Усі уроки до курсу «Вступ до історії. Пропедевтичний курс». 5 клас

Розділ III. ЯКІ ПАМ’ЯТКИ Є ЧАСТИНОЮ ІСТОРІЇ

УРОКИ 24-25

ХРАМИ ТА ІКОНИ. СОФІЙСЬКИЙ СОБОР І КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКА ЛАВРА

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть: установлювати хронологічну послідовність створення зазначених пам'яток; показувати на карті місцезнаходження цих пам'яток; називати, розпізнавати та описувати пам'ятки на основі вивченого матеріалу й практичної роботи; пояснювати історичні поняття на основі тексту підручника та застосовувати їх під час виконання пізнавальних завдань; складати план розповіді про пам'ятку і розповідати за планом, уживаючи історичні поняття та терміни; висловлювати особисте ставлення до цих пам'яток і наголошувати на необхідності їх збереження.

Обладнання: історична карта, портрети історичних діячів, картки з текстовими і візуальними джерелами.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування нових навичок.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

  • 1. Поміркуйте, що спричинило на Русі масове будівництво храмів і написання ікон.
  • 2. Коли та за якого князя було прийнято християнство?
  • 3. Чому прийняття християнство сприяло розвиткові культурного життя?

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Після прийняття християнства на Русі розпочнеться повсюдне будівництво храмів. При церквах і монастирях виникали школи та бібліотеки, осередки, де переписували книжки, працювали літописці, художники. Щоправда, тоді ще не малювали таких звичних нині картин, як, наприклад, краєвид або портрет. Свій хист тогочасні художники виявляли в мистецтві іконопису. Із давніх-давен доходять до нас шедеври минулого, дивують своєю красою і витонченістю стародавні ікони.

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель. За часів Київської Русі будували церкви і собори, княжі й боярські палаци, захисні вежі та в'їзні брами, використовуючи дерево, камінь і цеглу. До сьогодні збереглись храми того часу, які, хоч і зазнавали руйнувань, проте щоразу дбайливо відновлювали. Власне, тому багато церковних споруд періоду Київської Русі зараз мають дещо інший вигляд, ніж у часи їх створення.

Робота з ілюстраціями

• Розгляньте ілюстрації церковних споруд. Опишіть їх. Визначте спільні та відмінні ознаки.

Спасо-Преображенський собор у Чернігові (XI ст.)

П'ятницька церква у Чернігові (XII ст.)

Церква святого Пантелеймона у Галичі (XII ст.)

Троїцький собор Густинського монастиря на Чернігівщині

Учитель. Окрасою сучасного Києва є Софіївський собор. Я запрошую вас до заочної мандрівки Софійським собором.

Вправа «Мандрівка Софійським собором» (повідомлення учнів)

1-й учень. Софійський собор було збудовано 1037 року київським князем Ярославом Мудрим. Зведення Софійського собору тривало упродовж 1017-1037 рр.

Софійський собор був однією з найбільших будівель свого часу. Загальна ширина храму — 54,6 м, довжина — 41,7 м, висота до зеніту центральної бані — 28,6 м. Увінчувала собор ступінчаста композиція з тринадцяти бань, вкритих свинцевими листами. Мури собору зводилися з природного каменю: граніту та рожевого кварциту, що межувалися з рядами плінфи.

Навколо Софійського собору — центральної споруди Ярославового міста — стояли кам’яні храми, боярські палаци, житла городян, а подвір’я митрополії було огороджено муром. До наших днів з XI століття збереглися лише собор Софія Київська і руїни Золотих воріт — парадного в’їзду до старовинного Києва.

Назва собору «Софійський» походить від грецького слова «Софія», що в перекладі означає «мудрість». Присвячений «мудрості християнського вчення», собор, за задумом творців, мав утверджувати християнство на Русі. Збудований як головний митрополичий храм Русі, собор Софія Київська був у давнину громадським і культурним центром держави. Тут відбувалися церемонії «посадження» князів на київський престол, прийоми іноземних послів; біля стін Софійського собору збиралося київське віче; при Софійському соборі велося літописання, діяла створена Ярославом Мудрим перша у Київській Русі бібліотека.

