Усі уроки до курсу «Екологія». 11 клас

УРОК 49. ОЦІНЮВАННЯ СТУПЕНЯ КОМФОРТНОСТІ ПРИРОДНИХ УМОВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ. СТУПІНЬ КОМФОРТНОСТІ ПРИРОДНИХ УМОВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

Цілі уроку: актуалізувати знання про природні умови України; закріпити поняття просторового комфорту; ознайомити з підходами до оцінювання ступеня комфортності природних умов життєдіяльності; дати уявлення про комфортність природних умов життєдіяльності в Україні; розвивати навички аналізу й синтезу інформації; формувати інтерес до теми.

Обладнання й матеріали: довідники, атласи України для 9 класу, контурна карта України, таблиці «Ступінь комфортності території за окремими параметрами», «Параметри мікроклімату».

ХІД УРОКУ

I. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

  • 1. Назвіть форми рельєфу, характерні для території України.
  • 2. Що ви знаєте про клімат країни? Якими є особливості температурного режиму її території?
  • 3. Як ви вважаєте, в яких районах України природні умови найбільш комфортні для життєдіяльності? Поясніть свою відповідь.
  • 4. Як би ви оцінили комфортність природних умов вашої області (республіки)?
  • 5. Яку кімнату вашої квартири (будинку) ви вважаєте найбільш комфортною? Чому?

З того часу як людина існує на Землі, вона безупинно взаємодіє з навколишньою природою. Ця взаємодія носить як безпосередній, так і опосередкований характер. Так, основу безпосередньої взаємодії людини з природним середовищем становить біологічний обмін речовин у процесі харчування, дихання й виконання різних видільних функцій. Однак найбільш значимим для людей як соціальних істот є опосередкований спосіб узаємодії з природою завдяки застосуванню різних технічних приладів, з допомогою яких людина прагне зробити простір комфортнішим.

III. Вивчення нового матеріалу

1. Оцінювання ступеня комфортності природних умов життєдіяльності

Територіальні спільноти людей просторово обмежені й відрізняються за багатьма характеристиками, у тому числі за умовами життя. У їх структурі виділяються природні, економічні, демографічні, соціальні, історичні й інші фактори. Умови життя по-різному переломлюються у свідомості людей і сприймаються ними. Особливості сприйняття навколишнього середовища формують особливості поведінки, частина яких закріплюється в типово стійких рисах певного соціуму, а частина носить індивідуальний характер. Сукупність регіональних рис поведінки визначає регіональний тип способу життя населення і є предметом вивчення соціальної географії, а індивідуальні звички й стереотипи поведінки людей належать до сфери інтересів поведінкової географії.

Природні фактори життя людей включають природно-кліматичні умови життєдіяльності населення й природно-ресурсний потенціал території. Вплив природно-кліматичних умов позначається на стилі життя й здоров’ї населення, витратах на паливо, одяг, харчування. Природно-ресурсний потенціал впливає на структуру господарства, розміщення населення, вибір професії, місце роботи, форми відпочинку.

Комфортність природних умов для проживання оцінюють за 5-бальною шкалою. При цьому використовується 30 показників, у тому числі: континентальність клімату, температури влітку й узимку, вологість, опади та їх режим, тривалість безморозного, опалювального, похмурого періодів, сила вітру, сонячна радіація. Крім того, ураховуються сейсмічність, заболоченість, наявність кровосисних комах, здатність ґрунтів і вод до самоочищення, характер біоти, небезпеки паводків, наявність передумов хвороб і умов для їх прояву. Шкала розроблена таким чином, щоби на основі ряду кількісних показників можна було порівнювати між собою будь-які регіони. Це дуже важливо для об’єктивного оцінювання умов життя людей. Ступінь комфортності території кваліфікується за такою шкалою: комфортні, прекомфортні, гіпокомфортні, дискомфортні.

Ступінь комфортності території за окремими параметрами

Фактори

Умови

Комфортні

Прекомфортні

Гіпокомфортні

Дискомфортні

Період з температурою вище +10 °С, дні

110

90-110

70-90

30-70

Середня температура опалювального періоду, °С

До -2

-2...-6

-6...-10

Нижче -10

Тривалість опалювального періоду, дні

150

150-220

220-250

250-300

Річна опалювальна характеристика будинків, °С

4000

4000-5000

5000-7000

7000-9000

Сумарна теплоізоляція одягу, °С

600

600-900

900-1200

1200-1500

Оптимальними мікрокліматичними умовами є такі поєднання кількісних параметрів, які за тривалого й систематичного впливу на людину забезпечують збереження нормального функціонального й теплового стану організму без напруження механізмів терморегуляції. Вони забезпечують відчуття теплового комфорту й створюють передумови для високого рівня працездатності.

Припустимими умовами є такі поєднання кількісних параметрів мікроклімату, які за тривалого й систематичного впливу на людину можуть викликати зміни функціонального й теплового стану організму, що минають і швидко нормалізуються та супроводжуються напруженням механізмів терморегуляції, яке не виходить за межі фізіологічних пристосувальних можливостей. При цьому не виникає ушкоджень або порушень стану здоров’я, але можуть спостерігатися погіршення самопочуття й зниження працездатності.

Параметри мікроклімату

Параметр

Величина параметра

Оптимальна

Допустима

Температура повітря, °С

16-18

13-19

Відносна вологість повітря, %

40-60

Не більше 75

Швидкість руху повітря, м/с

Не більше 0,3

Не більше 0,5

Оцінювання комфортності природного середовища необхідне для розв’язання таких завдань: визначення ступеня комфортності середовища для проживання населення, виявлення особливостей адаптації переселенців; вивчення стійкості природного середовища до техногенного пресингу.

Особливе значення комфортність природних умов має для рекреаційних районів. Курортологи й гігієністи встановили, що на стан людського організму безпосередньо впливає комплекс метеорологічних факторів у поєднанні з умовами ландшафту. Це дає можливість людині досягати оптимального психофізичного стану, який забезпечує нормальну життєдіяльність.

У цьому випадку комфортність природних умов можна оцінити з допомогою такої градації: сприятлива для рекреаційного використання — 5 балів; відносно сприятлива — 3 бали; малосприятлива — 2 бали; несприятлива оцінка природних умов для розвитку рекреаційної діяльності — 1 бал.

У міському середовищі до поняття стану комфортності входить спокій, упевненість, стабільність психологічного стану людини. Характеристики середовища впливають на ці показники. При цьому істотними є такі чинники: розміри й форми простору, ступінь його ізольованості (відвертість), поєднання в просторі різних функціональних процесів, наявність у соціальному просторі консенсусу в суспільстві та багато іншого. Таким чином, якість житлового середовища, що формується, має визначатися комплексом вимог (функціональних, технічних, економічних, ергономічних, екологічних та ін.), які створюють умови для комфортного існування в ньому людини. Метою оцінювання ергономічних показників якості є визначення відповідності цих показників житлового середовища ергономічним вимогам і встановлення рівня її ергономічності. Оцінювання проводиться з допомогою порівняння значень ергономічних показників якості об’єкта, їх базових показників.

2. Ступінь комфортності природних умов життєдіяльності в Україні

Комфортні райони найбільш сприятливі для проживання людей. На їх території фактори, які істотно утруднюють працю, побут і відпочинок людей, відсутні або не мають істотного значення. Адаптація населення відбувається швидко й без ускладнень. У межах України до такого типу районів належать основна частина Криму, Закарпаття, багато прибережних районів (максимальний середній бал має Південний берег Криму).

Прекомфортні райони (досить сприятливі для проживання населення) — території, де негативний вплив природних факторів на здоров’я населення проявляється короткочасно й виражений незначно. Він може бути усунутий з допомогою звичайних містобудівних, соціально-економічних і комунально-побутових заходів. Правильно проведені санітарно-епідеміологічні й лікувально-профілактичні заходи забезпечують високий рівень здоров’я населення. Адаптація населення супроводжується помірною напругою організму й завершується швидкою компенсацією. Ці території представлені більшою частиною України, особливо на Заході.

Гіпокомфортні райони (придатні для осілого заселення прийшлими контингентами) — території, у межах яких природні фактори ускладнюють нормальні умови праці, побуту й відпочинку населення. Для ліквідації впливу негативних факторів середовища на життєдіяльність і здоров’я населення необхідне проведення комплексних заходів. У межах України до такого типу районів належить частина Карпат.

Дискомфортны райони (малопридатні для осілого заселення прийшлими контингентами) — території, де більшу частину року природні умови значно ускладнюють працю, побут і відпочинок, а окремі природні фактори сильно негативно впливають на здоров’я людей. Ці фактори можна послабити тільки шляхом спорудження спеціально обладнаних поселень, жител, підприємств, соціально-культурних установ, дотримання особливого режиму їх експлуатації, носіння спеціального одягу, уживання їжі підвищеної калорійності й з підвищеним умістом вітамінів. Адаптація переселенців супроводжується сильним напруженням організму з утрудненою компенсацією.

IV. Практична робота

Тема роботи. Розрахунок і аналіз забезпечення просторовими ресурсами жителів адміністративних районів своєї області

Мета роботи: провести аналіз забезпечення просторовими ресурсами жителів адміністративних районів своєї області.

Обладнання й матеріали: картки з теоретичними відомостями для практичної роботи; карти своєї області.

Хід роботи

  • 1. Зібрати дані про просторові ресурси своєї області.
  • 2. Провести розрахунок і аналіз забезпеченості просторовими ресурсами жителів адміністративних районів своєї області.

Теоретичні відомості для виконання роботи (на прикладі Харківської області).

Харківська область розташована на північному сході України на території двох природних зон Лівобережної України — лісостепу і степу.

Рельєф Харківщини — хвиляста рівнина, яка розмежована річковими долинами, ярами й балками. Основні його риси визначаються приуроченістю території до басейнів рік Дону та Дніпра. Басейн Дону складає 75 % території області, басейн Дніпра — 25 %.

Ріка Сіверський Донець — головна водна артерія Харківщини — є притокою Дону, на території області ця річка несе свої води протягом 375 км (загальна її довжина — 1053 км). Її основні притоки на території області — ріки Оскіл, Уди, Берека, Харків, Лопань, Сухий Торець, Балаклейка, Вовча, Великий Бурлук та ін.

Клімат Харківської області помірно континентальний. Формується він у результаті взаємодії трьох основних факторів, що створюють клімат: сонячної радіації, циркуляції атмосфери й характеру підстилаючої поверхні. Оскільки довжина території області із заходу на схід незначна й коливання висот невеликі, варіація клімату цієї території не істотна.

Радіаційні умови досить однорідні. Сумарна сонячна радіація становить приблизно 95 ккал/см2 за рік, причому за період із квітня по вересень сумарна сонячна радіація становить близько 80 % річної суми. Радіаційний баланс у середньому за рік позитивний і становить 42,2 ккал/см2.

Основною повітряною масою, що формується над територією області, є континентальне помірне повітря. Його повторюваність становить 70-80 % узимку і 60-70 % улітку. Найбільш часто повторюваними повітряними масами, що формуються над іншими широтами, є континентальне й арктичне повітря.

Клімат області характеризується такими показниками.

Найтепліший місяць — липень, а найхолодніший — січень. Амплітуда середньомісячних середніх температур становить 28 °С (від +21 °С у липні до -7 °С у січні);

Відносна вологість досягає свого максимуму в грудні (88 %), а мінімум припадає на травень (61 %). Середньорічна величина вологості — 74 %.

Максимум хмарності (7,5-8,0 балів) припадає на зимові місяці, мінімум (5,5-4,8 балів) — на літо.

У річному розподілі опадів спостерігається зимовий мінімум (лютий) і літній максимум (липень). Річна кількість опадів коливається в інтервалі 525-608 мм. Найбільша кількість опадів випадає в північно-західних (Коломак, Богодухів, Краснокутськ) та північно-східних (Великий Бурлук) районах, найменше — у Шевченківському, Балаклійському й Первомайському районах.

Максимум тривалості сонячного сяйва досягається в липні (до 300 годин), мінімум — у грудні (близько 25 годин).

Ступінь континентальності, що виявляється в контрастності сезонних метеопоказників, зростає на території області із заходу на схід.

Зміна суми опадів у холодний період чітко простежується в напрямку з півночі на південь, а суми опадів у теплий період — з півдня на північ (у напрямку зменшення).

Більша частина території області, включаючи її західну й північну частини, характеризується середньорічною швидкістю вітру понад 3,3 м/с, а в районі м. Харкова й Богодухова — більше 4,0 м/с.

Протягом 2009 р. в регіоні відбулися такі стихійні метеорологічні явища й різкі зміни погоди:

  • заморозки на поверхні ґрунту та місцями в повітрі — 20-27.04; 20-22.09; 01.10; 04.10; 06-07.10;
  • різке зниження температури — 19.04; 24.05;
  • град 25 мм — 25.06 (Золочів, явище не було попереджено);
  • надзвичайно висока пожежна небезпека — 24-30.04; 01-05.05; 27-30.06; 01-04.07; 23-25.07; 15-31.08; 18-29.09;
  • складні погодні умови—16-19.12; погіршення погодних умов — 17-19.12; 19-21.12 (у Первомайському районі знеструмлені селища, зросла кількість ДТП внаслідок сильної ожеледиці 21 грудня, місцями зупинений рух автотранспорту).

V. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

А. Дайте відповіді на запитання.

  • Охарактеризуйте природні фактори життя.
  • Як оцінюють комфортність природних умов для проживання?
  • Розкажіть про прекомфортні природні умови життєдіяльності.
  • Які мікрокліматичні умови є оптимальними?
  • Чому особливе значення комфортність природних умов має для рекреаційних районів?
  • Чим визначається якість житлового середовища?

Б. Позначте на контурній карті України території з різним ступенем комфортності природних умов життєдіяльності.

VI. Домашнє завдання

Опрацювати теоретичний матеріал за відповідною темою.