Розробки уроків. Історія України. 11 клас. Профільний рівень

ПЛАНИ-СХЕМИ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ УЧНІВ

Робота за параграфом підручника

1. Зверніть увагу на назву параграфа. Прочитайте весь параграф, для того щоб скласти загальне уявлення про його зміст. Знову поверніться до теми параграфа і з’ясуйте, якою мірою ви зрозуміли її.

2. Визначте за відповідними словниками значення слів і термінів, які вам незрозумілі.

3. Зверніть особливу увагу на своє розуміння позначених у підручнику іншим шрифтом понять, тверджень, ідей, висновків тощо.

4. Спробуйте пов’язати матеріал параграфа та інформацію, яку ви отримали на уроці або записали в зошиті.

5. З’ясуйте, яким є ваше розуміння наведених понять. Вам необхідно вміти давати визначення понять, розкривати їх особливості та взаємозв’язки з іншими поняттями.

6. Інколи для того щоб полегшити підготовку домашнього завдання, доцільно усно або письмово скласти його план.

7. Якщо в тексті є посилання на зміст вивчених раніше параграфів, передивіться їх.

8. За наявності тих питань і проблем, що вас зацікавили або з наведеним тлумаченням яких ви не погоджуєтеся, зверніться до додаткової літератури.

9. Опрацьовуючи зміст параграфа, не забувайте про те, що він є лише матеріалом для формування ваших власних світоглядних уявлень. Тому ви повинні знати теоретичний матеріал, зберігаючи при цьому право самостійно робити висновки особисто для себе.

10. Для того щоб зрозуміти, чи добре ви засвоїли матеріал, спробуйте переказати його, не користуючись підручником. Можна переказувати параграф, спершу спираючись на план, а потім без нього.

11. У випадку виникнення ускладнень поверніться до тексту і ще раз перечитайте незрозумілі фрагменти або параграф у цілому. Кращому розумінню тексту сприятиме те, що ви спробуєте самостійно поставити якомога більше запитань до тих фрагментів, які ви не зрозуміли.

12. Підготуйте відповіді на запитання і завдання, вміщені після параграфа, та виконайте завдання, запропоновані вчителем.

Створення розуміння основних понять і категорій

1. Уважно прочитайте формулювання поняття.

2. Якщо воно містить терміни і слова, у розумінні яких ви не впевнені, то з’ясуйте їх значення за відповідними словниками (тлумачними, іншомовних слів, спеціальними тощо).

3. Проаналізуйте наведене визначення поняття за його складом.

3.1. Установіть той центральний змістовний елемент, без якого воно втратить свій сенс.

3.2. Визначте складові, які доповнюють і конкретизують центральний елемент.

4. З’ясуйте, у якому розумінні використовується поняття (широкому, вузькому, спеціальному, з позицій певного історичного типу світогляду тощо).

5. Порівняйте формулювання, яке ви аналізуєте, з іншими визначеннями цього поняття. При цьому пам’ятайте, що необхідно порівнювати аналогічні розуміння цього поняття.

6. Спробуйте сформулювати власне визначення поняття в цілому або тих його окремих частин, що здаються вам важкими для запам’ятовування. Подумайте над тим, чи змінить ваше визначення зміст поняття.

7. Установіть, якими є характерні риси і особливості поняття.

Усна або письмова рецензія на відповідь учня

Оцінюючи відповідь товариша, визначте, якою мірою вона відповідає таким вимогам.

1. Повнота і правильність викладу фактів.

2. Розуміння основних ідей і вміння їх сформулювати.

3. Необхідна образність та емоційність.

4. Використання при розкритті змісту питання відповідних понять і термінів.

5. Наведення прикладів та їх доцільність.

6. Послідовність і логічність відповіді — дотримання певного плану і обґрунтованість висновків.

Варто також звернути увагу на мовні помилки (непотрібні повтори, обмежений мовний запас тощо). Враховуючи все сказане вище, об’єктивно оцініть відповідь. Спочатку спробуйте звернути увагу на позитивні риси, а потім — на недоліки.

