Усі уроки до курсу «Економіка». 11 клас. I семестр

УРОК 50

Інфляція за головною причиною виникнення: інфляція попиту, інфляція витрат. Перевірна робота

Мета уроку: з'ясувати головну причину виникнення інфляції; розкрити особливості різних підходів до тлумачення інфляції; навчитися аналізувати прояви різних типів інфляції; розвивати економічне мислення; виховувати ощадливе ставлення до ресурсів.

Основні поняття: типи інфляції, інфляція попиту, інфляція пропозиції, стагфляція, дезінфляція.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Для повноцінного подолання інфляційних процесів необхідно знати тип, за яким виникла інфляції, та її розмір. Визначення типу інфляції є складним і важливим моментом. Це пов’язано зі складністю виявлення першопричин, тому що часто, виникнувши з якоїсь однієї причини, незабаром інфляція починає впливати на всі економічні процеси, зумовлюючи появу факторів, що ускладнюють процес ідентифікації першопричини.

У теоріях, що опрацьовуються західними економістами, як альтернативні виокремлюють концепції інфляції попиту та інфляції витрат. Ці концепції розглядають різноманітні причини інфляції.

III. Вивчення нового матеріалу

За факторними формами інфляції теорія грошей розрізняє чимало її видів, з-поміж яких ключове місце належить інфляції попиту та інфляції витрат (пропозиції). Інфляцію попиту, спричиняє надлишок грошей, доходів і попиту.

Вона спостерігається, коли сукупний попит зростає швидше за виробничий потенціал економіки, підвищуючи ціни, щоб урівноважити пропозицію і попит.

Інфляція попиту — це порушення рівноваги між попитом і пропозицією з боку попиту. Головними причинами тут можуть бути збільшення державних замовлень (наприклад, військових), розширення попиту на засоби виробництва в умовах повної зайнятості й майже повної завантаженості виробничих потужностей, а також зростання купівельної спроможності трудящих (підвищення заробітної плати) у результаті, наприклад, узгоджених дій профспілок. Унаслідок цього виникає надлишок грошей відносно кількості товарів, підвищуються ціни. У такий спосіб надлишок платіжних засобів в обігу створює дефіцит пропозиції, коли виробники не можуть реагувати на зростання попиту.

Інфляція попиту

Інфляція витрат

Традиційно зміни в рівні цін пояснюються зайвим сукупним попитом. Економіка може спробувати витрачати більше, ніж вона здатна виробляти. Виробничий сектор не в змозі відповісти на цей зайвий попит збільшенням реального обсягу продукції, бо всі наявні ресурси вже остаточно використані. Тому цей зайвий попит призводить до завищених цін на постійний реальний обсяг продукції та спричиняє інфляцію попиту. Зміст інфляції попиту інколи пояснюють однією фразою: надто багато грошей полює за надто малою кількістю товарів.

Інфляція витрат спостерігається в тому випадку, коли збільшуються витрати на одиницю продукції, тобто середні витрати за певного обсягу виробництва, коли ціни зростають через збільшення витрат виробництва.

Інфляція витрат відбувається внаслідок порушення рівноваги товарного обміну М • V = Р • Q, де М — кількість грошей, V — швидкість обігу, Р — рівень цін, Q — сукупна кількість товару. Перевищення пропозиції над попитом, що генерує процес зростання витрат виробництва і, через підвищення цін на товари спричиняє збільшення грошової маси. Масштаби накручування цін залежать від «грошового покриття», яке визначає межі того середовища, у якому економічні агенти можуть здійснювати свої витрати. Відбувається підвищення попиту на гроші з боку витрат виробництва.

У цьому випадку збільшення грошової маси є вже не причиною зростання цін, а похідною від цін.

В основі інфляції витрат перебуває взаємозв’язок витрат і цін, рівень яких підвищується під впливом зростання витрат або надприбутків. Найхарактернішою ознакою інфляції витрат у її класичній формі є спіраль «зарплата — ціни». Наприклад, якщо в економічному середовищі відбувається загальне підвищення цін, стає неминучим зниження реальних доходів населення. Щоб зберегти їх рівень, необхідно збільшувати грошові доходи (заробітну плату), а це призводить до зростання витрат виробництва або бюджетних видатків. У наслідок цього зростає собівартість продукції фірм, що призводить до підвищення цін на товари. Подорожчання товарів і послуг знову створює необхідність підвищення заробітної плати. Розкручується інфляційна спіраль «зарплата — ціни». Цей процес відомий в економічній теорії за назвою «кривої Філіпса».

