Серія «Конструктор уроку». «Всесвітня історія». 10 клас

Урок 11. Після Першої світової війни

Мета: сформувати в учнів уявлення про систему мирних договорів між країнами-переможницями та Німеччиною і її союзниками; створити умови для розуміння учнями причин підписання мирних договорів; розглянути хід Паризької конференції; проаналізувати рішення Паризької мирної конференції, зокрема статті Версальського договору; навчити учнів визначати причини розбіжностей між державами-переможницями на Паризькій конференції; розглянути становище світу на початку XX ст.; охарактеризувати головні положення Версальського договору з Німеччиною та договорів з її союзниками в Першій світовій війні; навчити учнів порівнювати мирні договори та висловлювати свою думку щодо прав переможців.

Обладнання: підручник, атлас, стінні карти світу, Європи, Азії.

Тип уроку: вивчення нових знань.

Основні поняття: демілітаризація, Рейнська демілітаризована зона, колонії, репарації, Ліга Націй.

Основні дати та події: 8 січня 1918 р. — послання президента США Конгресу («14 пунктів»), 1919—1920 рр. — Паризька мирна конференція, 28 червня 1919 р. — підписання Версальського договору.

Історичні постаті: Д. Ллойд Джордж, Ж. Клемансо, В. Вільсон.

Очікувані результати: учні навчаться:

І. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

Аналіз виконання контрольної роботи

Перевірка творчого домашнього завдання

Двоє-троє учнів виступають із підготовленими вдома листами.

Завдання

Назвіть прізвища політичних діячів за їх стислими характеристиками.

  • 1) Французький політичний діяч, обирався Президентом Франції, прем’єр-міністром; відкривав Паризьку конференцію. (Р. Пуанкаре)
  • 2) Державний діяч Великої Британії, лорд; член Ліберальної партії, прем’єр-міністр у 1916—1922 рр. (Д. Ллойд Джордж)
  • 3) Прем’єр-міністр Італії, обраний у 1917 р. (В. Орландо)
  • 4) Французький політик, публіцист, у 1906—1909, 1917—1920 рр. — прем’єр-міністр Франції. (Ж. Клемансо)
  • 5) Президент США, обраний у 1912 р., переобраний у 1916 р., представник Демократичної партії. (В. Вільсон)

III. Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу

  • 1. Паризька мирна конференція.
  • 2. Версальський договір.
  • 3. Створення Ліги Націй.
  • 4. Мирні договори із союзниками Німеччини.

Робота в групах

Об’єднати учнів у три групи і запропонувати за допомогою матеріалу підручника визначити позиції великих держав напередодні Паризької мирної конференції: перша група — Франція, друга — Велика Британія, третя — США. Після опрацювання матеріалу представники груп доповідають про результати роботи (можна записати на дошці).

Додаткова інформація

Паризька мирна конференція — міжнародна конференція, скликана державами-переможницями для вироблення і підписання умов із переможеними державами у Першій світовій війні проходила з перервами від 18 січня 1919 р. до 21 січня 1920 р. На конференцію було запрошено делегації з 27 країн, із яких 10 брали безпосередню участь у війні, 14 — формально перебували у стані війни (фактично допомагали лише економічними засобами) і 3 — це новостворені держави. Найчисельнішою була американська делегація — майже 1300 осіб. Уперше в історії дипломатії переможені держави не брали участі в переговорах. Так, Німеччина і її колишні союзники були допущені на конференцію лише тоді, коли були вироблені проекти мирних договорів із ними. Учасники конференції дістали офіційну назву «Союзні та здружені держави». Провідну роль у роботі конференції відігравала «Рада трьох» на чолі з прем’єр-міністром Великої Британії Ллойд Джорджем, прем’єр-міністром Франції — Ж. Клемансо і президентом США В. Вільсоном. Такою самою була роль «Ради чотирьох»: президенти США, Великої Британії, Франції та прем’єр Італії В. Орландо. Крім «Ради чотирьох» найважливіші рішення приймались також «Радою десяти», яка складалась із глав урядів і міністрів закордонних справ США, Великої Британії, Франції, Італії та Японії. Від самого початку роботи конференції виникли суперечності між найбільшими країнами з усіх питань, які розглядались. Засідання проходили в гострих дискусіях, які інколи загрожували зірвати роботу конференції. Найгостріші суперечності виникли між Францією, США та Великою Британією при опрацюванні статей Версальського договору та статуту Ліги Націй. Результатом роботи конференції стало підписання договорів: Версальского мирного договору з Німеччиною (28 червня 1919 р.), Сен-Жерменського мирного договору з Австрією (10 вересня 1919 р.), Нейїського мирного договору з Болгарією (27 листопада 1919 р.), Севрського мирного договору з Туреччиною (10 серпня 1920 р.), Тріанонського мирного договору з Угорщиною (4 червня 1920 р.).

Робота з документом

Об’єднати учнів у дві групи і запропонувати їм проаналізувати текст Версальського мирного договору: перша група — з боку країн-переможниць, друга група — з боку Німеччини. Після опрацювання тексту договору групи обговорюють договір по пунктах, представляючи свої висновки.

