Серія «Конструктор уроку». «Всесвітня історія». 10 клас

Урок 12. Ліга Націй та проблема репарацій

Мета: сформувати в учнів уявлення про Лігу Націй; створити умови для розуміння учнями причин проблем щодо репарацій; проаналізувати роль Ліги Націй у розбудові світової спільноти; навчити учнів визначати особливості репараційних процесів; розглянути процес створення та дії Ліги Націй; охарактеризувати витоки та природу міжнародних криз і конфліктів 1920-х рр.; навчити порівнювати Лігу Націй та ООН і висловлювати свою думку щодо ролі міжнародних організацій в житті окремої країни.

Обладнання: підручник, атлас, стінні карти світу, Європи, Азії, Америки.

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття: Ліга Націй, асамблея, Рурська область, план Дауеса, план Юнга.

Історичні постаті: О. Юнг, Ч. Дауес, Г. Штреземан.

Основні дати та події: 1919 р. — Паризька конференція, 1921 р. — Паризька та Лондонська конференції, 1923 р. — Рурська криза, 1924 р. — Лондонська та Гаазька конференції.

Очікувані результати: учні навчаться:

І. Організаційний момент

Робота за завданнями підручника

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

Перевірка творчого домашнього завдання

Учні презентують заповнену таблицю.

Робота з таблицею

Заповнити таблицю, використовуючи наведені назви та дати.

Версальський мирний договір, Австрія, Німеччина, 1920 р., Севрський мирний договір, Болгарія, 1919 р., Угорщина, Тріанонський мирний договір, Нейїський мирний договір, Туреччина, Сен-Жерменський мирний договір, 1919 р., 1919 р., 1920 р.

Зразок відповіді

Назва договору

Рік підписання

Країна

Версальський мирний договір

1919

Німеччина

Сен-Жерменський мирний договір

1919

Австрія

Нейїський мирний договір

1919

Болгарія

Севрський мирний договір

1920

Туреччина

Тріанонський мирний договір

1920

Угорщина

III. Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу

  • 1. Ліга Націй.
  • 2. Проблема репарацій.

Розповідь учителя

Завершення Першої світової війни поставило перед провідними країнами, крім питань перемоги та відшкодувань, ще й питання створення міжнародної організації для вирішення важливих міждержавних і міжнародних питань. Такою організацією стала Ліга Націй.

Ліга Націй — перша міжнародна міждержавна організація, створена з метою розвитку співробітництва, досягнення миру і безпеки між народами на Паризькій мирній конференції 1919—1920 рр. Згідно зі статутом Ліги Націй її засновниками вважались держави-переможниці у Першій світовій війні, а також новостворені країни Польща, Чехо-Словаччина і Хіджас.

Спочатку членами цієї організації стали 44 країни, пізніше кількість їх збільшилась до 52. Статут Ліги Націй передбачав механізм забезпечення миру, тобто запобігання і вирішення міждержавних конфліктів. У разі конфліктів між членами Ліги Націй ставились питання на розгляд Ради або третейського суду незацікавлених країн. У випадку необхідності всі країни — члени Ліги Націй були зобов’язані розірвати з агресором усі економічні й культурні зв’язки, оголосити йому загальну блокаду. Штаб-квартирою Ліги Націй була обрана Женева (Швейцарія).

Робота в групах

Підготувати за допомогою матеріалу підручника інформацію про діяльність статутних органів Ліги Націй: перша група — Асамблея, друга — Рада Націй (постійні члени); третя — Рада Націй (непостійні члени); четверта — Секретаріат Ліги Націй.

Додаткова інформація

Асамблеї Ліги Націй скликались щорічно. Представники кожної держави мали на засіданнях один голос незалежно від кількості населення і величини території країни. Рішення асамблеї приймались одноголосно, за винятком спеціально обумовлених. Такий підхід приводив до численних безплідних дискусій і компромісів, неефективних рішень і в кінцевому підсумку — до послаблення впливу Ліги Націй на міждержавні відносини і вирішення міжнародних конфліктів.

Висновок учителя

Цій міжнародній організації були притаманні як позитивні, так і негативні риси. І хоча вона виявилася нездатною відвернути Другу світову війну, своєю діяльністю на першому етапі (1920-ті рр.) Ліга Націй сприяла мирному врегулюванню десятків конфліктів.

Учитель зазначає, що одним із пунктів Версальського мирного договору була виплата Німеччиною репарацій.

