Серія «Конструктор уроку». «Всесвітня історія». 10 клас

Урок 3. Франція, Росія, Австро-Угорщина на початку XX ст.

Мета: сформувати в учнів уявлення про Францію, Росію та Австро-Угорщину на початку XX ст.; створити умови для розуміння причин активізації суспільно-політичних рухів на початку століття у названих країнах; навчити визначати передумови державного регулювання соціально-економічних процесів; розглянути особливості соціально-економічного розвитку провідних країн світу (Франції, Росії та Австро-Угорщини); охарактеризувати суспільно-політичні рухи у Франції, Росії та Австро-Угорщині; навчити порівнювати державний устрій та особливості політичного життя розвинутих країн та висловлювати свою думку щодо впливу держав на розвиток суспільства.

Обладнання: підручник, атлас, стінні карти світу, Європи, Азії, Америки.

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття: рантьє, картель, синдикат, протекторат, самодержавство, Столипінська реформа, Третьочервнева монархія, райсрат, сейм, Троїстий союз, Боснійська криза, Балканські війни.

Історичні постаті: Микола II, П. Столипін, Ж. Клемансо, Ж. Жорес, Р. Пуанкаре, Франц Йосиф.

Основні дати та події: 1902 р. — франко-англійська угода («Сердечна угода»), 1905, 1911 рр. — Марокканські кризи, 1904—1905 р. — російсько-японська війна, 1905—1907 рр. — перша російська революція, 1906—1911 рр. — столипінські реформи, 1907 р. — англо-російська угода, 1848—1916 рр. — правління імператора Франца Иосифа I, 1903 р. — повстання в Македонії, 1908 р. — приєднання Боснії та Герцеговини.

Очікувані результати: учні навчаться:

І. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

Перевірка творчого домашнього завдання

Учитель пропонує двом-трьом учням зачитати реферати.

Тестове завдання

Установіть відповідність між назвами країн та прізвищами політичних діячів початку XX ст.

1 Велика Британія

2 США

3 Німеччина

А А. Дрейфус

Б Вільгельм II

В Д. Ллойд Джордж

Г В. Вільсон

Зразок відповіді: 1В 2Г 3Б.

Фронтальне опитування

  • 1. Чим політична система США відрізнялася від політичної системи Німеччини?
  • 2. Що спільного було в політичних системах Великої Британії та США?
  • 3. Порівняйте колоніальні володіння Великої Британії та Німеччини.
  • 4. Чим відрізнялися економічні досягнення США та Великої Британії на початку XX ст.?
  • 5. Порівняйте органи представницької влади США, Великої Британії та Німеччини.

III. Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу

  • 1. Особливості державного устрою, політичного життя та соціально-економічного розвитку Франції на початку XX ст.
  • 2. Особливості державного устрою, політичного життя та соціально-економічного розвитку Росії на початку XX ст.
  • 3. Особливості державного устрою, політичного життя та соціально-економічного розвитку Австро-Угорщини на початку XX ст.

Метод «Ажурна пилка»

Об’єднати учнів у три або шість груп (залежно від кількості учнів та необхідності охоплення роботою всіх учнів). Використовуючи матеріал підручника та роздавальний матеріал, кожна група має скласти характеристику певної країни: перша група — Франції, друга — Росії, третя — Австро-Угорщини.

Після підготовки матеріалів представники груп переходять до інших груп, де отримують підготовлену інформацію та доповідають свою. Через деякий час (залежно від рівня підготовки учнів) учні повертаються до своїх, «домашніх» груп, де отриманий матеріал узагальнюється.

Словничок

Рантьє — особи, які живуть на проценти з переданого в позичку капіталу або за рахунок доходів від цінних паперів.

Зразок відповіді

План характеристики

Характеристика

Назва країни

Франція

Місцезнаходження

Захід Європи, острови Середземномор’я, колонії

Державний устрій

Республіка

Голова держави

Президент (Лубе)

Представницькі органи влади

Національні збори (Сенат та Палата депутатів)

Політичні партії

Соціалісти, Радикальна партія

Політична ситуація

Боротьба між партіями, антисемітизм, сильний вплив Німеччини

Економічна ситуація

Наслідки франко-прусської війни, технічна відсталість, переважання дрібних власників у сільському господарстві, вивезення капіталу, концентрація виробництва та банків, рантьє

Зовнішня політика

Створення колоніальної імперії (Південно-Східна Азія та Африка), підготовка до війни з Німеччиною, зближення з Росією та Великою Британією

Видатні особистості

Р. Пуанкаре, Ж. Жорес, А. Дрейфус

Основні дати та події

1900 р. — Паризька виставка, 1902 р. — франко-англійська угода («Сердечна угода»), 1905, 1911 рр. — Марокканські кризи, 1906 р. — завершення «справи Дрейфуса»

Основні поняття та назви

Третя республіка, Паризька виставка, рантьє, клерикали, «справа Дрейфуса», Ельзас, Лотарингія, Марокко, протекторат

Картель — форма монополістичного об’єднання підприємств для встановлення однакових цін на певний товар на ринку.

Синдикат — форма монополістичного об’єднання, характерною рисою якого був розподіл замовлень, закупівля сировини та реалізація виробленої продукції через єдину систему збуту.

