Серія «Конструктор уроку». «Історія України». 10 клас

Урок 12. Воєнні дії на території України в 1914 р.

Мета: проаналізувати процес захоплення російськими військами Східної Галичини та Північної Буковини; охарактеризувати політику російської окупаційної влади на захоплених територіях.

Очікувані результати: ...

Тип уроку: комбінований.

Поняття: Галицька битва, окупаційна влада, репресії, депортація, Галицько-Буковинське генерал-губернаторство.

Дати: серпень—вересень 1914 р. — Галицька битва; вересень 1914 р. — репресії окупаційної адміністрації в Галичині.

Персоналії: О. Бобринський, А. Шептицький.

І. Організаційна частина

• Повідомлення теми та очікуваних результатів

II. Актуалізація опорних знань

• Бліцопитування

Виконати тест №9 посібника.

• Проблемне запитання

Поясніть, у чому полягає різниця між причиною та приводом. Як ви розумієте народну приказку «Була б причина, а привід знайдеться»?

III. Вивчення нового матеріалу

1. Причини Першої світової війни

• Робота за підручником

Визначте причини та привід Першої світової війни.

До уваги вчителя!

Привід Першої світової війни

Австро-сербський конфлікт, викликаний убивством у червні 1914 р. в м. Сараєво спадкоємця австро-угорського престолу Франца Фердинанда сербським націоналістом Г. Принципом

Причини Першої світової війни

  • 1) Загострення протиріч між провідними державами світу внаслідок нерівномірності їх економічного та соціально-політичного розвитку.
  • 2) Загарбання нових територій, контроль за ринками збуту та джерелами сировини.
  • 3) Гонка озброєнь.
  • 4) Наявність двох ворогуючих блоків — Троїстого союзу та Антанти.
  • 5) Бажання урядів воюючих країн відвернути увагу народів від внутрішніх проблем.
  • 6) Боротьба проти національно-визвольних та соціальних рухів

2. Воєнні дії на території України в 1914 р.

• Аналізуємо інформацію

• Проблемне завдання

Сучасні історики В. А. Смолій та В. С. Степанков відзначають: «У процесі відступу з етнічних українських земель австро-угорська влада, командування армії вдалися до масштабних репресій проти місцевих жителів. У пошуках винних за провал кампанії вони охоче схопилися за версію польської адміністрації провінції, згідно з якою невдачі стали наслідком «зради українців», які начебто таємно симпатизували й допомагали росіянам. Русофілів, а відтак і всіх підряд українців, почали сотнями заарештовувати, страчувати без суду. Тисячі їх гнали до австрійських концентраційних таборів. Лише у сумнозвісному Талергофі, у Штирії, де в жахливих умовах утримувалося понад 30 тис. українофілів та русофілів, унаслідок тифу протягом короткого часу загинуло більш як 1 тис. осіб. Попри запаморочення шовіністичним чадом, навіть австрійський парламент змушений був реагувати на нелюдське ставлення до українців».

  • 1) Поясніть значення понять «репресії», «концентраційні табори», «шовінізм».
  • 2) Чим викликані й наскільки обґрунтованими були репресії австро-угорської влади проти населення Галичини в 1914 р.?
  • 3) Хто такі русофіли? Чому їх переслідували особливо жорстоко?

• Робота з джерелом

3. Політика російської влади на приєднаних територіях

• Робота зі схемою

За матеріалом підручника складіть схему, яка б відображала адміністративний поділ Галичини та Буковини, після їх загарбання російськими військами.

• Робота з джерелом

• Робота з підручником

Випишіть у зошит основні заходи політики російської окупаційної влади в Галичині та Буковині в 1914 р.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

• Творче завдання

  • I варіант. Напишіть офіційну статтю про Галицьку битву до російської газети.
  • II варіант. Напишіть офіційну статтю про Галицьку битву до австрійської газети.
  • III варіант. Напишіть статтю про Галицьку битву до стрілецького літопису.

Поясніть, які події ви вважаєте головними. Чому саме вони? Чому про одну і ту саму подію вийшли статті з різними акцентами та оцінками?

V. Домашнє завдання

П: ...

ІВЗ: Підготувати повідомлення про діяльність керівників УСС — Д. Вітовського та Г. Коссака.

До уваги вчителя!

Адміністративний поділ Галичини та Буковини після їх загарбання російськими військами

Роздавальний матеріал

Картка 1

Галицька битва — це одна з найбільших битв Першої світової війни. В операції брали участь 3, 4, 5, 8, 9 армії у складі російського Південно-Західного фронту (командувач фронтом — генерал Микола Іванов) і чотири австро-угорські армії (ерцгерцог Фрідріх, фельдмаршал Гетцендорф), а також німецька група генерала р. Войрша. Спочатку на правому фланзі, у районі дій 4 і 5 армій, ситуація склалася несприятливо для російських військ, і вони під тиском австрійської армії стали відступати від міст Красника і Томашова на північ. Лівофлангові армії: 3 під командуванням генерала Рузського (із району Дубна) і 8 під командуванням генерала Брусилова (із району Проскурова) — розгорнули успішний наступ у напрямку на Львів і Галич. На притоках Дністра — річках Золота Липа (13—15 серпня) і Гнила Липа (16—18 серпня) опір австрійських військ був подоланий, і вони почали відступати. 21 серпня російські війська зайняли Львів, а 22 серпня — Галич. У результаті цієї битви росіяни оволоділи Східною Галичиною, Північною Буковиною та вийшли до карпатських перевалів. Там розгорілись тяжкі бої. Росіяни вступили до Львова, Чернівців. Під час битви австро-угорські війська втратили 400 тис. осіб, із яких 100 тис. були полонені. Тільки завдяки терміновій допомозі з боку Німеччини і перекиданню військ з інших фронтів Австро-Угорщина уникла остаточного розгрому. Оволодіння Галичиною характеризувалося росіянами як завершення «справи великого князя Івана Калити».

• Запитання та завдання

  • 1) Що ви дізналися про хід Галицької битви? Аргументовано доведіть, що це одна з найбільших битв Першої світової війни.
  • 2) Простежте по карті (в атласі) перебіг цієї битви. Намалюйте в зошиті її схему.
  • 3) Завдяки чому Австро-Угорщині вдалося уникнути остаточного розгрому?
  • 4) Якими були втрати австро-угорських військ?
  • 5) Визначте результат та наслідки Галицької битви.
  • 6) Хто такий Іван Калита? Чому оволодіння Галичиною російськими керівними колами розглядалося як завершення справи Івана Калити?

Для нотаток

Картка 2

Із маніфесту до населення Галичини князя Миколи Миколайовича, головнокомандувача російської армії (1914 р.)

Браття! Твориться Божий суд! Терпляче, із християнською покорою довгі віки страждав руський народ під іноземним ярмом, але не хитрістю, ані переслідуванням не вдалося зломити в ньому надій на свободу. Як рвучкий потік несе каміння, щоб злитися з морем, так немає сили, що спинила б руський народ у його пориві до об’єднання. Нехай не буде більше поневоленої Русі! Спадщина Святого Володимира, земля Ярослава Осмомисла, князів Данила і Романа, скинувши ярмо, хай піднесе прапор єдиної, великої, неділимої Росії!... Многостраждальна Братіє Русі, повстань назустріч російським солдатам. Визволювані Руські Браття! Усім нам знайдеться місце на лоні Матушки Росії. Не кривдячи людей жодної народності, не шукаючи свого щастя в уярмленні іноземців, як це робили шваби, поверніть свій меч на ворога, а свої серця до Бога і моліться за Росію і за руського царя!»

• Запитання та завдання

  • 1) У зв'язку з якими подіями було опубліковано цей маніфест?
  • 2) Чи правомірним, на вашу думку, є звернення до населення Галичини як до руського народу?
  • 3) Поміркуйте, чому автор джерела апелює до таких історичних постатей, як Ярослав Осмомисл, князі Роман та Данило. Чи правомірно, на вашу думку, пов'язувати їх діяльність з історією «єдиної, великої, неділимої Росії»?
  • 4) Як ви гадаєте, чи виконає царський уряд обіцянку про те, що на території Росії не будуть «кривдитися люди жодної народності»? Поясніть свою точку зору.

Картка 3

Зі «Спогадів» П. Мілюкова

«Тепер, коли до нас дійшли точні відомості про цілковитий погром українського життя в Галичині, коли київські дільниці й тюрми переповнилися вивезеними галичанами, серед котрих були професори університету, поважні старі священики, інтелігенти всіх професій, жінки, діти, селяни, гірські гуцули, коли ми побачили, що вихоплено з хати зненацька, без грошей, часто-густо напіводягнене, залякане до смерті, що везуть їх до Томської, Іркутської, Архангельської, Астраханської губерній без засобів, невідомо на яку долю і на який час, от тоді ми, київські українці, збагнули як слід, що таке являла собою “Освободительная” війна і яку долю готують нашому народові її подібні наслідки...»,— так описував свої враження уповноважений «Союзу міст», активний діяч українського руху Д. Дорошенко... Наші праві націоналісти в особі графа Бобринського, посівши адміністративні посади в «П’ємонті українства», почали переслідувати український національний рух і силоміць навертати уніатів до православ’я. Тяжке враження справив арешт А. Шептицького, який користувався неабияким впливом та авторитетом у краї. Усе сприяло наростанню ворожості місцевого населення до переможців.

• Запитання та завдання

  • 1) Як наведене джерело відображає політику російської окупаційної влади на приєднаних у 1914 р. територіях?
  • 2) Який регіон називали «П'ємонтом українства»? Чому?
  • 3) Хто такий А. Шептицький? Чому його арешт справив тяжке враження? Яку політику здійснювала окупаційна влада щодо греко-католиків?
  • 4) Яку посаду займав О. Бобринський? Дайте власну оцінку його діяльності.
  • 5) Чому представники опозиції в самій Росії характеризували російську політику на західноукраїнських землях як «європейський скандал»? Поясніть, чому така політика сприяла «наростанню ворожості місцевого населення до переможців».