Усі уроки до курсу «Географія». 10 клас

УРОК 10

Соціальна і професійна структура. Трудові ресурси. Проблеми зайнятості й безробіття

Практична робота № 1. Порівняльна оцінка трудових ресурсів і зайнятості населення в основних сферах господарства країн та регіонів світу

Мета: актуалізувати поняття «працездатне населення», «трудові ресурси», «економічно активне населення», «безробіття», провести порівняльний аналіз трудових ресурсів і зайнятості населення в основних сферах господарства країн та регіонів світу; розвивати вміння користуватися текстовими, картографічними, графічними, статистичними матеріалами, порівнювати їх та робити висновки; виховувати уважність та аналітичні здібності.

Обладнання: політична карта світу, підручник, довідники, атласи, таблиці, діаграми.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Сучасний світ вступив в інформаційну епоху свого розвитку. Основою переходу до інформаційної економіки в будь-якій країні світу є рівень кваліфікації та освіченості її населення. Знання потрібні не тільки для просування вперед науки та технологій, а й для того, щоб вміти користуватися їх продуктами, не бути ізольованими від сучасного світу.

Досліджуючи характер та структуру зайнятості населення країни, можна дізнатися про рівень її соціально-економічного розвитку. Тому мета сьогоднішнього уроку — зробити порівняльний аналіз трудових ресурсів і зайнятості населення в основних сферах господарства країн із різним рівнем розвитку та знайти зв’язок між структурою зайнятості населення та її соціально-економічним розвитком.

III. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок

  • Які групи виділяють у віковій структурі населення країни? Людей якого віку відносять до працездатного населення в Україні?
  • Що розуміють під поняттям «трудові ресурси країни»?
  • Чим відрізняються поняття «трудові ресурси» та «економічно активне населення»?

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Трудові ресурси і зайнятість населення

Трудові ресурси — це частина населення, що має фізичні і духовні здібності, загальноосвітні та професійні знання й навички для роботи в господарстві. До трудових ресурсів належать здорові люди працездатного віку, працюючі підлітки та працюючі пенсіонери. Переважну частину трудових ресурсів складає населення працездатного віку, межа якого є різною в різних країнах світу (в США, Росії, Україні — 16-60 років, Канаді — 15-66, в Мексиці і Португалії — 12-65). У міжнародній статистиці працездатним вважається населення віком від 15 до 65 років.

Показник кількості працездатного населення є визначальним для оцінювання забезпеченості країни трудовими ресурсами. Цей показник вважається високим, якщо сягає за 60 % (наприклад в Японії — 64 %, Бразилії — 64 %, низьким — якщо складає менше 50 % (в ДРК — 47 %, Анґолі — 48 %). В Україні цей показник дорівнює 56,6 %.

Про ступінь залучення трудових ресурсів до суспільно корисної діяльності свідчить показник економічно-активного населення (ЕАН).

ЕАН — це частина населення, що зайнята суспільно корисною діяльністю та має від цього прибуток. До цієї категорії належать не лише люди, що фактично працюють, але й безробітні, які шукають роботу. Від загальної кількості трудових ресурсів світу економічно активне населення складає близько 75 %.

Частка ЕАН визначається у відсотках від загального числа жителів країни. У високорозвинених країнах показник ЕАН становить 50-60 % від загальної кількості жителів, у країнах, що розвиваються — 30-40 %.

Практична робота № 1. Порівняльна оцінка трудових ресурсів і зайнятості населення в основних сферах господарства країн та регіонів світу.

Завдання 1 (3 бала). Проаналізуйте дані таблиці. Визначте:

  • а) які країни (високорозвинені або ті, що розвиваються) мають більшу частку населення працездатного віку;
  • б) які країни (високорозвинені або ті, що розвиваються) мають більшу частку ЕАН;
  • в) як забезпечені трудовими ресурсами постсоціалістичні країни;
  • г) поясніть причини розбіжностей у показниках кількості населення працездатного віку та ЕАН в країнах із різним рівнем розвитку.

Країна

Частка населення працездатного віку

Частка ЕАН

США

62

50

Японія

64

53

ФРН

63

49

Росія

64

50

Польща

63

44

Китай

64

58

Індія

57

38

Нігерія

51

31

У розвинених країнах частка населення працездатного віку вища, ніж у країнах, що розвиваються. Це пояснюється відмінностями у середній тривалості життя, віковій структурі населення, у встановленні пенсійного віку.

Частка ЕАН залежить від ступеня залучення людей у виробництво (наявності робочих місць), часу, необхідного на освіту, пенсійного віку, закріпленого у законах держави, якості життя.

Завдання 2 (3 бала). Проаналізуйте дані таблиці. Визначте:

  • а) особливості розподілу населення за основними галузями господарства в кранах із різним рівнем розвитку;
  • б) поясніть причини розбіжностей у структурі зайнятості населення.

