Серія «Конструктор уроку». «Історія України». 10 клас

Урок 26. Відновлення більшовицького режиму наприкінці 1919 р. — на початку 1920 р. «Воєнний комунізм»

Мета: проаналізувати політику радянської влади в Україні 1920 р.; визначити характер радянської державності; охарактеризувати політику «воєнного комунізму», визначити її причини та наслідки, дати її оцінку; виховувати повагу до історичного минулого своєї Батьківщини.

Очікувані результати: ...

Тип уроку: комбінований

Поняття: Всеукрревком, «воєнний комунізм», продрозкладка, «червоний терор».

Дати: 11 грудня 1919 р. — створення Всеукрревкому

Персоналії: Г. Петровський.

І. Організаційна частина

II. Актуалізація опорних знань

• Бліцопитування

Виконати тест №18 посібника.

III. Вивчення нового матеріалу

1. Політика більшовиків щодо України

• Робота зі схемою

Складіть схему, яка б відображала систему органів державної влади більшовиків до лютого 1920 р. і після лютого 1920 р.

До уваги вчителя!

Органи влади більшовиків до лютого 1920 р.

Система органів влади більшовиків після лютого 1920 р.

• Робота з підручником

1. Опрацюйте матеріал підручника і дайте відповіді на запитання:

  • 1) Які зміни відбулися в політиці більшовиків щодо України?
  • 2) Чим ви можете пояснити певні вчинки більшовиків?

2. Складіть план-конспект відповіді на питання «Встановлення однопартійної комуністичної системи».

2. Політика «воєнного комунізму»

• Робота з джерелом

• Робота з таблицею

Заповніть таблицю «Зміст і заходи політики «воєнного комунізму».

• Аналізуємо ситуацію

Зі «Щоденника» В. Короленка про політику більшовиків

...Робітники спочатку пішли за вами... ви ж проголосили диктатуру пролетаріату... мрію скорого будівництва соціалізму... але дійсність є дійсністю... ламаючи капіталістичний устрій... ви довели країну до страхітливого стану... голод охопив усю країну... ви зруйнували природній зв’язок товарообміну між містом і селом... Вам доводиться замінювати його штучними заходами, силовим відчуженням, реквізиціями за допомогою караючих загонів... Коли село не отримує не тільки сільськогосподарських знарядь праці, але за голку має платити по 200 крб і більше — ви в цей час установлюєте такі тверді ціни на хліб, які невигідні для села... Тому кожен землероб, бачачи, що в нього нееквівалентно до затраченої ним праці беруть те, що він виробив, робить логічний крок: ховає в ями свій хліб... Ви його знаходите, реквізуєте, проходите по селах Росії та України розпеченим залізом, спалюючи цілі села і радуєтесь успіхам своєї продовольчої політики... Один селянин мені про це сказав так:

Як був у нас Микола-дурачок,

То хліб був п’ятачок,

А як прийшли разумні комуністи,

То нічого не стало людям їсти,

«Хліба ні за які гроші не дістанеш...»

До уваги вчителя!

Зміст і заходи політики «воєнного комунізму»

Визначення поняття

«Воєнний комунізм» — це

Сільське господарство

Уведення продрозкладки (вилучення «надлишків» продовольства в селян). Державна монополія на продаж та заготівлю хліба.

Запровадження кругової поруки.

Формування продзагонів для вилучення продовольства у селян

Промисловість

Націоналізація підприємств важкої, середньої та дрібної промисловості. Встановлення державного контролю над виробництвом.

Спроба побудувати державу-фабрику з тотальним плануванням розподілу матеріальних благ.

Уведення загальної трудової повинності.

Мілітаризація праці.

Зрівняльний розподіл продуктів харчування серед працюючих

Торгівля й фінанси

Заборона вільної торгівлі.

Спроба ліквідувати товарно-грошові відносини.

Перехід до прямого товарообігу.

Встановлення твердих цін на товари.

Карткова система постачання міського населення.

