Усі уроки до курсу «Екологія». 11 клас

УРОК 12. ОСНОВИ ЗЕМЕЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА. ЗАХОДИ ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ ДЕГРАДАЦІЇ ТА РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ

Цілі уроку: сформувати знання про основи земельного законодавства України, розвивати знання про несприятливі природно-антропогенні процеси деградації ґрунтово-земельного покриву; дати уявлення про заходи щодо запобігання деградації та раціонального використання земель; розвивати навички аналізу інформації; формувати відповідальне ставлення до використання землі.

Обладнання й матеріали: Конституція України, Земельний кодекс, довідники, атласи України для 9 класу, настінна карта «Ґрунти України».

ХІД УРОКУ

I. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

  • 1. Яку роль у житті України та її громадян відіграє Конституція?
  • 2. Які види власності на землю ви знаєте?
  • 3. З якою метою в Україні проводиться земельна реформа?
  • 4. Які існують способи зменшення розвитку процесів ерозії?
  • 5. Як ви розумієте раціональне використання земельних ресурсів?

Земля завжди мала для українського народу величезне економічне, соціальне й культурне значення. І сьогодні вона залишається головним національним надбанням, яке перебуває під особливою охороною країни. Використання права власності на землю гарантується Конституцією України.

III. Вивчення нового матеріалу

1. Аграрна реформа й земельне законодавство в Україні

В Україні тривалий час майже всі сільськогосподарські угіддя належали радгоспам і колгоспам. Хоча обсяги виробленої ними продукції були досить високими, багато з них були збитковими, а частину сільськогосподарської продукції доводилося купувати за кордоном. Одним зі шляхів розв’язання цієї проблеми є аграрні (у тому числі земельна) реформи, які проходять в Україні. Вони передбачають визначення основних напрямів економічних і правових відносин у сільськогосподарському виробництві, створення економічних механізмів функціонування різних форм господарювання та власності (державної, кооперативної, приватної), збереження й поліпшення родючості ґрунтів, підтримки безпечного для людини стану навколишнього середовища. Аграрні реформи є необхідним кроком на шляху переходу до ринкових відносин на селі. У таких умовах переважного розвитку набувають ті форми власності, які забезпечують найбільш високу продуктивність праці та ефективне використання землі.

В основі земельної реформи лежить процес приватизації землі. Він передбачає, що кожен член колективного господарства має право на отримання своєї частки (паю) землі та майна відповідно до трудового стажу й розмірів земельних угідь. Після цього селянин може передати свій пай у колгосп, кооператив або використати його для створення власної ферми.

Регулювання й захист земельних відносин, тобто суспільних відносин щодо володіння, використання й розпорядження землею, мають здійснюватися на належній нормативній базі. Такою базою є земельне й суміжне з ним (аграрне, екологічне) законодавство, яке становить сукупність нормативно-правових актів, що регулюють ці відносини.

2. Заходи щодо запобігання деградації та раціонального використання земель

На сьогодні значні площі сільськогосподарських угідь України еродовані, засолені, заболочені, спустошені. В умовах економічної кризи й відсутності фінансових і матеріально-технічних можливостей були практично припинені роботи з відновлення продуктивних угідь, рекультивації порушених земель, меліорації. На фоні падіння культури землеробства небезпечними стають тенденції деградації ґрунтового покриву, виснаження сільськогосподарських земель, використання ґрунторуйнівних систем землеробства й технологій.

З метою припинення деградації й підвищення родючості сільськогосподарських земель, а також забезпечення їх відтворення, слід використовувати комплекс агротехнічних заходів, зокрема впроваджувати сучасні технології, відновити систему застосування мінеральних і органічних добрив, використовувати засоби захисту рослин. Значним резервом підвищення ефективності використання земельних ресурсів є розробка й упровадження досконалішої структури посівних площ. Також слід провести заходи з рекультивації порушених земель, захисту їх від ерозії, підтоплення, висушування, зрушень, вторинного засолення й заболочування, забруднення промисловими відходами й хімічними речовинами та іншими видами деградації.

До правових форм запобігання деградації земель сільськогосподарського призначення відносять: економічне стимулювання, земельний контроль, моніторинг земель, планування і прогнозування, земельний кадастр. Так, земельний кадастр, як інформаційна база даних про земельні ресурси, необхідна для розробки науково обґрунтованого й більш ефективного комплексу заходів, спрямованих на запобігання деградації земель сільськогосподарського призначення.

Раціональне використання земельних ресурсів вимагає, щоб кожен природокористувач орієнтувався на їх дбайливе господарське освоєння з найбільшою вигодою. Вимоги до такого використання земель виражені в правових формах, обов’язковість яких у разі невиконання забезпечується можливістю державного примусу.

Система правових, організаційно-господарських, агротехнічних заходів, які забезпечують правильну організацію земельної території, називається землеустроєм. Його основні завдання полягають у такій організації земельної території, яка б відповідала всім вимогам агротехнічної науки, забезпечувала еколого-економічне обґрунтування впроваджених сівозмін, упорядкування угідь, а також розробку заходів щодо охорони земель.

