Серія «Конструктор уроку». «Історія України». 10 клас

Урок 25. Політика радянської влади в Україні в 1919 р. Боротьба з денікінцями

Мета: проаналізувати політику радянської влади в Україні 1919 р.; визначити характер радянської державності; охарактеризувати діяльність радянських органів влади та її лідерів; розкрити особливості воєнно-політичної ситуації в Україні в 1919 р.; проаналізувати денікінський режим в України та визначити причини його падіння.

Очікувані результати: ...

Тип уроку: комбінований.

Поняття: Тимчасовий робітничо-селянський уряд, УРСР, Раднарком, повстанський рух, «червоний терор», «білий терор»

Дати: 30 серпня 1919 р. — вступ до Києва частин УНР та Добровольчої армії А. Денікіна; грудень 1919 р. — квітень 1920 р. — Перший Зимовий похід військ УНР.

Персоналії: X. Раковський, Н. Махно, М. Григор’єв, А. Денікін.

І. Організаційна частина

II. Актуалізація опорних знань

• Бліцопитування

Виконати тест №17 посібника.

III. Вивчення нового матеріалу

1. Запровадження радянської державності та її' характер. X. Раковський

• Робота з підручником

Випишіть основні заходи формування більшовицького режиму в Україні в 1919 р. Дайте їх власну оцінку.

• Повідомлення учнів

Заслухайте повідомлення за темою «Діяльність X. Раковського».

• Робота з джерелом

2. Повстанський рух. Н. Махно

• Робота з картою

Покажіть на карті райони, охоплені повстанським рухом.

• Проблемне завдання

Чим ви можете пояснити активізацію повстанського руху в 1919 р.?

• Повідомлення учнів

Тема «Політичні погляди та діяльність лідерів повстанських загонів М. Григор’єва та Н. Махна».

• Робота в парах

Сьогодні немає єдиної оцінки постаті Н. Махна. Радянська історіографія для характеристики цієї неординарної постаті вживала такі характеристики: «прибічник контрреволюції та білого руху», «бандюга-неврастеник», «страшний монстр». Сучасні історики та селяни мають протилежну точку зору, і для характеристики цієї постаті застосовують зовсім інші епітети: «захисник народу», «наш батько», «розумний і кмітливий», «справедливий». Займіть в цій дискусії протилежні сторони і спробуйте аргументовано відстояти свою точку зору.

3. Денікінський режим

• Робота з підручником

  • 1. З’ясуйте, у результаті яких воєнних операцій білогвардійці захопили Лівобережну Україну.
  • 2. Складіть схему, яка б відображала основні сили, які визначали воєнно-політичну ситуацію в Україні влітку 1919 р.

• Проблемне завдання

Спираючись на розповідь учителя або матеріал підручника, охарактеризуйте спробу українських військ захопити Київ. Визначте причини невдачі цієї операції.

• Повідомлення учня

Заслухайте повідомлення на тему «Перший Зимовий похід армії УНР». Визначте історичне значення цієї події.

Аналізуємо інформацію

• Встановлення причинно-наслідкових зв'язків

Обґрунтуйте причини поразки білогвардійців.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

• Творче завдання

  • 1. Напишіть твір-роздум на тему «Україна в 1919 р.: другий прихід більшовиків».
  • 2. Складіть від імені Н. Махна листівку «Де влада — там нема свободи. Правда про махновщину», яка б відображала його погляди та діяльність.

• Проблемне завдання

Дайте власну оцінку повстанського руху в Україні в 1919 р. та денікінського режиму.

V. Домашнє завдання

П: ...

ТЗ: ...

  • 1. Складіть відозву до українського народу, яка відображала основні погляди та заходи денікінського уряду.
  • 2. Напишіть невеличке есе на тему «Крах денікінщини».

Роздавальний матеріал

Картка 1

Із доповіді Російського Червоного хреста про діяльність Надзвичайних комісій у Києві в 1919 р.

Більшовики увійшли до Києва в лютому 1919 р. і наступного дня почали свої дії Надзвичайки. По всьому місту хапали людей... Коли людина зникала, установити її долю було практично неможливо. Списків арештованих не вели... У ВУНК були спеціальні органи: губнека, Лук’янівська тюрма, концентраційний табір, який розміщувався в старій пересильній тюрмі... ВУНК займала будинок Попова, у підвалах якого і відбувалися вбивства... Крики і плач тих, кого вбивали, було чути по всьому дому Попова... Через дорогу, у Липському провулку жили найбільш значимі комісари... У цьому будинку відбувались оргії, що переплітались з убивствами і кров’ю... Район Липок перетворився на царство страху та смерті... Підставою для арештів були доноси домашніх слуг, ображених на своїх господарів, або тих, хто виношував корисливі плани щодо майна заарештованих.... Але в основу ідеології НК була покладена теорія класової боротьби. А правильніше — класового винищення.