Рекомендації учаснику дискусії

Дискусія — обговорення будь-якого суперечливого питання, проблеми, у процесі якого стикаються різні, як правило протилежні, точки зору.

1. Перш ніж виступати, чітко визначте, якою є ваша позиція. Переконайтеся, що ви адекватно розумієте сутність проблеми.

2. Уважно вислухайте опонента і лише після цього висловлюйте свою точку зору.

3. Пам’ятайте, що найкращим способом доказу або спростування є досконала логіка, беззаперечні факти і аргументи.

4. Сперечайтеся чесно і відверто, намагаючись спростувати, а не викривити висловлювання своїх опонентів.

5. Доводячи або спростовуючи думку, необхідно висловлюватися чітко, ясно, зрозуміло, своїми словами.

6. Якщо під час дискусії було доведено хибність вашої позиції, майте мужність визнати це.

7. Ніколи не використовуйте образливих висловлювань стосовно опонента або його позиції.

8. Завершуючи свій виступ, необхідно підбити підсумки і сформулювати висновки.

Правила проведення дискусії

1. Необхідно критикувати ідеї, а не опонентів.

2. Мета дискусії полягає не в тім, щоб визначити переможця, а в тім, щоб дійти згоди.

3. Усі учасники дискусії повинні бути залучені до обговорення питань.

4. Кожний учасник дискусії повинен мати рівні право і можливість висловити свою думку.

5. Виступи повинні відбуватися організовано за дозволом ведучого.

6. Будь-яка точка зору підлягає обговоренню і не може відкидатися без нього.

7. Упродовж дискусії її учасники під впливом фактів і аргументів можуть змінювати свою позицію.

8. Під час дискусії необхідно підбивати проміжні й остаточні підсумки.

Складання простого або розгорнутого плану

1. Зверніть увагу на тему плану, який ви повинні скласти. Уважно прочитайте текст і виберіть із нього лише той матеріал, який відповідає темі плану.

2. Розпочинайте складати план лише тоді, коли з’ясуєте зміст матеріалу в цілому.

3. Залежно від того, який вид плану (простий або розгорнутий) необхідно скласти, оберіть один із двох запропонованих шляхів.

3.1. Якщо потрібно скласти простий план, то переділіть текст на логічно завершені частини; знайдіть у кожній із них головну думку; чітко, ясно і конкретно сформулюйте та запишіть її.

3.2. Якщо план розгорнутий, у кожній із логічно завершених частин тексту вирізніть декілька положень, які розкривають головну думку; сформулюйте і запишіть головні думки у вигляді пунктів плану, а положення, що їх розкривають,— як підпункти.

4. Перед тим, як записати план, перевірте, чи всі головні ідеї тексту знайшли в ньому відображення.

Складання тез

Тези — коротко сформульовані основні положення статті, лекції, повідомлення, доповіді. Це короткий письмовий виклад основних думок джерела без пояснень, ілюстрацій та посилань. У тезах переважають загальні положення.

1. Уважно прочитайте текст, на підставі якого необхідно скласти тези.

2. З’ясуйте значення слів і термінів, що вам незрозумілі.

3. Розпочинайте складати тези лише тоді, коли ви з’ясували зміст тексту в цілому і його головну думку.

4. Визначте у тексті основні положення, що є ланками логічного ланцюжка, за допомогою якого автор послідовно розкриває свою думку.

5. Сформулюйте їх своїми словами (це сприяє кращому розумінню тексту) і запишіть.

Складання конспекту

Конспектування — стислий письмовий виклад основного змісту тексту з виокремленням його найважливіших положень.

1. Запишіть автора твору, його назву та вихідні дані.

2. Перед тим як розпочати конспектування, необхідно ознайомитися з текстом у цілому.

3. Визначте у тексті логічно завершені частини і в кожній з них знайдіть основну думку, дайте їм назву. На підставі цього складіть план.

4. Підготуйтеся до виконання завдання: поділіть аркуш у зошиті на дві нерівні частини для запису плану (ліворуч) і конспекту (праворуч).

5. Складіть конспект змісту кожної логічно завершеної частини тексту відповідно до плану, дотримуючись таких умов.

5.1. Основний зміст тексту викладається стисло.