Наведений приклад інфляційної спіралі «зарплата — ціни» демонструє взаємозв’язок чинників інфляції попиту та витрат. З одного боку, підвищення заробітної плати сприяє зростанню доходів населення, а тому є чинником платоспроможного попиту, а з другого — підвищення заробітної плати збільшує витрати виробництва, оскільки вона є статтею собівартості продукції. А підвищення собівартості продукції, у свою чергу, сприяє зростанню товарних цін.

Важливим чинником інфляції витрат виробництва є значне подорожчання матеріальних ресурсів. Наприклад, фірма, що виробляє деякий товар і діє в умовах ринку (вільного ціноутворення), у разі зростання ринкових цін на матеріальні компоненти виробництва (сировину, проміжні продукти, енергоносії) прагнутиме утриматись на плаву, тому в ціну свого продукту включить витрати на виробництво, а з доданою вартістю на одиницю продукції визначиться, ураховуючи інфляційні очікування, щоб забезпечити собі прибуток та зарплату своїм працівникам.

Через взаємопов’язаність виробничих процесів в економічному середовищі зростання ціни на сировину по ланцюжку спричиняє зростання цін на всі інші товари.

Чинником інфляції витрат є також підвищення цін на продукцію економічних агентів у відповідь на збільшення ставок податків плати за кредит, що є рівнозначним збільшенню витрат виробництва. За високих ставок податків вмикаються механізми, які обмежують зростання виробництва. В економічних суб’єктів з’являється все більше проблем із фінансуванням інвестицій та погашенням боргових зобов’язань. Навіть більше, ослаблюється власне схильність до інвестицій, оскільки виробництво продукції стає економічно невигідним.

Зростання цін може відбуватися також за умов передбачення суб’єктами господарської діяльності погіршення економічної ситуації: труднощів із поставками сировини, подорожчання банківського кредиту, платіжної кризи тощо. У цьому випадку до виробничих витрат заздалегідь включають так звану «плату за ризик».

Необхідно також відзначити, що в жодній з економічно розвинених країн у другій половині XX ст. не спостерігалася повна зайнятість, вільний ринок або стабільність цін. Ціни з деяких причин в цей час зростали постійно навіть у період застою виробництва. Таке явище називається стагфляцією — інфляційним зростанням цін в умовах стагнації — застою виробництва, економічної кризи.

IV. Закріплення нових знань і вмінь учнів

• Чи правильними є нижченаведені твердження?

  • 1) Фінансування дефіциту бюджету за допомогою додаткової емісії прямо розкручує інфляцію попиту.
  • 2) Для подолання інфляції монетаристи пропонують політику доходів.
  • 3) Інфляція пропозиції індукує зниження витрат виробництва.
  • 4) Інфляція знижує стимули до трудової діяльності.
  • 5) Гіперінфляція має руйнівний вплив на обсяг національного виробництва та зайнятість.
  • 6) Помірна інфляція супроводжується зростанням обсягу національного виробництва.

Відповіді: 1 — так; 2 — ні; 3 — ні; 4 — так; 5 — так; 6 — так.

• Розв'яжіть тестові завдання

1) Визначте, що з переліченого нижче стосується інфляції попиту:

  • а) економіка розвивається в умовах неповної зайнятості;
  • б) фактичний обсяг ВНП менший за потенційний;
  • в) величина витрат на одиницю продукції зростає;
  • г) економіка функціонує на межі своїх виробничих можливостей;
  • д) попит на товари й послуги падає.

2) Визначте, що з переліченого нижче стосується інфляції пропозиції:

  • а) зростання зайнятості;
  • б) зростання обсягів ВНП;
  • в) зростання загального обсягу витрат;
  • г) зростання витрат на одиницю продукції;
  • д) збільшення прибутку на одиницю продукції.

3) Інфляцію пропозиції (витрат) характеризує таке поєднання економічних факторів:

  • а) зниження загального рівня цін і рівня безробіття;
  • б) зростання рівня безробіття й зниження загального рівня цін;
  • в) зниження рівня безробіття й зростання загального рівня цін;
  • г) зростання рівня безробіття та загального рівня цін.

4) У період наростаючої інфляції відсоткова ставка:

  • а) знижується, оскільки знижується купівельна спроможність грошей;
  • б) знижується, оскільки знижується рівень зайнятості;
  • в) зростає, тому що знижується купівельна спроможність грошей;
  • г) зростає, оскільки знижується рівень зайнятості;
  • д) залишається незмінною.

5) Інфляцію пропозиції не спричиняє:

  • а) зростання цін на матеріальні ресурси, зокрема на енергоносії;
  • б) надмірне зростання грошової маси;
  • в) мілітаризація економіки;
  • г) зростання реальних відсоткових ставок;
  • д) значне зростання номінальної зарплати.