• Запитання та завдання

  • 1) Чому відновлення радянської влади в Україні було пов'язане з посиленням насильства і терору? Дайте визначення поняття «червоний терор».
  • 2) Як ви зрозуміли висловлювання: «Але в основу ідеологїї НК була покладена теорія класової боротьби. А правильніше — класового винищення». Наведіть конкретні факти, які підтверджують або спростовують наведене твердження.
  • 3) Спрогнозуйте реакцію українського населення на політику радянської влади в Україні в 1919 р.

Для нотаток

Додаткова література до уроку

1. Гісем О. В., Мартинюк О. О. Історія України: Комплексний довідник. — X.: Вид-во «Ранок», 2009.

2. Земерова Т. Ю., Скирда І. М. Історія України у визначеннях, таблицях і схемах. 10—11 класи. — X.: Вид-во «Ранок», 2009.

3. Історія України. 10 клас: Атлас / Авт.-упоряд. О. В. Гісем, О. О. Мартинюк. — X.: Вид-во «Ранок», 2009.

4. Історія України. Документи. Матеріали / Упоряд. І. М. Скирда. — X.: Вид-во «Ранок», 2009.

5. Скирда І. М. Історія України. 10 клас: Експрес-контроль. — X.: Вид-во «Ранок», 2009.

Картка 2

1) Спомини генерала О. Удовиченка про зустріч українських і денікінських військ у Києві

Генерал Денікін та його правительство в основу своєї політики ставили відновлення «єдиної неділимої Росії»... «України не було і не буде»,— таке гасло було в денікінського уряду. ...Український уряд не мав жодного бажання вступати в боротьбу з Добрармією: навпаки, вся його політика була скерована на порозуміння, на спільні дії двох армій проти Червоної армії. Про це старалися перед державами Антанти українські делегації в різних країнах, а головне в Парижі, та нарешті, і саме українське командування намагалося безпосередньо нав’язати контакт із Добрармією. ...Українським Урядом і командуванням армії було вжито всіх заходів для уникнення бойових дій проти Добрармії.

Між тим, група генерала Кравса, зайнявши 30.VIII своїми передовими частинами місто Київ, ранком 31.VIII рушила колоною через Київ, яку українське населення урочисто і радісно вітало. Але одночасно із сходу, через київські мости до Києва почали входити денікінські війська в команді генерала Бредова, по дорозі обеззброюючи дрібні групи українських військ. Маючи наказ не вступати в бій із військами Добрармії, українські частини не знали, як їм поводитися, вважаючи, що це «непорозуміння», яке буде ліквідоване командуванням українським і денікінським. Але за кілька годин розвіялися всі надії на встановлення мирних взаємовідносин...

2) «Із київських споминів» О. Гольденвейзера про денікінський режим

...Погром. Він висів у повітрі від самого початку добровольців... Короткочасне захоплення більшовиками Києва стало приводом до організації погрому в місті... Дивний це був погром. Він був несхожим на попередні, які проходили в пограбуванні єврейського майна, у пилу куриного пуху та пір’я з розпорошених матраців та подушок та під дзвін побитого скла... Сьогоднішні погромщики були практичніші та діловитіші... Вони розуміли, що при сьогоднішній дороговизні було б гріхом побити хоча б якусь дрібницю... Техніка єврейського погрому восени 1919 р. була такою: до квартири входить озброєна група у складі 5—6 чоловік. Один стає біля парадних дверей, другий — біля дверей тилового ходу. Після цих передбачливих заходів розпочинається лірична частина. Один із банди, звертаючись до господаря, говорить, що ви — усі більшовики і зрадники, ви стріляли з вікон у спину, ви не бажаєте служити в армії — тому повинні віддати на потреби Добровольчої армії все, що маєте цінного, якщо не зробите це добровільно або щось приховаєте — будете розстріляні... Якщо жертва народного гніву після такої промови спішила все віддати добровільно — життя її було врятовано, якщо ж ні — її ставили до стіни разом із дружиною, дітьми і приставляли до їх голів дуло револьвера... У віддалених районах було не вимагательство, а справжній грабіж... Єврейське населення до погрому поставилось із якимсь тупим мовчанням. Його нерви були повністю виснажені... Уночі тільки й чути були страшенний крик і сотні голосів, що звали на допомогу... Але це був трагічний крик — результат відчаю... Погромні дні осені 1919 р. полишили хмурий відбиток на тогочасне київське життя... Особливо криваву сторінку добровольці вписали у свою історію погромом у Фастові. Там уже був не погром, а справжня різанина — винищення всього єврейського населення міста.