Предметом дискусії є співвідношення раціонального використання й охорони землі. Наразі визначилися два напрямки, за якими можна згрупувати основні погляди щодо зазначеної проблеми. На думку представників першої групи, раціональне використання землі й охорона землі — різні й самостійні явища у сфері взаємовідносин суспільства й природи. Представники другої вважають, що раціональне використання землі включає також її охорону в процесі використання. Такий висновок роблять у зв’язку з тим, що сучасне розуміння використання землі визнає його раціональним у разі виконання конкретним суб’єктом комплексу заходів з охорони земель.

IV. Практична робота

Тема роботи. Основи земельного законодавства України

Мета роботи: ознайомитися з основами земельного законодавства України.

Обладнання й матеріали: картки з теоретичними відомостями для практичної роботи; карти України, які потрібні для виконання роботи.

Хід роботи

  • 1. Укажіть основні закони, які регулюють питання володіння, використання й розпорядження землею.
  • 2. Поясніть завдання земельного законодавства.
  • 3. Стисло охарактеризуйте основні положення Земельного кодексу.

Теоретичні відомості для виконання роботи

Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Завданням земельного законодавства є забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад і держави; раціонального використання й охорони земель.

До нормативно-правових актів, які регулюють земельні відносини, зокрема, належать закони «Про форми власності на землю», «Про оренду землі», «Про плату за землю», «Про природно-заповідний фонд», «Про охорону землі».

Головним актом земельного законодавства є Земельний кодекс України. Він покликаний стати цементуючою основою для становлення й розвитку земельного законодавства. Земельний кодекс складається з десяти розділів і визначає: об’єкти земельних відносин; склад земель та їх цільове призначення; статус суб’єктів земельних правовідносин; порядок одержання й реалізації права на землю й гарантії цього права; питання управління в галузі використання й охорони земель. Так, у ньому відзначається, що земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави; право власності на землю гарантується; використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію й природні якості землі.

Діючий Земельний кодекс став третім в історії земельного законодавства України з моменту здобуття незалежності. Порівняно з попереднім він передбачає велику кількість нових правознавчих положень. Йдеться про питання купівлі земельних ділянок на підставі цивільно-правових договорів, продажу земельних ділянок на конкурентних підставах, використання техногенних і забруднених земель, консервацію земель, планування їх використання.

Земельний кодекс відкриває шлях для здійснення наступних етапів земельної й аграрної реформ, формування ринкових відносин. У цілому він відображає сучасні ідеї й тенденції у сфері регламентації земельних відносин. Його норми є нормами прямої дії. У той же час окремі положення Кодексу вимагають деталізації та конкретизації.

З моменту вступу в силу Кодекс зазнав істотних змін і доповнень. Так, з 1 травня 2009 р. набув чинності Закон «Про внесення змін у деякі законодавчі акти України щодо документів, які засвідчують право на земельну ділянку, а також порядок розподілу й об’єднання земельних ділянок» від 5 березня 2009 р. № 1066-VI. Основні зміни стосуються ст. 125 Земельного кодексу. Цим законом значно спрощена процедура реєстрації прав власності на земельну ділянку.

V. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

А. Дайте відповіді на запитання.

  • Назвіть основні положення одного з нормативно-правових актів, які регулюють земельні відносини.
  • Чому з моменту набрання чинності Земельний кодекс зазнає змін і доповнень?
  • Наведіть приклади відмінностей останньої редакції Кодексу.
  • Назвіть найбільш дієві заходи, необхідні для покращення родючості ґрунтів. Поясніть свою відповідь.
  • Які правові форми запобігання деградації земель ви знаєте?

Б. У суспільстві не досягнуто згоди щодо доцільності й ефективності земельної реформи. Гострі дискусії тривають із приводу змісту, форм і механізмів заміщення державної власності на інші форми, а також масштабів і механізмів державного втручання в процеси землеволодіння й землекористування, можливості вільної купівлі-продажу земель, насамперед сільськогосподарського призначення. Укажіть передбачувані позитивні й негативні наслідки земельної реформи (у таблиці).

Передбачувані позитивні наслідки земельної форми

Можливі негативні наслідки земельної реформи

Підвищення товарності сільського господарства. Забезпечення сталих високих урожаїв сільськогосподарських культур і великих обсягів виробництва тваринницької продукції. Розвиток фермерських господарств.

Прихід у галузь великих капіталів, а з ними — фахівців, які вміють працювати в ринкових умовах, з гарними організаторськими здібностями.

Раціональне використання земельних ресурсів

Руйнування традиційних способів ведення господарства.

Небезпека того, що частина селян може залишитися без своїх паїв, продавши їх за низькою ціною.

Виникає можливість нецільового використання землі, формування великих земельних угідь, контрольованих однією особою.

Особливе значення має питання продажу землі іноземцям. Маючи значні кошти, вони можуть скупити значні площі родючих земель

VI. Домашнє завдання

Опрацювати теоретичний матеріал за відповідною темою.