Усі уроки до курсу «Економіка». 11 клас. I семестр

УРОК 39

Міжнародні принципи національного рахівництва

Мета уроку: розглянути історію розвитку системи національного рахівництва, стандарти ООН у галузі національного рахівництва; вивчити головні структурні елементи системи національного рахівництва; узагальнити й систематизувати знання учнів з теми; розвивати економічне мислення.

Основні поняття: система національного рахівництва (СНР), валовий внутрішній продукт (ВВП), інші макроекономічні показники національного виробництва.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

• Запитання для дискусії

  • 1. Для чого, на вашу думку, необхідне використання системи національного рахівництва (СНР)?
  • 2. Які макроекономічні показники національного виробництва вам відомі?

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Система національних рахунків являє собою систему збирання й опрацювання інформації про стан і результати функціонування національної економіки. Її показники відбивають структуру ринкової економіки, інститути та механізми функціонування. Використання СНР необхідне для проведення ефективної макроекономічної політики держави, економічного прогнозування, міжнародних зіставлень національного доходу. Національне рахівництво — комплексна система понять, що пояснюють створення, розподіл, перерозподіл і використання валового національного продукту і національного доходу в рамках економічної системи з певною структурою і закономірностями функціонування.

IV. Вивчення нового матеріалу

Модель національного рахівництва ООН можна розглядати як певну теоретичну концепцію, що містить у собі: а) опис продукту й доходу нації, а також їх рух із позицій однаковості інвестицій і заощаджень; б) модель міжгалузевого балансу В. Леонтьева «витрати — обсяги виробництва»; в) аналіз руху (потоків) фінансових коштів, що відбиває зустрічний рух матеріальних благ і послуг. Практичною реалізацією цієї концепції є система національних рахунків, тобто конкретна статистична система, що базується на комплексі спеціальних балансів, у яких виражені рівноважні стани сукупності операцій обміну між учасниками економічних відносин.

Національне рахівництво виконує для економіки загалом ті самі функції, що й бухгалтерський облік для окремого підприємства. Різні показники, що входять до системи національних рахунків, дозволяють вимірювати обсяг виробництва в конкретний момент часу і розкривати фактори, які безпосередньо визначають ефективність функціонування економіки. Інформація, яку надають рахунки валового внутрішнього продукту і національного доходу, є підґрунтям для формування і здійснення державної політики, спрямованої на поліпшення функціонування економіки.

Система національних рахунків — статистична система, що являє собою формалізацію теоретичної концепції національного рахівництва і складається з логічно послідовної та інтегрованої сукупності рахунків, таблиць і балансових відомостей, які відбивають виробництво, розподіл і використання валового національного продукту і національного доходу країни. Система національних рахунків є замкнутою системою, де всі рахунки країни можуть бути зведені в єдину матрицю, що відбиває всі потоки (товарів, послуг, грошей, фінансових документів) у національному господарстві.

Головні структурні елементи системи національних рахунків:

  • економічні функції — виробництво, споживання, накопичення, посередництво в перерозподілі доходів;
  • економічні операції — індивідуальні акти, які здійснюють господарські одиниці в процесі виконання економічних функцій (операції з матеріальними благами й послугами, операції з розподілу, фінансові операції тощо);
  • економічні агенти — суб’єкти економічних операцій, що приймають господарські рішення (чисті галузі, інституційні сектори);
  • об’єкти економічних операцій — товари, послуги, гроші, фінансові документи.

У системі національних рахунків використовується система подвійного запису за методом бухгалтерського обліку. Метод побудови системи національних рахунків полягає у відбитті всіх економічних процесів як сукупності двосторонніх операцій, що здійснюються контрагентами. Національне господарство представляється у вигляді замкнутої моделі; економічна діяльність суб’єктів розписується за рахунками як потоки доходів і витрат.

• Три групи найважливіших макроекономічних показників

Усі найважливіші показники, що використовуються в макроекономічному аналізі, принципово поділяються на три групи: потоки, запаси (активи) і показники економічної кон’юнктури.

Потоки відбивають передачу цінностей суб’єктами одне одному в процесі економічної діяльності, запаси — накопичення і використання цінностей суб’єктами. Потоки є економічними параметрами, значення яких вимірюється в одиницю часу, зазвичай у розрахунку на рік. До потокових величин належать витрати на споживання, заощадження, інвестиції, державні закупівлі, податки, експорт, імпорт і деякі інші найважливіші показники.

Запаси характеризують накопичений капітал, державний борг, майно, національне багатство та ін.

