Серія «Конструктор уроку». «Історія України». 10 клас

Урок 29. Узагальнення знань за темою «Українська державність у 1917—1921 рр.»

Мета: узагальнити й систематизувати знання за темою.

Тип уроку: урок-практикум.

І. Організаційна частина

• Повідомлення теми уроку та пояснення правил виконання практичної роботи

Текст практичної роботи розмножити і роздати кожному учню.

II. Узагальнення знань за темою

1. Складіть схему, яка б відображала перебіг подій у роки Української революції.

2. Розташуйте події в хронологічній послідовності.

  • Проголошення незалежності УНР
  • Створення Генерального Секретаріату
  • Бій під Крутами
  • Створення УЦР
  • Проголошення УНР
  • Виступ самостійників
  • Проголошення автономії України

3. Складіть історичний портрет одного з лідерів Української революції (на свій вибір). Поясніть, чому ви вирішили скласти портрет саме цього історичного діяча.

4. Складіть таблицю «Здобутки та прорахунки Української Центральної Ради».

Здобутки

Прорахунки

5. Генерал А. Денікін, оцінюючи діяльність П. Скоропадського, відзначав, що «...треба було мати воістину величезну самопожертву, необмежене честолюбство або повну безпринциповість, щоб за таких умов прагнути влади в Україні».

— Які умови мав на увазі А. Денікін? Дайте власну оцінку постаті П. Скоропадського.

6. Порівняйте шляхи вирішення аграрного питання за доби УЦР, гетьманату П. Скоропадського, Директорії УНР та в ЗУНР. Зробіть висновки.

7. За допомогою таблиці проаналізуйте політику «воєнного комунізму».

Визначення поняття

Основні заходи

Сільське господарство

Промисловість

Торгівля і фінанси

Результати та наслідки

Ваша оцінка

8. Охарактеризуйте радянсько-польську війну за планом:

  • 1) Варшавська угода.
  • 2 ) Хід воєнних дій.
  • 3) Ризький мирний договір.

9. Визначте, якими були уроки та наслідки державотворчих процесів в Україні в 1917—1921 рр.

10. Проаналізуйте наведене джерело (картка 1) і визначте, про які історичні події в ньому йдеться. Дайте їх власну оцінку.

11. Проаналізуйте наведені уривки (картка 2) і виконайте завдання.

12. Проаналізуйте наведений фрагмент документа (картка 3) і виконайте завдання.

IV. Підсумки уроку

Роздавальний матеріал

Картка 1

«Із київських спогадів» О. Гольденвейзера

...То була початкова епоха більшовизму, коли Рада народних комісарів щодня ухвалювала декрети, які мали засвідчувати втілення тих або інших «завоювань революції»,— скасування права власності, націоналізацію, проголошення різних прав і привілеїв пролетаріату. Українці не могли аж надто відставати в цьому революційному завзятті; тому в четвертому Універсалі сформульовано пункт про соціалізацію землі, робітничий нагляд за виробництвом тощо. Загалом позицію українських владних партій визначало те, що вони по суті аж ніяк не правіші за більшовиків: ті за негайний мир, і ці за негайний мир; ті за безпосередній перехід до соціалізму, і ці так само; у тих влада в руках рад, а в цих — у руках Центральної ради, яка так само є представником пролетаріату й найбіднішого селянства. Однак, незважаючи на всі старання українців довести, що вони — ті самі більшовики, це змагання «хто лівіший» закінчилось не на їхню користь...

26 січня... Київ захопив радянський загін Муравйова. Бомбардування міста тривало цілих 11 днів — від 15 до 26 січня. Більшовицькі батареї були розташовані на лівому березі Дніпра, у районі Дарниці. Звідти перелітним вогнем обстрілювали місто... Жертв серед киян було порівняно небагато; проте руйнування були жахливі. Думаю, що не менше половини будинків у місті зазнали пошкоджень від снарядів. Спалахували пожежі, і ЦК справляло моторошне враження.

Легко уявити собі стан киян у ті дні. Переживши згодом ще з десяток переворотів, евакуацій, погромів, мешканці Києва з непідробним жахом згадують про ці одинадцять днів бомбардування. Майже весь час населення провело в підвалах, у холоді й темряві. Магазини й базари, цілком зрозуміло, були закриті; тому доводилося харчуватися випадковими залишками, адже запасів тоді ще ніхто не робив.

