Усі уроки до курсу «Екологія». 11 клас

УРОК 46. НЕГАТИВНІ ВПЛИВИ МІСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА НА НАСЕЛЕННЯ

Цілі уроку: ознайомити учнів з наслідками негативного впливу міського середовища на населення; розвивати аналітичне мислення; виховувати розуміння цілісності природи й узаємозв’язку між усіма її компонентами.

Обладнання й матеріали: таблиці або слайди презентації із зображенням наслідків негативних впливів міського середовища на населення.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

  • 1. Що таке урбосередовище?
  • 2. Які характерні риси притаманні урбосередовищу?
  • 3. Що можна назвати перевагами міського життя?
  • 4. Які недоліки притаманні міському життю?

III. Вивчення нового матеріалу

Переважна частина великих міст — це індустріальні комплекси, і головна їхня проблема — продукування виробничих відходів, сміття. Деградоване штучне міське середовище справляє комплексну шкідливу дію на здоров’я населення внаслідок забруднення атмосферного повітря, дефіциту сонячного проміння, води, а також стресових факторів, зумовлених напруженим ритмом життя, скупченістю населення, нестачею зелених насаджень тощо.

Ступінь поширення багатьох хвороб у великих містах набагато більший, ніж у малих містах чи селах. Така хвороба, як рак легень, у великих містах нині реєструється у два-три рази частіше, ніж у сільських місцевостях. Тут набагато більше хворіють бронхітами, астмою, алергійними хворобами. Рівень інфекційних захворювань у містах також удвічі вищий.

Мешканці великих міст уже давно п’ють воду набагато гіршої якості, ніж у селах. Зокрема, в Україні в більшості міст якість питної води не відповідає санітарним нормам. Великі міста створюють свій мікроклімат, під ними змінюється фізичний стан порід.

Одночасно з розвитком міст збільшується негативний тиск на біосферу. Проблеми урбанізації ретельно вивчаються в багатьох країнах світу, у тому числі й в Україні.

Слід зазначити, що сучасна міська людина проводить у житлових і громадських будівлях 60-85 % часу на добу, а міське населення України становить до 70 % від загального. Основна кількість приміщень, як житлових, так і громадських, погано ізольована від зовнішнього повітря. Тому в них широко представлені атмосферні забруднювачі. Крім того, повітря житла забруднюється:

  • продуктами неповного згоряння побутового газу;
  • леткими виділеннями полімерних матеріалів;
  • продуктами паління та життєдіяльності організму людей і тварин.

Робота вентиляційних систем у будівлях часто є незадовільною. Це стосується, у першу чергу, дитячих закладів, шкіл, лікарень. За рахунок підвищення кількості дітей у групах або класах, особливо в останні роки, якість повітря в цих установах різко погіршилась.

У приміщеннях існують підвищені рівні електромагнітного поля радіочастот, електричного й магнітного полів 50 Гц, статичного електричного поля, віброакустичного забруднення і т. д.

Житло впливає на здоров’я людини своєю площею, об’ємом, мікрокліматом, освітленням. Загальновідомий емоційний вплив таких показників житла, як розмір і пропорції приміщень, колір, інсоляція тощо. На сьогодні близько 1/3 населення країни мешкає в незадовільних умовах: гуртожитках, старих будівлях, не має окремого житла.

Особливу загрозу для здоров’я становлять продукти паління. Діти, які зазнали впливу продуктів паління, мають погіршену функцію легень, частіше хворіють на респіраторні захворювання та бронхіальну астму. У дорослому віці в таких дітей підвищується ризик захворювання на лейкемію та лімфоми. Спеціальні дослідження з цього приводу в Україні не проводились, але, враховуючи міжнародний досвід, можна вважати, що продукти паління, накопичені в житлі, роблять вагомий внесок у підвищення дитячої захворюваності. Відомо також, що паління є фактором ризику для виникнення більш ніж 25 хвороб, які становлять майже 75 % смертей серед нашого населення

Санітарний стан міського навколишнього середовища

Близько 32 % міських мешканців у регіонах, що розвиваються, не мають сучасної системи водопостачання та каналізації. За світовими оцінками, 3 % всіх смертей, зокрема від діарейних хвороб, пояснюються відсутністю джерел чистої питної води, сучасної каналізації та відповідної санітарної культури.

Ненадійність постачання водопровідної питної води в міських районах викликає також необхідність її домашнього зберігання, пов’язаного з ризиком зараження діареєю та розмноження переносників інфекцій (малярії та тропічної лихоманки); ці ризики може знизити санітарна обробка води та її безпечне зберігання в домашніх умовах.

Міста країн, що розвиваються, особливо уразливі перед небезпекою для здоров’я від змін клімату. Зокрема, розташування багатьох великих міст на морському узбережжі робить їхнє населення більш уразливим через екстремальні погодні умови й підвищення рівня моря. Теплові хвилі також збільшують ризик міста через вплив ефекту «теплового острова», коли температура може на 5-11 °С перевищувати температуру в навколишніх сільських районах у зв’язку зі щільністю міської забудови та наявністю джерел теплової енергії.

Міський транспорт і здоров’я

У багатьох містах країн, що розвиваються, різке збільшення моторизованого дорожнього руху протягом останніх десятиліть призводить до зростання проблем зі здоров’ям міського населення, особливо його найуразливіших груп. У розвинених регіонах світу, таких як Європа, структура міського транспорту, разом із палінням і раціоном харчування, також були широко визнані найважливішими факторами впливу на здоров’я городян.

