Усі уроки до курсу «Вступ до історії. Пропедевтичний курс». 5 клас

УРОК 19

УКРАЇНЦІ В РЕВОЛЮЦІЇ 1917-1920 РР.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть: установлювати хронологічну тривалість і послідовність зазначених подій та явищ, співвідносити подію, історичне явище і століття; знаходити на карті території, пов'язані із зазначеними подіями та діяльністю людей; розповідати про історичну подію чи явище, історичних діячів на основі тексту підручника; виокремлювати в тексті головне й другорядне, складати простий план тексту підручника, зокрема у формі запитань; складати запитання щодо перебігу історичної події; висловлювати особисте ставлення до історичних подій, явищ і діячів, що пропонують для вивчення.

Обладнання: історична карта, портрети історичних діячів, картки з текстовими і візуальними джерелами.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування нових навичок.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Заслуховування повідомлень учнів про найбільш видатних представників Харківського університету.

Бесіда

  • 1. Пригадайте, коли на українських землях існувала власна держава.
  • 2. Чому українські землі так приваблювали чужинців?

IIІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Початок XX ст. було ознаменовано для українського народу карколомними змінами: Перша світова війна, боротьба за українську державність, перемога більшовицької влади. Як ці події вплинули на життя українців, що здобули і що втратили вони за цей час — ось про що ми будемо говорити на цьому уроці.

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель. XX століття розпочалося для народів світу великою бідою. 1914 року спалахнула Перша світова війна, що тривала понад чотири років. До неї виявилися залученими 38 держав чотирьох континентів.

Українці були поділені між двома ворожими таборами і вимушені були воювати один проти одного. Тому ця війна стала братовбивчою для українців, які тисячами гинули за чужі інтереси, бо не мали власної держави. Фронт проходив українськими землями — Буковиною, Галичиною, Волинню та Поділлям.

У березні 1917 р. виснажений війною народ повалив у Росії царську владу, яку заступив так званий Тимчасовий уряд. У Києві 3 березня 1917 р. українські партії та громадські об’єднання утворили свою національну владу — Українську Центральну Раду. Очолив її знаний учений Михайло Грушевський. Центральна Рада обрала український уряд — Генеральний Секретаріат — і прийняла чотири важливі документи — універсали.

Перший універсал проголосив автономію України у складі Російської держави. В Універсалі наголошувалось, що Центральна Рада буде «творити новий лад вільної автономної України». Другий універсал зафіксував домовленості між Української Центральною Радою та Тимчасовим урядом Росії. Третій універсал проголосив створення Української Народної Республіки (УНР). Четвертий Універсал проголосив незалежність Української Народної Республіки.

Події 1917—1920 рр. історики назвали Українською революцією.

  • Світова війна — це війна, у якій беруть участь багато країн світу.
  • Українська Центральна Рада — орган влади в Україні в 1917-1918 рр.
  • Генеральний Секретаріат — український уряд, який обрала Центральна Рада.
  • Універсал — документ, звернення до народу.

Учні записують визначення понять у зошити.

Робота з історичним джерелом

• Прочитайте текст і дайте відповіді на запитання.

Із матеріалів Секретарства справ освітніх Генерального Секретаріату України від 13 жовтня 1917 р.

«...Нині все буде робитись для того, щоб просвітити народ, щоб довести дітей його до такої високої науки, яка потрібна для людського щастя. Школа [в Україні] віднині буде не тільки вільна по думках і правдива. Вона буде рідна.

...Досі забороняли в школах розказувати про наше рідне життя, про історію народу, бо боялись, що просвічений народ захоче вернути свої права, відібрані в нього колись.

Досі не пускали в школу рідної мови, бо хотіли знищити наш народ; не давали розвиватися його духові. Тепер школа має бути рідна, — в ній діти навчатимуться і чужого і свого, знатимуть про своїх батьків та дідів, що працювали для нашого щастя.

Нині ця наука буде вестись рідною мовою, — для нас, українців, — українською. Рідною мовою повинно йти навчання уже з цього року...