6) Інфляцію попиту не спричиняє:

  • а) монополізація окремих галузей національної економіки;
  • б) надмірні державні видатки;
  • в) зростання чистого експорту;
  • г) очікування щодо зростання цін у майбутньому;
  • д) стимулювальна стабілізаційна політика, спрямована на зниження рівня безробіття.

Відповіді: 1 — г; 2 — г; 3 — г; 4 — в; 5 — б; 6 — а.

• Практичні завдання

Завдання 1

Зростання цін за два місяці в деякій країні становить 96 %. Обчисліть, на скільки відсотків зростали ціни в середньому щомісяця.

Відповідь: х2 = 1,96; х = 1,4. Отже, ціни в країні щомісяця зростали в середньому в 1,4 рази, тобто на 40%.

Завдання 2

Відомо, що в деякій країні індекс цін споживчих товарів подвоївся за 5 років. Це свідчить про те, що середньорічний темп інфляції в країні впродовж цього періоду становив...

Відповідь: використовуючи «правило 70», обчислимо середньорічний темп інфляції:

Завдання 3

Обчисліть, у скільки разів упродовж року знеціняться 1000 гр. од., які зберігаються в банку під 120 % річних, якщо темп інфляції в країні становить 20 % на місяць. Рівень інфляції - 8,91.

Відповідь: у 4,05 рази.

Зростання внеску: (1000 • 1,2 + 1000) = 2200 (гр. од.) — у 2,2 рази.

Внесок знецінився у

Завдання 4

Обчисліть середній за 4 роки рівень інфляції, якщо інфляція по роках становила (у відсотках) відповідно: 500, 400, 300, 200.

Відповідь: 334 %.

• Перевірна робота

Варіант 1

Завдання 1

Дайте визначення понять:

  • зайнятість;
  • інфляція;
  • інфляція попиту.

Завдання 2

Розрахуйте загальний рівень безробіття в економіці, якщо кількість працюючих складає 24 млн осіб, а число безробітних - 1,8 млн осіб. Як зміниться рівень безробіття, якщо за рік населення країни зменшиться на 0,9 млн осіб, а 200 тисяч осіб припинять пошуки роботи.

Розв’язання:

Рівень безробіття (базовий рік) = 1,8 • 100 / 24 = 7,5%

Рівень безробіття (звітний рік) = (1,8 - 0,2) • 100 / (24-0,9) = 6,9%

Зміна рівня безробіття = 7,5 - 6,9 = 0,6%

Завдання 3

Заповніть таблицю у графах, позначених (—).

Рік

Рівень інфляції

Відсоток зростання номінального доходу порівняно з попереднім роком

Темп інфляції

Відсоток зростання реального доходу

1

100,00

2

110,00

14%

3

119,00

12%

4

125,00

9%

Відповідь:

Рік

Рівень інфляції

Відсоток зростання номінального доходу порівняно з попереднім роком

Темп інфляції

Відсоток зростання реального доходу

1

100,00

2

110,00

14%

10%

4%

3

119,00

12%

8,2%

3,8%

4

125,00

9%

5,04%

3,96%

Варіант 2

Завдання 1

Дайте визначення понять:

  • Безробіття
  • Індекс цін
  • Інфляція витрат

Завдання 2

Обчисліть загальний рівень безробіття в економіці, якщо кількість працюючих складає 46 млн осіб, а число безробітних — 3,2 млн осіб. Як зміниться рівень безробіття, якщо за рік населення країни збільшиться на 2,1 млн осіб, а 300 тисяч осіб припинять пошуки роботи.

Розв’язання:

Рівень безробіття (базовий рік) = 3,2 • 100 / 46 = 6,9 %

Рівень безробіття (звітний рік) = (3,2 - 0,3) • 100 / (46 + 2,1)= 6,03%

Зміна рівня безробіття = 6,03 - 6,9 = -0,87%

Завдання 3

Заповніть таблицю у графах, позначених (—).

Рік

Рівень інфляції

Відсоток зростання номінального доходу порівняно з попереднім роком

Темп інфляції

Відсоток зростання реального доходу

1

100,00

2

112,00

14%

3

121,00

12%

4

132,00

16%

Відповідь:

Рік

Рівень інфляції

Відсоток зростання номінального доходу порівняно з попереднім роком

Темп інфляції

Відсоток зростання реального доходу

1

100,00

2

112,00

14%

12%

2%

3

121,00

12%

8,04%

3,96%

4

132,00

16%

9,09%

6,91 %

V. Підсумок уроку

VI. Домашнє завдання

  • 1. Опрацювати теоретичний матеріал.
  • 2. Визначити головні тенденції очікуваної інфляції сучасної світової економіки.
Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка

Зміст