Усі уроки до курсу «Екологія». 11 клас

УРОК 43. ОСНОВНІ БІОТИЧНІ ФАКТОРИ. ВПЛИВ БІОТИЧНИХ ФАКТОРІВ НА ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ

Цілі уроку: ознайомити учнів з основними біотичними факторами та їх впливом на здоров’я людини; розвивати логічне мислення; виховувати розуміння відповідальності за наслідки своєї діяльності.

Обладнання й матеріали: таблиці або слайди презентації із зображенням впливу біотичних факторів середовища на організм людини.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

1. Які фактори середовища можна назвати абіотичними?

2. Яким чином абіотичні фактори впливають на організм людини?

3. До яких наслідків для організму може призвести надмірна дія абіотичних факторів?

4. Як можна попередити згубну дію абіотичних факторів на організм людини?

III. Вивчення нового матеріалу

Біотичні фактори (їжа, хижаки, збудники хвороб, конкуренти, паразити) не тільки впливають на організми інших видів, але одночасно є об’єктом впливу з їхнього боку. Тому краще говорити про біотичну взаємодію організмів одного чи різних видів. Такі взаємодії можуть бути антагоністичними (конкуренція, паразитизм, хижацтво), взаємовигідними (мутуалізм), чи нейтральними. Кожен з організмів постійно взаємодіє з особинами свого (внутрішньовидові зв’язки) та інших (міжвидові зв’язки) видів. Усі форми співіснування організмів різних видів називаються симбіозом. За характером узаємозв’язків розрізняють паразитизм, коменсалізм, мутуалізм.

Людина активно створює різні штучні ценози у вигляді різновидів антропоекосистем: сільськогосподарські угіддя, міста, промислові екосистеми та інше. Особливості біорізноманіття в них характеризуються зменшенням видового різноманіття, відповідними пристосуваннями організмів до співіснування з людиною в цих екосистемах. Серед тварин можна виділити три групи видів:

Види-коменсали. Це організми, що використовують харчові та просторові можливості штучних екосистем, не завдаючи помітної шкоди людині. Цікавим є те, що такі види організмів характеризуються певною психофізіологічною пластичністю, легше адаптуються до небезпеки, стресових умов. Наприклад, птахи родини Горобцеві відрізняються пластичністю поведінки в міських умовах, що дозволяє їм завжди знаходити їжу.

Види-паразити. Вплив паразитів на людину різноманітний. Перш за все це механічне подразнення (аскариди, ціп’яки можуть викликати кишкову непрохідність), виділення токсинів та продуктів життєдіяльності в тіло хазяїна. Ряд паразитів спричиняє проникнення в організм людини хвороботворних мікроорганізмів. Патогенна дія гельмінтів може проявлятися у формі алергічних реакцій в організмі, призводити до порушення регулюючих систем хазяїна, впливати на нейрогуморальну систему.

Синантропні види — види, які пристосувалися до існування лише в помешканнях людини. Типовим прикладом є гризуни (сірий пацюк, миша хатня), деякі комахи (мурашки, таргани). У процесі сумісної з людиною еволюції в них виробилися певні особливі риси поведінки, які дозволяють їм витримувати жорсткий тиск із боку людини й досягати значної чисельності.

Будь-який живий організм може бути носієм різних збудників хвороб або їх переносником. Довготривала адаптація до співіснування з людиною синантропних видів призвела до того, що людина не може позбутися їх, незважаючи на те що діяльність цих організмів суттєво впливає на наше життя: псування осель, їжі, осередки різних хвороб. Така стійкість до жорсткого тиску з боку людини (застосування фізичних, хімічних, біологічних засобів боротьби) пов’язана із закріпленням у процесі еволюції певних пристосувальних рис на морфофізіологічному та поведінковому рівнях у видів, що співіснують з людиною тривалий час. Наприклад, неофобія у щурів, легке засвоювання тримірного простору в мишей, більша стійкість до окремих хімічних засобів боротьби в тарганів. Особливість такого складу фауни в помешканнях людини призводить до поширення деяких видів зоонозів (ехінококоз, туляремія), геогельмінтозів.