IV. Узагальнення й систематизація знань

Робота за завданнями підручника

Історичний диктант

Учні відповідають на запитання тільки «так» («+») або «ні» («-»).

  • 1. На початку XX ст. у Франції була Третя республіка. (Так)
  • 2. На початку XX ст. майже десять років при владі у Франції перебувала Радикальна партія. (Так)
  • 3. Австро-Угорщина була монархічною республікою. (Ні)
  • 4. Росія програла війну Японії. (Так)
  • 5. Революція 1905—1907 рр. в Росії зазнала поразки. (Так)
  • 6. На початку XX ст. у Франції відкрилася Світова виставка. (Так)
  • 7. Монархом Австро-Угорщини на початку XX ст. був Франц Йосиф. (Так)
  • 8. Договір між Францією та Великою Британією дістав назву «Сердечна угода». (Так)
  • 9. Царем Російської імперії на початку XX ст. був Олександр II. (Ні)
  • 10. Франція готувалася до війни з Німеччиною. (Так)

Завдання

Порівняйте національну політику світових держав — Франції, Росії та Австро-Угорщини, за планом:

  • 1. Національний склад держав (Франція — в основному більшість становили французи, крім колоній; Росія та Австро-Угорщина — багатонаціональні країни).
  • 2. Політика держав щодо нетитульної нації (наприклад, Росія — посилення тиску, ситуація з українською мовою (Валуєвський циркуляр, Емський указ), межа осілості, продержавний антисемітизм).
  • 3. Боротьба за національну свідомість (наприклад, Росія — політична боротьба, створення партій — українські (РУП, УРП, УСДРП та інші), єврейська — БУНД та інші).

V. Підсумки уроку

Основні висновки

  • На початку XX ст. Австро-Угорщина мала високі темпи економічного розвитку, незважаючи на кризові явища в політичному житті.

VI. Домашнє завдання

1. П: ____ .

2. Порівняти справи Дрейфуса (Франція) та Бейліса (Росія) за самостійно визначеними критеріями.

Роздавальний матеріал

Роздавальний матеріал

Франція

На початку XX ст. державний лад Третьої республіки, установлений конституційними законами 1875 р., являв собою республіканську форму правління, яка увібрала деякі риси конституційної монархії. Голова держави — президент — обирався двопалатним парламентом і мав права, схожі з правами конституційного монарха: законодавчої ініціативи, нагляду за виконанням законів, призначення на всі цивільні й військові посади, управління збройними силами тощо, не будучи при цьому головою виконавчої влади. При президенті діяла Державна рада, до складу якої входили представники вищої бюрократії і яка мала консультувати уряд із питань державного управління. Верхня палата парламенту — Сенат — діяла постійно, оновлюючись раз на три роки. Вона розглядалася як противага нижній палаті — палаті депутатів і мала рівні з нею права. Уряд формувався політичною силою, яка перемогла на виборах до палати депутатів, і був відповідальний перед парламентом та не залежав від президента. Політичні партії Франції на початку століття не мали чітких організаційних структур і фіксованого членства. Вони являли собою, скоріше, виборчі штаби й парламентські об’єднання. На початку XX ст. основна політична боротьба відбувалася між партіями консервативного, республіканського й соціалістичного напрямків, причому робітничий рух являв собою впливову внутрішньополітичну силу.

Наслідки франко-прусської війни 1870—1871 рр. негативно позначилися на темпах господарського розвитку країни. Своєрідність Франції полягала в тому, що значну частину її населення складали дрібні селяни і підприємці — ремісники і торговці, концентрація виробництва і капіталу була значно меншою, ніж у США і Німеччині. Характерною рисою політики французьких корпорацій був експорт капіталу, головним чином у формі лихварських позик менш розвиненим країнам.

Роздавальний матеріал

Росія

Затяжна економічна криза, викликана як протиріччями капіталізму (монополізація виробництва, створення фінансових пірамід, вузькість внутрішнього ринку збуту через низьку купівельну спроможність більшості населення), так і феодальними пережитками (політична й економічна нерівноправність станів, збереження поміщицького землеволодіння і системи відробітків), поставила Росію перед загрозою революційного вибуху.

Високий рівень концентрації капіталу й виробництва був характерною рисою розвитку промисловості в Росії. Ще наприкінці XIX ст. за ступенем концентрації промислового виробництва Росія вийшла на перше місце у світі.

Злиденне й голодне село, обтяжене кріпосницькими пережитками, не могло стати надійною основою для створення стабільного внутрішнього ринку. На передній план масової соціально-економічної і політичної боротьби в Росії початку XX ст. вийшов робітничий клас. Серед робітників активно пропагувалися соціалістичні, насамперед марксистські ідеї.

У 1905—1907 рр. у Росії відбулася демократична революція, метою якої була ліквідація пережитків феодалізму (самодержавство, поміщицьке землеволодіння і викупні платежі, нерівноправність станів, національне гноблення тощо) і встановлення буржуазнодемократично! республіки. Революція 1905 р. підштовхнула царський режим до аграрних реформ, які були здійснені П. Столипіним у 1906—1911 рр.

Аграрна столипінська реформа мала за мету ліквідувати деякі феодальні пережитки, що гальмували розвиток села і створювали в ньому вибухонебезпечну ситуацію.