Усі уроки до курсу «Людина і світ». 11 клас

Тема VIII. ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО

УРОК 9

Поняття громадянського суспільства: суть, атрибути та функції

Мета: сприяти формуванню знань учнів про громадянське суспільство, його структуру і особливості функціонування в сучасній Україні; отримання нових знань під час розгляду проблеми з різних точок зору, вибору оптимальних шляхів її розв’язання; виховання відчуття причетності до історії своєї країни, поваги до державної влади, законів, Конституції України як Основного Закону держави; розвиток уміння вести дискусію, мати своє незалежне судження, аргументувати його, вміння вислухати опонента.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент уроку

II. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання

Декілька учнів зачитують свої пам’ятки «Якщо ваші права порушені».

Повідомлення теми та мети уроку.

II. Мотивація навчальної діяльності

За сучасних умов перед нашою країною стоїть завдання стати правовою державою. Нове українське суспільство вимагає установки на взаємодію, співпрацю, відкритість, захист власних прав і повагу прав інших. Настає час, коли необхідно творити суспільство, що дозволяє реалізувати індивідуальні потреби і здібності окремо взятої людини. Усе це можливо лише в умовах функціонування громадянського суспільства. І це зрозуміло, оскільки формування громадянського суспільства пов’язано з розвитком демократії, ринкової економіки і становлення правової держави, тобто з глобальною соціальною перебудовою. Відродження інтересу до громадянського суспільства як соціального феномену пов’язано із соціально-політичними потрясіннями, які докорінно змінили обличчя Східної Європи та України протягом останнього десятиліття. На сьогоднішньому занятті ми спробуємо розкрити сутність, структуру та принципи функціонування громадянського суспільства.

IV. Вивчення нового матеріалу

• Етапи формування громадянського суспільства

1-й етап: XVI-XVII ст.

2-й етап: XVIII-XIX ст.

3-й етап: ХХ-ХХІ ст.

Формування громадянського суспільства, складання економічних і політичних передумов появи буржуазії

Формування громадянського суспільства в найбільш розвинених країнах Європи та США у вигляді капіталістичної вільної конкуренції

Відбуваються зміни в соціальній структурі, триває процес становлення правових соціальних держав

Слід виділити передумови функціонування громадянського суспільства:

  • Економічні: приватна власність, вільний ринок, конкуренція.
  • Соціальні: потреба у суспільстві середнього класу.
  • Політико-правові: правова рівність громадян, повне забезпечення прав і свобод людини, їх захист, децентралізація влади, політичний плюралізм.
  • Культурні: забезпечення права людини на отримання інформації, високий освітній рівень населення, свобода совісті.
  • Поняття «громадянське суспільство»

Закріплення приватним (цивільним) правом природних суспільних відносин є передумовою формування суспільства вільних громадян, тобто громадянського суспільства (вільного від держави).

Воно охоплює приватне життя людей, що саморозвивається, товарно-ринкову економіку, духовно-моральні та інші неполітичні відносини.

Ідея громадянського суспільства виникла за Нового часу на противагу всевладдю держави. Концепцію громадянського суспільства розробив Г. Ф. Гегель, який визначав громадянське суспільство як зв’язок (спілкування) осіб через систему потреб і розподіл праці, правосуддя, зовнішній порядок.

Громадянське суспільство — це сфера самовияву вільних громадян і добровільно сформованих асоціацій і організацій, захищених відповідними законами від прямого втручання і довільної регламентації з боку державної влади.

Громадянське суспільство — це суспільство, у якому є відповідальність влади і народу щодо виконання взаємних зобов’язань підтримувати закон і порядок, дотримувати за згоди сторін права держави, громадян та їх об’єднань.

Громадянське суспільство — уся сукупність міжособистісних, сімейних, громадських, культурних, релігійних відносин, які розвиваються поза рамками і без втручання держави, а також розгалужена система незалежних від держави суспільних інститутів, що реалізують повсякденні індивідуальні та колективні потреби.

Характерні ознаки громадянського суспільства

  • 1. Наявність у суспільстві вільних власників засобів виробництва.
  • 2. Розвиненість і розгалуженість демократії.
  • 3. Правова захищеність громадян, рівність усіх перед законом.
  • 4. Високий рівень громадянської культури.

СТРУКТУРА ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Економічна система

Політична система

Соціальна система

Інформаційна система

Духовно-культурна система

Сукупність економічних інститутів та відносин, які складають матеріальну основу життя суспільства

Сукупність інститутів та відносин, у рамках яких проходить політичне життя та здійснюється державна влада

Сукупність класів, соціальних груп та взаємовідносин між ними

Сукупність інформації, засобів масової інформації, підприємств, громадян, організацій, які здійснюють інформаційну діяльність

Сукупність нематеріальних, духовно-культурних благ, відносин з приводу них, інститутів, через які реалізуються ці відносини

• Поняття і функції громадської думки

Громадська думка є одним із найдавніших феноменів суспільного життя. За словами іспанського філософа X. Ортеґи-і-Ґассета (1883-1955), «закон громадської думки — це закон всесвітнього тяжіння у царині політичної історії». Зростання її впливу на соціальні відносини пов’язане з демократизацією життя, підвищенням культурного та освітнього рівня населення, процесами глобалізації тощо.

Термін «громадська думка» (англ. pablik opinion) вперше застосував у другій половині XII ст. англійський державний діяч лорд Д. Солсбері на означення моральної підтримки населенням країни дій парламенту. Поступово цей термін став загальноприйнятим.

Громадська думка — специфічний вияв масової свідомості, що виражається в оцінках (вербальних і невербальних) і характеризує ставлення людей до суспільно значущих подій і фактів, актуальних проблем суспільного життя.

Як соціальний феномен громадська думка має такі сутнісні характеристики:

  • вона є не арифметичною сумою думок окремих індивідів щодо певного питання, а інтеґративним утворенням, яке має історичні, часові, територіальні особливості, складну структуру і виконує певні функції;
  • формується внаслідок висловлювання групи людей, яка є не механічним утворенням, а характеризується певною спільністю інтересів, цілісністю;
  • постає лише щодо актуальних для соціальної спільноти чи суспільства проблем, ситуацій;
  • її характеризують інтенсивність поширення, стабільність, вагомість, компетентність, соціальна спрямованість;
  • може виражатися як у вербальних судженнях, так і в реальній поведінці;
  • часто є конфліктною.

На різних етапах розвитку суспільства, у різних типах суспільств за різних політичних режимів (тоталітарних, ліберальних, демократичних) вияв громадської думки як соціальної інституції має свої особливості. Так, за тоталітарних режимів вона є безсилою, за ліберальних — береться до уваги за можливості і тільки за демократичного правління стає дієвою силою, впливаючи на всі процеси суспільного життя.

Громадська думка може бути використана у регулюванні багатьох сфер життєдіяльності суспільства, найважливіші серед яких:

  • а) соціальні процеси, відносини. До них належать організація соціального управління (вироблення, прийняття та реалізація управлінських рішень); реалізація принципів соціальної політики та соціальної справедливості; розв’язання екологічних проблем, організація еколого-соціального моніторингу; організація процесів функціонування трудових колективів та самоврядування у них; здійснення соціального контролю тощо;
  • б) економічні процеси, відносини. Їхніми структурними елементами є регулювання ставлення населення до економічних процесів; з’ясування ставлення населення до економічних реформ; вивчення ринку; маркетинг; дослідження ефективності реклами тощо;
  • в) політичні процеси, відносини. Їх утворюють політична діяльність загалом; проблеми реалізації демократичних принципів; організація виборів та референдумів; визначення рейтингу політичних діячів, політичне рекламування тощо;
  • г) духовні, ідеологічні процеси, відносини. Цю сферу охоплюють організація ідеологічної діяльності, пропаганди, функціонування засобів масової інформації; соціалізація; виховання особистості.

IV. Підсумок уроку

Якщо розглянути сучасне громадянське суспільство в промислово розвинених країнах світу, то на перший погляд видається, що це суспільство складається з величезного числа самостійно діючих груп людей, які мають різну спрямованість. Так, структура громадянського суспільства США є розгалуженою мережею різних добровільних асоціацій громадян, лобістських груп, муніципальних комун, добродійних фундацій, клубів за інтересами, творчих і кооперативних об’єднань, спортивних й інших товариств, релігійних, суспільно-політичних та інших організацій і союзів. Ці самостійні, незалежні від держави суспільно-політичні інститути часом протистоять один одному, борючись за довір’я громадян, гостро критикують і викривають соціальне зло в політиці, економіці, моральності, в суспільному житті і на виробництві. В Україні сьогодні відбувається поступовий процес становлення громадянського суспільства, який ще не завершено. Численні міністерства, відомства, комітети, підкомітети комісії тощо поки що демонструють неспроможність вивести країну із системної кризи, а тому зрозумілим є динамічний процес відчуження громадян від держави, влади і політики. За висновками вітчизняних політологів і соціологів, Україна є лідером серед постсоціалістичних європейських держав за рівнем недовіри, що виявляє населення владним структурам. Нерозвиненість громадянського суспільства в Україні простежується у загрозливо низькому рівні залученості громадян до організованої громадсько-політичної діяльності і дуже низькому рівні політичної ефективності (оцінювання суб’єктом особистої спроможності впливати на політичні події та рішення), що пов’язано з недостатнім розвитком правової системи у державі і правової свідомості у людей. Для становлення громадянського суспільства в Україні необхідною є реструктуризація українського суспільства. До тенденцій трансформації соціальної структури нашої держави можна віднести фактичну відсутність середнього класу й значний поступ у його формуванні, люмпенізацію численних верств населення, появу нових власників, поляризацію багатства і бідності, збереження старою номенклатурою своїх позицій. Понад 85 % населення України, чиє становище визначають як нижче від середнього класу, існує в умовах крайньої невпевненості. Чинниками формування в Україні громадянського суспільства є вільні та альтернативні політичні вибори, референдуми, незалежні (насамперед від органів влади) засоби масової інформації, розвиток місцевого самоврядування, політичні партії, спроможні репрезентувати групові інтереси, наявність ринкових відносин та економічного плюралізму.

V. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника.