Серія «Конструктор уроку». «Історія України». 10 клас

Урок 31. Нові тенденції та чинники розвитку культури в 1917—1921 рр.

Мета: визначити нові тенденції та чинники розвитку культури в 1917—1921 рр.; охарактеризувати культурно-освітню діяльність громадських організацій; розкрити провідні ідеї та цінності, характерні для тогочасної культури й духовного життя, із сучасними державотворчими ідеями та культурними цінностями українців; виховувати повагу до історичного минулого своєї Батьківщини.

Очікувані результати: ...

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Поняття: культура, «Просвіти», УАН, «більшовизація» культурно-освітньої діяльності, лікнеп, робітфаки.

Дати: 24 листопада 1918 р. — відкриття УАН.

Персоналії: В. Вернадський, Л. Писаржевський, О. Палладін, Є. Патон, А. Кримський, М. Грушевський, Д. Багалій, Д. Бузескул, Д. Граве, М. Кравчук.

І. Організаційна частина

II. Актуалізація опорних знань

• Метод «Мікрофон»

Назвіть імена видатних представників української культури початку XX ст.

III. Вивчення нового матеріалу

1. Нові тенденції та чинники розвитку української культури в 1917—1921 рр.

• Аналізуємо інформацію

Автори підручника «Культура українського народу» (К., 1994) відзначають: «У світі, розколотому “на біле і червоне” класово-політичним двобоєм, про цілісність культури та її системну повномірність не могло бути і мови: кожна зі сторін — антагоністів піднесла на свої гасла тільки “лозунгові” імперативи і підперла їх багнетами».

  • 1) Проаналізуйте наведену точку зору, поясніть, як ви її зрозуміли. Чи поділяєте ви думку авторів? Свою відповідь аргументуйте.
  • 2) Спираючись на розповідь вчителя, наведену цитату та матеріал підручника, випишіть до зошита нові тенденції та чинники розвитку української культури у 1917—1921 рр.

• Проблемне завдання

Аргументовано доведіть або спростуйте твердження М. В. Кордона: «Попри всі негаразди, пов’язані зі зміною політичних режимів, які встановлювалися в Україні, культурне життя продовжувало розвиватися».

2. Культурні здобутки українських урядів в освітній політиці

Увага!

У період Української Центральної Ради були зроблені спроби створити власну систему освіти, яка базувалася на принципі націоналізації, відповідно до якого кожна нація, яка жила в Україні, мала право навчати своїх дітей рідною мовою. Відмінною ознакою того часу стало відкриття українських шкіл. Протягом 1917—18 навчального року в Україні відкрилося 30 українських гімназій, а вивчення української мови, літератури та історії було обов’язковим у всіх середніх школах та гімназіях.

• Робота з підручником

Випишіть у зошит культурні здобутки Української Центральної Ради.

• Робота з джерелом

Увага!

За часів гетьманування П. Скоропадського була створена мережа національної вищої школи. При міністерстві народної освіти під керівництвом В. Вернадського виникла комісія у справах вищих шкіл та наукових інституцій. Законом від 17 серпня 1918 р. відкривалися два державні університети: у Києві та Кам’янці-Подільському.

• Робота з джерелом

• Повідомлення учня

Заслухайте повідомлення учня про діяльність першого ректора Кам’янець-Подільського університету І. Огієнка і дайте власну оцінку цій постаті.

• Робота з джерелом

• Робота зі схемою

Складіть схему, яка б відображала структуру Української Академії наук, дату її заснування, керівництво і склад відділів.

• Повідомлення учнів

Заслуховуються стислі довідки про діяльність президента Української Академії наук В. Вернадського та її секретаря А. Кримського.

До уваги вчителя!

• Проблемне завдання

Аргументовано доведіть або спростуйте думку О. Субтельного: «...за якихось кілька місяців Гетьманщина мала на своєму рахунку такі здобутки в царині культури, про які мріяли багато поколінь інтелігенції». Визначте внесок П. Скоропадського в розвиток української освіти, науки та культури.

• Робота з додатковою літературою

Із праці М. Поповича «Нарис історії культури України»

...Наслідком культурного розвитку України в перші роки комуністичної диктатури було, з одного боку, різке розширення соціальної бази української культури, залучення до освіти та творчості найширшого загалу вчора ще малописьменних мас, переважно молоді, а з іншого,— неминуче при цьому різке зниження «планки» мінімуму культурності... Чимало відомих діячів науки, літератури, мистецтва, освіти, церкви, які не сприйняли радянсько-більшовицького режиму, опинилися за межами України, в еміграції....

  • 1) На які особливості освітньої політики більшовиків звертає увагу дослідник?
  • 2) Дайте власну оцінку політики більшовиків у галузі культури.

• Робота з підручником

Опрацюйте відповідний матеріал підручника і випишіть у зошит імена видатних українських учених та їхні наукові здобутки. 3

3. Культурно-освітня діяльність громадських організацій

• Аналізуємо інформацію

Дослідниця І. Романко стверджує: «“Просвіти” 1917—1939 рр. діяли в межах різних державних утворень, вплив яких виявлявся їхньою політикою щодо організації. Найбільш сприятливою була політика державних форм, створених українським народом у національно-визвольних змаганнях 1917—1920 рр. У свою чергу праця “Просвіти” й чималої кількості її осередків завжди була необхідною і важливою для українського народу, але не зовсім сприятливою для іншонаціональних утворень (зокрема, Австро-Угорської та Російської імперій, Української Соціалістичної Радянської Республіки). Адже товариства, дбаючи про піднесення національної свідомості, втілювали національну ідею в підсвідомості власного народу».

Якими були умови діяльності «Просвіт» у роки Української революції? Простежте, як протягом 1917—1921 рр. змінювався характер діяльності «Просвіт». Укажіть значення їхньої діяльності.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Учні самостійно підбивають підсумки уроку.

V. Домашнє завдання

П: ...

ІВЗ: Підготувати стислі повідомлення про життя та творчу діяльність окремих українських літераторів 1917—1921 рр. (на вибір).

Роздавальний матеріал

Картка 1

Із заяви гетьманського уряду в 1918 р.

...Правительство буде рішуче проводити в життя ідею усестороннього розвитку української культури, забезпечення прав української мови, закріплення всіх форм української державності...

• Запитання та завдання

  • 1) Які напрями розвитку в галузі культури визначалися пріоритетними?
  • 2) Як наведене джерело відображає напрямки діяльності гетьманського уряду у сфері культури та освіти?
  • 3) Використовуючи наведене джерело та матеріал підручника, випишіть у зошит досягнення гетьманського уряду в освітній політиці.

Картка 2

Із запрошення на відкриття університету в Кам'янці-Подільському за підписом ректора І. Огієнка

Новий університет, що вже з самого географічного положення найближчий до високої західноєвропейської держави, не буде звичайним університетом східного типу: при Кам’янець-Подільському Державному Українському університеті закладається вперше на сході слов’янський богословський університет і, крім того, на історико-філологічному факультеті вже відкрито дві нові національні кафедри: одна — польської, друга — єврейської літератури й історії. Вірний кращим традиціям європейських університетів, новий Кам’янець-Подільський Державний Український університет матиме на цілі невпинну наукову працю на користь рідної української культури.

• Запитання та завдання

  • 1) Якою була мета відкриття університету в Кам'янці-Подільському?
  • 2) Чи згодні ви з твердженням М. Кордона про те, що університет у Кам'янці-Подільському «постав як вогнище вищої української науки, перший національний вуз, гордість України, символ її національного відродження»? Свою відповідь аргументуйте.
  • 3) Визначте історичне значення цієї події.

Картка 3

Із доповіді Раді Міністрів міністра освіти М. Василенка

Коли в Києві закладається Українська Академія наук, то це викликається не самісінькими науковими інтересами. З цим пов’язуються міркування величезної національної та державно-економічної ваги... Викликають академію до життя, з одного боку, зріст та поглиблення національної свідомості українського громадянства, а з другого,— необхідність невидно підняти виродливість та трудову міць українського народу та й використати, у як найвищій мірі виробливі сили.

• Запитання та завдання

  • 1) Які завдання покладалися на створену Українську Академію наук?
  • 2) Визначте історичне значення створення Української Академії наук.