Усі уроки до курсу «Екологія». 11 клас

УРОК 33. ПРИЧИНИ Й НАСЛІДКИ ДЕГРАДАЦІЇ БІОРІЗНОМАНІТТЯ. ПРИРОДОЗАПОВІДАННЯ ЯК ОДНА З ЕФЕКТИВНИХ ФОРМ ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ

Цілі уроку: ознайомити учнів із причинами й наслідками деградації біорізноманіття, розглянути природозаповідання як одну з ефективних форм збереження біорізноманіття; розвивати навички порівняння й аналізу на основі фактів; виховувати бережливе ставлення до природи.

Обладнання й матеріали: таблиці або слайди презентації із зображенням процесів природокористування, карта з позначенням природних заповідних об’єктів України.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

  • 1. Що таке біорізноманіття?
  • 2. Чим між собою відрізняються генетичне, видове й екосистемне біорізноманіття?
  • 3. Чому треба зберігати біорізноманіття?

III. Вивчення нового матеріалу

У Конвенції про охорону біологічного різноманіття термін «біологічне різноманіття» визначається як різноманітність живих організмів з усіх джерел, включаючи наземні, морські та інші водні екосистеми й екологічні комплекси, частиною яких вони є; це поняття включає в себе різноманітність у рамках виду, між видами й різноманітність екосистем.

Поняття «біорізноманіття» почало широко застосовуватися після того, як 1986 р. у США відбувся Національний форум з біорізноманіття, а 1988 р. відомий американський біолог Едвард Вілсон видав книжку «Біорізноманіття» з матеріалами цього форуму.

Біорізноманіття, яке існує сьогодні, — це продукт еволюції життя впродовж мільярдів років, який визначається природними процесами й на який усе більше впливає людська діяльність. Біорізноманіття — це тканина життя, складовою частиною якої ми є й від якої ми повністю залежимо. Для людей біорізноманіття має економічну, рекреаційну, культурну, екологічну та інші цінності. Наше власне здоров’я, а також здоров’я економіки й суспільства в цілому залежить від безперервного отримання різноманітних «екосистемних послуг», замінити які буде або дуже дорого, або просто неможливо, тобто від тих вигод, які людство отримує від екосистем. Це послуги екосистем із забезпечення людства природними ресурсами, здоровим середовищем існування, іншими екологічно й економічно значущими «продуктами».

Головні загрози біорізноманіттю пов’язані сьогодні з діяльністю людини. Вони полягають у знищенні природних середовищ існування тварин і місць зростання рослин, їх фрагментації та деградації (включаючи забруднення), у глобальній зміні клімату, екологічно незбалансованій експлуатації видів людиною, поширенні чужорідних видів, поширенні хвороб тощо.

Знищення природних середовищ існування тварин і місць зростання рослин відбувається внаслідок розорювання земель, вирубування лісів, осушення або обводнення територій, промислового, житлового й садибного будівництва тощо. Спостерігається катастрофічне зменшення площі територій водно-болотних угідь, степових екосистем, природних лісових екосистем, які є основою для збереження біорізноманіття.

Причини деградації біорізноманіття

Руйнування природного середовища життя

Це основна причина вимирання біологічних видів. Сюди належить заготовка деревини, добування корисних копалин, вирубка лісу під пасовища, будівництво дамб і автомагістралей на місці незайманих ділянок дикої природи. Екосистеми змушені «відступати», а флора й фауна, що живе в них, утрачає необхідні умови існування. Природне середовище розчленовується, руйнується і знищується. Порушуються маршрути міграцій. Генетичне різноманіття бідніє. Популяції тварин і рослин не можуть протистояти хворобам та іншим несприятливим факторам. Через це біологічні види один за одним вимирають.

Чужорідні види

Коли людина ввозить у будь-яку екосистему чужорідні біологічні види, вони можуть зайняти екологічні ніші, що до того належали іншим видам. Іноді чужорідні види змінюють усю екосистему настільки, що витісняють інші види, або приносять із собою такі хвороби, проти яких у них немає імунітету.

Надмірна експлуатація природних ресурсів

Деякі біологічні види гинуть саме з цієї причини. Яскравий приклад цього — мандрівний голуб. На початку XIX століття популяція цих птахів у Північній Америці була найчисельнішою. Але в кінці того ж століття, у результаті полювання на них, цей вид опинився на межі зникнення, а у вересні 1914 року в зоопарку міста Цінціннаті помер останній мандрівний голуб.

Швидке зростання населення

У середині XIX століття чисельність населення Землі становила один мільярд осіб. Через півтора століття, коли ця цифра збільшилася до шести мільярдів, люди стали замислюватися, що використання ними природних ресурсів перевищує допустимі норми. Населення нашої планети невпинно зростає, і з кожним роком темпи витіснення нами різних видів тварин викликає все більше тривоги.

Загроза глобального потепління

Згідно з оцінками Міжурядової комісії з кліматичних змін, протягом останнього століття температура на Землі може підвищитися на 3,5 градуса за Цельсієм. Таке різке потепління може викликати зникнення деяких видів тварин і рослин. За даними досліджень, підвищення температури води — одна з причин загибелі коралових рифів, які слугують середовищем життя багатьох морських організмів.

За оцінками вчених, підняття рівня Світового океану на 1 м може призвести до затоплення великих прибережних ділянок заболочених земель, багатих на різноманітну флору й фауну. Деякі вчені вважають, що глобальне потепління викличе танення льодового покриву Гренландії та Антарктиди. А це загрожує екологічною катастрофою.

IV. Практична робота

Тема роботи. Аналіз особливостей розвитку заповідної мережі України

Мета роботи: провести аналіз особливостей розвитку заповідної мережі України.

Обладнання й матеріали: картки для практичної роботи з даними по заповідній мережі України, робочий зошит.

Текст картки для практичної роботи

Станом на 01.01.2009 р. природно-заповідний фонд складається із 7 424 територій та об’єктів 11 категорій, його загальна площа становить 3,04 млн га, або 5,04 % від площі України.

Частка площ територій та об’єктів окремих категорій у природно-заповідному фонді становить: природних заповідників — 5,3 %, біосферних заповідників — 7,3 %, національних природних парків — 24,6 %, заказників — 38,2 %, пам’яток природи — 0,8 %, регіональних ландшафтних парків — 20,1 %, заповідних урочищ — 3,1 %, ботанічних садів — 0,1 %, зоологічних парків — 0,01 %, дендрологічних парків 0,05 %, парків-пам’яток садово-паркового мистецтва — 0,44 %.

Хід роботи

  • 1. Використовуючи картку для практичної роботи, розглянути співвідношення різних типів об’єктів природно-заповідного фонду й розташувати їх у порядку зменшення загальної площі.
  • 2. Зробити висновок, у якому пояснити, чому певні типи природоохоронних територій переважають в екомережі України.

V. Домашнє завдання

Опрацювати теоретичний матеріал за відповідною темою.



Підтримати сайт і наші Збройні Сили можна за посиланням на Buy Me a Coffee.