Усі уроки до курсу «Екологія». 11 клас

УРОК 60. ЕКОСИТУАЦІЯ У ВАШОМУ НАСЕЛЕНОМУ ПУНКТІ

І. Методичні рекомендації

Практичну роботу «Екоситуація у вашому населеному пункті, складання екологічного паспорту населеного пункту з розробкою екологічної картосхеми території» (урок 60) пропонується провести з використанням методу проектів. Він ґрунтується на позиціях прогресивної педагогіки, що передбачає погляд на навчання як на постійну реконструкцію особистого досвіду учнів, а також відповідність змісту навчання їхнім інтересам і потребам. Прихильники метод проекту відстоюють принцип «навчання з допомогою діяльності», розглядаючи при цьому діяльність як різновид творчої роботи, де учень є її активним учасником.

В основі цього методу лежить не інформаційний підхід, зорієнтований на розвиток пам’яті, а діяльнісний, спрямований на формування комплексу різноманітних умінь і навичок, необхідних не тільки для дослідної, а й для повсякденної діяльності.

У цілому можна сформулювати такі основні умови виконання проектної діяльності: наявність конкретної та важливої в дослідному, творчому і практичному плані соціально й особистісно значущої проблеми; реалістичність проекту, орієнтація на наявні в розпорядженні учнів і школи ресурси; поопераційна розробка проекту, яка передбачає перелік конкретних дій, визначення результатів, строків і відповідальних (деякі проекти, наприклад творчі або рольові, можуть бути спочатку нечітко сплановані); реалізація міжпредметних зв’язків і вихід за межі навчальної програми та класно-урочної системи навчання; використання наявних у школярів знань та їхнього особистого досвіду; гнучкість у напрямках роботи, методах, засобах, кількості учасників; орієнтація на розв’язання поставленої проблеми в поєднанні з практичною й пізнавальною важливістю передбачуваних результатів (наприклад, підготовка екологічного паспорту території проживання); самостійна (індивідуальна, парна чи групова) творча діяльність учнів; використання дослідних методів, що передбачають певну послідовність дій; виконання вчителем ролі консультанта, уникання ним директивних указівок, які заважають школярам самостійно набувати досвіду; створення учасниками проектної групи кінцевого продукту, який відповідає певним вимогам (вони формулюються на початковому етапі роботи); презентація отриманого продукту й захист самого проекту на завершальному етапі; задоволення результатами праці, переживання емоційного піднесення учасниками проекту.

Наведемо основні етапи підготовки й реалізації проекту (див. табл. на наступному розвороті).

Наскільки б якісно не був оформлений проект, дуже важливо його презентувати (захистити). Під час презентації бажано дотримуватися таких правил: кожна група готує усне повідомлення, з яким знайомиться керівник проекту (вчитель); впродовж 5-10 хвилин подається найважливіша інформація про розв’язання проблеми з використанням демонстраційного стенду й документів; члени групи відповідають на запитання.

Для оцінювання проекту необхідно розробити перелік критеріїв і заздалегідь оголосити їх учням. Наведемо приклад таких критеріїв:

  • самостійність роботи над проектом;
  • коректність використовуваних методів дослідження й методів обробки здобутої інформації;
  • активність учасників проекту з урахуванням їхніх індивідуальних можливостей;
  • характер узаємовідносин і взаємодопомоги між учасниками проектної діяльності;
  • глибина проникнення в проблему, оригінальність запропонованих напрямків розвитку своєї області (республіки);
  • залучення даних з різних джерел інформації;
  • глибина розкриття змісту проекту на презентації, уміння аргументовано доповідати про свої висновки, відповідати на запитання, лаконічність і переконливість відповідей;
  • естетичність оформлення результатів проекту, використання технічних засобів і засобів наочності.

Зазначимо, що характерними рисами діяльності старшокласників під час використання методу проектів є реалізація ролі автора соціально значущого продукту і співавтора навчального процесу, а також пов’язане з цим переживання радощів від власних досягнень. Система нових для школярів дослідних завдань у поєднанні з їх високою складністю змушує учнів переоцінити свій інтелектуальний і творчий потенціал.

