Усі уроки до курсу «Географія». 10 клас

Розділ II

РЕГІОНИ ТА КРАЇНИ СВІТУ

Тема 1. КРАЇНИ ЄВРОПИ

УРОК 23

Загальна характеристика регіону, його склад. Населення, міста. Характеристика господарства країн та значення інтеграційних процесів у його формуванні

Мета: охарактеризувати склад регіону, особливості розміщення та формування населення, загальні риси господарства країн Європи; визначити значення інтеграційних процесів у формуванні господарства регіону; розвивати уміння обґрунтовувати галузеву структуру господарства регіону, уміння працювати з картами атласа, підручником; виховувати почуття співпричетності до процесів євроінтеграції, цікавість до вивчення теми.

Обладнання: політична карта Європи, атласи, підручники, схеми, таблиці, графіки, діаграми.

Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь та навичок.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок

Запитання. Пригадайте, які теми та в якій послідовності ви вивчали у першому розділі курсу «Загальна економіко-географічна характеристика світу»?

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

У розділі «Регіони та країни світу» ви дізнаєтесь про основні природні, економічні та соціальні особливості, що зумовлюють розвиток регіонів. У кожному з них налічуються десятки країн, причому вони істотно різняться між собою. Аналіз їх економічного простору, економічний поділ та групування на основі спільних особливостей розвитку допоможе вам зрозуміти географічну специфіку регіонів. Докладніше ви ознайомитесь з окремими країнами, їх суспільно-географічною характеристикою та економіко-соціальними особливостями. Вивчення досвіду інших країн у розбудові демократичного суспільства та розвитку ефективної економіки є вкрай необхідним на сучасному етапі піднесення нашої держави.

Перший регіон, який ми будемо вивчати, — Європа, яка у сиву давнину була колискою багатьох високорозвинених цивілізацій: егейської, еллінської, кельтської, римської тощо. Це — батьківщина Великих географічних відкриттів, промислових переворотів, міських аґломерацій, міжнародної економічної інтеграції. І хоча епоха євроцентризму минула, у наш час цей регіон продовжує відігравати значну роль у світовій політиці та економіці.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Економіко-географічне положення регіону

Європа займає західну частину Євразії, її площа — 10,8 млн км2. Це порівняно невеликий регіон нашої планети, але на її території повністю або частково розмістилися близько 50 країн. Найбільша країна за площею (без урахування Росії) — Україна (603,7 тис. км2), найменша — Ватикан (0,44 км2). Близько чверті європейської площі припадає на півострови — Кольський, Скандинавський, Піренейський, Апеннінський та ін.

Завдання 1. Користуючись картами атласа, визначте головні особливості ЕГП країн Європи.

Особливості ЕГП країн Європи визначаються двома головними ознаками:

  • за порівняно невеликих розмірів території цих країн безпосередньо межують між собою або розподілені невеликими відстанями. До того ж їх кордони проходять переважно такими природними межами, які не створюють перешкод для транспортних зв’язків;
  • приморським положенням більшості країн. Економічний розвиток багатьох країн з давніх часів пов’язаний із морем.

2. Політична карта регіону

Політична карта Європи формувалася впродовж тривалого часу. Лише протягом XX ст. суттєві зміни відбувалися тричі: після Першої та Другої світових війн та за останнє десятиріччя (об’єднання Німеччини, розпад СРСР, Югославії, Чехословаччини, зміна суспільного ладу в країнах Центральної та Східної Європи). Форми правління і державний устрій країн поступово змінювалися.

Нині країни Європи за формою державного правління — це монархії і республіки. Найдавнішою республікою є Сан-Маріно (з 301 р.). Андорра перебуває під протекторатом Іспанії та Франції. Ґібралтар є заморською територією Великої Британії та єдиним колоніальним володінням в Європі.

Завдання 2. Користуючись картами атласа, наведіть приклади європейських монархій та республік, унітарних та федеративних держав.

