Усі уроки до курсу «Географія». 10 клас

УРОК 30

Росія. Сучасний стан економіки. Характеристика господарства. Територіальні відмінності. Зовнішньоекономічні зв’язки

Мета: сформувати в учнів загальні уявлення про хід економічних перетворень в Росії, охарактеризувати господарство і зовнішні економічні зв’язки; визначити територіальні відмінності галузевої структури господарства Росії; вдосконалити практичні вміння учнів працювати з комплексними картами атласа; розвивати вміння складати економіко-географічну характеристику країни; виховувати толерантність, добросусідські почуття.

Обладнання: фізична та політична карти Євразії, атласи, підручники.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок

Завдання 1. Охарактеризуйте сучасне ЕГП Росії.

Завдання 2. Назвіть основні групи мінеральних ресурсів Росії й покажіть на карті розташування їх найбільших родовищ.

Завдання 3. Охарактеризуйте демографічну ситуацію, особливості розселення і національного складу населення Росії.

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Росія — постсоціалістична індустріально-аграрна країна.

Вона першою з республік колишнього СРСР почала проводити радикальні економічні перетворення. Шлях Росії до ринкової економіки є складним та суперечливим. Одні вчені вважають реальною загрозу перетворення Росії на «сировинний додаток», інші, навпаки, стверджують, що через 30-40 років Росія ввійде до числа найбільш економічно розвинених країн світу, і ні побоювання з приводу її могутнього військового потенціалу, ні небажання сприяти розвитку конкурента на світових ринках не зашкодять Росії стати рівноправним партнером у відносинах як зі Сходом, так і з Заходом.

Особливості економічної ситуації в сучасній Росії, рівень розвитку її господарства і економічних зв’язків стануть предметом вивчення на сьогоднішньому уроці.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Реформування економіки Росії

Росія, як і інші постсоціалістичні країни, продовжує формування ринкової економіки. На самому початку процесу існувала думка, що на це потрібні роки, тепер абсолютно ясно, що рахунок йде на десятиліття. У постсоціалістичних країнах ще досить довго буде зберігатися своєрідна економічна система, яку часто називають перехідною.

На початку реформування економіка Росії характеризувалася крайньою неврівноваженістю, порушенням основних фінансово-економічних пропорцій. Про це свідчили, зокрема, найвища інфляція, яка наприкінці 1991 р. перевищила 300 %, гострий дефіцит основних товарів, дефіцит державного бюджету (понад 30 % ВВП), величезний зовнішній борг тощо. У ході реформ Росія взяла курс на лібералізацію.

Лібералізація — скасування численних регулюючих норм, що стримують розвиток ринкових сил. Основними об’єктами лібералізації є ціни, підприємницька і зовнішньоекономічна діяльність, виробництво.

Західні аналітики, опитані Financial Times, вважають, що Росія остаточно подолала період занепаду після розвалу Радянського Союзу і виходить у лідери світової економіки. Росія накопичила золотовалютних запасів більш ніж на 450 млрд дол. Однак поки ВВП на душу становить не так багато, наприклад, 40 % від портуґальського.

На інвестиційному форумі в Санкт-Петербурзі у 2007 р. Росія заявила про намір стати однією з п’яти найкращих економічних держав до 2020 р. (у 2006 р. Росія була дев’ятою за загальним обсягом ВВП), що, за словами економістів, складно, але можливо. Вигравши заявку на проведення Олімпіади в Сочі в 2014 році, Росія має намір інвестувати 1 трлн дол. протягом 10 років на відновлення і розвиток соціальної, промислової і транспортної інфраструктури, причому уряд розраховує залучити 80 % цієї суми від приватних інвесторів, включаючи іноземних. Саме слабка розвиненість інфраструктури є, на думку аналітиків, однією з головних проблем Росії.

2. Промисловість

Для господарства Росії характерна складна багатогалузева структура, в якій переважає промислове виробництво, представлене практично всіма галузями видобувної і обробної промисловості. Питома вага Росії у світовому промисловому виробництві становить близько 4 %.

Завдання 4. За картами атласа визначте провідні галузі промисловості Росії та їх географію.