Нехай же народ віддав дітей своїх до рідної української школи, а ми, зі свого боку, будемо допомагати справі рідної освіти і порадою, і людьми, і книжками».

Запитання

  • 1. Що зумовило появу цього документа?
  • 2. Про що в ньому йдеться?
  • 3. У чому полягало значення цього документа Генерального Секретаріату?

Складання історичного портрета

• Використовуючи пам’ятку «Характеристика історичного діяча» (див. с. 64), скласти історичний портрет М. Грушевського.

Робота з історичними джерелами

• Прочитайте тексти і дайте відповіді на запитання.

Зі спогадів сучасника

«Пам’ятаю цю залу, переповнену молодою, чужою мені і настроями, і говіркою юрбою. Пам’ятаю сиву голову професора Грушевського, який сидів у центрі за столом президії. Пам’ятаю його магічну владу над усією цією незграбною аудиторією. Досить йому було піднести руку з квіткою білої гвоздики, що прикрашала стіл, і зала вмовкала...»

Зі спогадів Михайла Грушевського

«Пробув я головою Центральної Ради тринадцять місяців, до кінця її існування. Тяжке й відповідальне було те становище. Вороги українства, які і давніше пеклом на мене дихали, у своєму засліпленні вважали мене і автором українського руху, і винахідником української мови, тепер особливо всіли на мене своїми лайками й погрозами. А найтяжче ставало, коли не було згоди й між своїми. При тім же, хоч усяку відповідальність валили на мене, в дійсності мав я дуже обмежений вплив і то моральний тільки: юридично моя роль була чисто формальна, як голова Центральної Ради я проводив її збори та представляв її на зовні. Рішала у всяких справах більшість...»

Запитання

  • 1. Якою, за свідченням джерел, була роль Михайла Грушевського в Українській революції?
  • 2. Як сучасник оцінював вплив М. Грушевського? Чи належав він до його прихильників? Як про це сказано в джерелі?
  • 3. Як сам М. Грушевський оцінював свою роль? Як можна пояснити таку оцінку?

Учитель. У жовтні 1917 р. в Росії до влади прийшли більшовики — члени партії, що прагнули змінити життя робітників і селян на краще. У січні 1918 р. керівництво більшовицької Росії спрямувало на територію України свою армію. Захопивши Харків, загони Червоної армії підійшли до Києва. На захист столиці виступили щойно сформовані з числа студентської та учнівської молоді загони.

Один із таких загонів, до якого входили студенти та старшокласники київських навчальних закладів, зустрів ворога на залізничній станції Крути в січні 1918 року. Бій тривав недовго. Молоді патріоти не могли протистояти армії, яка уже мала досвід бойових дій. Багато молодих людей загинуло. Драматичні події під Крутами залишилися у пам’яті українського народу. Навесні 1918 року героїв Крут перепоховали у братській могилі на одній із київських круч.

Свою розповідь учитель супроводжує показом на карті.

Робота з літературними джерелами

• Послухайте вірші і дайте відповіді на запитання.

1-й учень

Нелегка хлопцям стрілась доля

Отам, під Крутами, серед зими,

Їх триста не вернулось з поля,

Із поля бою триста не прийшли.

Зійшли їх мрії ті орлині

Квітками на Аскольдовій горі.

Над ними плаче Україна:

«Синочки волі, дітоньки мої!»

2-й учень

Спом’янімо в пісні славу Крутів,

Найсвятіше з наших бойовищ!

Крути! Крути! Смолоскип в майбутнє.

Підіймімо наші душі ввиш!

Крути! Крути! Це за Батьківщину

Стати муром, шанцем душ і тіл.

Крути! Крути! Мужньо, воєдино

Прямували в найсвятішу ціль.

Крути! Крути! Час розплати близько,

Вже червоний ворог кари йде.

Крути! Крути! Вічне бойовисько

За майбутній, за світліший день.

Крути! Крути! Мужність і посвята,

Вірність, що міцніла понад смерть.

Крути! Крути! Горда і завзята

Кличе пісня і веде вперед!

