Серія «Конструктор уроку». «Всесвітня історія». 10 клас

Урок 31. Наука і техніка в першій чверті XX ст.

Мета: сформувати уявлення про розвиток науки і техніки в першій чверті XX ст.; створити умови для розуміння причин наукових відкриттів початку XX ст.; проаналізувати використання технічних відкриттів людством на початку XX ст.; описати системи освіти; розглянути основні наукові відкриття; охарактеризувати вплив розвитку науки і техніки на розвиток суспільства; порівняти системи освіти різних країн і висловлювати свою думку щодо відповідальності за наукові і технічні відкриття.

Обладнання: підручник, атлас, стінні карти світу, Європи, Азії, Америки.

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття: «проба Манту», лічильник Гейзера, вальфдорські школи, пластмаса, каучук.

Історичні постаті: Е. Резерфорд, М. Планк, Н. Бор, А. Ейнштейн, К. Ціолковський, М. Жуковський, І. Сікорський, З. Фрейд, А. Флемінг.

Основні дати та події: 1901 р. — радіопередача через Атлантичний океан, 1903 р. — перший політ братів Райт, загальна теорія радіоактивності, 1905 р. — теорія відносності, 1908 р. — «проба Манту», 1919 р. — заснування першої вальфдорської школи.

Очікувані результати: учні навчаться:

І. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

Перевірка творчого домашнього завдання

Учитель пропонує двом-трьом учням презентувати результати роботи.

Історичний диктант

Методика проведення — див. урок № 3.

  • 1. Румунія підтримувала країни Антанти. (Так)
  • 2. Болгарія підтримувала країни Антанти. (Ні)
  • 3. Румунія отримала Трансільванію. (Так)
  • 4. Болгарія була монархією. (Так)
  • 5. Румунія була монархією. (Так)
  • 6. У 1923 р. в Болгарії відбувся державний переворот. (Так)
  • 7. Румунія на приєднаних землях проводила політику «уніфікації». (Так)
  • 8. Болгарія приєдналася до Комінтерну. (Ні)
  • 9. Румунія передала селянам мільйони гектарів поміщицьких, державних та церковних земель. (Так)
  • 10. Болгарія після війни почала орієнтуватися на Францію. (Так)

III. Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу

  • 1. Розвиток освіти.
  • 2. Наукові досягнення та технічні відкриття.

Слово вчителя

Історія — це не тільки війни, перевороти та реформи, історія — це й життя простих людей. Разом із тим історичні процеси обов’язково впливають на розвиток освіти та науки.

«Вчена Рада» (засідання з елементами методу «Акваріум»)

Методика проведення — див. урок № 4.

Опрацювати відповідний матеріал підручника, підготувати доповідь за визначеною темою (розвиток освіти, наукові відкриття, технічні досягнення тощо).

Опорний конспект

Наука

1.

У 1905 р. 26-річний німецький фізик А. Ейнштейн опублікував працю «До електродинаміки тіл», у якій було закладено основи теорії відносності.

2.

У 1901 р. німецький фізик М. Планк установив, що енергія виділяється не безперервним потоком, як уважали раніше, а окремими пучками — квантами.

3.

Шведський хімік і підприємець А. Нобель заповів більшу частину своєї спадщини благодійному фонду. Нобелівську премію щорічно присуджують Шведська королівська академія наук та інші авторитетні установи Швеції, починаючи від 1901 р.

4.

1922 р. — у Канаді Ф. Бентінг і Дж. Чедвіг виділяють інсулін.

5.

1903 р. — британські вчені Е. Резерфорд і Ф. Содді заклали основи теорії радіоактивного розпаду.

6.

1908 р. — пропозиція французького лікаря Ш. Манту з діагностики туберкульозу (« проба Манту »).

7.

1908 р. — винахід «лічильника Гейгера» — німецький фізик Г. Гейгер винайшов прилад для реєстрації радіоактивних часток.

8.

1906 р. — британський біолог В. Бейтсон запровадив термін «генетика».

9.

1928 р. — винайдення А. Флемінгом пеніциліну.

10

1922 р. — О. Фрідман дійшов фундаментального висновку про те, що Всесвіт постійно розширюється (так звана теорія «Великого вибуху»).