II. Основні елементи й результати проекту «Екоситуація у вашому населеному пункті (районі проживання)»

Основна проблема проекту: оцінювання стану навколишнього середовища населеного пункту (району проживання), пропонування заходів для її оптимізації.

Цілі проекту: формувати знання про природу своєї місцевості, дати уявлення про вплив практичної діяльності людини на її стан, сформувати розуміння комплексного характеру екологічних проблем міста, оцінити екологічний стан навколишнього середовища й запропонувати заходи для його поліпшення; готувати до виконання соціальних ролей патріота й еколога; розвивати пам’ять, мову, уміння висловлювати свою точку зору, співчувати й естетично сприймати навколишнє середовище; виховувати відчуття хазяїна своєї землі, любов і дбайливе ставлення до природи.

Завдання проекту: розглянути знайомі, буденні для старшокласників явища навколишнього середовища з нової позиції, позиції людини, зацікавленої у збереженні й поліпшенні стану природи; вивчити район проживання, природні, економічні й соціальні об’єкти, розташовані в його межах; з’ясувати правові аспекти природоохоронної діяльності в Україні; зібрати дані про стан природи, провести дослідження, які дозволяють оцінити забруднення її окремих компонентів; підготувати картосхему «Екологічна ситуація в населеному пункті (районі проживання)», запропонувати заходи для її поліпшення.

Основні етапи підготовки й реалізації проекту

Етапи

Діяльність учнів

Діяльність учителя

Мотиваційно-орієнтовний

Усвідомлення мотиву, мети й значення майбутньої проектної діяльності; визначення основної проблеми й завдань дослідження, які випливають з неї; визначення задуму проекту; висування й порівняння стратегій розв’язання поставлених проблем; виявлення й обговорення методів дослідження, на основі яких буде реалізовуватися проект (наприклад, статистичного, картографічного, порівняння, опису, спостереження та ін.); визначення джерел інформації та методів її обробки; попереднє планування видів і способів діяльності.

Розподіл обов’язків між учнями, які здійснюють проект

Мотивування проектантів, створення ініціативної групи, консультація відносно вибору тематики проекту, допомога в підборі необхідних матеріалів, визначення загального напрямку й головних орієнтирів пошуку та критеріїв оцінювання діяльності учнів на всіх етапах, допомога під час формулювання навчальної мети, конкретизації проблеми й можливих шляхів її розв’язання. Формування груп для проектної діяльності

Конструктивний

Складання плану роботи, з його подальшим обговоренням, коректуванням і затвердженням остаточного варіанта. Збір, аналіз і систематизація інформації з проблеми, обговорення її в групах, висунення й перевірка гіпотез. Обговорення способів оформлення результатів, їх первинне оцінювання й корекція. Оформлення макету чи моделі проекту у вигляді текстів, карт, діаграм, схем, фотографій. Важливим є колективне обговорення учнями всіх рішень, що приймаються на основі узгодження їхніх інтересів

Супровід проекту у формі спостереження, консультування, порад. Спрямовування й заохочування учасників проекту; підтримка постійного зворотного зв’язку. Допомога в систематизації й узагальненні матеріалів, стимулювання розумової активності учнів, оцінювання проміжних результатів.

Допомога в оформленні звіту про роботу

Презентаційний

Оформлення пакету документів з проекту та інформаційних стендів, схем, діаграм; підготовка усної презентації, захист проекту (результати роботи; опис методів, з допомогою яких була отримана і проаналізована інформація; розповідь про проблеми, що виникали під час виконання проекту; демонстрування знань і вмінь, які сформувались у старшокласників під час його здійснення). Пакет документів передається рецензентам та експертам для висновків

Підготовка доповідачів до усного захисту, відпрацювання вміння відповідати на запитання опонентів і слухачів.

Виступ у ролі експерта на захисті проекту, участь в аналізі роботи, оцінювання внеску кожного з виконавців

Діагностично-оцінювальний

Аналіз оцінок, одержаних за презентацію

Експертиза й оцінювання поданих проектів виходячи з підготовлених заздалегідь критеріїв (разом з експертами)

Рефлексивний

Самооцінка учнями своєї діяльності; усвідомлення власних досягнень і виявлення недоліків; обговорення труднощів, що виникли під час здійснення проекту, і розгляд можливостей їх подолання; виявлення найефективніших стратегій розв’язання подібних проблем з метою їх подальшого використання в практичній діяльності

Організація та мотивування проектантів для проведення самоаналізу. Націлює їх на відповіді на запитання: які труднощі виникли в ході виконання проекту і як їх долали, чи необхідний набутий досвід у подальшому житті, чи досягнуто поставлені цілі, чи змогли учні задовольнити свої інтереси та проявити свої здібності, чи готові вони взяти участь у наступному проекті?

Методи: спостереження, опис, статистичний, картографічний.

Обладнання: пробірки, колби, хімічні реактиви, прилад для визначення кислотності ґрунту (модель ІКП — Дельта), різні за охопленням території карти своєї місцевості.

Тривалість проекту: п’ять місяців. Перший етап — перший тиждень лютого, другий етап — лютий, березень, квітень, травень, інші етапи — перші два тижні липня (період навчальної практики).

  • 1. План
  • 1. Ознайомлення з територією досліджуваного району й об’єктами, розташованими в його межах.
  • 2. Знайомство з нормами і правилами, що містять вимоги до охорони навколишнього природного середовища.
  • 3. Вибір джерел інформації і пунктів спостереження.
  • 4. Збирання інформації про стан навколишнього середовища, проведення спостережень, накопичення матеріалів.
  • 5. Систематизація й аналіз матеріалів спостережень і даних, отриманих з інших джерел.
  • 6. Обробка зібраної інформації, побудова картосхеми.
  • 7. Підготовка звіту.
  • 8. Проведення конференції за підсумками досліджень, обговорення напрямків подальшої роботи.

Склад учасників: учні 10-11 класів, об’єднані в шість груп.

2. Теоретичні відомості

Екологічна паспортизація є інструментом екологічного обліку суб’єктивних характеристик різних об’єктів господарювання для підготовки управлінських рішень. Якщо облік природних ресурсів набув достатньо розвинутих форм у вигляді кадастрів природних ресурсів, то облік екологічних характеристик суб’єктів господарювання потребує адекватного інформаційного забезпечення для повноцінного врахування їх впливу на такі природні ресурси. Основою екологічного обліку суб’єктів господарювання став екологічний паспорт підприємства. Це комплексний документ, у якому наведено характеристику взаємовідносин підприємства з природним середовищем. Він включає загальні відомості про виробництво, площу, кількість споживаної енергії, води, повітря, кількість працюючих, використовувану сировину, опис технічних схем виготовлення основних видів продукції, схеми очищення стічних вод і аеровикидів, їхньої характеристики після очищення, дані про тверді та інші відходи, а також відомості про наявність у країні й у світі технологій, що забезпечують досягнення найкращих питомих показників з охорони природи.

Друга частина паспорта містить перелік планованих заходів, спрямованих на зниження навантаження на навколишнє середовище із зазначенням конкретних термінів їхнього виконання, об’ємів витрат, об’ємів викидів шкідливих речовин до й після впровадження кожного заходу.

Під час аналізу впливу виробництва на довкілля необхідно звернути увагу на таке: екологічність продукції, що випускається; вплив на водні ресурси (обсяги використання, обсяги стоків, характер забруднень, концентрації токсикантів, ступінь очищення); вплив на повітря (обсяги забору повітря, кількість викидів у атмосферу, типи шкідливих речовин, ступінь очищення тощо); відходи виробництва (обсяги утилізації речовин зі стічних вод і газів, кількість твердих відходів — утилізованих і таких, що вимагають поховання, ступінь вилучення із сировини основного компонента); вплив на земельні ресурси (вилучені площі землі, обсяг продукції підприємства, віднесений до 1 га землі, співвідношення основних і допоміжних площ підприємства, виробнича площа на одного робітника, площа комунікацій, під’їзних шляхів, каналізації, водопостачання, енергопостачання, площа землі під житлом і культурно-побутовими об’єктами, площа під санітарно-захисною зоною, площа рекультивованих земель).

Екологічний паспорт території являє собою зведену характеристику природних комплексів, соціально-демографічної структури й господарства території з позицій порівняння природного й виробничого потенціалу. Екопаспорт території містить інформацію про таке: компоненти природного середовища; природні й природно-антропогенні об’єкти, природні комплекси, природні території, які особливо охороняються, природні екологічні системи; захисні, охоронні та інші функціональні територіальні зони, земельні ділянки й розташовані на них об’єкти, комплекси, системи; суб’єкти господарської та іншої діяльності; впливи на навколишнє середовище.

Зазвичай паспорт розрахований на територію адміністративного району, але може бути використаний і для інших територіальних утворень.

Варіант екологічного паспорта території, розроблений НДІ охорони природи й заповідної справи, передбачає фіксацію 2,5 тис. різних показників. До паспорту додається картографічна інформація і складається загальна екологічна карта території. Наприкінці документа наводиться висновок про екологічну ситуацію, тобто по суті екологічна атестація території.

3. Назви (спеціалізація) й основні функції кожної з груп

  • 1. Метеорологи. Поглиблюють свої знання про склад і значення атмосфери, основні джерела її забруднення і наслідки цього забруднення; разом із ґрунтознавцями вивчають сніговий покрив і забруднення, що містяться в ньому; дають оцінку станові атмосферного повітря.
  • 2. Ґрунтознавці. Поглиблюють свої знання про ґрунти, їхнє утворення, склад і значення; знайомляться з матеріалами районних організацій, які містять характеристику стану ґрунтового покриву; проводять власні дослідження — визначають кислотність ґрунтів, дають оцінку їх забрудненню.
  • 3. Гідрологи. Поглиблюють свої знання про водні ресурси, їхнє значення, використання й основні джерела забруднення; знайомляться з матеріалами районних організацій, які містять характеристику стану поверхневих і підземних вод; проводять власні дослідження; на підставі зібраних даних дають оцінку якості питної води, а також стану водойм і водотоків.
  • 4. Екологи. Узагальнюють дані про забруднення різних ділянок певного району й інших джерел; ведуть спостереження за побутовими відходами; пропонують заходи для поліпшення екологічної ситуації в районі проживання.
  • 5. Статистики. Разом з метеорологами ведуть спостереження за транспортним потоком на найважливіших магістралях; обробляють дані, зібрані іншими групами, й оформляють їх у вигляді таблиць і діаграм.
  • 6. Техніки-картографи. Перевіряють і регулюють технічні засоби, необхідні різним групам, проводять попередню роботу з уточнення розміщення різних об’єктів на території певного району, складають картосхему «Екологічна ситуація в населеному пункті (районі проживання)».

4. Практична робота і презентація результатів

Важливим елементом проектної діяльності є ознайомлення з наявними картографічними матеріалами, у яких відображається територія району проживання (топографічні карти, карти міста й району). Потім старшокласники працюють на місцевості: вони мають зіставити зібрані в польових умовах дані з даними карти. Перевіряються назви вулиць, пам’ятних місць; уточнюється розташування житлових кварталів і окремих будинків, підприємств торгівлі та сфери послуг, масивів зелених насаджень, промислових підприємств і суспільно-культурних центрів.

На цій основі складається робоча схема району проживання. На ній позначаються межі району дослідження, наносяться вулиці, квартали, окремі великі будинки, транспортні магістралі, водні й інші об’єкти; вказується масштаб, напрямок північ — південь, положення щодо центру міста.

Відзначимо, що в процесі первинної обробки й осмислення інформації про стан природи школярі здобувають елементарні знання про екологічну безпеку, а також із правових питань охорони навколишнього середовища. У статті 3 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до основних принципів його охорони, зокрема, віднесено: гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров’я людей; запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища; гласність і демократизм під час прийняття рішень, реалізація яких впливає на стан навколишнього природного середовища, формування в населення екологічного світогляду.

Форма остаточного продукту: доповіді, що містять інформацію про виконану роботу і здобуті результати, картосхема «Екологічна ситуація в населеному пункті (районі проживання)», заходи для поліпшення екологічної ситуації в районі проживання.

Форма презентації проекту: виступ на конференції.