Запитання

  • 1. Чому українську владу захищала навіть молодь?
  • 2. Що ви дізналися про бій під Крутами?

Учитель. За таких складних умов Центральна Рада звернулася по допомогу до німецьких та австрійських військ. Було укладено мирний договір, за яким Українська Народна Республіка припинила свою участь у Першій світовій війні. Німецькі війська, вигнавши більшовицькі війська, почали поводитись на українських землях не як союзники, а як загарбники. 29 квітня 1918 р. німці створили новий уряд на чолі з генералом Павлом Скоропадським.

Завдання

• Скласти розповідь за такими тезами.

  • 1) Нащадок гетьмана Івана Скоропадського;
  • 2) гетьманував сім з половиною місяців з 29 квітня 1918 р.;
  • 3) намагався поліпшити життя народу;
  • 4) перевів початкові школи на українську мову навчання;
  • 5) відкрив два державні українські університети в Києві та Кам’янці-Подільському;
  • 6) заснував Український національний архів, Український історичний музей та бібліотеку;
  • 7) створив Українську Академію наук.

Учитель. Після зречення гетьмана у грудні 1918 року владу в Україні перебрала Директорія. Новій владі довелось довелося одночасно вести війну з численними ворогами, що оточили Україну з півдня, півночі і сходу.

У цей же час на західноукраїнських землях, скориставшись поразкою Австрії, у складі якої вони перебували, 1918 року було проголошено створення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР).

22 січня 1919 р. у Києві відбулося урочисте проголошення Акт злуки (об’єднання) ЗУНР та УНР. Цей день увійшов в історію як День Соборності України.

Завдання

• Скласти текстову формулу.

ЗУНР + УНР = Злука (єдина незалежна держава)

22 січня 1919 р.

Робота з картою

  • 1. На які українські землі поширювалась влада УНР?
  • 2. Які держави поділили українські землі у 20-х роках XX ст.?

Робота з хронологією

1. Позначте на лінії часу дати:

  • а) утворення Української Центральної Ради;
  • б) об’єднання ЗУНР й УНР в одну державу.

2. Скільки часу минуло від часу об’єднання ЗУНР й УНР в єдиній державі?

Робота з підручником

• Прочитайте текст параграфа, що стосується подій 1918-1919 рр. в Україні, і складіть простий план.

Учитель. 1918 року в Україні на Катеринославщині розпочався масовий селянський рух на чолі з Нестором Махном за «народну владу». Махновці виступали проти влади взагалі, а тому вели боротьбу як із військами царського генерала А. І. Денікіна, так і з військами Директорії та більшовиками.

Воєнні дії тривали до 1920 року. Боротьба за українські землі завершилася перемогою більшовиків. 1922 року був утворений Союз Радянських Соціалістичних Республік, куди увійшла майже вся Україна за винятком західноукраїнських земель. Українські землі, що увійшли до складу СРСР, дістали назву Українська Радянська Соціалістична Республіка.

Робота з візуальним джерелом

• Як ви розумієте наведений плакат?

Підпис на плакаті «Світова злагода в Україні»

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Історичний диктант

  • 1. Революція в Україні розпочалася ... року та завершилася наприкінці ... року (1914 р., 1917 р., 1918 р., 1920 р., 1924 р.).
  • 2. Українська Центральна Рада була утворена ... (1914 р.; 1917 р.; 1919 р.).
  • 3. Українська Центральна Рада була утворена в місті... (Вінниця, Львів, Київ, Одеса, Харків).
  • 4. Українську Центральну Раду очолював ... (Володимир Винниченко, Сергій Єфремов, Симон Петлюра, Михайло Грушевський).

Відповідь: 1 — 1920 р.; 2 — 1917 р.; 3 — Київ; 4 — Михайло Грушевський.

Бесіда

  • 1. Чому 22 січня 1919 р. українці називають Днем соборності?
  • 2. Чому Українська революція зазнала поразки?

Робота з візуальними джерелами

• Хто зображений на портретах?

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідні параграфи підручників ([1], § 17; [2], § 18).

2. Написати текст (5-6 речень) про одного з діячів революції.