11

1923 р. — термін «плазма» уперше був вжитий американськими вченими І. Ленгмюром і Л. Тонксом.

Техніка

1.

Перші радіомовні передачі проводили в США у 1919—1920 рр., в Англії і Франції — 1922 р. В Україні радіомовлення почалося в 1924 р. у м. Харкові.

2.

Практичне впровадження телебачення почалося з чорно-білих передач, проведених у 1925 р. Вердом в Англії та Дженкінсом у США.

3.

У 1927 р. американець Чарлз Ліндберг здійснив перший трансатлантичний переліт за 33 години.

4.

1905 р. під Альпами було прокладено Сімплонський тунель завдовжки близько 20 км.

5.

У 1904 р. було пущено першу електричку.

6.

1926 р. — встановлено телефонний зв’язок між Лондоном і Нью-Йорком на основі розвитку радіотехніки.

7.

1926 р. — перший переліт через Північний полюс на дирижаблі «Норвегія» під керівництвом Р. Амундсена.

8.

1929 р. — будівництво в Москві Шаболовської металевої вежі (160 м) для радіопередач за проектом В. Шухова.

9.

1929 р. — навколосвітня подорож німецького дирижабля «Граф Цеппелін».

10.

1915 р. — перше використання бойових отруйних газів німцями на р. Іпрі (Західний фронт).

11.

Американець Х’юберт Бут винайшов пилосос.

12.

1913 р. — початок конвеєрного складання автомобілів на заводах «Форд» (США).

13.

1920 р. — Л. Термен, фізик і музикант, сконструював перший у світі електромузичний інструмент — терменвокс.

Освіта

1.

1919 р. — Р. Штайнер у м. Штутгарті відкрив першу вальфдорську школу.

2.

1918 р. — у Великій Британії було прийнято закон про обов’язкове навчання до 14 років.

3.

1918 р. — у США закони про обов’язкову початкову освіту було прийнято в усіх штатах.

4.

Із 1920-х рр. почався процес диференціації освіти. Учнів було поділено на «академічно здібних» і «практично мислячих», а програми пристосовано до практичних потреб людини в житті.

5.

1905 р. — у Росії університети отримують автономію, а жінок допускають вчитися на деякі факультети.

6.

1917 р. — націоналізація всіх шкіл у Росії, школи оголошено безкоштовними, загальними та обов’язковими.

7.

1912 р. — створення «Міжнародного бюро нових шкіл» на чолі з А. Фер’єром («Нові школи» — середні навчальні заклади інтернатного типу для заможних сімей).

8.

1920 р. — Рада Народних Комісарів радянської Росії створила Надзвичайну комісію з ліквідації неграмотності.

9.

1906—1909 рр. — у Москві працював «Будинок вільної дитини».

10.

Попри якісні позитивні зрушення в системі освіти провідних країн світу для більшості людей вона залишалася недоступною, особливо в колоніальних і залежних територіях.

11.

Низький освітній рівень був притаманний незалежним країнам Азії та Латинської Америки.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Бесіда

  • 1. Назвіть особливості розвитку освіти на початку XX ст.
  • 2. Які досягнення тогочасної науки були, на вашу думку, найважливішими? Відповідь обґрунтуйте.
  • 3. Які зміни сталися в транспорті й зв’язку?
  • 4. Охарактеризуйте вплив науки і техніки на розвиток суспільства.
  • 5. Порівняйте особливості систем освіти різних країн.
  • 6. Охарактеризуйте внесок учених — лауреатів Нобелівської премії в розвиток науки (на прикладі двох-трьох учених).

Самостійна робота за завданням

Скласти розгорнутий план відповіді за темою «Наука і техніка у першій чверті XX ст.».

V. Підсумки уроку

Основні висновки

  • У першій третині XX ст. продовжується швидкий розвиток науки, здійснюються вагомі відкриття, які докорінно змінили уявлення про світ.

VI. Домашнє завдання

1. П: ____ .

2. ТЗ: Підготувати доповідь про одного з перших лауреатів Нобелівської премії (додатковий матеріал див. с. 96).

Додатковий матеріал

Макс Планк (1858—1947) народився в місті Кілі, що належало Пруссії. Мав прекрасні музичні здібності, але в гімназії вчитель математики відкрив у нього схильність до природничих і точних наук. Навчаючись в університетах Мюнхена та Берліна, М. Планк віддавав перевагу фізиці. Він захопився вивченням явищ теплоти, механічної енергії та перетворення енергії. Він уважав, що електромагнітне випромінювання відбувається не суцільним потоком, а порціями. Пізніше А. Ейнштейн назвав їх квантами. Отже, праці М. Планка ознаменували народження квантової теорії. Це був справжній переворот у фізиці. За відкриття квантів енергії в 1918 р. вченому було присуджено Нобелівську премію.

Альберт Ейнштейн (1879—1955) народився в місті Ульмі, а його дитинство минуло в Мюнхені. Виявивши здібності до математики й фізики, багато читав самостійно. Батько хотів бачити сина інженером, але на вступних іспитах у Цюриху той «провалився» і змушений був усе-таки закінчити гімназію. У Швейцарії А. Ейнштейн відмовився від німецького громадянства.

У 1914 р. його, уже всесвітньо відому людину, запросили повернутися до Німеччини та очолити Інститут фізики. За заслуги перед теоретичною фізикою в 1921 р. А. Ейнштейну було присуджено Нобелівську премію.

У 1920-х рр. А. Ейнштейн був переконаним пацифістом. Світ він розглядав як гармонійне ціле, схоже на велику й вічну загадку. Ті, хто заздрили йому в Німеччині, називали праці вченого «єврейською фізикою», а його досягнення вважали такими, що не відповідають вимогам арійської науки.

А. Ейнштейн дізнався про прихід до влади Гітлера, перебуваючи за кордоном. Учений розумів небезпеку фашизму, прагнув не допустити, щоб гітлерівці оволоділи атомною зброєю. У США йому запропонували посаду професора фізики, а в 1940 р. надали громадянство.

У післявоєнний період А. Ейнштейн домагався вільного обміну ідеями та досягненнями науки між країнами і народами, підкреслював відповідальність ученого за долю людства. А. Ейнштейна справедливо вважають найбільш знаменитим ученим XX ст.

Нільс Бор (1885—1962) народився в Копенгагені. Його дипломний проект одержав золоту медаль Данської королівської академії. Навчався у Великій Британії в Дж. Томсона, який відкрив електрон, і Е. Резерфорда — дослідника радіоактивності елементів та будови атома. Тогочасні фізики не могли з’ясувати, чому електрон, перебуваючи на орбіті, не втрачає енергії. Н. Бор довів, що електрон має постійну орбіту і лише з її зміною вивільнюється енергія. Модель атома Н. Бора високо оцінили в світі.

Із 1920 р. до кінця життя вчений керував заснованим ним же Інститутом теоретичної фізики в Копенгагені. За заслуги в дослідженні будови атома та його випромінювання Н. Бору в 1922 р. була присуджена Нобелівська премія. Завдяки йому набула розвитку нова галузь науки — квантова механіка.

Н. Бор не залишився в окупованій гітлерівцями Данії; його вивезли спершу до Швеції, а потім у бомбовому відсіку літака до Великої Британії. Далі Н. Бор працював у Лос-Аламосі (США). Він відігравав провідну роль у реалізації Манхеттенського проекту — проекту створення атомної зброї. Асистентом Н. Бора був його син — Оге Бор, який також став лауреатом Нобелівської премії (1975 р.). Н. Бор активно виступав за мирне використання атомної енергії та широке міжнародне співробітництво.

Енріко Фермі (1901—1954) народився в Римі. Мав видатні здібності до фізики й математики. До навчання в університеті знання здобував самотужки. У 21-річному віці одержав ступінь доктора наук. Заснував першу в Італії школу сучасної фізики. Після встановлення фашистської диктатури Е. Фермі залишив Італію і виїхав до США. У 1938 р. одержав Нобелівську премію з фізики за те, що довів існування нових радіоактивних елементів і відкрив ядерні реакції.

У США Е. Фермі працював над Манхеттенським проектом. Дослідження були суворо засекречені. Перший у світі ядерний реактор будували під трибунами університетського футбольного стадіону. Уважають, що Е. Фермі відкрив двері в атомний вік. Він зумів пояснити природу космічних променів і джерело їхньої високої енергії. Після його смерті новий хімічний елемент у таблиці Менделєєва назвали Фермієм.