Усі уроки до курсу «Екологія». 11 клас

УРОК 22. БІОСФЕРНІ ТА ПРИРОДНІ ЗАПОВІДНИКИ — ФОРМИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЛАНДШАФТІВ

Цілі уроку: ознайомити учнів з біосферними та природними заповідниками, сформувати в них уявлення про різноманітні форми збереження ландшафтів; розвивати навички порівняльного аналізу; виховувати любов до рідного краю.

Обладнання й матеріали: таблиці або слайди презентації із зображенням різноманітних ландшафтів у природних і біосферних заповідниках, карта України з позначеними біосферними й природними заповідниками.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

  • 1. Яку діяльність можна назвати рекреаційною?
  • 2. Чи впливає рекреаційна діяльність на ландшафти?
  • 3. Чому рекреаційна діяльність є важливою для людини?
  • 4. Чому треба зберігати ландшафти?

III. Вивчення нового матеріалу

Державні природні заповідники створювалися з метою збереження в природному стані типових або унікальних для певної ландшафтної зони природних комплексів, для вивчення в них ходу природних процесів і явищ і розробки наукових основ охорони природи. Територія заповідника вилучається з господарського користування. У заповідниках завжди присутні працівники спеціальної служби охорони, науковий, науково-технічний і адміністративно-господарський персонал.

Перед державними природними заповідниками поставлено ряд завдань:

  • забезпечення охорони природних комплексів і заповідного режиму;
  • проведення науково-дослідних робіт, які відповідають науковому профілю заповідника;
  • пропаганда основ заповідної справи, проблем охорони й раціонального використання природи, сприяння підготовці кадрів.

Природні заповідники — природоохоронні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних для певної ландшафтної зони природних комплексів з усією сукупністю їх компонентів, вивчення природних процесів і явищ, що відбуваються в них, розробки наукових засад охорони навколишнього природного середовища, ефективного використання природних ресурсів та екологічної безпеки. Ділянки землі й водного простору з усіма природними ресурсами повністю вилучаються з господарського використання і надаються заповідникам у порядку, встановленому цим Законом та іншими актами законодавства України. Основними завданнями природних заповідників є збереження природних комплексів та об’єктів на їх території, проведення наукових досліджень і спостережень за станом навколишнього природного середовища, розробка на їх основі природоохоронних рекомендацій, поширення екологічних знань, сприяння у підготовці наукових кадрів і спеціалістів у галузі охорони навколишнього природного середовища та заповідної справи. На природні заповідники покладається також координація і проведення наукових досліджень на територіях заказників, пам’яток природи, заповідних урочищ у регіоні.

На території природних заповідників забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню заповідника, порушує природний розвиток процесів та явищ або створює загрозу шкідливого впливу на його природні комплекси й об’єкти, а саме:

  • будівництво споруд, шляхів, лінійних та інших об’єктів транспорту і зв’язку, не пов’язаних з діяльністю природних заповідників, розведення вогнищ, влаштування місць відпочинку населення, стоянка транспорту, а також проїзд і прохід сторонніх осіб, прогін свійських тварин, пересування механічних транспортних засобів, за винятком шляхів загального користування, лісосплав, проліт літаків та вертольотів нижче 2000 метрів над землею, подолання літаками звукового бар’єру над територією заповідника та інші види штучного шумового впливу, що перевищують установлені нормативи;
  • геолого-розвідувальні роботи, розробка корисних копалин, порушення ґрунтового покриву та гідрологічного й гідрохімічного режимів, руйнування геологічних відслонень, застосування хімічних засобів, усі види лісокористування, а також заготівля кормових трав, лікарських та інших рослин, квітів, насіння, очерету, випасання худоби, вилов і знищення диких тварин, порушення умов їх розселення, гніздування, інші види користування рослинним і тваринним світом, що призводять до порушення природних комплексів;
  • мисливство, рибальство, інтродукція нових видів тварин і рослин, проведення заходів з метою збільшення чисельності окремих видів тварин понад допустиму науково обґрунтовану ємність угідь, збирання колекційних та інших матеріалів, за винятком матеріалів, необхідних для виконання наукових досліджень.

Біосферні заповідники є природоохоронними, науково-дослідними установами міжнародного значення, що створюються з метою збереження в природному стані найбільш типових природних комплексів біосфери, здійснення фонового екологічного моніторингу, вивчення навколишнього природного середовища, його змін під дією антропогенних факторів. Біосферні заповідники створюються на базі природних заповідників, національних природних парків зі включенням до їх складу територій та об’єктів природно-заповідного фонду інших категорій та інших земель і належать до всесвітньої глобальної мережі біосферних заповідників.

Для біосферних заповідників установлюється диференційований режим охорони, відтворення та використання природних комплексів згідно з функціональним зонуванням:

  • заповідна зона — включає території, призначені для збереження й відновлення найбільш цінних природних і мінімально порушених антропогенними факторами природних комплексів, генофонду рослинного і тваринного світу; її режим визначається відповідно до вимог, установлених для природних заповідників;
  • буферна зона — включає території, виділені з метою запобігання негативному впливу на заповідну зону господарської діяльності на прилеглих територіях; її режим визначається відповідно до вимог, установлених для охоронних зон природних заповідників;
  • зона антропогенних ландшафтів — включає території традиційного землекористування, лісокористування, водокористування, місць поселення, рекреації та інших видів господарської діяльності.

У межах території біосферних заповідників можуть виділятися зони регульованого заповідного режиму, до складу яких включаються регіональні ландшафтні парки, заказники, заповідні урочища з додержанням вимог щодо їх охорони.

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

  • 1. Які заповідники є біосферними?
  • 2. Які заповідники є природними?
  • 3. Чому природні й біосферні заповідники можна назвати ефективним засобом збереження ландшафтів?

V. Домашнє завдання

Опрацювати теоретичний матеріал за відповідною темою.