В усьому світі дорожньо-транспортний травматизм є дев’ятою за значимістю причиною смерті людей, і до 2010 року цей показник підніметься аж до п’ятої позиції, якщо не вжити негайних і послідовних заходів. Більшість смертей унаслідок дорожньо-транспортних пригод відбувається у країнах з низьким та середнім рівнем доходу. Майже половина з тих, хто гине в дорожньо-транспортних аваріях, — це пішоходи, велосипедисти або водії моторизованих двоколісних транспортних засобів.

Забруднення повітря в містах, за оцінками, стає причиною смерті близько 1,2 млн людей на рік по всьому світу, в основному, через серцево-судинні та респіраторні захворювання. Значна частка міського повітря забруднюється вихлопними газами автотранспорту; іншими основними забруднювачами повітря є також промисловість, підприємства з виробництва електроенергії і практика побутового спалювання (принаймні в країнах, що розвиваються) палива. Транспортні викиди є також основною причиною зміни клімату в усьому світі.

Створення перешкод для піших прогулянок, їзди на велосипедах та інших форм фізичної активності, погане планування міського транспорту сприяють сидячому способу життя городян. Вони також є факторами ожиріння людей і пов’язаних із ним захворювань. Шум від транспортного руху є чинником виникнення захворювань, пов’язаних зі стресом.

На здоров’я всього міського населення впливає забруднення навколишнього середовища й небезпека на вулицях. Таким соціальним групам, як діти, люди похилого віку та люди з обмеженими можливостями, зазвичай загрожує найбільший ризик, оскільки для повсякденного пересування вони, як правило, більше залежні від ходьби, їзди на велосипеді або проїзду на громадському транспорті.

Зростання кількості неінфекційних хвороб

Сьогодні у світі близько 80 % хронічних хвороб сконцентровано в країнах з низьким і середнім рівнем доходів, що створює величезні проблеми з доступністю, якістю та вартістю тривалого догляду за хворими.

Нездорове харчування та низька фізична активність підвищують ризик виникнення багатьох неінфекційних хвороб, а також хронічних захворювань, включаючи ожиріння, гіпертонію, серцево-судинні захворювання, остеопороз, діабет другого типу та певні типи раку.

Харчування й фізична активність у міських умовах

Міське середовище, як правило, перешкоджає фізичній активності та заохочує до споживання нездорової їжі. Фізична активність громадян обмежується цілою низкою факторів, включаючи перенаселеність міст, великий обсяг транспорту, інтенсивне використання моторизованих видів транспорту, погану якість повітря та недостатність безпечних місць громадського користування й відпочинку й занять спортом.

У міста, як правило, постачається більша кількість висококалорійних, але бідних на поживні речовини продуктів з високим умістом жиру, цукру й солі; у містах також спостерігається більший попит на «швидке харчування» для задоволення потреб швидкоплинного та мінливого способу життя городян.

Психічне здоров’я

Урбанізація може призвести до збільшення кількості психічних розладів і прогалин у їх лікуванні. Прогалини в профілактиці психічного здоров’я особливо помітні в міських центрах у країнах, що розвиваються.

Проведені в розвинених країнах дослідження показують, що діти в міському оточенні (особливо з родин з низькими доходами) мають більш високий рівень психологічних і поведінкових проблем, а також більш низький рівень освіченості й нижчі професійні очікування, ніж діти із сільських районів.

Сусідство таких факторів, як рівень шумового забруднення, сприйняття місцевого навколишнього середовища (місцеве облаштування території, репутація району і страх перед злочинністю в ньому), а також соціальна згуртованість і соціальний капітал на рівні мікрорайону визнані в декількох дослідженнях фактором, що впливає на психічне здоров’я людей.

Зловживання психоактивними речовинами

Проблеми, пов’язані з алкоголем і наркотиками, можуть посилюватися урбанізацією у зв’язку з високою доступністю алкоголю й заборонених наркотиків у міських умовах. Навіть без урахування інших факторів, лише урбанізація територій веде до подвоєння рівня госпіталізації з приводу розладів, спричинених алкоголем або наркотиками.

З підвищенням достатку в багатьох містах країн, що розвиваються, часто відбувається значне збільшення вживання алкоголю та наркотиків і зростання пов’язаних з ними проблем громадського здоров’я, від яких найбільше потерпають бідні верстви населення.

IV. Практична робота

Тема роботи. З’ясування передумов виникнення деяких видів захворювань у міських жителів

Мета роботи: з’ясувати передумови виникнення деяких видів захворювань у міських жителів.

Обладнання й матеріали: картка для практичної роботи; таблиці або слайди презентації із зображенням наслідків негативних впливів міського середовища на населення, робочий зошит.

Хід роботи

  • 1. Оцініть за десятибальною шкалою ризики для здоров’я у представників міського й сільського населення.
  • 2. Занесіть ваші оцінки до таблиці.
  • 3. Зробіть висновок, у якому поясніть, чому місце проживання впливає на розвиток захворювань.

Таблиця для виконання роботи

Ризики для здоров’я

Міське населення

Сільське населення

Ризик розвитку інфекційних захворювань

Ризик розвитку захворювань унаслідок порушення роботи внутрішніх органів

Ризик одержання травми

Ризик розвитку нервових або психічних розладів

Ризик виникнення мутацій

V. Домашнє завдання

Опрацювати теоретичний матеріал за відповідною темою.