Серія «Конструктор уроку». «Історія України». 10 клас

Урок 3. Становище населення України на початку XX ст.

Мета: охарактеризувати соціальні зміни, що відбулися в умовах модернізації на початку XX ст., та становище населення в цей період; проаналізувати і порівняти прояви і процеси модернізації повсякденного життя населення Наддніпрянської України та західноукраїнських земель між собою, а також з аналогічними загальноєвропейськими; з’ясувати причини посилення міграції українського селянства та її основні напрямки; виховувати повагу до історичного минулого Батьківщини.

Очікувані результати: ...

Тип уроку: комбінований.

Поняття: верстви населення, аграрне перенаселення, міграція.

І. Організаційна частина

II. Актуалізація опорних знань

• Бліцопитування

Виконайте тест № 1*.

• Повідомлення учнів

Під час повідомлень решта учнів занотовують основну інформацію і беруть участь у підбитті підсумків, відповідаючи на такі запитання.

  • 1. Визначте роль і місце українських підприємців у господарському розвитку українських земель.
  • 2. Наведіть приклади їх меценатської діяльності.
  • 3. Дайте власну оцінку діяльності українських підприємців.

III. Вивчення нового матеріалу

1. Соціальні зміни в умовах модернізації

• Коло ідей

Поміркуйте, які соціальні зміни мали відбутися в умовах формування індустріального суспільства. Які нові верстви населення виникли в цей період?

* Тут і далі всі посилання зроблені на посібник: Скирда І. М. Історія України: Експрес-контроль. — X.: Вид-во «Ранок», 2010.

• Аналізуємо інформацію

Напередодні Першої світової війни населення України становило 36 млн осіб. Особливо зростала кількість населення в південних губерніях: від 3,6 млн у 1858 р. до 8,8 млн у 1914 р. Найчисленнішою верствою залишалося селянство, кількість якого за даними перепису 1897 р. становила 22 млн осіб (85%), промисловий пролетаріат у 1913 р. налічував уже понад 750 тис. осіб. Міське населення в 1913 р. становило 13,6%, сільське — 86,4%

  • 1) Дайте визначення поняття «пролетаріат».
  • 2) Проаналізуйте наведені статистичні дані та зробіть відповідні висновки.
  • 3) Чому кількість населення південних губерній швидко зростала?
  • 4) Які соціальні зміни відбулися в умовах модернізації? Якими були причини цих змін?

• Робота в групах

Учні об’єднуються у сім груп, кожна з яких отримує завдання охарактеризувати становище певної групи населення (див. схему). Після цього від кожної групи виступає доповідач. Учні інших груп конспектують інформацію і ставлять доповідачеві запитання. Кожне запитання учня заохочується додатковим балом.

2. Процеси модернізації в повсякденному житті

• Робота в парах

Учні, що сидять за однією партою, використовуючи знання з попередньої теми та матеріал підручника, складають перелік позитивних (перший учень) та негативних (другий учень) наслідків процесу модернізації повсякденного життя. Потім учні підбивають підсумки: учитель з’ясовує, хто визначив найбільшу кількість позитивних, а хто — найбільшу кількість негативних наслідків. Відповіді переможців оцінює вчитель.

• Проблемне завдання

Доведіть або спростуйте твердження про те, що процеси модернізації повсякденного життя мали суперечливий характер.

• Творче завдання

Учні об’єднуються у сім груп, кожна з яких отримує завдання охарактеризувати повсякденне життя представників різних верств населення: І група — дворянства, II — духовенства, III — купецтва, IV — буржуазії, V — інтелігенції, VI — робітників, VII — селянства.

3. Доля жінки

• Проблемне завдання

Дослідниця Л. Орел відзначає, що «однією з особливостей української родини порівняно з іншими народами було ставище жінки, рівноправне з чоловіками; хоч батько вважався главою родини, казали: “Чоловік за один кут хату тримає, а жінка — за три”. Цьому сприяло й те, що обоє мали однакові права на майно... Якщо батько йшов на заробітки, його обов’язки по господарству лягали на плечі старшого сина, а керувала справами частіше мати. Подібні ситуації... сприяли зміцненню ролі жінки в родині. Тому й дивувалися колись іноземні мандрівники самостійності й освіченості жінок в Україні».

  • 1) На яку особливість української родини в порівнянні з іншими народами вказує дослідниця?
  • 2) Як ви зрозуміли значення приказки: «Чоловік за один кут хату тримає, а жінка — за три»?
  • 3) Як наведена цитата відображає роль жінки в українській родині?

4. Посилення міграції українського селянства

• Робота з художнім твором

Прослухайте вірш І. Франка про емігрантів і дайте відповіді на запитання.

Коли почуєш, як в тиші нічній

Залізним шляхом стугонять вагони.

А в них гуде, шумить, мов рій,

Дитячий плач, жіночі скорбні стони,

Важке зітхання

І гіркий проклін,

Тужливий спів, дівочії дисканти.

То не питай:

Сей поїзд — відки він?

Кого везе? Куди? Кому вздогін?

Се — емігранти.

  • 1) Поясніть значення поняття «емігранти».
  • 2) Які емоції викликає у вас вірш І. Франка?
  • 3) із якими настроями українці залишали свою батьківщину?
  • 4) Якими були причини, що змушували українське населення вирушати в чужі землі?

IV. Закріплення вивченого матеріалу

• Проблемне завдання

Порівняйте прояви і процеси модернізації повсякденного життя населення Наддніпрянської України та західноукраїнських земель між собою, а також із загальноєвропейськими. Зробіть висновки.

V. Домашнє завдання

П: ...

ТЗ: ...

  • 1) Прочитати новелу В. Стефаника «Камінний хрест» та написати твір-роздум на тему «Трагічна доля українських емігрантів початку XX ст.».
  • 2) Використовуючи матеріал підручника та художні твори українських письменників початку XX ст., напишіть твір-роздум на тему «Доля української жінки на початку XX ст.».

ВП: Підготувати доповідь на тему «Постать та політичні погляди В. Липинського».