Усі уроки до курсу «Екологія». 11 клас

УРОК 63. ЗАКОНИ УКРАЇНИ «ПРО ОХОРОНУ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА», «ПРО ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНУ ПРОГРАМУ ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ НА ПЕРІОД 2000-2015 РОКІВ»

Цілі уроку: актуалізувати знання про природний каркас території; дати уявлення про основні положення Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища» та «Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на період 2000-2015 років»; з’ясувати особливості їх структури та загальні положення; дати уявлення про відповідальність за порушення природоохоронного законодавства; розвивати навички роботи з різними джерелами інформації; формувати відповідальне ставлення до охорони навколишнього природного середовища.

Обладнання й матеріали: довідники, Конституція України, Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закон України «Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на період 2000-2015 років», атласи України для 9 класу, контурна карта України.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

  • 1. Як ви розумієте термін «закон»?
  • 2. Наведіть приклади законів, які входять до системи екологічного права України.
  • 3. Що таке природний каркас території?
  • 4. Які елементи природного каркаса території ви знаєте?

Відповідно до української правової доктрини, закон — це «нормативний акт вищої юридичної сили, який регулює найважливіші суспільні відносини». Він є засобом закріплення державної екологічної політики. У законах відображені основні вимоги, що стосуються предмета екологічного права. Пріоритетне місце закону в системі джерел екологічного права зумовлене також тим, що всі інші акти мають підзаконний характер.

III. Вивчення нового матеріалу

1. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»

Системоутворюючим актом комплексної галузі екологічного права й законодавства є Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища», що складається з преамбули й 16 розділів (72 статей). Він регулює діяльність із охорони навколишнього середовища, раціонального використання природних ресурсів і спрямований на створення сприятливих умов розвитку України у сфері здійснення екологічної політики.

Цей закон закріплює право громадян України на безпечне для життя навколишнє середовище. Воно реалізується шляхом участі в обговоренні проектів законодавчих актів та інших рішень у галузі охорони навколишнього середовища; участі в розробці та здійсненні заходів щодо охорони природного середовища, раціонального використання природних ресурсів; об’єднання в громадські природоохоронні організації; отримання повної та достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища.

Закон надає громадянам України право звертатися до суду з позовом до підприємств, установ і організацій щодо відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє середовище. Він зобов’язує державні органи надавати всебічну допомогу громадянам у здійсненні природоохоронної діяльності та враховувати їхні пропозиції в цій галузі.

Згідно з цим законом, громадяни України мають не лише права, але й обов’язки щодо збереження природи, раціонального використання її багатств, дотримання законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Закон надає широкі повноваження громадським об’єднанням, зокрема:

  • брати участь у проведенні спеціально уповноваженими органами в галузі охорони навколишнього природного середовища перевірок виконання підприємствами, установами й організаціями природоохоронних планів і заходів;
  • проводити громадську екологічну експертизу й обнародувати її результати;
  • одержувати інформацію про стан навколишнього природного середовища і джерела його забруднення;
  • виступати з ініціативою проведення республіканського та місцевих референдумів з питань охорони навколишнього природного середовища;
  • подавати до суду позови про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення екологічного законодавства.

Законом встановлена дисциплінарна, адміністративна, цивільна і кримінальна відповідальність за екологічні правопорушення. Основними з них є:

  • порушення прав громадян на екологічно безпечне навколишнє природне середовище;
  • порушення норм екологічної безпеки;
  • порушення вимог законодавства під час проведення екологічної експертизи;
  • допущення наднормативних, аварійних, залпових викидів і скидів у навколишнє природне середовище;
  • самовільне використання природних ресурсів, перевищення лімітів і порушення інших вимог використання природних ресурсів;
  • невжиття заходів щодо попередження та ліквідації екологічних наслідків аварій та іншого шкідливого впливу на навколишнє природне середовище;
  • порушення природоохоронних вимог під час зберігання, транспортування, використання, захоронения хімічних, токсичних і радіоактивних речовин, виробничих, побутових та інших відходів;
  • відмова від надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища, джерела його забруднення та інше.

Закон передбачає, що в Україні громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо).

Природні ресурси поділяються на республіканські (загальнодержавні) та місцеві. До республіканських природних ресурсів віднесено територіальні води, природні ресурси континентального шельфу й економічної (морської) зони й поверхневі води, що розташовані або використовуються на території більш ніж однієї області; лісові ресурси; види рослин і тварин, занесені до Червоної книги України; природні ресурси в межах об’єктів природно-заповідного фонду республіканського значення; корисні копалини, за винятком загальнопоширених.

Законом передбачено, що Україна приєднується до всіх видів міжнародного співробітництва в галузі охорони природи та раціонального використання природних ресурсів, яке здійснюється шляхом укладання договорів, угод, а також участі в природоохоронній діяльності ООН, інших урядових і неурядових організацій.

2. Закон України «Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на період 2000—2015 років»

Незважаючи на певні здобутки України в розв’язанні екологічних проблем, виникають питання з виконанням урядових програм на різних рівнях. Одним з напрямів, які вимагають термінової розробки, є втілення в життя механізмів, які б дозволили ефективно врахувати проблеми збереження біологічного й ландшафтного різноманіття. Саме таку мету переслідує створення національної екологічної мережі. Вона буде складовою частиною Всеєвропейської екомережі як єдиної просторової системи територій країн Європи з природним або частково зміненим станом ландшафту.

Екологічна мережа — це єдина просторова система, яка утворюється з метою поліпшення умов для формування здорового довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу території України; збереження біологічного й ландшафтного різноманіття, місць заселення та зростання цінних видів тваринного та рослинного світу; забезпечення природних шляхів міграції та поширення видів рослин і тварин.

Основною метою програми є збільшення площі земель країни з природними ландшафтами до рівня, достатнього для збереження їх різноманіття, близького до притаманного їм природного стану, і формування їх територіальної єдиної системи, побудованої відповідно до можливості природних шляхів міграції та поширення видів рослин і тварин, яка б забезпечувала збереження природних екосистем, видів рослинного і тваринного світу та їх популяцій.

У Програмі зазначено, що період її реалізації поділяється на два етапи — 2000-2005 та 2006-2015 рр.

На першому етапі передбачається забезпечити збільшення площі окремих елементів національної екологічної мережі, застосування економічних важелів сприяння їх формуванню на землях усіх форм власності, створення відповідної нормативно-правової бази, здійснення комплексу необхідних наукових досліджень та організаційних заходів.

На другому етапі планується довести площу національної екологічної мережі до рівня, необхідного для забезпечення екологічної безпеки країни, введення в дію сталої системи природоохоронних заходів зі збереження ландшафтного й біологічного різноманіття.

Згідно із законом, основними структурними елементами екологічної мережі є:

  • території та об’єкти природно-заповідного фонду як основні природні елементи екологічної мережі;
  • водні об’єкти (ділянки моря, озера, водосховища, річки), водно-болотні угіддя, водоохоронні зони, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів і зони санітарної охорони, що утворюють відповідні басейнові системи;
  • ліси;
  • курортні та лікувально-оздоровчі території з їх природними ресурсами;
  • рекреаційні території для організації масового відпочинку населення й туризму;
  • інші природні території (ділянки степової рослинності, луки, пасовища, кам’яні розсипи, піски, солончаки тощо);
  • земельні ділянки, на яких зростають природні рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України;
  • земельні ділянки, які є місцями перебування чи зростання видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України».

Серед структурних елементів виділяються ключові, сполучні, буферні та відновлювані території. Ключові території забезпечують збереження найбільш цінних і типових для певного регіону компонентів ландшафтного та біорізноманіття. Сполучні території (екокоридори) поєднують між собою ключові території, забезпечують міграцію тварин і обмін генетичного матеріалу. Буферні території забезпечують захист ключових і сполучних територій від зовнішніх впливів. Відновлювані території забезпечують формування просторової цілісності екомережі, для яких мають бути виконані першочергові заходи щодо відтворення первинного природного стану.

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

А. Дайте відповіді на запитання.

  • Що є об’єктом екологічного права?
  • Чому закон «Про охорону навколишнього природного середовища» називають системоутворюючим актом екологічного права?
  • Які права громадян закріплює закон «Про охорону навколишнього природного середовища»?
  • За які екологічні правопорушення встановлена дисциплінарна, адміністративна, цивільна і кримінальна відповідальність?
  • Дайте визначення поняття «екологічна мережа»?
  • Що є основною метою програми формування національної екологічної мережі України?
  • Назвіть основні структурні елементи екологічної мережі України.

Б. Перелік сполучних територій екомережі включає території, що забезпечують зв’язки між ключовими територіями й цілісність екомережі. Це три широтні природні коридори, що забезпечують природні зв’язки зонального характеру:

  • Поліський (лісовий) екокоридор, що охоплює основні болотні масиви, регіони головного водозбору Дніпра з притоками й частково — водозборів Західного Бугу, Південного Бугу, Дністра, Сіверського Дінця; на цій території порівняно багато незмінних ландшафтів.
  • Галицько-Слобожанський (лісостеповий) екокоридор, до якого потрапляють ділянки басейнів усіх рік першої величини, зони Карпатської та Подільської ендемічності, пралісові ділянки — букові та смерекові — у Карпатах, діброви Поділля та Слобожанщини, сосняки Слобожанщини, грабові ліси Розточчя, степові ділянки Опілля, Придніпров’я, реліктові крейдові ценози Сіверського Дінця, рефугіуми реліктових угруповань у Карпатах, на Опіллі, Поділлі.
  • Південноукраїнський (степовий) екокоридор, до якого потрапляють клаптики степових ділянок, літоральні й аквальні екосистеми, петрофітні та плавневі ценози, ендеми та релікти Прибужжя, Приазов’я, степового Криму.
  • Також до сполучних територій екомережі належать меридіональні екокоридори, просторово обмежені долинами великих річок — Дніпра, Дунаю, Дністра, Західного Бугу, Південного Бугу, Сіверського Дінця, які об’єднують водні й заплавні ландшафти — шляхи міграції численних видів рослин і тварин.
  • Окремий природний коридор, що має міжнародне значення, формує ланцюг прибережно-морських природних ландшафтів Азовського й Чорного морів, який оточує з півдня територію України.
  • Позначте на контурній карті природні коридори, що забезпечують природні зв’язки на території України.

V. Домашнє завдання

Опрацювати теоретичний матеріал за відповідною темою. Ознайомитися з документами Конференції ООН щодо навколишнього середовища й розвитку в Ріо-де-Жанейро (адреса доступу: http://www.un.org/ru/documents/decl_conv/declarations/riodecl.shtml) та основними положеннями «Національної екологічною політикою України: оцінка і стратегія розвитку».