Паливно-енергетичний комплекс Росії включає енергетику і всі галузі паливної промисловості. Йому належить найбільша частка у структурі промислової продукції країни — 29,4 %. У комплексі основну роль відіграє нафтогазова промисловість. Найбільші центри нафтопереробки склалися на трасах нафтопроводів (Омськ, Перм, Уфа, Ярославль, Москва).

Основна частина електроенергії — 74 % — виробляється ТЕС, близько 14 % — ГЕС, 12 % — АЕС. Експорт продукції паливно-енергетичного комплексу — основне джерело валютних надходжень країни.

Для Росії характерним є високий рівень розвитку чорної і кольорової металургії. На металургійний комплекс припадає 16,5 % промислової продукції.

Чорна металургія базується на Північній, Уральській, Центральній і Південноазіатській (Кузбас) металургійних базах. Підприємства чорної металургії виробляють близько 40 млн т чавуну та 50 млн т сталі на рік. Але чорна металургія в Росії за рівнем технологічного розвитку відстає від розвинених країн. Мартенівським способом, який у розвинених країнах практично припинив своє існування, у країні виплавляється понад 1/2 виробництва сталі.

Кольорова металургія базується на власних родовищах міді, цинку, алюмінію, магнію, нікелю тощо. Росія видобуває близько 130 т золота і знаходиться за цим показником на п’ятому місці у світі (після ПА, США, Канади та Австралії). Металургійна промисловість майже скрізь поєднується з хімічною промисловістю і виробництвом будівельних матеріалів.

Серед основних галузей хімічної промисловості в Росії розвинене виробництво полімерних матеріалів, синтетичних смол і пластмас, хімічних волокон, синтетичного каучуку, мінеральних добрив.

Машинобудування є багатогалузевим за характером, його підприємства є повсюдно, найбільше — у Центральному районі, Поволжі, на північному заході, Уралі та в Західному Сибіру. За обсягами промислової продукції частка машинобудування складає 19,1 % загального виробництва. Однією з провідних галузей є автомобілебудування: Росія, як і раніше, входить до десятки провідних автомобілебудівних країн світу.

Важке машинобудування тяжіє до металургійних баз, тому переважно концентрується на Уралі (Єкатеринбурґ, Орськ), в Сибіру (Красноярськ, Іркутськ), в Центральній Росії (Бєлгород), де виробляють обладнання для гірської і металургійної промисловості, енергетики.

Транспортне машинобудування зосереджене в Центральній Росії (Коломна, Брянськ, Твер), на Північному Кавказі (Новочеркаськ), Уралі (Нижній Таґіл). Суднобудування тяжіє до морських (Санкт-Петербурґ, Астрахань, Мурманськ, Владивосток) і річкових (Нижній Новґород, Волґоґрад, Тобольськ) портів.

Електротехнічна, радіотехнічна, електронна промисловість, приладобудування, виробництво обчислювальної техніки концентруються в районах з розвиненим науковим потенціалом — у Центральній Росії (Москва, Санкт-Петербурґ), на Уралі (Єкатеринбурґ), в Сибіру (Новосибірськ).

Лісова промисловість працює на багатій сировинній базі. Росія посідає перше місце у світі за виробництвом пиломатеріалів. Деревообробна промисловість сконцентрована в Поволжському, Центральному, Північному, Північно-Західному районах.

Легка промисловість в основному зосереджена в Центральній Росії.

3. Сільське господарство

У структурі сільського господарства переважає тваринництво, основними галузями якого є молочне і молочно-м’ясне скотарство, сальне і м’ясо-сальне свинарство, тонкорунне і м’ясо-вовняне вівчарство, промислове птахівництво, в північних районах — оленярство. Під зернові культури зайнято 3/5 всіх посівних площ.

Завдання 5. За картами атласа визначте основні райони вирощування зернових, технічних, кормових культур, картоплі, овочів, фруктів.

Зернові вирощують на родючих чорноземних ґрунтах лісостепової та степової зон. Під цими культурами знаходиться 3/5 посівних площ, з них більша частина — під пшеницею.

Основними технічними культурами є льон-довгунець, коноплі, соняшник, соя, гірчиця, цукрові буряки, тютюн.

Картоплярство й овочівництво є галузями спеціалізації приміських зон. Великі площі під овочами знаходяться на Північному Кавказі. Райони Північного Кавказу і пониззя Дону спеціалізуються на садівництві, виноградарстві, Краснодарський край — на вирощуванні чаю і цитрусових, Нижнє Поволжя — баштанних культур.