5.2. Провідні думки, аргументи, висновки вкажіть докладно.

5.3. Назви глав, розділів, параграфів наукової праці обов’язково вказуються точно.

5.4. У конспекті використовуються цитати. Дотримуйтеся правил цитування: необхідну цитату беріть у лапки, у дужках зазначайте джерело і сторінку.

5.5. Намагайтеся робити записи своїми словами, оскільки це сприяє кращому розумінню тексту.

5.6. Основні положення конспекту вказуються навпроти відповідних пунктів плану.

6. Працюючи над конспектом, використовуйте систему підкреслень, вирізняйте найбільш важливе великими літерами, використовуйте умовні позначки і позначення. Вони допоможуть вам під час відповіді за конспектом.

7. У лівій частині конспекту, крім плану, можна також робити записи незнайомих імен і термінів, які потребують пояснення, необхідні доповнення, стислі висновки для себе, звернення до явищ сьогодення тощо.

8. Перевірте виконану роботу. У разі необхідності виправте або здійсніть уточнення пунктів плану і змісту конспекту.

9. У випадку, якщо необхідно скласти конспект на підставі декількох джерел, спочатку визначають, який твір буде основним. Для цього прочитайте джерела і визначте, якою мірою в них розкрито проблему, що вас цікавить. Потім розділіть сторінку зошита на дві частини: у лівій частині зробіть конспект основного твору, у правій — запишіть доповнення до нього за іншими джерелами.

Аналіз джерела додаткової інформації, у якому викладені світоглядні проблеми

1. З’ясуйте походження джерела: хто його автор, коли він жив.

2. Що являє собою джерело за змістом і формою (уривок із наукового або філософського тексту, твору художньої літератури, словникова стаття, повідомлення засобів масової інформації, афоризм тощо).

3. Прочитайте наведений у підручнику матеріал із тієї проблеми, якої стосується джерело.

4. З’ясуйте зміст завдання і мету вашого аналізу джерела.

4.1. Ілюструвати і поглибити розглянутий за підручником матеріал.

4.2. Доповнити і конкретизувати ваші знання.

4.3. Ознайомитися з різними, а інколи й протилежними точками зору на якесь питання або проблему.

5. Прочитайте текст джерела і визначте.

5.1. Значення понять і термінів, що містяться в ньому.

5.2. Особливості світоглядної позиції автора джерела.

5.3. Головну думку автора джерела.

5.4. Аргументацію, яку використовує автор для її обґрунтування.

5.5. Чи є, на вашу думку, переконливою ця аргументація? Чи поділяєте ви її?

6. Спробуйте виконати завдання до джерела. Якщо ви не можете цього зробити, визначте, що вам заважає.

6.1. Зверніть увагу на те, як сформульовано завдання; можливо, ви не зрозуміли поставленого завдання.

6.2. Прочитайте уважно і повільно джерело ще раз, звертаючи увагу на зміст окремих речень.

Робота над повідомленням

1. Прочитайте в підручнику параграф, до якого ви складаєте повідомлення.

2. Складіть орієнтовний план свого повідомлення.

3. Визначте літературу, за якою ви будете його готувати.

4. Опрацюйте літературу, за необхідністю внесіть уточнення до плану. Зверніть увагу на логіку свого викладу.

5. За планом запишіть зміст повідомлення або складіть його тези.

6. Подумайте над тим, який ілюстративний матеріал доцільно використати.

7. Під час виступу з повідомленням не забувайте про виразність і правильність своєї мови.

Написання реферату

Реферат — доповідь на певну тему, заснована на огляді відповідних джерел. Реферат містить:

• аналіз теоретичного змісту питання;

• самостійний аналіз фактів, подій, процесів, явищ, що відповідають теоретичній частині реферату;

• узагальнення і висновки відповідно до змісту реферату.

1. Уважно розберіться, на яку тему слід підготувати реферат, і відповідно до цього визначте мету його написання.

2. Продумайте, які питання і в якій послідовності вам необхідно висвітлити під час роботи над рефератом. Це допоможе вам скласти план реферату.

3. Визначте обсяг необхідної літератури за темою реферату й опрацюйте її.

3.1. Читаючи відібрані статті й книжки, звертайте увагу на посилання авторів до джерел, оскільки вони можуть бути корисними вам у подальшій роботі над темою.

3.2. Занотовуйте необхідне на окремих картках, зручних для подальшого опрацювання і систематизації матеріалу.

3.3. Виписки, які ви робите, опрацьовуючи необхідну літературу, класифікуйте відповідно до плану реферату.

4. Реферат пишеться за таким планом.

4.1. У вступі ви пояснюєте важливість і актуальність обраної теми. Акцентуєте увагу на тому, що і як будете описувати.

4.2. В основній частині розкривається зміст реферату.

4.3. У закінченні формулюються основні підсумки та висновки, яких ви дійшли.

4.4. Наприкінці реферату подається список літератури, яку ви використовували.

5. Оформлення реферату повинно відповідати загальноприйнятим нормам посилань на джерела і вимогам бібліографії.

Розв’язання пізнавальних задач

Задача — питання, що вимагає пошуку рішення за відомими даними з дотриманням певних умов.

1. Уважно ознайомтесь зі змістом пізнавальної задачі.

2. З’ясуйте, що саме і з дотриманням яких умов ви повинні виконати.

3. Пригадайте зміст відповідного матеріалу в підручнику.

4. Зверніть особливу увагу на наведені в умовах задачі поняття, терміни або прізвища відомих особистостей. З’ясуйте, що ви знаєте про них.

5. Пам’ятайте, що пізнавальна задача може мати декілька альтернативних варіантів розв’язання. Однак кожен варіант повинен мати логічне і фактичне обґрунтування.

6. Поміркуйте над тим, якими є можливі варіанти розв’язання задачі. Визначте декілька тих, які, на вашу думку, заслуговують на подальший розгляд.

7. Проаналізуйте обрані вами вірогідні варіанти розв’язання задачі і визначте той, який вважаєте найбільш обґрунтованим.

8. Наведіть ваш варіант розв’язання задачі, супроводжуючи його відповідною аргументацією.

9. У випадку виникнення ускладнень поверніться до умов поставленої задачі і ознайомтеся з ними ще раз; можливо, ви не зрозуміли того, що вимагається.

Підготовка до семінару

Семінар — вид навчальних занять, побудований на самостійному вивченні учнями за завданням викладача окремих питань, проблем, тем, підготовкою повідомлень і доповідей із наступним їх спільним обговоренням.

1. Ознайомтеся з темою семінару, питаннями і проблемами, запропонованими для обговорення на ньому.

2. Прочитайте відповідний теоретичний матеріал у підручнику.

3. Опрацюйте запропоновану додаткову літературу. Доцільно законспектувати ті фрагменти, які стосуються проблем семінару.

4. Особливо зверніть увагу на наявність різних точок зору стосовно проблем, запропонованих для обговорення. Проаналізуйте їхній зміст і аргументацію.

5. Визначте, якою є ваша особиста точка зору стосовно проблем семінару. Поміркуйте над рівнем її обґрунтованості.

6. Якщо ви не готуєте повідомлення до семінару, варто продумати запитання, які ви бажаєте поставити доповідачам, або можливі доповнення.

7. Підготуйте відповіді на пізнавальні задачі, винесені до обговорення. Можна скласти власні задачі й запропонувати їх розв’язання учасникам семінару.

Порівняння різних точок зору на певні питання чи проблеми

1. Визначте зміст кожної позиції.

2. Спробуйте з’ясувати, на що спирався кожний автор, обґрунтовуючи свою точку зору.

3. Проаналізуйте наведені аргументи, логіку наведених доказів і об’єктивність висновків за обома позиціями.

4. Зробіть свій вибір на користь однієї з точок зору або сформулюйте власну, альтернативну позицію. Обґрунтуйте свій вибір.

Аналіз політичних подій і явищ

1. Які події спричинили виникнення політичної події або явища?

2. Хто зацікавлений у цій політичній події або явищі (кому це вигідно)?

3. Якої мети намагалися досягти її (його) учасники?

4. Які засоби використовувалися ними для досягнення поставленої мети?