Історичні та географічні чинники сприяли формуванню в Європі потужних інтеграційних об’єднань, політичного, економічного, фінансового характеру, серед яких найбільш впливовими є:

  • Рада Європи (РЄ) — перша європейська міжурядова організація, створена після Другої світової війни (1949 р.);
  • Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБОЄ);
  • Північноатлантичний альянс (НАТО);
  • Європейський Союз (ЄЄ);
  • Європейський банк реконструкції та розвитку (Євробанк, ЄБРР) — міжнародний фінансово-кредитний інститут, який надає допомогу країнам від Центральної Європи до Центральної Азії для проведення ринкових реформ, активного інтегрування економік цих країн у міжнародні господарські зв’язки.

За географічним розташуванням та з історичного погляду Європу поділяють на субрегіони: Західну Європу, Центральну і Східну Європу.

3. Природні умови і ресурси

Країни Європи мають досить сприятливі умови для господарського розвитку: вдале поєднання рівнинного та гірського рельєфу, кліматичних умов, переважно родючих ґрунтів та ресурсів прісної води.

Завдання 3. За картами атласа визначте головні особливості природних умов Європи.

У рельєфі Європи переважають низовини й височини, гори займають менше ніж п’яту частину території. Основна частина Європи перебуває в межах помірних широт. Тільки крайні північні й південні її області розташовані в субарктичному й субтропічному поясах. Найбільш сприятливі умови для розвитку сільського господарства — у західній частині Європи. Найкраще забезпечені земельними ресурсами країни Східної Європи. Лісистість Європи трохи вища за середньосвітову, що оцінюється в 30 %. Більшість лісових багатств Європи зосереджені в Росії й Північній Європі, а максимальний показник — у Фінляндії, де ліси займають 77 % території.

У Європі простежується закономірне зменшення річкового стоку із заходу на схід і з півночі на південь. До країн, добре забезпечених водними ресурсами, можна віднести Швецію, Фінляндію, Велику Британію, Росію. Найбільші річки Європи судноплавні, деякі з’єднані каналами. Загалом забезпеченість водними ресурсами в Європі є високою, хоча проблема чистої прісної води в деяких країнах постає досить гостро.

Мінеральні ресурси Європи різноманітні, однак значною мірою виснажені, особливо в західній частині, для економіки регіону власних запасів недостатньо. Із паливних корисних копалин найістотніші запаси вугілля. Найбільші запаси нафти в Росії, Великій Британії й Норвегії, природного газу — у Росії, Норвегії й Нідерландах. Велике значення мають родовища залізних руд: Курська магнітна аномалія, Криворізький і Лотаринзький басейни, а також Нікопольський басейн марганцевих руд.

4. Населення

Європу населяє 729 млн мешканців (11 % світового населення — 01.07.2008 р.). Для більшості країн Європи характерним є перший тип відтворення населення. Природний приріст у ряді країн від’ємний. Загалом для Європи характерна депопуляція на рівні 0,04 % та «старіння нації». У віковій структурі населення близько 20 % від усього населення складають діти віком 15 та менше років, працездатне населення — 65 %, віком 65 років та більше — 15 %.

Європа є густонаселеним та найбільш урбанізованим регіоном світу. Густота населення (без Росії) — 97 осіб/км2 (майже у 2 рази перевищує середньосвітову), найбільша (200-370 осіб/км2) — у Нідерландах, Бельгії, Великій Британії та Німеччині, найменша (3-15 осіб/км2) — в Ісландії, Норвегії та Фінляндії.

У містах мешкає близько 75 % населення; найбільші міські аґломерації: Лондон, Москва, Париж, Рурштадт (Німеччина), Санкт-Петербурґ, Стамбул. Найбільші міста (з населенням більш 1,5 млн): Афіни, Барселона, Берлін, Бірмінґем, Бухарест, Будапешт, Відень, Варшава, Гамбурґ, Київ, Лісабон, Лондон, Мадрід, Манчестер, Мілан, Москва, Париж, Рим, Санкт-Петербурґ, Стамбул.

Етнічна карта регіону формувалася протягом тисячоліть. Поряд з однонаціональними країнами (Польща, Італія) в Європі чимало багатонаціональних держав (Велика Британія, Швейцарія, Україна, Росія тощо). Більшість народів відносять до індоєвропейської мовної сім’ї. Панівною релігією є християнство.