Розвиток і напрям тваринництва залежить від кормової бази. Природні пасовища займають понад 20 % території країни. Свинарство і птахівництво розвинуті повсюдно. Традиційною галуззю є конярство, яке колись розвивалося повсюдно.

Значного розвитку здобула рибна промисловість.

4. Транспорт

У транспортній інфраструктурі Росії розвинені всі галузі, провідною серед яких є залізничний транспорт. Найбільш густа

залізнична мережа — в європейській частині країни. При цьому у вантажо- і пасажироперевезеннях на невеликі відстані зростає роль автомобільного транспорту. У внутрішніх перевезеннях друге місце посідає річковий транспорт, морський транспорт забезпечує розвиток внутрішніх зв’язків і зовнішньоекономічну діяльність. Росія має одну з найбільших у світі мережу трубопроводів — довжина тільки газопроводів складає понад 140 тис. км.

Завдання 6. За картами атласа визначте найбільші російські транспортні магістралі і вузли.

5. Зовнішні економічні зв’язки

У товарній структурі російського експорту близько 85 % припадає на сировину і метали. Найбільша частка (48 %) — це енергоносії (нафта, газ, вугілля). Експорт нафти досяг майже 30 % від її видобутку, газу — 20 %. Важливою статтею російського експорту є руди і метали, вугілля, круглий ліс і продукція целюлозно-паперової промисловості, транспортні засоби, обладнання.

Основними статтями російського імпорту є продукція машинобудування, сільськогосподарська продукція (зерно, олія, цукор, бавовна), продукція хімічної промисловості, текстиль і текстильні вироби.

Найважливішими і традиційними російськими зовнішньоторговельними партнерами є Німеччина, Китай, країни СНД. Росія є найбільшим торговельним партнером України. На частку Росії припадає 24,1 % від загального експорту українських товарів і 38,4 % від загального експорту українських послуг. Найбільші імпортні надходження в Україну — теж російські: 24,2 % товарів і 13,7 % послуг.

V. Закріплення нових знань, умінь та навичок

Історико-географічні відмінності окремих частин величезної території Росії обумовили розбіжності й в спеціалізації господарства. Ці розбіжності були покладені в основу розподілу Росії на федеральні округи. Таких округів в Росії вісім: Центральний, Північно-Західний, Південний, Приволзький, Уральський, Сибірський, Далекосхідний, Північно-Кавказький.

Завдання 7 (виконується за варіантами або в групах). За картами атласа й текстом підручника визначте господарську спеціалізацію певного федерального округу Росії. Результати роботи оформіть у вигляді таблиці.

Регіональні відмінності господарської спеціалізації Росії

Федеральний округ

Головне місто

Спеціалізація промисловості

Спеціалізація сільського господарства

VI. Підсумок уроку

  • Росія — велика індустріально-аграрна країна. З початку 90-х років XX ст. у ній проводиться глибоке реформування економіки, спрямоване на перехід від централізованої до ринкової економіки.
  • Головними галузями міжнародної спеціалізації Росії є паливна гірничодобувна промисловість, металомістке машинобудування, хімічна, лісова, текстильна та рибна промисловість.
  • Сприятливі природні умови для розвитку сільського господарства склалися лише на порівняно невеликій території. У структурі сільського господарства провідною галуззю є тваринництво.
  • У Росії склалася певна диспропорція між розміщенням підприємств обробної промисловості в європейській частині країни і видобувних галузей і підприємств первинної обробки сировини — в азіатській.
  • Першочерговими проблемами Росії є подолання економічної диспропорції між європейською та азіатською частинами, розвиток економічних зв’язків, раціональне використання природних ресурсів, подальше освоєння віддалених районів.

VII. Домашнє завдання

1. Підручник: опрацювати § ____ .

2. Позначити на контурній карті: а) межі та назви федеральних округів Росії; б) найбільші міста та їх промислову спеціалізацію.

3. Підготувати повідомлення «Зовнішньоекономічні зв’язки України та Росії».

4. Розпочати підготовку до презентації країн — сусідів України (Словаччина, Угорщина, Молдова, Румунія), об’єднатися в групи, розподілити обов’язки.