2-й учень. За свою багатовікову історію собор Софія Київська пережив навали ворогів, пограбування, часткові руйнування, ремонти і перебудови. Коли 1240 року місто захопив хан Батий, попри масові руйнування, Софійський собор уцілів, однак, розграбований і спустошений, він втратив колишню красу.

Лише у 30-40-х роках XVII ст. київський митрополит Петро Могила заснував при храмі чоловічий монастир. Софійський собор було частково відремонтовано, навколо нього споруджено дерев’яні монастирські будівлі, а всю територію обнесено високою дерев’яною огорожею.

Після пожежі 1697 року за указом російського царя Петра І розпочалось спорудження нових кам’яних будинків навколо собору Софія Київська. Протягом 70 років біля Софіївського собору було споруджено дзвіницю, трапезну, будинок митрополита, західні ворота (браму Заборовського), південну в’їзну башту, братський корпус, бурсу. Так склався архітектурний ансамбль монастиря Софія Київська.

Софійський собор у 1846 р. Малюнок М. Сажина. Дзвіниця ще триярусна

Фото Софійського собору кінця XIX ст. з чотириярусною дзвіницею

Учитель. Ці написи та малюнки мають загальноприйняту назву — графіті. Кількість графіті та малюнків (збереглися понад 300) свідчить про високий рівень писемності в Київській Русі.

Робота з візуальними джерелами

• Роздивіться графіті зі стін Софії Київської. Чому такі написи є для істориків важливими історичними джерелами?

Робота з хронологією

• Обчисліть, скільки років минуло від початку будівництва Софійського собору.

Робота з візуальними джерелами

  • 1. Розгляньте зображення Софійського собору в XI ст. і сучасне.
  • 2. Назвіть, що спільного й відмінного між ними.

Софійський собор в XI ст. Реконструкція Ю. Асєєва, В. Волкова, М. Кресального

Софійський собор. Сучасний вигляд

Учитель. Традиційність тогочасного образотворчого мистецтва пов’язана з його церковним характером, адже мозаїками, фресками та іконами оздоблювали храми. Здебільшого на них зображували Ісуса Христа, Богоматір, святих апостолів, мучеників, біблійні сцени тощо. Для кожного з таких зображень існували церковні приписи, виражені у певній іконографічній традиції. Адже головним завданням, поставленим тоді перед мистецтвом, було наочне розкриття мистецькими засобами провідних ідей християнської віри.

• Мозаїка — малюнки на стіні або підлозі, які викладали з невеликих кольорових шматочків каменю або скла.

• Фреска — картина, намальована спеціальними фарбами на вологій штукатурці.

• Ікони — зображення Ісуса Христа, Богоматері, святих, ангелів, подій Святого Письма, виконані за певними правилами.

Учні записують визначення понять у зошити.

Робота з візуальними джерелами

• Розгляньте і визначте, де фреска, а де мозаїка.

Учитель. Перші ікони привозили на Русь із Візантії. Траплялося таке й пізніше. Так, шанованою на Русі була ікона Вишгородської Богоматері. За переказами, на Русь ікону було привезено з Візантії в середині XII ст. як подарунок Юрієві Долгорукому від константинопольського Патріарха. Вона прикрашала храм святих Бориса і Гліба у Вишгороді неподалік Києва.

2000 року на Волині віднайшовся ще один шедевр константинопольського малярства ХІ-ХІІ ст. — Холмська ікона Богородиці. Вона написана олійними фарбами на кипарисових дошках у візантійському стилі. На іконі збережено 70 % авторського живопису.

Дорогобузька ікона XIII ст., що зберігається в історико-краєзнавчому музеї м. Рівного, відновлена львівськими фахівцями-реставраторами. Ця ікона є найвидатнішою і найхарактернішою пам’яткою малярської культури Княжої доби. Її було винайдено в середині 80-х рр. XX ст. в Успенській церкві в с. Доробужі на Волині.

Робота з візуальними джерелами

• Розгляньте ікони. Опишіть їх. Визначте спільні й відмінні ознаки.

Вишгородська ікона Богородиці. Перша половина XII ст.

Холмська ікона Богородиці. XI ст.

Дорогобузька ікона Богородиці. Остання третина XIII ст.

Учитель. Джерела зберегли відомості про одного із найперших руських іконописців — київського майстра Аліпія. Від нього бере свій початок славетна малярська школа Києво-Печерського монастиря.

Робота з текстом

• Прочитайте оповідання, складіть на його основі невелике повідомлення за планом.

  • 1. Де жив і працював Аліпій?
  • 2. Якою людиною ми уявляємо його за переказами й легендами, що збереглися до нашого часу?
  • 3. Який життєвий урок ви можете винести з оповідання про Аліпія?

Аліпій — видатний іконописець Київської Русі

«Немолодий уже настоятель працював на будівництві разом з іншими ченцями. Передавав важке каміння в молоді руки й не відчував ваги: так, ніби гортав тонкі гладенькі пергаментні аркуші. «Що то Божа воля, — дивувався, — де й сила взялася». Феодосій давно мріяв про кам’яний храм. Проте лише тоді збагнув, що стане цей храм його найкращим творінням, коли побачив храмову чудотворну ікону Богоматері, привезену до Києва візантійськими майстрами-будівничими.

Феодосій самовіддано служив Богу. Не злічити його повчань і проповідей — урочистих та буденних, викарбуваних у серці й записаних на пергаменті. Він невтомно облаштовував монастир: будував нові споруди, залучав на потреби монастиря навіть кошти великого князя, створив іконописну майстерню. І так само невтомно впорядковував монастирське життя. Запровадив новий монастирський закон, суворо дотримуватися якого мали всі ченці. Але чи часто згадував матір? Мов спалах сяйнув у душі, коли побачив чудодійну ікону. Пригадав материну молитву, і перший камінь ліг з його рук у підмурівок нового храму — церкви Успіння Пресвятої Діви Марії.

— Кажуть, сам настоятель працював на будівництві, — перемовлялися чужинці. — Втомився від труду земного, захворів, надірвавшись брилами, і більше не встав Феодосій Печерський. Не побачив свого останнього творіння.

Усі в монастирі знали, яким має бути собор Успіння Пресвятої Діви Марії — храм в усій його величі побачив Феодосій і заповів той образ братії. Чернець Аліпій пильно придивлявся до споруди: все так, як розповідав Феодосій, — щиро, просто й натхненно, наче материна молитва. Думка — мов спалах! Де й поділася Аліпієва несміливість. Він упевнено взяв пензлі й почав малювати ікону.

Слава про Аліпія — іконописця печерського — швидко полинула Руссю. Князі, бояри, купці мріяли мати ікони, намальовані його рукою. Бо вірили, що зцілюють вони і душу, і тіло, адже вилікував Аліпій своїми фарбами хворого на тяжку хворобу! Сам же маляр не шукав ні слави, ні багатства: ніколи не підписував своїх творінь, ніколи не брав за них гроші. Малював, бо того прагнула його душа. Коли ж прийшли до митця посланці від великого князя київського й пообіцяли багато золота за ікону для свого володаря, Аліпій мовив:

— Беріть усе, що маю, золото ж віддайте князеві — не платимо ж бо солов’ю за солодкі пісні, а ручаєві за цілющу воду».

Учитель. Києво-Печерська Лавра є унікальним місцем. Києво-Печерська лавра — це видатний пам’ятник не тільки слов’янської, але й загальносвітової культури, яка входить до «Списку Всесвітньої Культурної Спадщини ЮНЕСКО».