Майно (активи) — це джерело законного нетрудового доходу. До майна зараховуються як реальні активи, наприклад реальний капітал, так і фінансові (акції, облігації). Крім того, виокремлюють майнові права та інтелектуальну власність.

Портфель активів — це сукупність активів, що належать економічному суб’єкту.

Реальні грошові (касові) залишки — запас платіжних засобів, який економічний суб’єкт хоче тримати у формі готівки.

Між запасами й потоками в економіці існує взаємозв’язок: зміни в одних величинах зазвичай супроводжуються відповідними змінами в інших. Однак за певних обставин показники запасів і потоків можуть змінюватися незалежно один від одного.

Стан економічної кон’юнктури відбивають такі показники: ставка відсотка, норма прибутковості капітального активу, рівень цін, темп інфляції, рівень безробіття тощо.

1993 року статистична комісія ООН ухвалила та запровадила нову СНР, робота над якою тривала близько десяти років. СНР 1993 року містить у собі понад 500 стандартних рахунків та 26 допоміжних таблиць. Укладаються вони, як і в бухгалтерському обліку, за принципом подвійного запису.

V. Закріплення нових знань і вмінь учнів

1. Економічний диктант

  • 1) Назвіть особливості формування інформаційної бази СНР, головні національні економічні класифікації України.
  • 2) У чому полягає своєрідність розробки й запровадження СНР в Україні?
  • 3) Які рахунки розробляють у складі СНР України?
  • 4) Які рахунки охоплюють сферу виробництва?
  • 5) Що таке кінцеве національне споживання?

2. Практичні вправи

  • 1) Рахунок виробництва. Стадія виробництва характеризується показниками валового випуску (ВВ), проміжного споживання (ПС), валової доданої вартості (ВДВ) і валового внутрішнього продукту (ВВП), що відбивається в рахунку виробництва.

Завдання: використовуючи дані, наведені в таблиці, розрахувати розмір валового внутрішнього продукту (ВВП).

Рахунок виробництва

Використання

Ресурси

3. Проміжне споживання, у тому числі:

1. Валовий випуск продуктів і послуг, у тому числі:

• у сфері матеріального виробництва — 12 000 млн грн;

• продуктів і матеріалвних послуг — 150 000 млн грн;

• у невиробничій сфері — 5000 млн грн.

• нематеріалвних послуг — 20 000 млн грн.

4. Валовий внутрішній продукт у ринкових цінах

2. Чисті податки на продукти — 18 000 млн грн

Разом

Разом

Відповідь: ВВП (4) = 1 + 2 - 3.

  • 2) Рахунок продуктів і послуг. Цей рахунок характеризує загальні ресурси продуктів і послуг в економіці загалом, а також напрями використання цих ресурсів. У ресурсній частині рахунка відбивається валовий випуск продуктів і послуг, чисті податки на продукти та імпорт продуктів і послуг.

Використання рахунка включає: проміжне споживання, кінцеве споживання, валове накопичення та експорт продуктів і послуг.

Цей рахунок балансується за визначенням, а тому не має залишку і, відповідно, балансової статті.

Завдання: використовуючи дані, наведені в таблиці, обчислити розмір експорту товарів і послуг.

Рахунок товарів і послуг

Операції

Обсяг за роками

1994

1995

1996

1997

1998

млрд крб

млн грн

Ресурси

Випуск (в основних цінах)

2 734 880

1 2531 131

175960

204 421

220 679

Імпорт товарів і послуг

464115

2 734 350

39 296

40 754

45 307

Податки на продукти

216 511

860 809

11 877

14 373

17 330

Субсидії на продукти

-92 689

-283 460

-2447

-2075

-1705

Разом

3 322 817

15 842 830

224 686

257 473

281 611

Використання

Проміжне споживання

1 654 933

7 656 838

103 871

123 354

133 711

Кінцеві споживчі витрати:

816 573

4 165 054

65 119

76 198

83 569

• індивідуальні споживчі витрати;

707 169

3 719 348

57 984

67 053

74 778

• колективні споживчі витрати

109 404

445 706

7135

9145

8791

Валове накопичення основного капіталу

283 306

1 269 154

16 891

18 517

20 096

Зміна запасів матеріальних оборотних коштів

139 489

178 734

1467

1346

1128

Придбання за виключенням вибуття цінностей

2514

6785

123

160

133

Експорт товарів і послуг

Разом

3 322 817

15 842 830

224 686

257 473

281 611

Відповідь:

426 002

2 566 265

37215

37 898

42 974

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

  • 1. Опрацювати теоретичний матеріал.
  • 2. Провести історичне дослідження етапів розвитку та формування системи національного рахівництва.