Скасування платні за житло, комунальні послуги, транспорт

  • 1) Поясніть значення понять «диктатура пролетаріату», «соціалізм», «реквізиції».
  • 2) Якими були наслідки запровадження політики «воєнного комунізму»?
  • 3) Дайте власну оцінку цієї політики.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

• Завдання

Укажіть заходи політики «воєнного комунізму».

  • Націоналізація промисловості
  • Запровадження кругової поруки
  • Проведення колективізації
  • Запровадження продрозкладки
  • Уведення продподатку
  • Уведення карткової системи
  • Відновлення вільної торгівлі

V. Домашнє завдання

П: ...

ТЗ: Напишіть твір-роздум на тему «1920 р.: третє відновлення радянської влади в Україні».

Для нотаток

Роздавальний матеріал

Закон Ради народних комісарів УСРР про хлібну розкладку (26 лютого 1920 р.)

Остаточне звільнення України від влади поміщиків і генералів, вигнання з її меж банд Денікіна, що ґвалтували, розорювали і грабували трудове населення, ставить нині перед радянською владою завдання остаточного закріплення цих перемог — передачі земель селянству, відбудови зруйнованого народного господарства, особливо Донецького басейну і залізниць.

Ці великі завдання можуть бути розв’язані тільки тоді, якщо буде ліквідовано продовольчу кризу.

Повинна бути нагодована доблесна Червона армія, яка звільнила Україну і захищає її тепер від нападу контрреволюції і міжнародних капіталістів... Повинні бути нагодовані робітники-залізничники, на яких покладається тяжке завдання відбудови шляхів сполучення. Повинне бути забезпечення хлібом найбільш нужденне селянство, зовсім його позбавлене. Необхідно нагодувати робітників, що видобувають вугілля, без якого зупиняться фабрики, заводи, залізниці і до останньої межі скоротяться запаси товарів, необхідних для населення і в першу чергу для селянства. Повинні бути забезпечені діти, притулки, лікарні, лазарети тощо. Нарешті повинен бути створений особливий фонд (запас) для потреб сівби.

Із метою задовольнити всі перелічені вище невідкладні потреби Рада народних комісарів України ухвалює здійснити в усій країні державну розкладку на хлібні продукти згідно таких правил:

1. Сільське населення, яке виробляє зернові продукти, зобов’язується під страхом суворої відповідальності здати державі за вказаними нижче твердими цінами означену кількість зернових продуктів згідно з державною розкладкою.

2. Ураховуючи тяжкі наслідки громадянської війни, особливо для дрібних селянських господарств, волосну розкладку на зернові продукти почати здійснювати з господарств, площа орної землі яких перевищує три десятини. Однак, якщо встановлена законом розкладка в розмірі 30 % не буде виконана повністю до першого означеного строку, чи тому, що більш заможні селяни не виконають свого обов’язку перед соціалістичною державою, чи тому, що менш заможні селяни візьмуть на себе ганебну роль приховувачів хліба в заможних селян, обов’язок виконання розкладки повинен бути поширений також на господарства, площа орної землі яких менша за три десятини, а винні в приховуванні будуть суворо покарані аж до конфіскації їх майна.

3. Беручи до уваги стан селянських господарств, які потерпіли від білогвардійських банд, а також те, що селянство охоче допомагало продуктами Червоній армії, Раднарком України обчислює кількість хлібних продуктів, що підлягають здаванню державі, лише в межах, безумовно необхідних для задоволення перелічених потреб і значно нижче загальної кількості надлишків, вироблених сільським населенням. Ці останні визначаються для 1920 р., завдяки дуже високому врожаю 1919 р., цифрою в 600 млн пудів.

• Запитання та завдання

  • 1) Що таке продрозкладка? Чим більшовики мотивували необхідність її запровадження?
  • 2) Якими були методи запровадження продрозкладки? Чи можна їх вважати яскравим проявом політики «воєнного комунізму»? Чому?
  • 3) Охарактеризуйте земельну політику радянської влади в 1920 р. Які чинники впливали на її проведення?