Серія «Конструктор уроку». «Історія України». 10 клас

Урок 8. Побут та звичаї українців. Церковне життя

Мета: охарактеризувати зміни, що відбулися в побуті та звичаях українців на початку XX ст., визначити причини цих змін; проаналізувати діяльність національних та спортивно-фізкультурних організацій; визначити духовні цінності українців; охарактеризувати церковне життя в Україні на початку XX ст.

Очікувані результати: ...

Тип уроку: комбінований.

Поняття: конфесія, православна церква, греко-католицька церква, релігійні секти.

Персоналії: А. Шептицький

Дати: 1906 р. — перше в Наддніпрянщині видання Біблії українською мовою.

І. Організаційна частина

II. Актуалізація опорних знань

• Бліцопитування

Виконати тести №6, 7 посібника.

• Метод «Мікрофон»

Учні по черзі називають імена видатних діячів української науки, літератури, мистецтва початку XX ст.

III. Вивчення нового матеріалу

1. Зміни в побуті та звичаях українців

• Робота з підручником

Опрацюйте відповідний матеріал підручника і випишіть зміни, які відбулися в побуті та звичаях українців на початку XX ст. Поясніть, чим вони були викликані.

• Робота з джерелом

• Завдання

Дослідник А. П. Пономарьов стверджує, що «усе сімейне життя в минулому супроводжувалося різноманітними обрядами та ритуалами, котрі в образно-символічній формі визначали певні етапи життя людини і окремі стадії розвитку сім’ї».

— Використовуючи розповідь учителя та матеріал підручника, підготуйте складний план доповіді на тему «Народні звичаї українців».

З'ясуйте роль і значення народних звичаїв українців у їхньому житті.

2. Діяльність національних і спортивно-фізкультурних організацій

• Повідомлення учнів

Заслуховуються повідомлення учнів за темами: «Діяльність “Просвіт” на початку XX ст. в Україні», «Діяльність національної організації “Молода Україна” у Львові».

• Робота з таблицею

Спираючись на розповідь учителя або матеріал підручника, заповніть таблицю «Діяльність спортивно-фізкультурних організацій у Східній Галичині» (див. с. 26).

• Проблемне завдання

Аргументовано доведіть або спростуйте твердження: «За декілька десятиліть перед початком Першої світової війни на місці пригнобленої і безправної селянської маси виросла свідома своїх політичних інтересів українська нація».

3. Духовні цінності українців. Церковне життя

• Проблемні завдання

1) Аргументовано доведіть або спростуйте твердження: «Церковне життя становило важливу, невід’ємну частину історії українського народу».

2) Митрополит Харківський та Богодухівський Никодим написав:

Коли б ми, каючись, заплакати могли,

Ми б віру батьківську не руйнували,

І Божі Храми ми б не розділяли,

У розпачі б братів не проклинали,

Коли б ми, каючись, заплакати могли.

— На яку особливість церковного життя в Україні вказує автор наведених рядків? Яку роль у житті українців початку XX ст. відігравали релігія і церква? Назвіть християнські церкви, що діяли в Україні в цей час.

• Робота в групах

Учні об’єднуються в три групи, кожна з яких має опрацювати матеріал підручника і охарактеризувати діяльність певної конфесії на українських землях на початку XX ст.: І група — православна церква, II — греко-католицька церква, III — сектантський рух.

• Повідомлення учня

Заслухайте повідомлення учня про митрополита А. Шептицького і складіть його історичний портрет.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

• Репродуктивна бесіда

  • 1. Назвіть конфесії, що діяли в Україні на початку XX ст.
  • 2. Назвіть спортивно-фізкультурні організації, що діяли на українських землях на початку XX ст.
  • 3. Які зміни в житті церкви відбулися в умовах революції 1905—1907 рр.?
  • 4. Які наслідки для українського руху мала відсутність власної національної соборної церкви в Україні?
  • 5. Порівняйте умови церковного життя в Наддніпрянській Україні та на західноукраїнських землях.

V. Домашнє завдання

П: ...

ТЗ: Підготувати повідомлення на тему «Політичні погляди та діяльність лідерів легіону УСС М. Галущинського та Д. Вітовського».

До уваги вчителя!

