Розробки уроків. Історія України. 11 клас. Рівень стандарту. Академічний рівень

УРОК № 35

Тема. Розгортання національно-визвольного руху в Україні.

Мета: з'ясувати причини загострення міжнаціональних відносин і зростання активною ті національних рухів наприкінці 1980-х рр. Продовжувати формування критичного мислення учнів. Виховувати в учнів інтерес і повагу до історичного минулого своєї країни, до борців за незалежність України.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, хрестоматія, стінна карта «Україна в період боротьби за незалежність (1985—1991)», атлас.

Основні поняття і терміни: політична партія, багатопартійність, Народний Рух України, демплатформа.

Основні дати: 8—10 вересня 1989 р. — Установчий з'їзд Народного Руху України за перебудову; 16 липня 1990 р. — прийняття Декларації про державний суверенітет України.

Хід уроку

I. ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ

• Фронтальне опитування.

1) Що таке гласність? Які її відмінності від свободи слова?

2) Який зв’язок існував між гласністю і зростанням політичної активності суспільства?

3) Які політичні реформи були здійснені за роки перебудови? Схарактеризуйте їх результати і наслідки.

4) Якою була роль неформальних об’єднань в активізації політичного життя суспільства?

5) Чому було усунуто від влади В. Щербицького?

6) Що зумовило появу масового робітничого руху? Під якими гаслами виступали робітники?

II. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Активізація національного руху в Україні. Народний рух України.

• Розповідь учителя.

Український національний рух поєднував у собі національно-визвольний, екологічний, загальнодемократичний та інші рухи.

Активізація національного руху в Україні була викликана такими причинами.

• Русифікаторська політика союзного керівництва в попередні десятиліття.

• Чорнобильська катастрофа, яка вочевидь засвідчила всю згубність подальшого перебування України в складі СРСР і повну безпорадність компартійного керівництва УРСР.

• Гласність та лібералізація суспільно-політичного життя, які сприяли активізації українського суспільства, появі неформальних організацій.

Національний рух в Україні мав такі прояви.

• Мітинги, демонстрації, акції протесту.

• Формування широкого загальнонаціонального руху — Народного Руху за перебудову.

• Формування українських національних партій і, відповідно, багатопартійної системи.

Одним із найгостріших питань українського національного руху було питання вільного функціонування і розвитку української мови. Широкі кола громадськості, особливо інтелігенція, відкрито висловлювали невдоволення політикою русифікації. У 1987—1988 рр. Політбюро ЦК КПУ кілька разів розглядало питання щодо створення умов вільного функціонування української мови в республіці, однак окрім констатації звуження сфери її вживання та потреб підтримки національної культури так ніяких заходів і не було вжито.

Тим часом, у лютому 1989 р. у Києві відбулася установча конференція Товариства української мови ім. Т. Шевченка, яке виступало за надання українській мові статусу державної.

Під тиском громадської думки ВР УРСР у жовтні 1989 р. прийняла Закон «Про мови» в УРСР. Цим документом закріплювався державний статус української мови та гарантувалася рівноправність мов усіх народів, що проживали на території України. Відповідно до прийнятого закону впродовж наступних п’яти років українська мова повинна була змінити російську в діяльності державних установ. Та реального механізму цього процесу розроблено не було, а глибина русифікації була значно більшою, ніж передбачалося.

На початку 1988 р. лідери українських громадсько-політичних організацій приходять до думки про створення громадського об’єднання на зразок Народного фронту. Він мав об’єднати розпорошені національні сили для створення масової впливової опозиції. Ініціатива у створенні такого роду громадсько-політичної організації належала київській організації Спілка письменників України. У газеті «Літературна Україна» було опубліковано проект програми Народного Руху України за перебудову. Обговорення проекту викликало активізацію національних сил і жваву дискусію у суспільстві. Компартійне керівництво зустріло ідею створення Руху з насторогою і розгорнуло активну антирухівську кампанію, прагнучи залучити до неї трудові колективи. Незважаючи на опір 6—10 вересня 1989 р. у Києві відбувся установчий з’їзд Народного руху України за перебудову. Було прийнято Програму і Статут руху. Головою Руху було обрано І. Драча. Згодом цій організації довелось відіграти провідну роль у боротьбі за незалежність України. Із руху за перебудову він перетворився на рух за незалежність України.

• Самостійна робота за підручником.