Галузі

США

Японія

ФРН

Польща

Індія

Росія

Китай

Нігерія

Сільське, лісове та рибне господарство

2,9

5,8

3,3

23,0

60,9

10

58,8

58,0

Індустріальні галузі (гірничодобувна та обробна промисловість, будівництво, транспорт)

30,1

40,2

43,0

37,4

20,6

45

22,8

18,0

Сфера послуг, торгівля, управління тощо

60,0

54,0

53,7

39,6

18,5

45

18,4

24,0

Структура зайнятості населення перебуває в прямій залежності від рівня розвитку країни. Структура зайнятості віддзеркалює структуру господарства країни, рівень розвитку окремих галузей, функціональну структуру поселень. У розвинених країнах зайнятість у промисловості становить 25-40 %, а у сільському господарстві постійно зменшується. Водночас до 35-50 % зростає кількість зайнятих у невиробничій сфері, що представлена не тільки такими традиційними видами діяльності, як освіта, охорона здоров’я та відпочинок, а й торговельно-фінансовою діяльністю. У країнах, що розвиваються, близько половини населення зайнято в аграрному секторі економіки. У постсоціалістичних країнах основна частина населення зайнята в матеріальному виробництві (майже 40 % — у промисловості й 20 % — в сільському господарстві). На невиробничу сферу припадає близько 30 %, причому 2/3 зайняті в освіті, охороні здоров’я, культурі.

2. Соціальна і професійна структура населення

Для оцінки трудових ресурсів країни важливою характеристикою є не тільки їх кількість, але й «якість». Її відображає соціально-професійна структура населення, яка включає галузеву структуру зайнятості, професійну та освітню структури. Також обов’язково ураховуються такі соціальні чинники, як стан здоров’я населення, раціональне харчування, ступень безпеки громадян, можливості для самореалізації, дотримання прав людини та ін.

Завдання 3 (1,5 бала). Проаналізуйте дані таблиці. Визначте відмінності соціальних показників у країнах із різним рівнем розвитку.

Країна

Державні затрати на освіту (% до ВВП)

Частка населення, що закінчили вищі навчальні заклади

Державні затрати на охорону здоров’я (на 1 особу в дол. США)

США

5,6

60

2885

Японія

3,9

зо

1698

ФРН

4,6

32

1867

Росія

3,9

25

160

Польща

4,9

23

123

Китай

2,5

8

29

Індія

3,7

6

23

Нігерія

4,2

2

12

3. Проблеми зайнятості і безробіття

Безробіття — це соціально-економічне явище, за якого частина працездатного населення не може знайти роботу, стає відносно надлишковою, поповнюючи резервну армію праці. За визначенням Міжнародної організації праці (МОП), безробітні — це особи віком 15-70 років (зареєстровані та незареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно задовольняють три умови:

  • не мали роботи (прибуткового заняття);
  • активно шукали роботу або намагались організувати власну справу впродовж останніх 4-х тижнів, що передували опитуванню;
  • готові приступити до роботи впродовж двох найближчих тижнів.

Зрозуміло, що будь-яка держава зацікавлена у високій зайнятості робочої сили. Проте жодне суспільство не здатне забезпечити усіх працездатних роботою. Так, за даними ООН, сьогодні у світі кожний третій працездатний не має роботи взагалі або має випадковий чи сезонний заробіток (приблизно 750 млн чол.). Тому безробіття є центральною соціальною проблемою сучасного суспільства. Найбільше проблема безробіття стосується молодих людей (віком від 15 до 24 років) і жінок.

Найнижчим у світі вважається рівень безробіття в країнах Східної Азії, а найвищим — у країнах Близького Сходу та Північної Африки. Країнам СНД характерний відносно високий рівень безробіття, притаманний перехідному періоду.

Для всіх країн світу зайнятість населення в системі економічних та соціальних проблем посідає провідне місце разом з показниками рівня життя, виступає своєрідним індикатором соціальних процесів.

За останніми (травень 2009 року) оцінками Міжнародної організації праці (International Labor Organization — ILO), до кінця 2009 року у світі буде налічуватися в кращому — і дуже малоймовірному — випадку на 29-59 млн безробітних більше, ніж у 2007 році — до настання економічної кризи. А отже, загальна кількість людей, які не мають роботи, досягне 239 млн осіб. При цьому прогнози, що продовжують переглядатися, є не найкращими. В Україні на початку 2009 року рівень безробіття складав понад 3 млн осіб, а на кінець 2009 року у зв’язку з поглибленням економічної кризи — понад 5,5 млн.

Завдання 4 (1,5 бала). Проаналізуйте дані таблиці та поясніть, чому, незважаючи на світову економічну кризу, рівень безробіття в розвинених країнах набагато нижчий, ніж у постсоціалістичних країнах та країнах, що розвиваються.

Країна

Рівень безробіття (%, 2008 р.)

США

6,2

Японія

5,2

ФРН

9,9

Росія

10,2

Польща

16,5

Китай

17

Індія

24

Нігерія

28

V. Закріплення нових знань, умінь та навичок

Завдання 5(3 бала). Зробіть висновок, характеризуючи зв’язок між часткою працездатного населення, структурою зайнятості по галузях господарства, рівнем безробіття, соціально-професійною структурою та рівнем соціально-економічного розвитку країн.

VI. Підсумок уроку

  • Характер і структура зайнятості населення пов’язані з рівнем соціально-економічного розвитку країни. За динамікою галузевої структури зайнятості можна простежити зміни в галузевій структурі виробництва та перебіг у напрямі розвитку господарства окремої країни.
  • Чим вищий рівень соціально-економічного розвитку країни, тим менша частка населення, зайнятого у виробництві, тим більше темпи росту зайнятості в обслуговуючих галузях.
  • Дедалі більшого значення для розвитку країни набуває якість трудових ресурсів — рівень освіти й кваліфікації, здоров’я і т. ін.

VII. Домашнє завдання

Підручник, опрацювати § ____ .