У «Повісті минулих літ», автором якої є інок Печерської обителі Нестор, сказано, що у 1051 р. подвижник Антоній заснував у печері монастир. Повернувшись зі Святого Афону, Антоній довго ходив по монастирях рідної землі, та не знайшов для душі своєї гідного місця, тому вирішив усамітнитися у давній печері неподалік від княжого села Берестове. Аскетичний спосіб життя Антонія уславив його по всій Русі. Коло нього почали збиратися однодумці, яких Антоній і постригав в іноки. Коли кількість братії досягла 12 осіб, преподобний Антоній 1062 року переселився на сусідній пагорб і викопав там нову печеру. Так виникли печери, пізніше названі Ближніми і Дальніми. Коли кількість братії досягла 100 осіб, князь Ізяслав на прохання преподобного Антонія подарував ченцям гору над печерами, де було побудовано першу дерев’яну церкву. Так був створений монастир. Печери ж перетворилися на місце поховання».

Києво-Печерська Лавра. Сучасний вигляд

Успенський собор. Сучасний вигляд

Бесіда

  • 1. Яким роком датовано виникнення Києво-Печерського монастиря?
  • 2. Хто, згідно з «Повістю минулих літ», заснував монастир?
  • 3. Як виник монастир? Для чого були потрібні печери?

Учитель. Влада прихильно ставилася до монастиря. Князі та бояри підтримували монахів, дарували їм золото, срібло, землю з підданими селянами, різні угіддя. На території Лаври (від грецького «вулиця», «селище»; так називали найбільші та найвпливовіші монастирі) у XI ст. було започатковане літописання. Монастир мав значну книгозбірню, майстерню з написання ікон. На початку XII ст. в Лаврі заснували першу лікарню Київської Русі. 1073 року тут було закладено кам’яний Успенський собор.

Печерський монастир став центром підготовки православного духівництва.

Робота з таблицею

• Складіть текстову таблицю за розповіддю вчителя.

Орієнтовний вигляд таблиці

Значення монастиря для розвитку культури

На території монастиря зародилося літописання.

Монастир мав значну книгозбірню.

При монастирі розвивалось образотворче мистецтво. Чернець Аліпій — перший іконописець Київської Русі.

При монастирі було засновано першу лікарню. Чернець Агапіт був лікарем.

Печерський монастир був центром підготовки православного духовенства

Робота з текстом

• Прочитайте текст і дайте відповіді на запитання.

1240 року місто Київ було зруйноване й пограбоване монголами. На декілька століть припинилося церковне будівництво, занепали ремесла.

Відродження Печерського лаври сталося у першій половині XVII ст. за часів Київського митрополита Петра Могили, який боровся за зміцнення позицій православної церкви. Після входження України до складу Московської держави почалось піднесення Лаври. їй жалували грамоти, кошти, землі та маєтки.

Після приходу до влади більшовиків у 1917 р. усе майно церков було проголошено власністю народу. 1926 року Києво-Печерську лавру проголосили історико-культурним державним заповідником, сам же монастир був закритий, ченців виселили, релігійне життя припинилося.

Сьогодні Києво-Печерська лавра відновила свою діяльність як церковна установа. Десятки тисяч туристів і паломників мають змогу відвідати цю унікальну історико-культурну пам’ятку, побачити архітектурні шедеври ХІ-ХІХ ст.

Запитання

  • 1. Дайте назву тексту.
  • 2. Назвіть події, які вам запам'яталися.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

  • 1. Коли були побудовані Софійський собор і Києво-Печерська лавра? Позначте ці дати на лінії часу.
  • 2. Обчисліть, на скільки років Софіївський собор старший за Києво-Печерську лавру.
  • 2. Чи тільки архітектурну цінність складають ці споруди? Відповідь обґрунтуйте.
  • 3. Назвіть поняття та діячів, про яких ви дізналися сьогодні на уроці.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідні параграфи підручників ([1], § 21; [2], § 22, 23).

2. Вивчити визначення понять.