Останніми десятиріччями Європа перетворилася у світовий центр трудової імміграції. Тут нараховується близько 15-17 млн іноземних працівників та членів їх родин. У країнах, що приймають значну кількість трудових мігрантів, виникає низка проблем, пов’язаних із етнічними та соціальними розбіжностями.

5. Загальна характеристика господарства

Частка Європи у світовому ВВП за останні 50 років зменшилася й зараз становить приблизно 25 % проти 37 % у 1950 р. Однак у цій частині світу перебувають світові лідери за показником ВВП на душу населення. При цьому частка європейців у населенні світу за цей період зменшилася майже вдвічі. У Європі виробляється більше ніж чверть промислової продукції світу, а за деякими видами сільськогосподарської продукції, наприклад молоком, вона — безсумнівний світовий лідер.

Економічну потужність регіону визначають, в першу чергу, країни Західної Європи, а серед них — чотири країни, які є членами «Великої сімки» — Німеччина, Франція, Велика Британія, Італія. Країни Західної Європи являють собою економічне «ядро» ЄС. Це наймогутніше інтеграційне об’єднання концентрує на внутрішньому ринку 40 % торгівлі товарами і 30 % — послугами.

Економіка інших розвинених країн Європи, таких як наприклад, Швейцарія, Нідерланди, Фінляндія, Швеція, Бельгія, на відміну від чотирьох головних країн, спеціалізується на окремих галузях, які завоювали європейське і навіть світове визнання.

Відкритість економік, раціональна організація виробництва, інтеграційні процеси країн ЄЄ сприяють раціональному використанню природних, матеріальних та трудових ресурсів та досягненню високих показників продуктивності праці, рівня життя тощо.

Особливе місце в регіоні посідають постсоціалістичні країни Центральної та Східної Європи, де формуються засади ринкової економіки.

Завдання 4. Користуючись картами атласа, діаграмами, таблицями, підручником охарактеризуйте провідні галузі промисловості країн Європи.

Провідною галуззю промисловості в Європі є машинобудування, яке орієнтується на трудові ресурси, наукову базу й тяжіє до великих міст і аґломерацій. На машинобудування припадає третина промислової продукції Європи та дві третини її експорту. Високим розвитком характеризується автомобілебудування. Європа — найбільший у світі виробник верстатів, оптики, металомістких машин і конструкцій тощо.

Хімічна промисловість посідає друге місце після машинобудування за часткою у ВВП регіону. Переорієнтація галузі на вуглеводну сировину призвела до того, що в західній частині центри нафтохімії знаходяться поряд з морськими або річковими портами, де є нафтові термінали (наприклад, Роттердам). А в східній частині регіону «тяжіння» до нафти призвело до створення НПЗ на трасах магістральних нафтопроводів (Україна, Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина).

Потужний паливно-енергетичний комплекс Європи базується як на власній сировині, так і на імпортній. У західній частині Європи провідне місце серед видів палива займають нафта та природний газ, який видобувають з шельфу Північного моря, імпортують з Росії та країн, що розвиваються. У східній частині достатньо високою залишається частка вугілля (Польща, Чехія, Україна). Найбільшу кількість електроенергії виробляють ТЕС, на річках Скандинавського півострову, Дунаї, Рейні, Дніпрі працюють потужні ГЕС, у багатьох країнах значна частка електроенергії виробляється на АЕС (Франція, Велика Британія, Бельгія, Україна). В Ісландії електроенергетика використовує геотермальні джерела.

Підприємства металургійної промисловості орієнтуються на сировину або металургійне паливо (Польща, Україна, Росія). Після Другої світової війни великі металургійні комбінати були побудовані або розширені в морських портах з орієнтацією на імпорт високоякісної залізної руди та металобрухту (Італія, Франція, Велика Британія, Німеччина). Найважливіші галузі кольорової металургії — алюмінієва та мідна.

Лісова промисловість орієнтується насамперед на сировину та є галуззю міжнародної спеціалізації Швеції, Фінляндії, Білорусі, Росії.

