Усі уроки до курсу «Вступ до історії. Пропедевтичний курс». 5 клас

УРОК 3

ІСТОРИЧНА КАРТА

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть: розрізняти умовні позначки на історичній карті; знаходити на карті територію України, її столицю, місто, область, де вони народились чи живуть; коментувати текст підручника під час читання і складати запитання до нього.

Обладнання: історична карта, портрети історичних діячів, картки з текстовими і візуальними джерелами.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування нових навичок.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Метод асоціацій

• Назвіть будь-які асоціації до слова «карта».

Діти називають асоціації, а вчитель записує їх на дошці.

Бесіда

  • 1. Як на вашу думку, навіщо нам в житті карта?
  • 2. За яких обставин ми звертаємось до карти?

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Сьогодні ми з вами ознайомимось з таким поняттям, як історична карта, що є важливим джерелом інформації, оскільки відображає особливості розвитку людства в минулому. Знання історичної карти дає можливість бачити за умовними позначками живу історичну дійсність, взаємозв’язки між людьми. От і ми з вами спробуємо долучитись до цих знань.

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель. Сьогодні ми з вами повинні відповісти, що таке карта і навіщо потрібна історична карта. Протягом уроку ми з вами з’ясуємо історію виникнення карт, а також ознайомимося з людьми, що їх складали.

Цікаво, а як би ви визначили або переклали слово «карта»?

Німецькою мовою це слово означає «зразок» або «оригінал», грецькою — «папірус для письма». Сьогодні карта — це посібник для вивчення історії, географії та інших наук. А зараз з’ясуємо, які ж бувають карти.

Усі карти поділяються на політичні, географічні, історичні, економічні, синоптичні тощо. На уроках історії ви найчастіше будете працювати саме з історичною картою.

На історичній карті, окрім кордонів держав та населених пунктів, позначено найважливіші події (війни, революції, територіальні зміни), що відбулися на різних етапах історичного розвитку. На заняттях ви будете звертатися до кількох різновидів історичних карт. Робота з кожною з них має свою специфіку.

Історичні карти поділяються на:

1) за охопленою територією:

  • світові;
  • материкові;
  • карти держав;

2) за змістом:

  • оглядові;
  • узагальнювальні;
  • тематичні;

3) за масштабом:

  • великомасштабні;
  • середньомасштабні;
  • дрібномасштабні.

Робота з текстовою таблицею

Тип історичної карти

Особливості

Настінна карта

• Відображає великі території.

• Містить відомості щодо тривалих історичних періодів

• Під час роботи з настінною картою слід стояти ліворуч від неї, тримаючи указку у правій руці.

• Недостатньо просто показувати кордони держав, населені пункти, їх слід описувати

Карта в історичному атласі

• Ваш постійний помічник під час самостійної роботи.

• Карта зазвичай присвячена конкретній темі.

• Містить масив текстової та хронологічної інформації.

• Можна використовувати як довідкове видання

Карта в підручнику

• Має на меті ілюструвати текст — інформаційні можливості обмежені.

• До неї звертаються безпосередньо під час читання підручника

Учитель. Певною мірою долучитися до створення історичних карт вам допоможе робота з контурною картою, яку ви заповнюєте самостійно. Для отримання кращого результату варто дотримувати декількох нескладних правил.

Пам'ятка «Як працювати з контурною картою»

  • 1. Заповнюйте контурну карту після вивчення конспекту та відповідного параграфа підручника.
  • 2. Читайте підручник вдумливо, намагайтеся запам’ятати назви історичних областей, місця битв тощо.
  • 3. Виконуйте завдання в контурній карті послідовно. Наприклад, заповнюючи карту, присвячену воєнним діям в Європі в 1914-1918 рр., спочатку позначте кордони держав на 1914 р., потім — основні напрямки воєнних дій та лінії фронтів і нарешті — місця та роки основних битв.
  • 4. Не заповнюйте контурну карту механічно, під час нанесення відповідних позначок намагайтеся пригадати суть подій та їхні наслідки.

Під час роботи з картою ви повинні вміти:

  • 1. Локалізувати історичну подію (наприклад, за темою «Перша світова війна» знаходити кордони держав на 1914 р., показувати театри воєнних дій, лінії фронтів, місця найвизначніших битв).
  • 2. Супроводжувати показ словесним описом (наприклад, показати території країн Четверного союзу та Антанти та їхніх союзників, проаналізувати співвідношення сил і зробити висновок, яка з воюючих сторін мала більше шансів на перемогу).
  • 3. Аналізувати її зміст (наприклад, порівняти політичні карти світу 1914 р. та 1923 р., проаналізувати зміни, які відбулися в результаті Першої світової війни, й зробити висновок, чи були розв’язані територіальні суперечності між великими державами, чи сприяв повоєнний поділ світу мирному співіснуванню).

Бесіда

  • 1. Які типи історичних карт можуть бути використані на уроках історії?
  • 2. Яка з історичних карт відображає великі території?
  • 3. Як потрібно працювати з настінною картою?