5. Яким був результат цієї події (явища)? Якою мірою результат відповідає меті, яку ставили перед собою учасники?

6. Якими були позитивні й негативні наслідки цієї політичної події (явища)?

7. Якою мірою ця подія (явище) сприятиме розвитку свободи і демократії?

8. Як можна оцінити в цілому цю політичну подію або явище?

9. Які історичні уроки можна отримати на підставі аналізу цієї події (явища)?

Як написати есе

Перед тим, як написати есе, необхідно:

1) вивчити відповідний теоретичний матеріал;

2) з’ясувати для себе особливості заявленої теми есе;

3) продумати, у чому може полягати актуальність заявленої теми;

4) виділити ключову тезу й визначити свою позицію щодо неї;

5) скласти тезисний план, сформулювати думки та ідеї, що виникли з приводу теми.

При написанні есе слід дотримуватись таких правил:

1) написати есе в чорновому варіанті, дотримуючись оптимальної структури;

Елементи структури

Відсоток до загального обсягу роботи

Вступ. Початок (актуалізація заявленої теми)

20%

Тезис

Три аргументовані докази (заперечення) тези, що виражають вашу власну думку (позицію), яка має у своїй основі науковий підхід.

Переформулювання тези

60%

Висновок, який містить заключне судження (умовивід)

20%

2) проаналізувати зміст написаного;

3) перевірити стиль і грамотність, композиційну побудову есе; логічність і послідовність викладеного;

4) унести необхідні зміни й написати остаточний варіант.

Вимоги до есе

1. Есе повинно сприйматися як єдине ціле. Ідея повинна бути ясною і зрозумілою.

2. Есе не повинно містити нічого зайвого, лише ту інформацію, яка необхідна для розкриття вашої позиції, ідеї.

3. Есе повинно мати грамотну композиційну побудову, бути логічним, чітким за структурою.

4. Кожен абзац есе повинен містити лише одну основну думку.

5. Есе повинно показувати, що його автор знає й осмислено використовує теоретичні поняття, терміни, узагальнення, світоглядні проблеми.

6. Есе повинно містити переконливі аргументи заявленої позиції з проблеми, що висвітлюється.

Як працювати з історичним джерелом

1. Визначте особу автора документа. Коли і де написаний документ. Про що йдеться в документі.

2. До якого виду джерел він належить (спогади, універсал, статут, Конституція, інструкція, законодавчий акт).

3. Уважно прочитайте текст документа, з’ясуйте зміст невідомих понять.

4. Проаналізуйте, про що йдеться в документі. З’ясуйте, коли відбулися описані в ньому події.

5. Визначте, як автор ставиться до описуваних подій. Поміркуйте, в чому цінність джерела саме для вас, дайте відповідь на всі запитання і завдання до історичного джерела.

Як працювати з історичною картою

1. Прочитайте назву карти, визначте, які території та період відображені на ній.

2. Чітко сформулюйте завдання, які стоять перед вами.

3. Зверніть увагу на умовні позначки, необхідні для виконання завдання.

4. Для повноти відповіді використовуйте матеріали підручника, хрестоматій, атласів та інших джерел.

5. Систематизуйте отримані дані і виконайте завдання.

Як працювати з контурною картою

1. Прочитайте назву контурної карти та завдання до неї.

2. Визначте кордони територій, із якими ви будете працювати, обведіть їх простим олівцем.

3. Різницю між територіями позначте, використовуючи різні кольори або типи штрихування.

4. Нанесіть необхідні умовні позначки (місця битв, напрямки наступів, історичних пам’яток та ін.).

5. Переконайтесь, що всі поставлені перед вами завдання виконані.

Як побудувати структурну схему

Етапи складання схеми:

1. Виділіть окремі компоненти — змістовні частини (блоки, схеми).

2. Випишіть заголовок кожного блоку, виділіть, із яких елементів він складається. Випишіть слова, які позначають ці елементи (зв’язок), головні слова — імена, назви, дати, цифри, дані.

3. Позначте стрілками взаємозв’язки. Розмалюйте різнокольоровими олівцями блоки.

Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка