Усі уроки до курсу «Географія». 10 клас

УРОК 27

Італія

Мета: сформувати в учнів систему знань про особливості ЕГП, населення, господарства Італії; визначити вплив ЕГП на розвиток господарства, територіальні відмінності у структурі господарства країни; розвивати практичні уміння працювати з матеріалом підручника і картами атласа; виховувати самостійність, цікавість до пошуку і аналізу необхідної інформації.

Обладнання: політична та фізична карти Європи, атласи, підручники, схеми, таблиці, діаграми.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання

1. Прийом «Географічна розминка» (робота в парах)

Учні по черзі ставлять одне одному питання за політичною картою Європи (країни, столиці).

2. Перевірка схеми, розгадування кросвордів

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Про сучасну Італію складно говорити мовою сухих статистичних даних. У цій середземноморській країні з давньою історією захоплюючою пригодою може стати не тільки переїзд з міста до міста, але навіть прогулянка сусідніми вулицями, що химерно поєднали в собі різні епохи і культури. Туристичні проспекти і художні фільми внесли до нашої свідомості уявлення про сліпуче сонце, давні мозаїки тротуарів і скульптури храмів, про неприборканий італійський темперамент та всюдисущу і кровожерливу італійську мафію.

Саме ця країна подарувала світу багато чудових речей: автомобілі вищого класу «Феррарі» та «Ламборджині», модні торгові марки Армані, Гуччі, Валентино, віно «К’янті» та лікер «Амаретто». Вона навчила мало не всю планету готувати спагеті та піцу.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. «Візитна картка»

Офіційна назва — Італійська республіка.

Площа — 301,2 тис. км2.

Населення — 60,2 млн осіб (2009 р.).

Столиця — Рим.

Тип країни — економічно високорозвинена держава, країна «Великої сімки».

Державний устрій — парламентська республіка, унітарна держава.

2. Економіко-географічна характеристика країни

Завдання. Уявіть себе іноземними журналістами, які отримали завдання скласти короткий огляд про певні сторони життя Італії (спираючись на типовий план характеристики країни). Час для виконання — 20-25 хв.

Територія Італії складається з трьох частин: материкової, півострівної (Апеннінський півострів) й острівної (острова Сіцілія, Сардінія й низка дрібних островів). Близько 80 % її кордонів — морські. Найвіддаленіші райони країни розташовані від узбережжя не більше ніж на 200-300 км. У межах Італії існують дві анклавні держави — Ватикан і Сан-Маріно.

Економіко-географічне положення Італії в центрі Середземноморського басейну здавна сприяло розвитку зв’язків із країнами Близького Сходу й Північної Африки.

Природні умови Італії різноманітні. 80 % площі складають молоді сейсмічно активні гори — Альпи та Апенніни. Найбільша рівнина — Паданська низовина знаходиться на півночі Італії. Тут клімат помірний континентальний, а на півострові й островах — субтропічний середземноморський. Італійські річки короткі й стрімкі, найбільші з них — По, Тібр, Арно. Ліси вкривають 1/5 площі, однак це в основному гірські низькорослі дерева й чагарники. Хвойні ліси поширені в Альпах.

Італія небагата на корисні копалини. Виняток складають будівельні матеріали — мармур, граніт, травертин.

Італія — густонаселена країна, але розміщено населення дуже нерівномірно. Найбільшою мірою заселена Паданська рівнина та західне узбережжя. Для Італії характерний перший тип відтворення, від’ємний природний приріст, «старіння нації», активні внутрішні і зовнішні міграції населення.

Італія — однонаціональна країна, близько 94 % населення складають італійці, на півночі є невеликі групи французів, німців і словенців. Понад 60 % італійців проживає в містах, причому 12 % усього населення країни проживає в чотирьох найбільших містах — Римі, Мілані, Неаполі й Туріні.

