Усі уроки до курсу «Екологія». 11 клас

Тема. ЛАНДШАФТНІ КОМПЛЕКСИ ТА ЇХ АНТРОПОГЕННІ ЗМІНИ

УРОК 19. ЛАНДШАФТНА СФЕРА ТА ЇЇ РОЛЬ У ГЕОСИСТЕМІ ЗЕМЛІ. ПРИРОДНІ Й АНТРОПОГЕННІ ЛАНДШАФТИ

Цілі уроку: ознайомити учнів із ландшафтною сферою та її роллю в геосистемі Землі, розглянути природні й антропогенні ландшафти; розвивати навички аналізу й синтезу інформації; виховувати бережливе ставлення до природи.

Обладнання й матеріали: таблиці або слайди презентації із зображенням оболонок Землі та різних типів ландшафтів.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

  • 1. Що таке ландшафт?
  • 2. Яке значення мають живі організми для формування ландшафтів?
  • 3. Яке значення мають фактори неживої природи для формування ландшафтів?

III. Вивчення нового матеріалу

За тривалої взаємодії окремих компонентів у межах географічної оболонки виникають різні за розмірами ділянки з певною однорідністю фізико-географічних умов, але все ж відмінні одна від одної. Ці ділянки називають природно-територіальними комплексами (ПТК). Складові таких комплексів утворюють єдине ціле. Отже, характерною рисою ПТК є їх цілісність, яка зумовлена закономірним поєднанням узаємопов’язаних і взаємозалежних компонентів природи на конкретній території суходолу чи водної поверхні. Синонімом ПТК є поняття ландшафт (від нім. — загальний вигляд місцевості) як порівняно однорідної ділянки географічної оболонки.

Розрізняють природний і антропогенний ландшафти. Природний ландшафт складається з природних, узаємодіючих між собою компонентів і формується під впливом природних фізико-географічних процесів — ландшафтотвірних чинників. Антропогенний ландшафт складається з природних і змінених людиною компонентів, що взаємодіють між собою. Антропогенні ландшафти сформувалися за історичний час під впливом господарської діяльності людини. Основними природними компонентами ландшафтів є гірські породи, повітря, вода, ґрунти, рослинність, тваринний світ. Антропогенними компонентами ландшафту є сільськогосподарські угіддя, меліоративні системи, населені пункти, лісонасадження, штучні водосховища, кар’єри, дороги тощо.

Назви природних ландшафтів відбивають їх приналежність до теплових поясів, фізико-географічних зон, рівнин, гір. За цими ознаками виділяють арктичні, тайгові, мішано-лісові, лісостепові, степові, пустельні, субтропічні, тропічні, екваторіальні, рівнинні й гірські ландшафти. Назви антропогенних ландшафтів залежать від виду господарської діяльності, під впливом якої змінений природний ландшафт. Серед антропогенних ландшафтів виділяють сільсько-, лісо-, водогосподарські, промислові, селитебні (населені пункти), рекреаційні, природоохоронні.

Кожний ландшафт у територіальному відношенні не є однорідним. Він поділяється на місцевості. Наприклад, у долинному поліському ландшафті помітно виділяються місцевості річкової лучної заплави, борової тераси із сосновими лісами, високого берега з широколистими насадженнями, вододільної ділянки, зайнятої сільськогосподарськими угіддями. У межах місцевостей виділяються менші від них за площею ділянки — урочища. Такими є, наприклад, притерасне болото, схил річкової долини, окремий яр, частина річкової заплави, вершина гори, однорідна лісова ділянка тощо. Просторове поєднання ландшафтних місцевостей і урочищ характеризує просторову (горизонтальну) будову (структуру) ландшафту.

Під впливом господарської діяльності людини відбуваються зміни природних компонентів ландшафтів. Під час будівництва міст, доріг, гребель на річках, видобування корисних копалин порушується рельєф. Неправильна обробка ґрунтів призводить до їх водної та вітрової ерозії, площинного змиву. Розорювання степів, луків, зведення лісів, осушення боліт позначаються на видовому складі рослинності, а отже, і тваринного світу: природні угруповання рослин витісняються культурними (поля, сади, виноградники), збіднюється видовий склад тварин. Зміни цих компонентів ландшафтів впливають на клімат і води.

За характером поширення, ландшафти прийнято поділяти на зональні, інтразональні, екстразональні й азональні. Зональні ландшафти є типовими для якоїсь географічної зони, наприклад для лісової зони — лісові ландшафти, причому тільки типові. Інтразональні ландшафти не мають характерної зони, вони ніби вкраплені в типові ландшафтні зони, наприклад у лісовій зоні — це сфагнові болотисті ділянки, пройоми річок тощо. Екстразональними називають зональні ландшафти, які знаходяться в другій (нехарактерній) зоні, наприклад ділянка степу в лісовій зоні, або навпаки. Азональні ландшафти не пов’язані з певного зоною й трапляються, за відповідних умов, у різних зонах, наприклад луки, низинні болота тощо.

Природні ландшафти існують багато мільйонів років і є стійкими до дії природних факторів, що в поєднанні з еволюцією забезпечило природне біорізноманіття. У той же час поряд з ними мають місце антропогенні ландшафти, формування яких зумовлене господарською діяльністю людей.

У результаті своєї господарської діяльності людина перетворила значні території природних ландшафтів на антропогенні ландшафти — міста й селища, промислові центри, водосховища, кар’єри, терикони, агротехнічні ділянки тощо. У більшості країн світу практично не залишилося реліктових ландшафтів, які не зазнали впливу діяльності людини. Так, у країнах Західної Європи на частку реліктових ландшафтів припадає до 4 % території цих країн, у США — до 5 % території країни, і тільки в країнах Південної Америки та деяких країнах Африки — до 40 % території цих країн. Цей факт значно ускладнює розробку загальних засад охорони ландшафтів і збереження природного біорізноманіття. Це свідчить також про уразливість природних екосистем до впливу антропогенних факторів.

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

  • 1. Яку роль відіграє ландшафтна сфера в геосистемі Землі?
  • 2. Які ландшафти є природними?
  • 3. Які ландшафти можна назвати антропогенними?
  • 4. Яке значення для життєдіяльності людини мають антропогенні ландшафти?

V. Домашнє завдання

Опрацювати теоретичний матеріал за відповідною темою.