Усі уроки до курсу «Географія». 10 клас

УРОК 6

Геополітична картина сучасного світу. Політико-географічне положення країн. Основні вектори зовнішньої політики України. Підсумковий урок за темою «Політична карта світу»

Мета: узагальнити та систематизувати знання з теми «Політична карта світу»; визначити роль політико-географічного положення держави для її політичного, економічного та культурного розвитку; обґрунтувати основні вектори зовнішньої політики України; розвивати уміння та навички працювати з нетекстовими джерелами інформації (картами, таблицями, схемами), аналітичне мислення; виховувати розуміння світових інтеграційних процесів, патріотичні почуття до своєї країни, відповідальність за її майбутнє.

Обладнання: політична карта світу, атласи, додаткові джерела інформації, схеми, таблиці.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок

  • Які чинники визначають політико-географічне положення країни?
  • Назвіть головні ознаки ПГП України.
  • Чи може змінюватися ПГП країни з часом? За яких умов?

IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Один із фундаторів політичної географії та геополітики, відомий німецький географ Фрідріх Ратцель вважав, що «держава є живим організмом, який поєднує властивості народу і землі, та, подібно до всіх організмів, бореться за своє існування». Чи згодні ви з цим твердженням?

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Сучасні геополітичні процеси у світі

Як вам вже відомо, особливості просторової організації політичного життя суспільства вивчає політична географія. Ця наука досліджує формування державної території, політико-географічне положення країн, розбіжності у соціальній структурі, національному та релігіозному складі населення, аналізує геополітичну ситуацію в окремих країнах, регіонах та цілому світі. Оскільки політичній карті світу властива динамічність, геополітична ситуація у світі постійно змінюється залежно від розстановки партійно-політичних сил, наслідків виборів, референдумів, виникнення політичних та військових конфліктів у регіонах та окремих країнах.

До кінця XX ст. світ був біполярним: у ньому домінували США та СРСР. Це була епоха жорсткого протистояння, яка отримала назву «холодна війна». На рубежі XX та XXI ст. у зв’язку із розпадом соціалістичної системи світ став багатополярним, на світовій арені з’являються нові лідери: зростає роль Китаю, Індії, Японії, країн Європейського Союзу.

Запитання. Чи зміниться у майбутньому геополітичне положення крупних країн світу? Яких і чому? Які країни можуть претендувати на геополітичне лідерство?

2. Політико-географічне положення країн

Геополітика — це наука, яка вивчає вплив географічних чинників переважно на зовнішню, а також внутрішню політику держав.

Природа й природні ресурси, а до них належить і площа території, є важливою умовою розвитку будь-якої держави. Кожна країна повинна мати достатній простір для задоволення своїх внутрішніх потреб. З іншого боку, вплив території — це вплив її природних, соціально-економічних умов і географічного середовища в цілому. Клімат, їжа і навіть географічний краєвид впливають на природу й психіку людини. Формується певний менталітет (характер, образ мислення) народу. Він обов’язково позначається на внутрішній і зовнішній політиці тієї країни, в якій цей народ переважає.

Зовсім об’єктивно різні результати розвитку націй і країн дає географічне положення країни, тобто розміщення відносно інших об’єктів і територій на поверхні Землі.

Якщо країна межує з нестабільними, кризовими державами, це негативно позначається на її соціально-економічному розвитку, внутрішній і зовнішній політиці.

Життя будь-якої людини, усвідомлює вона це чи ні, має певну мету. Так само і з країнами. Метою держави на міжнародній арені є її геостратегія. Поняття геостратегії тісно пов’язане з поняттям «геополітика» й обумовлено цілком об’єктивною потребою будь-якої держави вижити й розвиватися (експансія) в умовах потенційно ворожого оточення з боку інших держав, які теж всіляко намагаються відстояти своє «місце під сонцем».

Завдання. Дослідження з політичної географії перебувають у центрі уваги дипломатичних та розвідувальних служб багатьох держав. Наприклад, ЦРУ щорічно публікує подібні аналітичні та статистичні огляди всіх країн світу. Висловіть свої міркування щодо необхідності таких досліджень.

Без оцінювання ПГП країни неможливо встановлювати з нею будь-які відносини. Чи можна надати країні кредит, направити значні інвестиції в її економіку, укладати довготривалі угоди?

Оцінка ПГП країни включає такі аспекти:

  • ступінь політичної і економічної стабільності, благополуччя населення або наявність соціальних проблем;
  • відповідність ідеології, державного устрою, моралі, національного характеру, культурних традицій, рівня розвитку із сусідніми країнами;
  • обсяг та якість зв’язків із сусідніми та віддаленими країнами (торгівля, науково-технічне співробітництво, туризм, культурний обмін тощо), умови їх здійснення;
  • політична та економічна значущість у світі та регіоні, ступінь зовнішньополітичної активності;
  • участь у військово-політичних угрупуваннях, наявність дружнього або ворожого оточення;
  • відповідність кордонів територіям розселення народів і їх традиційній господарській діяльності, наявність спірних територій. Згідно з особливостями ПГП країни розробляється зовнішньополітична стратегія держави, концепція національної безпеки (військової, економічної, соціальної, екологічної). Значною загрозою для національної безпеки держави є її енерго- або ресурсозалежність від інших держав, наявність вогнищ збройних конфліктів поблизу кордонів.

3. Основні вектори зовнішньої політики України

(виступи учнів та обговорення)

Визначаються три основні напрями зовнішньої політики України:

1) розвиток двосторонніх міждержавних відносин. Пріоритетними для України є відносини з сусідніми країнами та зі стратегічно важливими партнерами і впливовими державами світу;

2) європейська інтеграція. Подальше політичне та інституційне зближення з ЄС;

3) багатостороння дипломатія:

  • забезпечення ефективної участі держави у діяльності міжнародних організацій;
  • налагодження ефективного регіонального та субрегіонального співробітництва, посилення ролі України в регіональних та субрегіональних організаціях, форумах і об’єднаннях;
  • активізація діяльності в багатосторонніх домовленостях в галузі роззброєння, в т.ч. ядерного, заходів довіри, у миротворчих та миропідтримувальних операціях, безпекових режимах і контрольних механізмах.

V. Контроль і самоконтроль знань, умінь і навичок

Соціогеографічний практикум

Порівняйте ПГП країн (а) складіть характеристику ПГП кожної країни за планом (9 балів); б) зробіть висновок про спільні ознаки та відмінності ПГП, спробуйте пояснити причини відмінностей (3 бали)):

I варіант. України та Індії;

II варіант. України та Японії;

III варіант. України та Грузії;

IV варіант. України та Франції.

VI. Підсумок уроку

  • Сучасні геополітичні процеси у світі характеризуються посиленням ролі провідних країн.
  • ПГП країни залежить від багатьох чинників. Його оцінка необхідна для визначення зовнішньополітичної та економічної стратегії держави, розв’язання внутрішніх проблем.
  • Україна прагне зберегти і розвивати раціональні економічні і політичні зв’язки, які відповідають її сучасному статусу незалежної і нейтральної держави.

VII. Домашнє завдання

1. Підручник, опрацювати § ____ .

2. Спрогнозуйте геополітичне майбутнє України.