На відміну від інших розвинених країн Західної Європи, у територіальній структурі її господарства існують контрасти між розвиненою північчю й відсталим півднем.

Головною галуззю промисловості є машинобудування. В Італії виробляються офісне обладнання, сільськогосподарські машини, ткацькі верстати, швейні машини, електронагрівальне обладнання.

Важливе значення має автомобілебудування, що випускає легкові автомобілі, вантажівки й моторолери. Провідну роль у галузі відіграє концерн ФІАТ (фабрика італійських автомобілів у Туріні). У структурі обробної промисловості Італії друге місце (після машинобудування) посідає текстильна й швейна промисловість. Широко розвинене виробництво взуття.

Хімічна промисловість, включаючи нафтохімію й виробництво синтетичних волокон, дає близько 1/7 загального обсягу продукції обробної промисловості.

Енергетика країни базується на імпортних нафті, коксі й вугіллі, власному природному газі й гідроресурсах. Понад 3/4 електроенергії виробляється на ТЕС, що працюють здебільшого на мазуті. Відносно великою є частка ГЕС, що побудовані на альпійських річках. У Центральній Італії працюють геотермічні електростанції. АЕС виведені з експлуатації.

Через нестачу запасів вугілля й залізної руди Італія почала розвивати металургійну промисловість тільки після створення в 1952 р. Європейського об’єднання вугілля й сталі. І чорна, і кольорова металургія працюють на імпортній сировині, тому підприємства розміщені поблизу портів.

Підприємства харчової промисловості, що спеціалізуються на виробництві макаронів (спагеті), продукції з томатів і виробництві напоїв (особливо вин), розосереджені по всій території країни.

У сільському господарстві Італії зайнято близько 10 % економічно активного населення. У той же час сільське господарство залишається «слабкою ланкою» італійської економіки. Головною його галуззю є рослинництво.

За врожайністю сільськогосподарських культур й особливо за продуктивністю худоби Італія значно поступається багатьом країнам Європи. Сільське господарство Італії забезпечує населення продовольством на 75-80 %. У ЄС Італія спеціалізується на вирощуванні та експорті овочів, фруктів, вина.

За збором винограду Італія постійно змагається з Францією за перше місце у світі. Тваринництво відіграє другорядну роль.

Основним видом транспорту Італії є морський (90 % вантажообігу). У внутрішніх перевезеннях вантажів і пасажирів головну роль відіграє автомобільний транспорт, на другому місці — залізничний.

У міжнародному географічному поділі праці «обличчя» Італії визначається продукцією машинобудування, текстильної, швейної промисловості, субтропічного землеробства (фрукти, вина, цитрусові). Важливою галуззю господарства Італії є туризм.

За кількістю туристів, що відвідують країну щорічно, Італія займає одне з провідних місць у світі.

V. Закріплення нових знань, умінь та навичок

Обговорення оглядів учнів

Запитання

  • Як позначилися на розвитку господарства Італії особливості ЕГП країни?
  • Чим обумовлена низька, порівняно з іншими європейськими країнами «Великої сімки», частка наукомістких галузей у структурі господарства країни?
  • Які територіальні відмінності галузевої структури господарства Італії? Чим, на вашу думку, вони обумовлені?

VI. Підсумок уроку

  • Італія — економічно високорозвинена держава Європи, член «Великої сімки», ЄС.
  • Головними галузями промисловості Італії є машинобудування, хімічна, легка та харчова. Найбільші промислові центри знаходяться на півночі. Сільське господарство, в якому переважає рослинництво, лише частково забезпечує потреби країни.
  • В Італії спостерігаються помітні розбіжності в рівнях розвитку північної та південної частин. Господарський комплекс північної частини визначається високою концентрацією підприємств провідних галузей промисловості та інтенсивним сільським господарством.

VII. Домашнє завдання

1. Підручник: опрацювати § ____ .

2. Повторити §§ , підготуватися до практичної роботи.