Усі уроки до курсу «Екологія». 11 клас

Тема. ПРОСТОРОВИЙ «ПСИХОЛОГІЧНИЙ» КОМФОРТ

УРОК 48. ПОНЯТТЯ ПРОСТОРОВОГО КОМФОРТУ. КОМФОРТНІСТЬ ПРИРОДНИХ УМОВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

Цілі уроку: сформувати поняття просторового комфорту; дати уявлення про комфортність природних умов життєдіяльності; ознайомити з критеріями комфортності природних умов життєдіяльності людей; розвивати просторове мислення; виховувати дбайливе ставлення до природи.

Обладнання й матеріали: довідники, фото або слайди матеріалів до теми (райони з комфортними й екстремальними природними умовами).

ХІД УРОКУ

I. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

  • 1. Як ви розумієте поняття «комфорт»?
  • 2. Чому люди здавна селяться й будують свої житла в певних місцях?
  • 3. Які природні умови можна віднести до комфортних?
  • 4. Які психологічні механізми впливають на сприйняття людьми тієї або іншої території (будинок, місто, регіон, країна, глобальний світ)?

Хвилина рефлексії (на фоні аудіозапису «Доторкнися до природи»)

  • Чи добре вам зараз?
  • Комфортно?
  • Приємно?
  • Чи хочеться знаходитися в цьому місці?

Навколишнє середовище, органічно включене в життєдіяльність людини, слугує важливим фактором регуляції його поведінки й соціальної взаємодії. Так, поведінка й емоції людини істотно залежать від погоди й ландшафту. Збагачений ландшафт, наприклад, який сполучає гори, долини, річки або берег моря, сприятливо впливає на настрій людини. Навпаки, одноманітний і суворий ландшафт Крайньої Півночі або тропічних пустель впливає на психіку. Людям не завжди вдається вибрати територію, де було б оптимальним поєднання всіх необхідних параметрів. Кожна місцевість має свої особливості, без урахування яких неможливе її раціональне використання.

III. Вивчення нового матеріалу

1. Поняття просторового комфорту. Екологічна психологія

Вивчення стосунків людини з навколишнім середовищем призвело до виникнення уявлень про властивості або стани середовища, які виражають сприйняття середовища людиною, оцінку якості середовища з погляду потреб людини. Спеціальні методики дозволяють визначати ступінь відповідності середовища потребам людини, оцінювати його якість і на цій основі виявляти його властивості. Найбільш загальною властивістю середовища з точки зору відповідності його біосоціальним вимогам людини є поняття комфортності, тобто відповідності середовища цим вимогам, і дискомфортності, або невідповідності їм. Крайнім вираженням дискомфортності є екстремальність. Дискомфортність, або екстремальність, середовища може бути найтіснішим чином пов’язана з такими його властивостями, як патогенність, забруднення.

Просторовий комфорт — це суб’єктивне почуття й об’єктивний стан повного фізичного й душевного здоров’я в умовах середовища, що оточує людину, включаючи природні й соціально-економічні показники.

Комфортність ландшафту — це властивість ландшафту викликати суб’єктивне почуття комфорту й об’єктивний стан спокою в навколишньому природному середовищі, яке заспокоює нервову систему й забезпечує весь комплекс здоров’я людини.

Галузь знань, яка вивчає психологічні аспекти взаємовідносин людини й навколишнього середовища (просторово-географічного, соціального, культурного), називається екологічною психологією (психологія середовища). Створюючись на базі окремих досліджень психології людини, яка піддається впливу навколишнього середовища — архітектурного, виробничого, рекреаційного (житло) та ін., екологічна психологія накопичила цінний фактичний матеріал. Дослідження в галузі екологічної психології набувають сьогодні особливої актуальності у зв’язку з пошуком ефективних шляхів виходу з екологічної кризи.

Екопсихологія представлена: а) психологічною екологією, яка займається вивченням впливу таких фізичних факторів зовнішнього середовища на психічний стан людини, як радіаційний фон, рівень забруднення повітря і т. п.; б) психологією навколишнього середовища, яка досліджує психологічні аспекти взаємодії людини з навколишнім середовищем (просторовим, соціальним та іншим), співвідношення її параметрів із психологічними особливостями переживань, розвитку й поведінки людини; в) екологічним підходом у психології, який вивчає процеси, що відбуваються в системі «індивід — середовище».

Одне з провідних завдань екологічної психології — розробка методів формування й розвитку екологічно орієнтованої свідомості серед молоді. Тільки на цьому шляху можна зупинити руйнування людиною світу.

Виявляючи закономірності взаємодії особистості й навколишнього середовища, стає можливим проектувати й змінювати навколишнє середовище таким чином, щоби воно стимулювало соціально прийнятну поведінку особистості або дозволяло прогнозувати найбільш імовірні моделі її поведінки.

2. Комфортність природних умов життєдіяльності. Критерії комфортності

Відомо, що одне й те саме явище або об’єкт навколишнього середовища можуть викликати в людей різне (часом протилежне) враження залежно від їх стану. На те, як люди сприймають те або інше навколишнє середовище, сильно впливають внутрішні переконання, мотиви й погляди. Актуальні психологічні й емоційні стани також впливають на процес сприйняття. Уміння бачити «перспективу», тобто можливості перетворення того або іншого об’єкта згідно зі смаками й інтересами людини, є своєрідним «даром». Ця здатність може бути натренованою (наприклад, у ході професійної підготовки й діяльності архітектора або дизайнера), а може бути своєрідною вродженою властивістю психіки.

Використання території практично завжди передбачає створення необхідних умов для нормального існування. На різних територіях це вимагає різних витрат. Якщо природні умови прийнятні для тривалого або постійного проживання людей без надмірних капіталовкладень, то такі території називають ефективними, або комфортними.

У випадку, якщо природні умови неприйнятні для тривалого проживання, а існування на них супроводжується постійним стресом і несприятливими наслідками для фізичного й психічного стану, їх називають екстремальними. Дослідження показали, що для нормального функціонування в умовах подібних ландшафтів необхідні заходи психологічного розвантаження й спеціальні тренування. При цьому діє комплекс факторів (ландшафт, температура, швидкість руху повітря й т. д.), так що вплив одного лише ландшафту виділити важко.

Забезпечення мінімального комфорту в умовах екстремального ландшафту вимагає значних капіталовкладень, але далеко не завжди можна досягти умов, які аналогічні або навіть наближаються до повністю комфортних.

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

А. Дайте відповіді на запитання.

  • Дайте визначення поняттям «комфортність» і «дискомфортність».
  • Як ви розуміє просторовий комфорт?
  • Що вивчає екологічна психологія?
  • Які території можна віднести до комфортних? Чому?

Б. На побутовому рівні комфорт сприймається як відчуття зручності, приємності. З медичної точки зору, комфорт — це те, що забезпечує оптимальні умови перебігу різних процесів життєдіяльності. Це синонім не тільки якості життя, але і його продуктивності. Виходячи зі звичної сфери відпочинку, «комфорт» усе частіше використовується в контексті словосполучень: «робоче місце», «ефективність виробництва». Тобто комфорт — це досить широке поняття, яке включає в себе ємний перелік компонентів.

Підготуйте рекомендації для підвищення просторової й психологічної комфортності під час проведення уроків у школі.

V. Домашнє завдання

Опрацювати теоретичний матеріал за відповідною темою.