Особливе місце в біотичних зв’язках людини займають свійські тварини. Їх значний внесок у існування людини, наявність певних спільних збудників хвороб і самих хвороб зумовлює постійний нагляд з боку ветеринарної та санітарно-епідеміологічної служби.

Зв’язки людини з мікроорганізмами досить різноманітні. Деякі з мікроорганізмів є природними облігатними симбіонтами людини (наприклад, кишкова паличка), що забезпечують процеси перетравлення рослинної їжі. Їх знищення може викликати порушення діяльності травної системи й розлади травлення. Застосування антибіотиків у лікуванні хвороб часто призводить до знищення корисних мікроорганізмів людини і, як наслідок, до розвитку дизбактеріозу.

Віруси й більшість бактерій є паразитами. Захворювання, які вони викликають, називаються інфекційними. Інфекційні захворювання займають важливе місце в житті сучасної людини. Це пов’язано з багатьма факторами біології хвороботворних мікроорганізмів: швидкістю поширення й легкістю проникнення в організм людини, здатність швидко пристосовуватися до дії лікарських препаратів, утворенню нових форм завдяки мутаціям. З’являються нові вірусні хвороби (атипічна пневмонія, СНІД). Завдяки транспортним потокам і пасажирським пересуванням деякі інфекційні хвороби з локальних осередків швидко поширюються в інші регіони, викликаючи епідемії серед населення.

Серед інфекційних хвороб окреме місце займають особливо небезпечні захворювання. До них належать інфекційні хвороби, які швидко поширюються, легко проникають і швидко уражають організм людини і призводять до її смерті. До особливо небезпечних захворювань відносять віспу, чуму, холеру, сибірську виразку, лихоманку Ебола й ряд інших.

Значення рослин у житті людини надзвичайно важливе й різноманітне. Саме завдяки першій зеленій революції первісна людина перейшла до осідлого способу життя. Екологічне, біологічне, сільськогосподарське, медичне та інші значення рослин висвітлено в багатьох підручниках.

Як і серед тварин, так і серед рослин є види, що протягом історичного часу пересуваються разом за людиною, легко адаптуючись до спрощених умов існування в помешканнях людини. Особливе місце серед цих рослин займають бур’яни. Це рослини, які мають високу плодючість, легко поширюються вегетативно, переважно анемофільні. Вони швидко витісняють місцеву рослинність, спрощуючи рослинне біорізноманіття. Бур’яни, як правило, стійкіші до забруднення довкілля різними хімічними сполуками, до нестачі води, родючості грунту. В одних випадках такі переселення корисні людині, в інших це може становити небезпеку для її життя. До таких видів відносять рослини-алергени.

IV. Практична робота

Тема роботи. Складання й аналіз схеми впливу факторів середовища на організм людини

Мета роботи: скласти й проаналізувати схему впливу факторів середовища на організм людини.

Обладнання й матеріали: таблиці або слайди презентації із зображенням впливу факторів середовища на організм людини, робочий зошит.

Хід роботи

  • 1. Випишіть основні абіотичні фактори, які впливають на організм людини, і складіть схему, що показує, на які системи органів людини ці фактори діють у першу чергу.
  • 2. Випишіть основні біотичні фактори, які впливають на організм людини, і складіть схему, що показує, на які системи органів людини ці фактори діють у першу чергу.
  • 3. Випишіть основні антропогенні фактори, які впливають на організм людини, і складіть схему, що показує, на які системи органів людини ці фактори діють у першу чергу.
  • 4. Сформулюйте висновок, у якому вкажіть, до яких наслідків може призвести вплив різних факторів середовища на організм людини.

V. Домашнє завдання

Опрацювати теоретичний матеріал за відповідною темою.