Усі уроки до курсу «Географія». 10 клас

УРОК 3

Класифікація країн за формою правління. Форми адміністративно-територіального устрою. Відмінності федеративних держав. Політичні та економічні системи країн

Мета: актуалізувати й поглибити знання про форми державного правління та адміністративно-територіального устрою; формувати вміння характеризувати основні форми державного устрою, політичні системи країн; розвивати вміння оцінювати політико-географічне положення країн, користуючись політичною картою світу; виховувати геополітичне та аналітичне мислення.

Обладнання: політична карта світу, атласи, дидактичні картки. Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання

1. Міні-конкурс «Так—ні»

Проводиться між командами рядів. Три дидактичні картки (по одній на кожний ряд) за командою вчителя передаються з однієї парти на іншу, і так до кінця ряду. Кожна пара учнів поряд з одним із тверджень ставить значок «плюс» або «мінус». Потім ряди обмінюються картками та, аналогічно передаючи їх, здійснюють перевірку. Перемагає та команда, яка за найменший час припустилася найменшої кількості помилок.

Картка 1

Твердження

Відповідь «так» чи «ні»

Політична карта є предметом вивчення фізичної географії

Середньовічний період формування політичної карти охоплює V-XV ст.

Після Другої світової війни на соціалістичний шлях розвитку стала більшість країн Центральної Європи

Держава Ізраїль з’явилася на політичній карті світу в 1948 р.

Сьогодні о. Тайвань перебуває під суверенітетом Південної Кореї

Картка 2

Твердження

Відповідь «так» чи «ні»

Формування політичної карти світу завершилося наприкінці XX ст.

Новий період формування політичної карти світу охоплює XVI-XIX ст.

Після Другої світової війни на соціалістичний шлях розвитку стала більшість країн Західної Європи

НДР увійшла до складу ФРН в 1980 р.

Сьогодні Макао (Аомінь) перебуває під суверенітетом Китаю

Картка 3

Твердження

Відповідь «так» чи «ні»

Сьогодні спостерігається тенденція до зменшення кількості держав на політичній карті світу

Перший етап новітнього періоду охоплює час між двома світовими війнами

Після Другої світової війни на соціалістичний шлях розвитку стала найбільша азіатська держава — Китай

Розпад СРСР стався в 1991 р.

Сьогодні Сянґан є адміністративним центром Японії

2. Бесіда

  • Що відображено на політичній карті світу?
  • Чим різняться між собою поняття «країна» і «держава»?
  • Які періоди виділяють у формуванні політичної карти світу?
  • Наведіть приклади кількісних і якісних змін, що відбулися на політичній карті світу останнім часом.
  • Наведіть приклади політичних і військових конфліктів, які відбуваються в сучасному світі.

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Політичну карту світу іноді образно називають «політичним портретом світу», який змінюється в часі внаслідок приєднання відкритих земель, територіального поділу чи об’єднання держав тощо. Щоб розкрити особливості цього «портрета», потрібно дізнатися про суспільно-політичні характеристики держав, їх політичні та економічні системи, місце на політичній карті світу.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Державний устрій країн світу

Основні форми державного правління у світі — це республіка і монархія.

Завдання 1 (робота в парах). Назвіть головні ознаки республіки та монархії. Використовуючи карти атласа, наведіть приклади країн — республік і монархій.

Республіка — це форма правління, при якій всі вищі органи влади обираються населенням або спеціальною виборчою колегією. Законодавча влада належить виборному представницькому органу (парламенту). Розрізняють парламентські (Німеччина, Італія, Індія, Швейцарія), президентські (США, Бразилія, Мексика) і змішані (Франція, Польща, Португалія, Ірландія) республіки. Більшість сучасних держав є республіками.

Монархія — це форма правління, за якої верховна державна влада належить монарху та передається спадково. Якщо влада монарха не обмежена, монархія називається абсолютною (Оман, Катар, ОАЕ), якщо обмежена — конституційною (більшість сучасних монархій: Велика Британія, Японія, Швеція та ін.). У конституційних монархіях законодавча влада належить парламенту, виконавча — уряду. Якщо монарх одночасно є главою церкви, то форма правління в державі називається теократичною монархію (Ватикан, Саудівська Аравія).

Особливу форму правління мають деякі країни, які входять до складу Співдружності, що поєднує Велику Британію та її колишні володіння. Главою держави в них за традицією вважається королева Великобританії, хоча фактично всі ці країни — Австралія, Нова Зеландія, Канада, а також невеликі острівні країни в Америці та Океанії — є суверенними.

Єдина країна у світі — Лівія проголосила принцип прямого народовладдя за участі всього населення країни у державному житті та без уведення таких інститутів, як президент, парламент, уряд та партії. Така форма правління набула назви джамагирія, що в перекладі з арабської означає «держава народних мас».

Завдання 2. Назвіть основні форми територіального поділу країн. Використовуючи карти атласа, наведіть приклади країн, які є унітарними або федеративними.

За адміністративно-територіальним устроєм більшість держав світу є унітарними. На всій їх території функціонують єдині закони і органи влади (Франція, Україна, Ізраїль).

Понад 20 країн світу належать до федерацій. Федеративна держава — форма державного устрою, за якої територія країни має в своєму складі відносно самостійні утворення (республіки, штати, землі, провінції) на основі єдиного конституційного союзу.

Основні принципи федерального поділу:

  • національно-етнічний (Росія, Бельгія, Ніґерія);
  • історико-географічний (США, Канада, Мексика, Бразилія).

2. Політичні системи сучасних держав

Політична система — це цілісна сукупність державних і недержавних суспільних інститутів, правових і політичних норм, взаємовідносин політичних суб’єктів, засобами яких здійснюється влада і управління суспільством.

Залежно від політичного режиму розрізняють авторитарні, тоталітарні, демократичні політичні системи.

Завдання 3. Сформулюйте головні ознаки авторитарних, тоталітарних та демократичних політичних систем.

Авторитарна політична система характеризується зосередженням влади в руках однієї особистості або їх обмеженої групи, звуженням політичних прав та свобод громадян, жорстким примушенням до виконання законів (режими 70-80-х років XX ст. в Іспанії, Чілі; сучасний режим Північної Кореї). Авторитарним є пряме президентське правління, яке оголошується за надзвичайних ситуацій. Крайній прояв авторитаризму — військова диктатура або хунта.

Тоталітаризм — це політичний режим, який характеризується повним контролем держави над усіма сферами людського життя, фактичною ліквідацією прав і свобод громадян, репресіями щодо опозиції та інакодумців.

Демократія — це така форма організації та функціонування політичної системи, за якої існують рівні можливості для здійснення прав і свобод кожного члена суспільства.

За характером взаємодії із зовнішнім середовищем виділяють відкриті та закриті політичні системи. Прикладом закритої є політична система радянського типу, для якої була притаманна відсутність широких міжнародних економічних і культурно-інформаційних контактів. Символ цієї закритості — існування «залізної завіси» у відносинах між СРСР і країнами Заходу.

3. Економічні системи сучасних держав

Економічна система — сукупність принципів, правил і норм, які в конкретній країні визначають способи організації господарського життя. Вона виконує кілька функцій: виробництво, розподіл і обмін, споживання суспільного продукту, регулювання як самої системи в цілому, так її складових.

За рівнем розвитку технологічних способів виробництва виділяють такі економічні системи:

  • доіндустріальні (переважна частина працездатного населення зайнята у сільському господарстві, поширені в найбільш відсталих країнах Азії та Африки);
  • індустріальні (переважна частина працездатного населення зайнята у сфері матеріального виробництва, поширені у більшості постсоціалістичних країн, Китаї, країнах Латинської Америки);
  • постіндустріальні (переважна частина працездатного населення зайнята у сфері послуг).

За відносинами власності на основні виробничі ресурси розрізняють країни з ринковою та плановою (централізованою) економікою. Основні принципи ринкової економіки: ресурси розподіляються за допомогою ринку, приватна власність на матеріальні ресурси, свобода підприємництва, конкуренція. Основні принципи планової економіки: весь обсяг ресурсів розподіляється органами централізованого управління, суспільна власність на всі матеріальні ресурси, відсутність конкуренції, обмеженість матеріальних і духовних свобод людини. Після розпаду соціалістичної системи країн із плановою економікою у світі залишилося небагато — КНДР, Куба. В Китаї та В’єтнамі поряд з принципами планової економіки одночасно впроваджуються й ринкові. Пострадянські країни відносять до країн з перехідною економікою.

V. Закріплення нових знань, умінь та навичок

Питання для обговорення:

  • Чому на Землі досі існують колонії?
  • Яка форма правління — республіканська чи монархічна — ефективніша?
  • Чому республіканська форма правління домінує в сучасному світі?
  • Якою державою легше керувати — унітарною чи федеративною?
  • Яку мету можуть мати держави, що об’єднуються у конфедерацію?
  • Яка економічна система — планова чи ринкова — є більш прогресивною?

VI. Підсумок уроку

  • За політико-територіальними ознаками на Землі розрізняють суверенні держави, країни, території.
  • За формою державного правління країни світу поділяються на республіки і монархії.
  • В адміністративно-територіальному відношенні країна може бути унітарною, федеративною або конфедеративною.
  • Залежно від політичного режиму розрізняють авторитарні, тоталітарні, демократичні політичні системи, а за характером взаємодії із зовнішнім середовищем — відкриті та закриті політичні системи.
  • За питаннями власності розрізняють ринкову, планову, перехідну економічні системи.

VII. Домашнє завдання

1. Підручник, опрацювати § ____ .

2. Позначити на контурній карті федеративні держави та їх столиці.

3. Скласти таблицю «Позитивні та негативні риси ринкової та планової економічної системи».