Можна попросити одного з учнів продемонструвати прийоми роботи з настінною картою.

  • 4. Яку корисну інформацію містить карта в історичному атласі?
  • 5. Яка різниця між картою в атласі та в підручнику?
  • 6. Яку карту можна використати як додаткове джерело інформації і чому?

Учитель демонструє приклади настінної карти, історичного атласу і карти в підручнику, повторює найголовніші положення роботи з такими картами.

Учитель. Історична карта містить багато цікавої інформації, але розповість вона її тільки тим, хто навчиться читати карту. Для цього кожна карта має легенду карти.

• Легенда карти — умовні позначки, за допомогою яких можна прочитати історичну карту.

Учні записують визначення поняття в зошити.

Легенда повинна містити всі використані на карті умовні позначки, які мають бути розташовані в такому порядку, щоб упродовж читання легенди можна було скласти уявлення про зміст карти, не дивлячись на неї. Зображення позначок у легенді і на карті повинні бути однаковими.

Починаючи працювати з історичною картою, необхідно пам’ятати такі правила:

  • 1. За кольорами відрізняють одну територію від іншої.
  • 2. Штриховкою позначають події та явища, що пов’язані певною територією (приміром, перехід району від однієї держави до іншої).
  • 3. Місця битв позначають перехрещеною зброєю.
  • 4. Стрілками позначають пересування військ і народів.
  • 5. Кордони держав, інші межі позначають лініями різного малюнка.
  • 6. Міста позначають кружечками, квадратиками або малюнками. Учні записують у зошитах пам’ятку «Як працювати з історичною картою».

Пам'ятка «Як працювати з історичною картою»

  • 1. Прочитати назву карти.
  • 2. Ознайомитись з легендою.
  • 3. Знайти на карті саме ті умовні позначки, які необхідні під час розгляду конкретного питання.
  • 4. Порівняти здобуту інформацію з матеріалами підручника.

Робота за картою

• Намалюйте умовні позначки, якими користуються, щоб показати:

  • 1. Дві різні території або держави.
  • 2. Перехід певного району від однієї держави до іншої.
  • 3. Місця битв.
  • 4. Пересування військ або народів.
  • 5. Кордони держав, регіони областей, територій.
  • 6. Міста.

• Використовуючи карту атласу «Кіммерійці. Скіфи», надайте відповіді на запитання.

  • 1. Що зображено на карті?
  • 2. Які використані позначки і для чого?
  • 3. Які кольори використані на карті і для чого?
  • 4. Які написи є на карті?

• Використовуючи карту атласу «Східнослов’янські племінні союзи VII—VIII ст. на території України», виконайте завдання на контурній карті.

  • 1. Покажіть на карті місто Київ, річки Дніпро, Десна, Дністер.
  • 2. Покажіть територію розселення східнослов’янських племін.
  • 3. Назвіть племена східних слов’ян.

Учитель. Історичні карти відрізняються від географічних. Звичні кольори географічних карт отримують інше значення на історичних картах.

Наприклад, зеленим кольором показують не тільки низовини, але й оази, а також найдавніші райони землеробства й скотарства. Якщо на географічній карті кольором позначають висоту місцевості над рівнем моря (зелений — низовини, коричневий — гори), то на історичній — території держав, розселення народів тощо. До того ж зображення на історичній карті означають події, що відбуваються в часі. Приміром, з карти можна довідатися, як зросла територія держави упродовж певного часу, куди прямували війська, коли й де відбувалася битва, коли виникло місто й коли було зруйноване тощо.

Інша особливість історичних карт — розкриття динаміки подій і процесів. На географічній карті все статично, а на історичній легко побачити виникнення держав і зміну їхніх територій або шляхи руху військ, торговельних караванів тощо.

Пересування людей на карті показують суцільні й переривчасті стрілки; військові удари — стрілки з більше коротким ратищем і широкою основою; місця боїв — схрещені мечі, райони повстань — крапки.

Історичні карти створюють на основі географічних, з якими вам доводилося працювати на уроках природознавства.

Завдання

  • 1. Назвіть спільні та відмінні ознаки історичної та географічної карт.
  • 2. На контурній карті обведіть кордони сучасної України, позначте її столицю, місто, в якому проживають учні.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Бесіда

  • 1. Які види історичних карт ви знаєте?
  • 2. Знайти кордони держав.
  • 3. Що означає колір на історичній карті?
  • 4. Як позначають міста, столиці, річки, рух військ?

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідні параграфи підручників ([1], § 3; [2], § 10).

2. Випереджальне завдання для двох учнів. Підготувати повідомлення:

  • Перша друкована українська книжка.
  • Найдавніші бібліотеки України.

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ

Перша збірка історичних карт називалася «Атласом географії античного світу» і була складена 1579 року Абрахамом Ортеліусом. Цей фламандський картограф також склав і надрукував 1570 року перший у світі географічний атлас під назвою Theatrum Orbis Terrarum.