Основні джерела інформації: дані відділення комунальної гігієни райСЕС, районної адміністрації Фрунзенського району м. Харкова, засобів масової інформації, а також матеріали власних досліджень старшокласників.

5. Основні елементи проектної діяльності з підбиттям її підсумків

Стан атмосферного повітря. Групою метеорологів установлено, що в районі існують три основні джерела забруднення атмосфери: промисловість, котельні, транспорт. Для того щоб довідатися про забруднення повітря, ми звернулися в районні організації й узагальнили здобуті дані.

Відділенням комунальної гігієни району здійснювався держнагляд за дотриманням ДСП 201-97 «Охорона атмосферного повітря населених пунктів від забруднення» і Закону України «Про забезпечення санітарного й епідемічного благополуччя населення» на промислових та інших підприємствах району, можливих джерелах забруднення атмосферного повітря.

Валовий викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря склав 1727,9 т за рік, у тому числі газоподібних — 1380,0 т і твердих 46,1 т. Відзначено збільшення валового викиду, що пов’язано зі зростанням обсягів продукції, яка випускається, на окремих підприємствах району. Основними забруднюючими речовинами атмосферного повітря є оксиди Нітрогену — 451,9 т, оксид Карбону — 513,4 т, сірчистий ангідрид — 34,5 т, пил — 18,7 т.

Проводиться контроль на автотранспортних підприємствах за відпрацьованими газами й димністю.

Контроль за станом атмосферного повітря в зоні впливу промислових підприємств згідно із санітарними вимогами здійснювався:

  • відомчими лабораторіями великих промислових підприємств;
  • лабораторією райСЕС.

Разом із групою статистів група вела спостереження за транспортним потоком по трьох вулицях району. Мета спостереження — виявлення магістралей з найвищою інтенсивністю руху, а отже, з найвищим рівнем забруднення. Спостереження велися з квартири висотного будинку (поблизу магістралі спостереження вести не бажано), дані заносилися до спеціальних таблиць. Відзначалася кількість автомашин, що проходять у двох напрямках, у будній день з 8 до 9-ї, з 12 до 13-ї та з 16 до 17-ї годин.

Приклад таблиці

Вулиця __________________

Напрямок руху __________________

Пункт спостереження __________________

Час спостереження (день, година)

Кількість автомобілів і автобусів, од.

Всього за годину

легкові

вантажні

автобуси

8-9

12-13

16-17

Група встановила, що найбільша кількість транспортних засобів (з досліджуваних магістралей) проїжджає по Московському проспекту та проспекту Косіора. З’ясувала, що райСЕС щомісяця проводився контроль якості атмосферного повітря за кількома інгредієнтами: пил, формальдегід, фенол, оксиди Нітрогену в контрольній точці. Рівень забруднення в поточному році переважно характеризувався як припустимий, безпечний, крім травня і квітня, коли він був оцінений як неприпустимий, слабонебезпечний.

Загалом групою відзначено, що найвищий рівень забруднення характерний для найбільш завантажених транспортних магістралей, вони є й основним джерелом постійного шуму (шумове забруднення). Шкідливі гази потрапляють у повітря також у результаті спалювання і переробки побутових і промислових відходів. Задимленість атмосферного повітря різко зростає восени, коли населення, що проживає в приватних домоволодіннях, спалює опале листя.

Сніговий покрив і забруднення, що містяться в ньому. Учні з групи метеорологів разом із ґрунтознавцями беруть узимку проби снігу в десятьох точках, розташованих у різних місцях району дослідження. Шляхом відтаювання зі снігу отримують воду, яку використовують для визначення рівня забруднення. Воду випаровують, при цьому утворюється осад, його висушують і, зваживши, кладуть у пробірки, вказуючи місця, де була взята проба.

У результаті досліджень отримують результати про рівень забруднення різних районів. Так, найбільш забрудненою виявилася територія, що протягнулась уздовж Московського проспекту та проспекту Косіора. Найменш забрудненою була територія поблизу паркової зони.

Проводяться дослідження для визначення вмісту йонів важких металів у поталій воді. Для цього в пробірку з водою додають розчин натрій гідроксиду.

У результаті проведених досліджень група дійшла висновку, що найбільш забрудненими є райони, розташовані поблизу автомобільної магістралі.

Стан внутрішніх вод і питної води. Будь-яка водойма чи водотік пов’язані з навколишнім середовищем. На них впливають умови формування поверхневого й підземного стоку, різноманітні природні явища, індустріальні підприємства, промислове й комунальне будівництво, транспорт, господарська й побутова діяльність людини. Наслідком цих впливів є привнесення у водне середовище нових, не властивих їй речовин-забруднювачів, які погіршують якість води.

Група гідрологів з’ясувала, що відділенням комунальної гігієни райСЕС здійснювався державний санітарний нагляд за підприємствами, що є можливими джерелами забруднення водного басейну, з виконання вимог «Санітарних правил по охороні поверхневих вод від забруднення». З’ясовано що на дев’яти підприємствах діють споруди з очищення виробничих стічних вод. На всіх великих промислових підприємствах є системи зливної каналізації, які перебувають у задовільному стані. Діють системи оборотного водопостачання загальною потужністю 11712,3 м3 на добу.

За результатами перевірок, за порушення санітарного законодавства щодо забруднення поверхневих вод було винесено сім постанов: чотири — про заборону експлуатації об’єктів і три — про тимчасове припинення експлуатації, заборонене скидання господарсько-побутових стічних вод у систему зливної каналізації на території приватних домоволодінь.

Група ознайомилася з даними про стан Петренківської водойми, розташованої поряд з районом проживання. Районними організаціями проводився контроль якості води водойми за бактеріологічними й фізико-хімічними показниками. З 15 проб — 1 не відповідала вимогам за фізико-хімічними показниками, з 12 проб — 9 не відповідали вимогам за бактеріологічними показниками. Використання води цієї водойми для купання було заборонено, однак, незважаючи на це, деякі місцеві жителі ігнорують цю заборону. Оформлено паспорт Петренківської водойми за результатами лабораторного контролю. Група з’ясувала, що водойма і прилегла територія передані в довгострокову оренду приватному підприємству. Це підприємство подало план очищення водойми й облаштування прилеглої території з метою створення зони відпочинку.

Групою проводився самостійний аналіз води природних водойм і водотоків, зокрема річки Немишля. Для цього річкову воду наливали в колби й потім збовтували її. Після цього, використовуючи порівняльні таблиці, визначали мутність і запах. Найбільшу мутність відзначено в пробах, узятих у районі приватного сектора. Основна частина проб води річки Немишля мали слабкий запах або він узагалі був відсутній, декілька проб мали характерний виразний запах. На поверхні водотоку спостерігаються забруднення, орієнтовно нафтопродуктами, у районі приватного сектора береги ріки захаращені сміттям.

Проводилися дослідження водопровідної води. Істотних забруднень у ній не виявлено, вона не має запаху і зважених часток, не виявлено твердого осаду. Водночас питна вода містить хлор, концентрація якого зменшується після відстоювання. Потрібно сказати, що в результаті одного з контрольних відстоювань питної води на стінках колби утворився слабкий наліт, однак у наступні дні наліт не був виявлений.

За повідомленнями преси, якість питної води низька, тому її рекомендують кип’ятити. В окремих випадках вказується на підвищену концентрацію заліза, що, мабуть, пов’язано зі зношеністю водопроводу. Поліпшується якість питної води в зимовий період, коли в живленні рік збільшується частка підземних вод.

Кислотність ґрунтів. Кислотність належить до найважливіших екологічних характеристик ґрунту, які впливають на умови життєдіяльності рослин. Так, на кислих ґрунтах із pH менше 5,5-6 важко досягти гарних результатів у вирощуванні овочевих, плодових і квіткових культур.

Група ґрунтознавців разом з техніками проводила вимірювання кислотності ґрунту в різних точках. Для цього використовувався індикатор «ІКП-Дельта». У результаті вимірювань виявилося, що основна частина району має ґрунт зі сприятливим для вирощування культурних рослин рівнем кислотності (слабокисла й нейтральна). Водночас після одного з дощів індикатор указав на кисле середовище. Це могло бути наслідком випадання кислотного дощу.

Спостереження за побутовими відходами. Під час обстеження території району групою екологів були виявлені місця, де сміття вивозиться нерегулярно, виявлено вулиці й окремі квартали, де немає урн.

Особливу тривогу у членів групи викликав стан з побутовими відходами в приватному секторі. У декількох місцях було виявлено несанкціоновані смітники з побутовими відходами й купами опалого листя. Як з’ясувалося, у селищі відсутня централізована система з вивезення сміття, і мешканці частково захороняють побутові відходи на території своїх ділянок, а подекуди викидають на стихійні смітники. Смітники можуть стати джерелом поширення інфекцій і епідемій, та й виглядають вони дуже непривабливо.

Члени групи повідомили в районні організації про існуючу ситуацію. У результаті смітники були ліквідовані. Працівники райвиконкому попередили мешканців селища про адміністративну відповідальність за створення смітників, їм було запропоновано укласти договір з відповідними організаціями для вивезення сміття.

Несвоєчасно вивозиться сміття й у деяких мікрорайонах багатоповерхових будинків, через що там також утворюються смітники, які можуть бути джерелом інфекційних захворювань.

Завдяки роботі різних груп було отримано результати, спираючись на які, техніки-картографи склали картосхему «Екологічна ситуація в населеному пункті (районі проживання)», виділили на ній окремі ділянки з мінімальним і максимальним рівнями забруднення, нанесли джерела забруднення навколишнього середовища: точкові (мийка автомобілів, смітник, котельня); лінійні (транспортна магістраль); площадні (підприємства, автостоянки).

Було дано оцінку стану навколишнього середовища району проживання й запропоновано заходи для поліпшення екологічної ситуації та оптимізації навколишнього середовища.

6. Основні положення оцінювання стану навколишнього середовища в районі проживання

Екологічний стан значної частини вивченої території оцінюється як напружений. На це вказує деградація окремих компонентів природи (наприклад, стан водойми й річки, високий рівень забруднення поблизу найбільш завантажених транспортних магістралей). Гостро постає проблема забруднення повітряного басейну, тому що в районі багато автотранспорту, є великі підприємства, а кількість дерев та інших зелених насаджень недостатнє. Якість питної води потерпає від низької якості труб і від неякісного очищення. Водойма та річка мають низьку якість води. Періодично утворюються смітники, які можуть стати джерелом інфекційних захворювань.

7. Заходи для поліпшення екологічної ситуації в населеному пункті (районі проживання)

Найбільшої шкоди навколишній природі та здоров’ю жителів завдають викиди в атмосферу твердих забруднюючих речовин (пилу). Для розв’язання цієї проблеми необхідно впроваджувати газоочисні системи, газо- й пиловловлювачі установки, фільтри й накопичувані; збільшувати площі, зайняті зеленими насадженнями.

Для зниження забруднень, що надходять у результаті роботи автотранспорту, необхідне раціональне транспортне планування, підвищення якості моторних бензинів, використання альтернативного газового палива.

Що ж стосується утилізації побутових відходів, то розв’язання цієї проблеми багато в чому залежить від населення. Для якісної утилізації побутового сміття необхідно його сортувати, так, як це роблять у деяких країнах Європи й Америки. Наприклад, харчове сміття збирається окремо і знищується, консервні банки переробляються чи закопуються в землю і стають добривом; скляні й пластмасові пляшки використовуються повторно чи переробляються.

Кислотність ґрунтів можна знизити шляхом внесення меленого вапна. Наприклад, для нейтралізації кислого піщаного ґрунту з великим умістом перегною (чорнозем) на територію в 100 м2 необхідно внести приблизно 40 кг вапна.

Питну воду бажано очищати чи хоча б відстоювати. Якщо вода не очищалася, її треба кип’ятити.

Для розв’язання частини розглянутих проблем необхідні значні кошти, тому в найближчому майбутньому це буде важко зробити. Водночас вважаємо, що є шляхи, які дозволяють поліпшити екологічну ситуацію в районі. Так, школярам під силу висаджування дерев, чагарників, квітів і догляд за ними; підтримка чистоти у своєму будинку, під’їзді, класі та школі.