Словничок

Репарації — повне або часткове відшкодування (за мирним договором або іншими міжнародними актами) державою, що розв’язала агресивну війну, збитків, заподіяних державі, що зазнала нападу.

Метод «Знайди своїх» (робота в групах)

Учитель видає кожному учню картку з інформацією і пропонує об’єднатися в групи відповідно до спроб вирішення питання сплати репарацій Німеччиною.

Учні в групах обговорюють матеріал, потім представники груп представляють інформацію у хронологічному порядку (див. с. 39).

Зразок відповіді

Вирішення сплати репарацій Німеччиною

Назва договору, дата

Основні умови

Паризька конференція (Париж, 1919 р. — Версальський договір)

• Створення репараційної комісії.

• Визначення загальних принципів репараційних виплат.

• Визначення авансового платежу репарацій у 20 млрд золотих марок до 1 травня 1921 р.

• Визначення загального терміну виплати репарацій — 30 років.

• Загальна сума репарацій не була визначена.

Конференція у Сан-Ремо (квітень 1920 р.), узяли участь Франція, Англія, Італія та Японія

• Обговорювалися питання Близького Сходу та Німеччини.

• Німеччині направлена Декларація, в якій зазначено про затримування репарацій

Конференція у Спа (Бельгія, 1920 р.). Скликана на вимогу Верховної Ради Антанти

• Розгляд виконання умов Версальського договору.

• Визначення долі участі країн-переможниць в отриманні репараційних виплат

• Репараційні виплати: Франція — 52 % , Англія — 22 % , Італія — 10 % , Японія — 0,75 % , Греція — 6,5 % , Королівство сербів, хорватів, словенців — 6,5 %, Румунія — 6,5 %, Португалія — 0,75 %, Бельгія — 8 %

Паризька конференція (січень 1921 р.)

• Визначення суми виплат (266 млрд золотих марок).

• Визначення схеми і часу на виплату репарацій — 42 роки

Лондонська конференція (лютий—березень та квітень—травень 1921 р.).

• Ультиматум Великої Британії та Франції Німеччині про виплату репарацій.

• Визначення суми репарацій — 132 млрд золотих марок

Рурська криза 1923 р.

• Репараційна комісія визнала невиконання Німеччиною Версальських угод і оголосила дефолт Німеччини (грудень 1922 р.).

• Окупація франко-бельгійськими військами Рура

• Велика Британія і США підписали окремі договори про надання Німеччині кредитів (грудень 1923 р.)

Лондонська конференція (липень 1924 р.)

• Прийняття плану Дауеса — створення контрольного механізму для проведення стабілізаційних заходів у фінансовій системі Німеччини.

• Надання Німеччині міжнародної позики (800 млн марок). Визначення джерел репараційних виплат.

• Зміна порядку репараційних платежів (без зміни загальної суми)

Гаазька конференція (серпень 1929 р.)

• Прийняття плану Юнга — скорочення загальної суми репараційних виплат до 113,9 млрд марок.

• Зниження суми щорічних виплат.

• Ліквідація механізмів міжнародного контролю над фінансовою системою Німеччини.

• Визначення терміну виплат протягом 55 років

Мораторій президента США Г. Гувера (1931 р.)

• Тимчасове припинення репараційних виплат (на 1931—1932 рр.).

• Лозаннська конференція (листопад 1922 р. — липень 1923 р.).

• Припинення стягнення репараційних платежів.

• Визначення остаточної суми (3 млрд марок за 15 років) — сума не була виплачена

IV. Узагальнення й систематизація знань

Дискусія

  • 1. Ліга Націй: «так» чи «ні» у світовій політиці?
  • 2. Репарації — шлях до війни?

Експрес-контроль

Виконати тест 8 посібника.

Бліцопитування

  • 1. Коли відбулася Паризька мирна конференція?
  • 2. Що таке репарації?
  • 3. Що таке «лінія Керзона»?
  • 4. Назвіть головний керівний орган Ліги Націй.
  • 5. Яка кількість німецької армії встановлювалася Версальським договором?
  • 6. Що таке план Дауеса?

V. Підсумки уроку

Основні висновки

  • Створення Ліги Націй стало підґрунтям формування нових міжнародних відносин у післявоєнному світі.

VI. Домашнє завдання

1. П: ____ .

2. ТЗ: написати міні-твір-роздум за темою «ООН — це продовження Ліги Націй чи ні? »

Для нотаток