Легка промисловість переміщується з відомих світових центрів текстильного та шкіряно-взуттєвого виробництва, що сформувалися у Великій Британії, Франції, Бельгії, до регіонів, де є притік дешевої робочої сили, — Польщі, Італії, Портуґалії, Словаччини, Болгарії, України.

Сільське господарство розвинене у всіх європейських країнах, однак відмінності природних умов визначають і відмінності сільськогосподарської спеціалізації.

Завдання 5. Користуючись картами атласа, визначте відмінності у сільськогосподарській спеціалізації країн Європи.

В Європі склалися три основні типи сільського господарства — північно-, середньо- та південноєвропейський. У першому переважає інтенсивне молочне тваринництво. У другому, крім вирощування великої рогатої худоби, важливу роль також відіграють свинарство, птахівництво і рослинництво. У південноєвропейському типі рослинництво переважає над гірськопасовищним тваринництвом.

Країнам ЄС властивий високоінтенсивний характер ведення сільського господарства, як правило, з переважанням тваринництва та обслуговуючою роллю рослинництва.

Постсоціалістичні країни перебувають на різних стадіях реформування аграрних відносин.

За рівнем розвитку мережі транспортних шляхів європейський регіон посідає одне з провідних місць у світі. Особливо високою інтенсивністю перевезень та якістю шляхів сполучення вирізняються країни ЄС.

Завдання 6. Назвіть головні особливості західноєвропейської транспортної системи. Визначте суттєві відмінності цієї системи та транспортної системи країн СНД.

З другої половини 90-х років XX ст. був розроблений та впроваджується грандіозний проект створення єдиної транспортної мережі Європи. У березні 1994 р. під егідою Європейського Союзу на острові Кріт (Греція) відбулася II Загальноєвропейська конференція міністрів транспорту 23 європейських держав. На ній було погоджено і затверджено маршрути перших дев’яти європейських міжнародних транспортних коридорів (МТК). Надалі у літературі вони дістали назву «крітських» за місцем їх затвердження. Він передбачає формування дев’яти МТК між Заходом та Сходом, Північчю та Півднем загальною довжиною приблизно 17 тис. км. Кожний коридор буде являти собою полімагістраль, включаючи автостради і залізничні шляхи, а Дунайський коридор — ще й водний шлях.

Завдання 7. Поясніть, яке значення має створення МТК для України.

Сучасна Україна завдяки сприятливому географічному положенню має потужний транзитний потенціал (третє місце за обсягами транзиту серед європейських країн). Тому цей проект має дуже важливе значення для інтегрування України в європейське та світове господарство, оскільки передбачає участь вітчизняного транспорту в системі МТК.

Європа була й залишається одним з головних фінансових, наукових, туристичних регіонів світу. Провідне місце в розвитку галузей сфери послуг посідають країни Західної Європи. Тут знаходяться чисельні технопарки й технополіси (Кембридж, «Долина високої технології» (Ніцца)), всесвітньо відомі фінансові столиці — Лондон, Цюріх, Люксембурґ, світові лідери туристичної індустрії (Франція, Італія, Іспанія).

V. Закріплення нових знань, умінь та навичок

Завдання 8. Користуючись картою «Історико-географічні регіони», випишіть у зошит країни, які належать до Західної Європи, Центральної Європи та Східної Європи.

Завдання 9. Поясніть, чому країни Західної Європи мають високий рівень економічного розвитку, незважаючи на недостатню забезпеченість мінеральними ресурсами.

VI. Підсумок уроку

  • Європейські країни мають сприятливі умови для активних інтеграційних процесів: вигідне географічне положення, значні природні ресурси, загальні особливості становлення та економічного розвитку, історично сформовані господарські зв’язки між ними.
  • Європа була і залишається одним з провідних центрів світової економіки, а основою Європейського економічного простору є країни ЄС.

VII. Домашнє завдання

1. Підручник, опрацювати § ____ .

2. Позначити на контурній карті: а) країни Європи та їх столиці; б) країни, які є членами ЄС; в) напрямки, за якими в Європу поступають нафта, природний газ, вугілля, залізна руда.

3. Вивчити столиці країн Європи.

4. Скласти кросворд «Столиці країн Європи» (10 запитань).