Усі уроки до курсу «Екологія». 11 клас

УРОК 9. ЕКОСТАН ВОДНИХ РЕСУРСІВ

Цілі уроку: ознайомити учнів з екостаном водних ресурсів і можливими наслідками його погіршення; розвивати вміння знаходити зв’язки між інформацією з різних джерел; виховувати розуміння цілісності природи та взаємозв’язку між усіма її компонентами.

Обладнання й матеріали: таблиці або слайди презентації із зображенням водойм з різним екостаном і результатами аналізу води окремих водойм.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

  • 1. Яке значення для людства мають водні ресурси?
  • 2. Які особливості водокористування в різних країнах світу можна відмітити?
  • 3. Які особливості водокористування в Україні можна відмітити?
  • 4. Чи треба підвищувати ефективність водокористування в Україні?

III. Вивчення нового матеріалу

Проблема екологічного стану є актуальною для всіх водних об’єктів України. Забезпечення водою населення України в повному обсязі ускладнюється через незадовільну якість води водних об’єктів. Якість води більшості з них за станом хімічного й бактеріального забруднення класифікується як забруднена і брудна (IV-V класи якості). Найгостріший екологічний стан спостерігається в басейнах річок Дніпра, Сіверського Дінця, річках Приазов’я, окремих притоках Дністра, Західного Бугу, де якість води класифікується як дуже брудна (VI клас). Для екосистем більшості водних об’єктів України властиві елементи екологічного та метаболічного регресу.

Особливе місце посідає Дніпро — це близько 80 % водних ресурсів країни. Він забезпечує водою 32 млн населення та дві третини господарського потенціалу країни. Екологічна ситуація в басейні Дніпра надзвичайно складна. Водосховища на Дніпрі стали акумуляторами забруднюючих речовин, у тому числі й радіоактивних.

Значної шкоди екосистемі Дніпра поряд зі щорічним забрудненням басейну органічними речовинами (40 тис. т), нафтопродуктами (745 т), хлоридами, сульфатами (по 400 тис. т), солями важких металів (65—70 т) завдає забруднення біогенними речовинами внаслідок використання відсталих технологій сільськогосподарського виробництва, низької ефективності комунальних очисних споруд.

Системний аналіз сучасного екологічного стану басейнів річок України й організації управління охороною й використанням водних ресурсів дав змогу окреслити коло найбільш актуальних проблем, які потребують розв’язання, а саме: надмірне антропогенне навантаження на водні об’єкти внаслідок екстенсивного способу ведення водного господарства призвело до кризового зменшення самовідтворюючих можливостей річок і виснаження водноресурсного потенціалу; виникла тенденція до значного забруднення водних об’єктів унаслідок неупорядкованого відведення стічних вод від населених пунктів, господарських об’єктів і сільськогосподарських угідь; широкомасштабне радіаційне забруднення басейнів багатьох річок унаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС; погіршення якості питної води внаслідок незадовільного екологічного стану джерел питного водопостачання; недосконалість економічного механізму водокористування й реалізації водоохоронних заходів; недостатня ефективність існуючої системи управління охороною та використанням водних ресурсів унаслідок недосконалості нормативно-правової бази й організаційної структури управління; відсутність автоматизованої постійно діючої системи моніторингу екологічного стану водних басейнів акваторії Чорного й Азовського морів, якості питної води і стічних вод у системах водопостачання й водовідведення населених пунктів і господарських об’єктів.

Якісний стан підземних вод унаслідок господарської діяльності також постійно погіршується. Це пов’язано з існуванням на території України близько 3 тис. фільтруючих накопичувачів стічних вод, а також із широким використанням мінеральних добрив і пестицидів. Найбільш незадовільний якісний стан підземних вод у Донбасі та Кривбасі. Значну небезпеку в експлуатаційних свердловинах Західної України становлять феноли (до 5-10 гранично допустимих концентрацій — далі ГДК), а також підвищення мінералізації та зростання вмісту важких металів у підземних водах Криму.

Україна належить до малозабезпечених країн за запасами води, що доступні до використання. До того ж тривалі наслідки втручання людей у екосистеми призвели до суттєвих якісних і кількісних їх змін та антропогенного навантаження. Значний економічний спад, що відбувався в останні роки, призвів до скорочення використання води в країні.

2000 р. забір і використання води в Україні зменшилися порівняно з 1999 роком на 1466 та 1293 млн м3, об’єм зворотних вод, скинутих у водні об’єкти, зменшився на 524 млн м3. Із загальної кількості скинутих зворотних вод 2555 млн м3 становили недостатньо очищені (на 617 млн м3 менше, ніж 1999 р.) і 758 млн м3 (на 9,5 млн м3 більше, ніж 1999 р.) — без очищення. 2000 р. загальна потужність очисних споруд, через які проходять зворотні води перед скидом до водних об’єктів, зменшилася, порівняно з 1999 р., на 31 млн м3 і становить 7629 млн м3. Дві третини контрольованих водних об’єктів перебувають у стані антропогенного навантаження, а решта — екологічної напруги з елементами регресу. Найбільша забрудненість спостерігається в басейнах річок Дунай, Дністер, Південний Буг, Дніпро й Сіверський Донець. Найбільший вплив на стан поверхневих вод мають стічні води підприємств різних галузей промисловості, сільського й комунального господарства. Але слід відзначити й позитивне — економія свіжої води 2000 р. (завдяки впровадженню систем оборотного й повторно-послідовного водопостачання) становила 84,45 %. Серед областей, що покращили цей показник, — Миколаївська (97 %), Рівненська та Хмельницька (96 %), Харківська (94 %).

Основними джерелами централізованого водопостачання є поверхневі води, від якості яких залежить якість питної води. На жаль, ми констатуємо факт, що сьогодні в Україні майже не залишилося поверхневих водних об’єктів, які б за екологічним станом належали до водних об’єктів першої категорії.

Останніми роками відмічено погіршення якості води основних джерел централізованого водопостачання, що обумовлено незадовільною водогосподарською діяльністю, забрудненням річкового стоку й підземних водоносних горизонтів органічними сполуками, фенолами, нітратами, нафтопродуктами, патогенними мікроорганізмами.

Із досліджених проб водних об’єктів гігієнічним нормам за санітарно-хімічними показниками першої категорії не відповідає 20,8 %, за мікробіологічними — 20,1 %, зокрема, у 3 % проб було виділено збудників інфекційних захворювань. Для водойм другої категорії ці показники становлять відповідно 22, 19,7 і 0,9 %. У зв’язку з відсутністю місцевих джерел близько 1200 населених пунктів в Автономній Республіці Крим і південних областях України частково чи повністю забезпечуються привізною питною водою.

Аналізуючи стан систем водогінно-каналізаційного господарства в Україні, необхідно підкреслити, що з 21285 водогонів централізованого водопостачання не відповідають гігієнічним нормам 6 %, з 1119 комунальних — 10,2 %, а з 5824 сільських — 5,3 %. Такий стан зумовлений відсутністю зон санітарної охорони, необхідного комплексу очисних споруд і знезаражувальних установок. Найгірше становище у водогінно-каналізаційному господарстві Луганської, Житомирської, Полтавської, Херсонської, Кіровоградської, Донецької та Миколаївської областей.

Особливе занепокоєння у зв’язку з хімічним і бактеріальним забрудненням викликає стан водопостачання сільського населення. Тільки четверта частина сіл України користується послугами централізованого господарсько-питного водопостачання. Як приклад можна навести такий факт — понад 60 % населення Київської області споживають воду з криниць, уміст нітратів у яких у 1,5-30 разів перевищує норму.

Понад 50 % питної води з підземних джерел водопостачання не відповідає вимогам стандарту за органолептичними показниками.

IV. Практична робота

Тема роботи. Зведення в таблицю основних показників екологічного стану водних ресурсів України, своєї області та їх аналіз

Мета роботи: звести в таблицю основні показники екологічного стану водних ресурсів України, своєї області та проаналізувати їх.

Обладнання й матеріали: картка для практичної роботи; таблиці або слайди презентації з основними показниками екологічного стану водних ресурсів України та своєї області (можна використовувати дані санстанції), робочий зошит.

Хід роботи

  • 1. Використовуючи таблиці або слайди презентації з основними показниками екологічного стану водних ресурсів, скласти таблицю основних показників екологічного стану водних ресурсів України та своєї області.
  • 2. Порівняти стан водних ресурсів у різних регіонах України.
  • 3. Запропонувати заходи для поліпшення стану водних ресурсів, у яких можуть узяти участь учні вашої школи.

V. Домашнє завдання

Опрацювати теоретичний матеріал за відповідною темою.