Діяльність спортивно-фізкультурних організацій у Східній Галичині

Назва

Характеристика

«Сокіл»

Спортивне товариство, що виникло у 90-х рр. XIX ст. у Львові. Мета — виховання в українському народі єдності, народної сили і почуття честі шляхом плекання фізкультури, а разом із тим витривалості, рухливості, підприємності, розуміння праці в спільному гурті, дисципліни; приділялася увага пожежній справі, мандрівництву, фехтуванню, «наколесництву» — велосипедному спорту, із 1912 р. — вправам у стрілянні. Значних зусиль для розбудови «Сокола» доклав І. Боберський

«Січ»

Спортивно-протипожежно-фізкультурна організація, створена в 1900 р. в Галичині, а також на Буковині, Закарпатті та в еміграції. Перша «Січ» заснована К. Трильовським («січовим батьком») вс. Завалля Снятинського повіту. Наголошення зв’язку «Січей» з історичними традиціями (Запорозька Січ), спільні вправи і свята в народних одягах чи одностроях під січовими прапорами, як зовнішньою ознакою національної окремішності від польського оточення; сприяло зростанню національної свідомості й активізації політичного життя українців у Галичині й на Буковині

«Пласт»

Нелегальна військовопідготовча молодіжна організація, створена в 1911 р., яка проводила вишкіл усіх бажаючих; у результаті такої роботи в 1913—1914 рр. пластові гуртки було створено майже в усіх середніх школах Галичини

«Січові стрільці»

Товариство, засноване К. Трильовським у 1913 р. при Українському Січовому Союзі. Під керівництвом Д. Катамая була організована стрілецька секція для підготовки молоді у військовій справі, оформлена пізніше в окремі Товариства українських січових стрільців, яких у 1914 р. налічувалося 94. Польові вправи цих товариств відбувалися за підручником О. Демчука й О. Семенюка «Правильник піхотинця». Із членів товариств УСС, «Січей», «Соколів» та добровольців, що погодилися, у серпні 1914 р. був сформований легіон Українських січових стрільців

Матеріал для копіювання

Політичним ідеалом українського народу, безперечно, є свобода як особи, так і всіх суспільних гуртувань: родин, церков, товариств, громад, партій, класів, націй тощо; рівноправність і демократія. Усе це викликано великими просторами розселення, їх рівнинністю та багатством природних скарбів. На всіх вистачить; не заступай нікому світу; усі люди рівно варті — це основи українського світогляду, виплекані природним та суспільним оточенням. Вони проявилися в родовому побуті, «вічевому» устрої первісних держав, шляхетсько-міщанській республіці Галичини, товариському устрої Запорозької республіки, ...козацькому устрої Української Річи Посполитої з виборними гетьманами, адміністративними радами, виборними адміністраторами і спільним володінням землею... Особливо виразно це видно з українського письменства. Починаючи І. Вишенським з XVI ст. й кінчаючи В. Винниченком у XX ст., воно сповнене туги до визволення скривджених як соціального, так і політичного, культурного та національного... Народоправство, політична й соціально-економічна рівність завше були найвищими ідеалами всіх позитивних героїв української літератури... Причиною сучасної української бездержавности є не відсутність державницьких здібностей та охоти в українського народу, а кількісна перевага ворожих українській державности сусідніх сил... Усі недохватки української національної вдачі (селянськість, повільність, пасивність і покора, скріплені хліборобством і побожністю, мала інтелектуальність, слабка ініціативність, невелика рухливість, політична неактивність, романтичність) можна усунути поширенням освіти й індустріалізації та урізноманітненням праці й перемішанням східних елементів із західними, степових із гірсько-лісовими, дніпрянців із галичанами і т. п. [Н. Григоріїв. «Українська національна вдача»]

  • 1) Поясніть значення понять «український світогляд», «індустріалізація».
  • 2) Які політичні ідеали, на думку автора-етнопсихолога, властиві українському народу? Чи погоджуєтеся ви з ним?
  • 3) Які характерні риси українського світогляду виділяє автор джерела?
  • 4) У чому автор джерела вбачає причину «української бездержавности» на початку XX ст.?
  • 5) Які риси національної вдачі Н. Григорїїв уважає позитивними, а що відносить до її «недохватків»?
  • 6) Які заходи автор джерела пропонує для подолання цих «недохватків»? Поміркуйте, чи реальною була їх реалізація? Чи здатні були ці заходи вирішити проблеми українського суспільства?

Для нотаток