26 січня зранку до міста ввійшли більшовики. Вони пробули в Києві того разу лише три тижні, і той перший прояв більшовизму не був позбавлений яскравих вражень і своєрідної демонічної сили. Рада, залишивши Київ, розташувалася в Житомирі; про її переговори з німцями нічого ще не знали. Проте вже в наступні дні після одержання першої телеграми про Брестський мир містом розходилися чутки про німецький наступ на Україну. Незабаром стала помітною зніяковілість і в самих більшовиків. А ще за пару днів одна з місцевих газет насмілилася передрукувати наказ одного німецького генерала, у якому повідомлялося, що німецька армія, на прохання представників дружнього українського народу, рушила звільняти Україну з-під влади більшовиків.

Наступ німців розгортався з фантастичною швидкістю. Жодного опору їм не чинили. За якихось 7 днів після підписання миру вони були вже в Києві... Наступного ранку... до міста ввійшли незначні українські частини на чолі з Петлюрою. Німці з галантності надали їм честь увійти першими. До обіду в місті стало відомо, що на вокзалі німці...

Потім почалося те, що один німецький солдат визначив словами «Ми наведемо лад». Було видрукувано прекрасний план міста німецькою мовою... На всіх перехрестях встановлено дощечки з німецькими написами. Спеціальні стрілки вказували, як куди пройти, і одразу було зазначено, скільки хвилин на це потрібно. Все місто наче павутинням, обплутали телеграфними й телефонними дротами...

Картка 2

Із грамоти П. Скоропадського (29 квітня 1918 р.)

...Цією грамотою я оголошую себе Гетьманом всієї України.

Управління... буде провадитися через посередництво призначеного мною Кабінету Міністрів...

Права приватної власності — як фундаменту культури і цивілізації, відбуваються в повній мірі... Відбувається повна свобода по зробленню купчих по купівлі-продажі землі...

В області економічної і фінансової відбувається повна свобода торгу й відчиняється широкий простір приватного підприємства...

Із законів про тимчасовий державний устрій України (29 квітня 1918 р.)

1) Влада після управи належить виключно до Гетьмана України в межах всієї Української держави.

2) Гетьман стверджує закони й без його санкції ніякий закон не може мати сили.

3) Гетьман призначає Отамани Ради Міністрів. Отаман Міністрів складає Кабінет і представляє його в повнім складі на затвердження Гетьмана. Гетьман затверджує і скасовує Кабінет у повнім його складі.

4) Гетьман є найвищий керівничий всіх зносин Української держави з закордонними державами.

5) Гетьман є верховний воєвода Української Армії та Фльоти...

7) Гетьманові належить помилуваннє засуджених, полегченнє кари й загальне прощаннє зроблених проступних дій...

17) Оселя кожного непорушна...

19) Власність непорушна. Примусове вивласеннє нерухомого майна, коли се необхідно для якої-небудь держави чи громадської користи, можливе не інакше, як за відповідну платню...

21) Кожний може в межах, установлених законом, висловлювати й писати свої думки, а так само розповсюджувати їх шляхом друку.

• Запитання та завдання

  • 1. Визначте повноваження гетьмана.
  • 2. З'ясуйте суть державного устрою за часів його правління. Чим ви можете пояснити вибір саме такої форми правління?
  • 3. Складіть схему державного устрою, що був установлений в Україні за часів П. Скоропадського.
  • 4. Які права та свободи проголошував гетьман? Дайте їх власну оцінку.
  • 5. Охарактеризуйте внутрішню та зовнішню політику гетьмана.

Картка 3

Віднині воєдино зливаються відірвані одна від одної частини єдиної України, Західно-Українська Народна Республіка (Галичина, Буковина й Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна... Віднині є тільки одна, незалежна Українська Народна Республіка. Віднині український народ, звільнений могучим поривом своїх власних сил, має тепер змогу з’єднати всі змагання своїх синів для створення нероздільної, незалежної української держави на добро і щастя робочого народу.

• Запитання та завдання

  • 1) Як називається цитований документ?
  • 2) Коли він був проголошений?
  • 3) Визначте історичне значення цієї події.