Метод «Ажурна пилка»

Методика проведения — див. урок № 3.

Об’єднати учнів у п’ять груп і запропонувати їм проаналізувати тексти мирних договорів, які були укладені із союзниками Німеччини. Інформацію потрібно представити у вигляді таблиці.

Бесіда

Обговорити вплив змін, які були закріплені системою мирних договорів, на розбудову післявоєнного світу.

IV. Узагальнення й систематизація знань

Робота з таблицею

Заповніть таблицю, указавши у відповідному стовпчику таблиці порядковий номер положення мирного договору.

1) Утворення Чехо-Словаччини і передача їй Чехії та Моравії; 2) визнання повної незалежності Люксембургу; 3) перехід австрійського флоту до союзників; 4) скасування загальної військової повинності в Німеччині; 5) створення демілітаризованої зони на схід від Рейну; 6) проголошення повітряного простору відкритим; 7) передача Буковини Румунії; 8) передача у власність Бельгії колишньої німецької колонії — Руанди; 9) повернення Франції Ельзасу та Лотарингії; 10) передача Італії частини Південного Тіролю; 11) прийняття статуту Ліги Націй; 12) проголошення Данціґа (Ґданська) вільним містом під мандатом Ліги Націй; 13) передача всього торговельного і риболовецького флоту; 14) обмеження армії до 30 тис. осіб.

Версальський мирний договір

Сен-Жерменський мирний договір

2, 4, 5, 6, 8, 9, 11, 12

1, 3, 7, 10, 13, 14

Робота з картою (у парах)

Один з учнів пари називає країну, а другий учень показує на карті атласу її кордони, які виникли після Першої світової війни.

V. Підсумки уроку

Основні висновки

  • Значні відмінності між державами-переможницями в розбудові повоєнного світу обумовили гостру боротьбу на конференціях.

VI. Домашнє завдання

1. П: ____ .

2. ТЗ: Доопрацювати таблицю «Результати Першої світової війни».

Зразок таблиці

План характеристики

Характеристика

Назва договору

Час і місце підписання договору

Умови: територіальні

військові

інші

Вплив договору на розвиток країни

Роздавальний матеріал

Роздавальний матеріал

Версальський мирний договір

Версальський мирний договір підписаний 28 червня 1919 р. у Версалі між державами — переможницями у Першій світовій війні (США, Великою Британією, Францією, Італією, Японією, Бельгією тощо) та переможеною Німеччиною.

  • Закріплення договором статусу Бельгії як нейтральної держави, а також включення до її складу округів Ейпен, Мельмеді, Морене.
  • Визнання Німеччиною повної незалежності Люксембургу, який виходив із Німецького митного союзу.
  • Німеччина зобов’язувалася провести демілітаризацію Рейнської зони (ширина 50 км із кожного берега), лівий берег займали окупаційні війська Антанти.
  • Повернення областей Ельзасу та Лотарингії під французький суверенітет.
  • Німеччина поступалася на користь Франції вугільними копальнями Саара, які на 15 років переходили під управління Ліги Націй. По закінченні цього терміну передбачалося проведення плебісциту, що мав визначити державну приналежність цієї території.
  • Німеччина зобов’язувалася поважати незалежність Австрії, визнавати незалежність Чехо-Словаччини й Польщі.
  • Німеччина поступалась на користь Польщі частиною Верхньої Сілезії, Померанії, Познані та частиною Східної Пруссії.
  • Місто Данціґ (Ґданськ) переходило під управління Ліги Націй і входило в митні кордони Польщі.
  • Німеччина відмовлялася від усіх прав на Мемельську область, що переходила під управління Ліги Націй. Німеччина зобов’язувалася скасувати Брестський мир і всі угоди з радянською Росією.
  • Німеччина позбавлялася всіх своїх колоній.
  • Скасовувалася загальна військова повинність.
  • Обмежувався чисельний склад армії (не більше ніж 100 тис. осіб).
  • Заборонялося мати танки, бойову авіацію, важкі гармати, підводні човни і великі надводні кораблі.
  • Заборонялося виробляти вказані та новітні зразки зброї.
  • Визнання Німеччини винною у розв’язуванні війни.
  • Сплата репарацій: аванс — 20 млрд марок, загальна сума була визначена згодом.
  • Проголошення повітряного простору Німеччини відкритим.
  • Оголошення свободи судноплавства на чотирьох найбільших річках Німеччини.
  • У договорі містився статут Ліги Націй.

Роздавальний матеріал

Сен-Жерменський мирний договір

  • Підписаний 10 вересня 1919 р. в місті Сен-Жермен-ан-Ле поблизу Парижа.
  • Укладений між головними союзними державами (США, Британською імперією, Францією, Італією, Японією), державами, що утворилися у результаті розпаду Австро-Угорщини (Австрія, Чехо-Словаччина), державами, до складу яких перейшли частини території Австро-Угорщини (Польща, Румунія, Королівство сербів, хорватів і словенців), а також іншими учасниками Першої світової війни (Бельгія, Греція, Китай, Португалія, Куба, Нікарагуа, Панама, Сіам).
  • Договір констатував розпад Австро-Угорської імперії на низку самостійних держав — Австрію, Угорщину, Чехо-Словаччину, Королівство сербів, хорватів і словенців, Західноукраїнську Народну Республіку. Згідно з договором Богемія, Моравія, Сілезія та Закарпатська Україна переходили до Чехо-Словаччини; Буковина — до Румунії; Польща захопила Галичину; Італія отримала південну частину Тіролю. Австрія зобов’язувалась передати переможцям у рахунок репарацій весь торговельний і риболовецький флот. Австрія повинна була сплачувати репарації, хоча їх суму не було визначено. їй заборонялося приєднуватися до Німеччини. Скасовувалася загальна військова повинність. Заборонялося мати танки, бойову авіацію, важкі гармати тощо, а також виробляти старі й нові зразки зброї. Армія обмежувалася до 30 тис. вояків.

Севрський мирний договір

  • Підписаний 10 серпня 1920 р. в м. Севр (Франція).
  • Було укладено між країнами Антанти і державами, що до неї приєдналися, та султанською Туреччиною.
  • Туреччина відмовлялася від арабських володінь, визнавала англійський протекторат над Єгиптом, а французький — над Марокко і Тунісом. Туреччина була позбавлена прав на Судан, визнавала анексію Кіпру Англією, втрачала володіння на Аравійському півострові та у Європі. Острови Егейського моря та місто Ізмір передавалися Греції, Анталія — Італії, території, прикордонні із Сирією, — Франції.
  • Туреччина визнавала незалежність Вірменії.
  • Чисельний склад армії обмежувався до 50 тис. осіб. На території країни зберігався режим капітуляції, який фактично означав перетворення Туреччини на напівколонію.
  • Севрський договір так і не набув чинності.

Тріанонський мирний договір

  • Підписаний 4 червня 1920 р.
  • Укладений між союзними державами Антанти у Першій світовій війні та Угорщиною.
  • Підписання договору було відкладено у зв’язку з повстанням угорських комуністів і відновлено після повалення комуністичного уряду Б. Куна.
  • Договір був підписаний угорським урядом на чолі з адміралом М. Хорті.
  • Територія Угорщини скорочувалася на 77 %, а кількість населення — на 59 %. Румунія отримала Трансільванію та Східний Банат, Королівство сербів, хорватів і словенців — Західний Банат, Воєводину і Хорватію. Угорщина втрачала вихід до Адріатичного моря. Словаччина і Закарпатська Україна увійшли до складу Чехо-Словаччини. Скасовувалася загальна військова повинність, армія обмежувалася до 35 тис. осіб. Заборонялося мати танки, бойову авіацію, важкі гармати тощо. Репарації. Угорщина відмовлялася від усіх прав на території колишньої Австро-Угорської імперії, у тому числі Закарпатської України. Угорщина передавала Австрії Бургенланд (прикордонна територія заселена німцями). Зобов’язувалась визнати скасування Берестейського миру 1918 р.
  • Набув чинності 26 липня 1921 р.

Нейїський мирний договір

  • Підписаний 27 листопада 1919 р. у Нейї-сюр-Сен (поблизу Парижа).
  • Укладений між Болгарією, учасницею блоку Центральних держав, і державами-союзницями Антанти (США, Велика Британія, Франція, Італія, Японія, Греція тощо). Набув чинності 9 серпня 1920 р.
  • Греції передавалася південна частина Кюстенджийського району, Західна Фракія та частина Адріанопольського округу. Як наслідок Болгарія позбавлялася виходу до Егейського моря. Південна Добруджа залишилась у складі Румунії. Королівству сербів, хорватів і словенців передавалися території Тімок, Царіброд, Босілеград, Струміла. Скасовувалася загальна військова повинність. Чисельний склад болгарської армії обмежувався до 20 тис. солдатів. Заборонялося мати танки, бойову авіацію, важкі гармати тощо. Суму репарацій було визначено у 2,25 млрд золотих франків, які належало сплачувати протягом 37 років.

Лозаннський мирний договір

  • Підписаний 24 липня 1923 р. на Лозаннській конференції 1922—1923 рр.
  • Укладений між Великою Британією, Францією, Італією, Японією, Грецією, Румунією, Югославією, з одного боку, і Туреччиною — з іншого.
  • Набув чинності після революції в Туреччині.
  • Визначалися нові кордони Туреччини (п-в Мала Азія): поверталися території, що раніше були передані Греції та Вірменії. Згодом Франція поступилася частиною Сирії на користь Туреччини. У 1920-х рр. арабські володіння Османської імперії за мандатами Ліги Націй було передано Великій Британії (Ірак, Трансйорданія, Палестина) та Франції (Сирія, Ліван). Скасовувалися всі обмеження щодо чисельності армії, видів і кількості озброєння збройних сил Туреччини. Юридично закріплювався розпад Османської імперії.
  • Договір не був ратифікований Югославією, яка заявила про незгоду з віднесенням на її рахунок частини отаманського боргу.