польського посла в Стамбулі Кароля Боскампа-Лясопольського. Той, вражений вродою Софії, залишив її в себе. А далі закрутилося: уроки французької, світські прийоми, мандрівка до Варшави через Поділля. Новий край назавжди змінив її життя. У дівчину палко закохується 39-річний Юзеф де Вітт, син коменданта Кам’янець-Подільської фортеці, видатного архітектора епохи бароко Яна де Вітта. Засліплений красою, він протягом року їздив до Хотина залицятися до красуні. Донині Кам’янцем-Подільським гуляють розповіді про їхнє таємне вінчання 1779 р. у Зіньковецькому костелі і про те, як скаженів батько Юзефа та як захворіла через це його мати.

Софія разом з чоловіком вирушають у подорож Європою. На той час де Вітт-молодший, колишній польський майор, перейшов на бік росіян й отримав чин генерала російської армії. Та швидко чоловік Софії відійшов у тінь, а до ніг красуні падають король Фрідріх II Прусський та австрійський імператор Иосиф II. Де слава — там і заздрість. З’явились чутки, що красуня була російською шпигункою і приятелькою Григорія Потьомкіна. Звідусюди тільки й чути було: бідний, бідний Юзеф...

У жовтні 1791 р. у Яссах, тодішній столиці Молдови (нинішня Румунія), куди перевели де Вітта, Софія вперше зустріла графа Потоцького. Кохання кинуло одруженого графа у вир почуттів, про пару взялися пліткувати від Відня до Петербурга. Плітки та легенди і нині оточують їх. Власне, як і парк. Подейкують, що Потоцький вибудовував у 1796-1805 роках для коханої дружини шматок її рідної Греції в античному стилі. Автором парку був талановитий артилерист-винахідник Людвіг Метцель (1764-1848), якому щодня допомагали німецький садівник Олива і близько 800 селян. Селяни отримували за працю платню, адже Потоцький скасував на своїх землях панщину. Кажуть, будівництво парку коштувало графу астрономічної суми — 15 млн злотих (або 2 млн крб сріблом!)».

Учитель. Автором топографічного й архітектурного проекту й керівником будівництва було призначено польського військового інженера Людвіга Метцеля. Це була талановита людина свого часу, що все життя присвятила військовій інженерії. Софіївка — найбільш відомий його витвір. На його могилі у Варшаві викарбувано: «Тут спочиває прах будівничого Софіївки». Безпосереднє ж втілення проекту в життя лягло на плечі простих уманських майстрів.

Парк «Софіївка»

Парк «Софіївка». Грот Венери

Місцевість, незважаючи на свою «дикість», була справді придатною для створення романтичного місця відпочинку: вона буяла ярами, кристальними джерелами, скупченнями кам’яних брил. Поруч протікала річечка Багно, що дістала незабаром більш «шляхетну» назву Кам’янка.

Подейкували, що в Метцеля не було навіть плану будівництва Софіївки, і весь парк — це звичайнісінька імпровізація (причому імпровізували навіть кріпаки, які облаштовували все на свій смак). Звичайно ж, це неправда. Адже в Софіївці багато гідротехнічних споруд, для нормальної роботи яких необхідний був дуже точний розрахунок.

Із 1796 до 1802 року тривали роботи з облаштування парку: копали ставки й підземну річку, споруджували водоспади й фонтани, прокладали алеї, переносили кам’яні брили, зводили архітектурні споруди. Також у парку було висаджено екзотичні рослини з усього світу.

Дивно, але для Софії парк не став улюбленим місцем: графиня неодноразово намагалася продати «Софіївку» до царської скарбниці. Далі парком опікувався її син Олександр...

«Софіївка» і справді вражає: є тут екзотичні дерева з усіх усюд, мармурові скульптури, що наче зійшли зі сторінок «Іліади» та «Одіссеї», численні водойми, водоспади, фонтани і гроти. Вражає вона і своєю площею: 179 гектарів. До речі, сучасна «Софіївка» не дуже схожа на зелений рай часів красуні Софії. У 1836-1859 рр. парк, який називали тоді «Царициним садом», вдосконалив академік архітектури А. Штакеншнейдер і тодішні головні садівники.

Ще 1929 року цей чарівний куточок було оголошено заповідником. 2004 року «Софіївка» дістала статус Національного дендрологічного парку, а 2007-го її було названо одним із семи чудес України. Відзначимо й те, що 1985 року мала планета № 2259 дістала назву «Софіївка».

Учитель. Зараз ми з вами опинимось в іншому, не менш цікавому місці. Для цього нам належить завітати на Чернігівщину.

Національний історико-культурний заповідник «Качанівка» розміщено в однойменному селищі Качанівка Ічнянського району Чернігівської області, що на берегах річки Смош.

Його було створено 1981 року на основі палацового ансамблю та парку дворянської садиби, заснованої в 1770-х роках, яка на сьогодні є єдиною в Україні, що збереглася в комплексі. 2001 року заповідник дістав статус національного.

Урочище Качанівка розкинулось на околиці села на нерівному ландшафті. Верхнє плато займає палацовий комплекс будівель, які є пам’ятниками архітектури, унизу — мальовничий парк з 12 ставками, павільйонами, скульптурами, парковими містками, «руїнами», амфітеатром.

Садиба була заснована відомим російським полководцем, графом П. О. Рум’янцевим-Задунайським (1725-1796) як одна із резиденцій президента Малоросійської колегії і генерал-губернатора Малоросії. Тоді ж, за проектом російського архітектора Карла Бланка, український зодчий Максим Мосцепанов вибудував розкішний палац і спланував при ньому регулярний парк.

Після вступу 1824 року власниками Качанівки стали поміщики-меценати Тарновські, після чого починається найбільш цікавий період, що тривав понад 70 років і приніс славу цьому чарівному куточку малоросійського краю як своєрідному культурно-мистецькому осередку, що приваблював кращих представників творчої інтелігенції. Цьому сприяло архітектурно-художнє середовище, гостинність господарів і чарівна неповторність української природи, що оточувала величезний садибний парк площею понад 600 га.

О. Кунавін. Палац Румянцева-Задунайського у Качанівці. Кінець XVIII ст.

Фасад палацу. Сучасний вигляд

У качанівському альбомі для гостей залишили автографи М. Гоголь, П. Куліш, М. Костомаров, М. Максимович, Г. Барвінок, художники Л. Жемчужніков, М. Врубель, брати В. і К. Маковські, відомі історики Д. Яворницький, М. Маркевич, Г. Житецький, багато інших славетних митців, вчених, громадських і культурних діячів. Усього ж в альбомі понад 600 автографів. Качанівка відігравала виняткову роль у творчості багатьох відомих митців того часу.

Свого розквіту Качанівка досягає в період господарювання Василя Тарновського-молодшого (1837-1899). Відомий ліберально-громадський діяч, фанатичний колекціонер українських старожитностей, справжній меценат і патріот України Василь Васильович перетворив садибу на справжню архітектурно-художню перлину, яка й сьогодні вражає відвідувачів своєю величчю і чарівністю. Дві пристрасті жили в ньому — садибний пейзажний парк і колекціонування. Обидві справи він виконав повною мірою, чим заслужив вдячність нащадків.

Качанівський парк, виплеканий трьома поколіннями Тарновських, є одним з найбільших пейзажних садів в Україні і Європі. Та не в розмірах його унікальність, а в тому, що він увібрав все найкраще, чим багате світове паркове мистецтво та українська природа. Розмаїття кольорів і пахощів, кришталева чистота джерел, дзеркальна гладь великих і малих ставків (площею 125,63 га) створюють неповторне поєднання краси та гармонії. Тут збереглись паркові мости, овіяні легендами гірки Кохання і Вірності, «романтичні» руїни на березі Великого ставу, які є унікальною пам’яткою садово-паркового мистецтва XVIII ст. У парковому масиві нараховують понад 50 порід дерев і 30 видів кущових. У формуванні художнього образу парку особливу роль відіграють хвойні породи, акліматизовані до лісостепу, — ялина, сосна кедрова, сосна Веймутова, модрина, ялиця сибірська, кипарисовик горіхоплідний. Серед екзотичних порід привертають увагу бархат амурський, лох вузьколистий, птелея, катальпа.

Завдання

• Як змінився павільон Глінки в Качанівці за цей час?

Павільон Глінки. Фото 1880-х років

Павільон Глінки. Сучасне фото

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1. Покажіть на карті, де знаходяться парки «Софіївка» і «Качанівка».

2. Клас об’єднують у дві групи за варіантами. Групам треба назвати якомога більше понять, імен, фактів, що стосуються того або іншого парку.

  • 1-й варіант — парк «Софіївка»,
  • 2-й варіант — «Качанівка».

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідні параграфи підручників ([1], § 25; [2], § 27).