Усі уроки до курсу «Географія». 10 клас

Тема 3. ВЗАЄМОДІЯ СУСПІЛЬСТВА І ПРИРОДИ

УРОК 11

Географічне середовище як сфера взаємодії суспільства і природи. Світові природні ресурси. Ресурсозабезпеченість. Природокористування: раціональне і нераціональне

Мета: сформувати поняття «географічне та навколишнє середовище», «антропосфера», «природокористування», «ресурсозабезпеченість»; повторити та поглибити знання про природні умови та ресурси; розвивати уміння аналізувати ступені впливу людини на природу у різні періоди розвитку людства; виховувати дбайливе ставлення до природних багатств, екологічне мислення.

Обладнання: атласи, підручники, схеми, таблиці, діаграми. Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь та навичок.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок

  • Що таке природні умови? природні ресурси?
  • За якими ознаками класифікуються природні ресурси?
  • Що таке антропогенний вплив на природу? Наведіть приклади.
  • Які види рослин і тварин зникли з поверхні Землі внаслідок господарської діяльності людини?
  • На прикладі України поясніть вплив природних умов на життя і господарську діяльність населення.

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

«Ми отримали у спадок надзвичайно прекрасний і різноманітний сад, але біда наша у тому, що ми погані садівники, які не засвоїли найпростіших правил садівництва. Недбало ставлячись до цього саду, ми робимо це із благодушним самозадоволенням неповнолітнього ідіота, який шматує ножицями картину Рембрандта».

Як ви розумієте цей вислів відомого англійського зоолога і письменника Джеральда Даррелла?

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Взаємодія суспільства і природи

Географічне середовище — це сукупність предметів живої і неживої природи, що залучені на даному етапі розвитку суспільства у суспільне життя, а отже, є необхідними умовами існування й розвитку суспільства. До географічного середовища належать земна кора із корисними копалинами, ґрунти, луки, ліси, води, болота, рослинний і тваринний світи, нижня частина атмосфери, тобто та частина природи, яка є об’єктом діяльності людини і насамперед виробництва. Із розвитком суспільства географічне середовище розширюється, до його складу залучаються дно океанів, Північний і Південний полюси, різноманітні родовища, космічний простір тощо.

Соціально-економічна географія розглядає географічне середовище, в якому проживає людина, як сферу взаємодії суспільства і природи. Вона називається антропосферою.

Разом з поняттям «географічне середовище» широко використовується поняття «навколишнє середовище». У міжнародних угодах під терміном «навколишнє середовище» зазвичай розуміють лише навколишнє природне середовище. Але природне середовище значною мірою перетворене людиною, тож розглядати його окремо від техногенного недоцільно. Відтак, навколишнє середовище в широкому розумінні — це природний та матеріальний світ, що оточує людину, воно включає як природне середовище, так і штучне техногенне середовище. Пізнаючи закони природи і створюючи нові технології й техніку, людина справляє вирішальний вплив на процеси в земному та навколоземному середовищі проживання, змінюючи й перетворюючи його своєю діяльністю.

Значний вплив людини на природу та масштабні наслідки її діяльності стали основою для створення вчення про ноосферу (сферу розуму).

За В. Вернадським, ноосфера — це сфера свідомої діяльності людини в глобальному масштабі, взаємодії суспільства й природи, в межах якої розумна діяльність людини стає головним, вирішальним фактором розвитку. Ноосфера є новою, вищою стадією розвитку біосфери, пов’язаною з виникненням у ній людства.

2. Природні ресурси

У природному середовищі людину приваблюють передусім природні ресурси — компоненти навколишнього середовища, які безпосередньо використовуються у виробництві, слугують його сировинною й енергетичною базою.

3. Ресурсозабезпеченість

Розміщення природних ресурсів на нашій планеті є дуже нерівномірним і визначається низкою чинників. Так, географія корисних копалин залежить від геологічної історії територій, а лісові, агрокліматичні, природно-рекреаційні ресурси — від кліматичних умов.

Для розвитку господарства країни визначальним є територіальне поєднання певних видів природних ресурсів. Наприклад, для виготовлення целюлози та паперу потрібні не лише деревина, а й велика кількість води.

Тому важливою характеристикою території стає її природно-ресурсний потенціал (ПРП) — сукупність природних ресурсів, які можуть бути використані в господарстві з урахуванням тенденцій розвитку науки і техніки. Співвідношення між ПРП і розмірами його використання називається ресурсозабезпеченістю (Р). Ресурсозабезпеченість може виражатися двома способами: кількістю років, на які вистачить певного ресурсу при збереженні темпів його використання, або запасами цього ресурсу на душу населення даної території:

Р = запаси / щорічний видобуток = число років

або:

Р = запаси/ кількість населення = запаси на душу населення

Ресурсозабезпеченість — величина відносна, по-перше, тому, що можуть бути розвідані нові запаси ресурсу або зросте його споживання, по-друге, тому, що недостатня, достатня або висока ресурсозабезпеченість визначається методом порівняння із середніми показниками — світовими, регіональними, державними тощо.

4. Природокористування

Щороку людина вилучає з природи дедалі більшу кількість ресурсів. Оскільки значна частка потрібних людині ресурсів є вичерпною, або невідновлювальною, постала необхідність розробити наукові засади раціонального природокористування.

Природокористування — система заходів, що здійснюються суспільством з метою вивчення, освоєння, перетворення й охорони навколишнього середовища.

У процесі виробництва загалом або на окремих його етапах природокористування може бути раціональним і нераціональним.

V. Закріплення нових знань, умінь та навичок

Соціогеографічний практикум

Можна припустити, що велика територія країни обумовлює значну величину ПРП і, відповідно, високий економічний розвиток. Однак у світі існують багато маленьких, але розвинених країн і великих за площею, проте — бідних. Які переваги та недоліки має країна з маленькою або великою територіями? Проілюструйте свої міркування конкретними прикладами.

VI. Підсумок уроку

  • Географічне середовище — частина земної природи, з якою суспільство взаємодіє в процесі свого життя і виробничої діяльності. З розширенням діяльності суспільства географічне середовище охоплює дедалі більшу частину географічної оболонки.
  • Природно-ресурсний потенціал планети Земля різноманітний і багатий, але розподіляється по ній нерівномірно. Країни і регіони світу різняться за різноманіттям, масштабами видобутку і переробки природних ресурсів. Ступінь залучення природних ресурсів до господарської діяльності характеризується показником ресурсозабезпеченості.
  • Природні ресурси мають за сучасних умов велике господарське значення, однак багато їх видів значною мірою вичерпані. На початку XXI ст. у більшості країн світу ще зберігається нераціональне природокористування.
  • З метою заощадження природних ресурсів й охорони навколишнього середовища необхідно здійснити перехід у глобальних масштабах до раціонального природокористування.

VII. Домашнє завдання

1. Підручник, опрацювати § ____ .

2. Проаналізувати аспекти природокористування в Україні. Скласти власний план заходів щодо переходу України до основ раціонального природокористування.

3. Позначити на контурній карті території, де, на ваш погляд, природне середовище найбільше перетворено на техногенне; назвати головні причини перетворення.