Опрацювати відповідний матеріал підручника і дати відповіді на запитання.

1) Які програмні цілі ставив перед собою Рух?

2) Як вони співвідносилися з декларованими цілями КПРС у роки перебудови?

3) Чим була зумовлена поміркованість Руху порівняно з діяльністю аналогічних рухів в інших союзних республіках?

2. Розпад КПУ. Формування багатопартійності.

• Розповідь учителя.

Необхідною умовою становлення демократичної правової держави є багатопартійність. Вона дає можливість повніше враховувати інтереси всіх громадян у державній політиці й сприяє стабільному й динамічному розвитку суспільства.

До причин, що призвели до створення багатопартійності в Україні, можна віднести:

• розширення демократизації суспільного життя, гласність;

• історичні корені багатопартійності в Україні;

• виникнення й розвиток в Україні дисидентства;

• нездатність КПРС продовжувати виконання керівної ролі всього суспільства, яку вона собі привласнила.

Правову основу для формування багатопартійності заклав позачерговий Третій з’їзд народних депутатів СРСР (березень 1990 р.), що вніс зміни до Конституції СРСР, скасувавши, зокрема, й ст. 6 про керівну і спрямовуючу роль КПРС, ядро в політичній системі радянського суспільства. У жовтні 1990 р. було прийнято закон СРСР «Про громадські об’єднання».

В історії становлення багатопартійності виділяють три етапи.

1) 1988—1989 рр. — створення умов багатопартійності. Створення опозиційних до КПРС неформальних об’єднань та рухів, що пізніше трансформувалися в політичні партії. У цей час в Україні розгортають активну діяльність Українська демократична спілка (УДС), пізніше перейменована в Українську народно-демократичну лігу (УНДЛ), Українська гельсінська спілка (УГС), Народний рух України за перебудову (НРУ).

2) 1989—1990 рр. — етап безпосереднього створення початкової багатопартійності. За цей час у республіці створено понад 20 партій, які об’єднали понад 30 тис. осіб.

3) Початок 1991 — серпень 1991 р. — кардинальні зміни в становленні багатопартійності. Розвал, а згодом і заборона діяльності КПУ після спроби державного перевороту в Москві ДКНС (рос. ГКЧП) 19—21 серпня 1991 р. у зв’язку з доказами про підтримку керівництвом КПУ державного перевороту.

Виникнення, становлення та утвердження політичних партій, тобто процес їх конституювання, контролюють державні інституції. Партійні формування обов’язково повинні мати нормативні документи (статут, програму), відповідну кількість членів, первинних організацій (не тільки в столиці, а й в областях, містах, районах) тощо. Реєструються політичні партії Міністерством юстиції України. На момент проголошення незалежності було зареєстровано понад 20 політичних партій різного спрямування та орієнтації: праві, ліві, центристські, релігійні, економічні, екологічні тощо. Існувала і досить велика кількість молодіжних об’єднань, у тому числі й політичних.

• Самостійна робота за підручником.

Варіант 1

Складіть тези за темою «Розпад КПРС і КПУ. Демплатформа».

Опрацьовуючи даний матеріал, учні повинні звернути увагу на причини та етапи розпаду КПУ, розкрити суть позиції демплатформи в КПУ.

Варіант 2

Складіть тези за темою «Виникнення нових політичних партій».

Опрацьовуючи матеріал, учні повинні звернути увагу на шляхи утворення нових політичних партій, їх політичний спектр та вплив на суспільство.

III. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

• Бесіда за запитаннями.

1) Коли утворився Народний Рух України за перебудову?

2) НРУ в перші роки свого існування був політичною партією чи громадсько-політичною організацією?

3) Коли було прийнято Закон «Про мови»? Якими є його основні положення?

4) Що зумовило розпад КПУ?

IV. ПІДСУМКИ УРОКУ

• Заключне слово вчителя.

Процес перебудови сприяв активізації демократичного національно-визвольного руху. В Україні починається процес формування неформальних організацій, опозиційних існуючому режиму. Головну роль у протистоянні партійно-державному апарату відігравав Народний рух України.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1) Опрацювати відповідний параграф підручника.

2) Підготувати реферати за темами: «Становлення багатопартійності в Україні»; «Позитивні й негативні сторони неформальних організацій»; «Трансформація Народного Руху України за перебудову в НРУ».